« на головну 07.05.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1249)
18
Квітень
 
Інтерв’ю
 
ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Культура
Культура
  Сміх, та й годі...
Сміх, та й годі... 1 квітня – найнесерйозніше свято. Воно знане в усьому світі, однак не позначене в жодному календарі. День сміху, День дурнів, День розігра­шів... Усі називають цей день по-різному, та від цього суть його не змі­нюється. Про походження свята існує чимало легенд і версій, але, навіть не знаючи точно його історії, люди цього дня веселяться й жартують, а саме свято стало одним із найулюбленіших. Жарти, розіграші рідних, друзів і колег, сміх та посмішки – головні першоквітневі «атрибути». Про те, як ставиться до некалендарного свята український бомонд та як розігрували їх самих, ми дізнавалися з перших вуст.
 
Культура
  Життя гріховне і святе
Життя гріховне і святе Венеціанський бієнале – одна з найславетніших арт-акцій у світі. У червні Україна презен­туватиме тут проект Post VS Proto-Renessans. Назва чітко вказує на його художню ідею: «змагання», або між «прото» і «пост». Річ у тім, що в основі проекту, на який наша держа­ва виділяє близько 2 млн гри­вень, – фрагменти відомого тво­ру «Гентський олтар», створе­ного фламандськими художни­ками, братами Яном та Хубер­том ван Ейками. Тож певний реверс таки простежується.
 
Культура
  Буйство оголеної свободи
Буйство оголеної свободи Ви лишень подивіться, який «шкандаль» (помножений на два) вибухнув цьогоріч у нашому суспільстві буквально під прапором святкування Шевченківських днів! Приміром, бійка у прямому ефірі Є. Кисельова на українському ТБ ми­моволі стала для народу важливішою темою для розмов, ніж увесь «Кобзар». Сам ведучий, Євген Кисельов, такий собі Дантес на українській землі, мабуть, нюхом досвід­ченого піарщика відчувши, що від місцевих полі­тичних телешоу давненько відгонить зовсім уже недорогим милом – але телеглядач усе ж підсів на них, бо розважитися більше нічим, – робить темою сво­єї «великої політи­ки»... Тараса Шев­ченка.
 
Культура
  Володимир Івасюк. Пам’ять жива
Володимир  Івасюк.  Пам’ять жива 24 квітня 1979 року Володимира Івасюка викликали з дому телефонним дзвінком. Він пішов і більше не повернувся. Його тіло випадково знайшли у Брюховицько­му лісі під Львовом...
 
Культура
  А що ви подарували своїм «половинкам»
А що ви подарували своїм «половинкам» Ви помітили, як із першими весняни­ми днями зовсім по-іншому, яскраві­ше засвітило сонце? І дні стали по­мітно довшими, а обличчя на вули­цях – привітнішими і радіснішими… І дарма, що морози поки що не відпус­кають. У повітрі запахло весною. А весна у нас, особливо у жіночої полови­ни, асоціюється зі святом 8 Березня. Хоча заради справедливості слід ска­зати, що не всі вважають цей день святом. Та хай там як, а ми сьогодні розповімо про те, чого чекають до 8 Березня жінки і на що розщедрю­ються наші чоловіки. Про це ми роз­питали у них особисто.
 
Культура
  Тарас Шевченко. У бронзі й поза нею
Тарас Шевченко. У бронзі й поза нею Як же окреслити ідею цього коротенького начер­ку, слушного в контексті річниці (й роковин) ге­ніального Кобзаря? Мабуть, так: всі не ідеаль­ні, та не всі – геніальні. Якщо зупинити й за­питати першого-ліпшого зустрічного: «Як ви сприймаєте Шевченка, чим він є для вас?» – радше за все виявиться, що як явище мону­ментальне, фундаментальне, беззаперечне, грандіозне, суперзначуще для української культури. Тобто – однозначно в бронзі! Ну а конкретніше? Якою він, на вашу думку, був людиною, від чого страж­дав, на що хворів, які його рядки про­йняли ваше серце щонайвідчутніше? Не кожен дасть чітку відповідь.
 
Культура
  «Глибоко психологічна проблема»
«Глибоко психологічна проблема» Від 2000 року з ініціативи ЮНЕСКО 21 люто­го в світі відзначається Міжнародний день рідної мови. Мета вшанування – привернути увагу націй і народностей до рідної мови не лише як способу спілкування, а й як власного культурного надбання та виявлення са­моідентифікації. А отже, мова – повноцінний сегмент культури і, ма­буть, більш значущий та глибо­кий, аніж малювання, спів і т. ін. Адже людина говорить так, як мислить, а мислить – як сформу­валася її особистість у процесі ви­ховання, навчання, набуття (чи нена­буття) тих чи інших морально-етичних і світоглядних позицій.
 
Культура
  Яка «культура» не друг культурі?
Яка «культура» не друг культурі? Чи звертали ви увагу, яка пряма, мов стріла, дорога з’єднує Софійський собор у Києві з Михайлівським золотоверхим? Так воно й було задумано – буквально зримий зв’язок між величними київськими храмами. Вони концентрують й оберігають духовність великої столиці й пере­дусім це – Софія Київ­ська. Найбільшою удачею для нашої святині стало отримання нею статусу заповідника та перебуван­ня під егідою ЮНЕСКО.
 
Культура
  «Контраверсійний» Довженко
«Контраверсійний» Довженко У столичному кінотеатрі «Київ» відбувся Тиждень кіно Олександра Довженка. Після повного цифрово­го відтворення глядачам запропо­новано ретроспективний показ шедеврів видатного українського кінорежисера. До цієї добірки увійшла відома довженківська кі­нокласика, в тому числі «Ягідка кохання», «Земля», «Аероград», «Сумка дипкур’єра», «Іван», «Щорс», «Звенигора», «Мічурін».
 
Культура
  Ніби фантомні болі душі…
Ніби фантомні болі душі… «...Тільки відчуваю якийсь неспокій, ніби якісь фан­томні болі душі. Почало­ся це з того, що я рап­том захотів на Кана­ри. Не тому, що курорт, океан, екзотика. А тому, що вичитав у одному жур­налі, що там десь високо в горах, у вічнозелених нетрях є плем’я, яке не говорить між собою, а пересвистуєть­ся. І я подумав – от якби й у нас не говорили, а пересвис­тувались. Бо стільки вже наговорено, до цілковитої втрати смислу. Та ще й якоюсь мовою недолюд­ською, сурогатом української і російської, мішанкою, плебей­ським сленґом, спадком рабсько­го духу і недолугих понять, від чого на обличчі суспільства ле­жить знак дебілізму, – а при чому ж тут я?»
 

Сторінки: « 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 »

УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

05.04.2024 21:44

22.03.2024 19:35

15.03.2024 18:49

15.03.2024 18:46

10.02.2024 18:02

10.02.2024 18:01

10.02.2024 17:58

10.02.2024 17:48

12.01.2024 20:50

12.01.2024 20:49

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання