|
|
|
| |
|
Статті  Культура |
 |
Культура |
|
| |
«Поза сумнівом, я режисер талановитий» |
 |
Так сказав Єжи Гофман після демонстрації свого нового фільму в Лондоні. А 22–30 жовтня в Києві проходив 41-й Міжнародний кінофестиваль «Молодість». До конкурсної програми було включено близько 50 стрічок, а для позаконкурсної запланували понад 140 фільмів. Однак, попри назву й фактичне завдання заходу, головним гостем фестивалю став широковідомий польський режисер Єжи Гофман, який власне й розпочав роботу форуму своєю новою картиною в 3D «Варшавська битва. 1920». |
| |
|
Культура |
|
| |
Побачити реальність по-новому |
 |
Цього року Нобелівську премію з літератури одержав 80-річний шведський поет Томас (Тумас) Транстрьомер, автор 12 книжок віршів і прози. Це стало приводом для журналістів, перекладачів його поезій та й просто освічених людей поміркувати не лише на теми «шведський?», «поет?», а й узагалі – про долю поезії у сучасному світі. |
| |
|
Культура |
|
| |
Зірка й труди Миколи Мащенка |
 |
Як ми вже писали, серед номінантів на здобуття Державної премії України ім. Олександра Довженка у 2011 році – два видатних українських кінорежисери, наші сучасники. Один із них – лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, академік Національної академії мистецтв України, письменник, народний артист України Микола Мащенко. |
| |
|
Культура |
|
| |
«Злочинність зменшувалася наполовину» |
 |
Як відомо, Президент України Віктор Янукович підписав Указ «Про присудження Державної премії України ім. Олександра Довженка у 2011 році». Отож премією нагороджено кінорежисера, заслуженого діяча мистецтв України Григорія Кохана та кінорежисера, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка, академіка Національної академії мистецтв України, народного артиста України Миколу Мащенка. |
| |
|
Культура |
|
| |
«Будеш, батьку, панувати...» |
 |
У вересні, урожайному на ювілейні та й просто урочисті дати, ми згадували славного батька сучасної української літератури Івана Петровича Котляревського. Його твори, мов золоті злитки, навіки зберігатимуться в скарбниці національної культури. Хоч трохи знаючи життєпис і творчий доробок Івана Котляревського, справді, важко почати з чогось «першого», перелічуючи його невмирущі заслуги перед рідним народом. Зрештою, мабуть, найголовніше те, що він стояв біля витоків українського духовного відродження, піднявши українську народну мову до значення літературної. |
| |
|
Культура |
|
| |
Свій погляд і подих |
 |
2–4 вересня у Чернівцях відбувся Другий міжнародний поетичний фестиваль Meridian Czernowitz. Торік, звітуючи про перебіг цього поетичного свята (акцентованого на творчість єврейського німецькомовного поета Пауля Целана, який народився й жив у Чернівцях), газета «День» писала: «Біля входу до Чернівецького художнього музею, що на площі Головній, звідкіля бере початок одна з найбільш принадних для туристів пішохідна вулиця Ольги Кобилянської, читаємо: «Чернівці – на півдорозі між Києвом і Бухарестом, Кримом і Одесою – були таємною столицею Європи, де тротуари підмітали букетами троянд, а книгарень було більше, ніж пекарень». |
| |
|
Культура |
|
| |
Люби те, чим займаєшся |
 |
Уперше про Миколу Помогалова та його дивовижний еко- й зоопарк «Лукомор’я», що в Севастополі, я почула в одній із радіопередач. І почала шукати матеріали про цю людину. Хоча ні, спочатку була розповідь Ольги Іванової (передача «Сам собі») про ослячу ферму в селі Залісному неподалік Севастополя. Поки тварини видавали кумедні звуки, учасники передачі – працівники ферми, у тому числі юнаки й дівчата, навперейми розхвалювали віслюків за їхній розум та «інтелігентну» поведінку. Але причому тут Микола Помогалов? Тож усе по порядку. |
| |
|
Культура |
|
| |
По одежі стрічають, по уму випроводжають... |
 |
Продовжую обіцяну тему етикету (початок див. у №31), знову-таки ґрунтуючись на величезному досвіді та широких знаннях Галини Олексіївни Науменко, радника з протоколу вищого радянського керівництва, а нині – МЗС України. Вона – практично єдина жінка на теренах СНД, котра володіє цим високим мистецтвом, затребуваним передусім у дипломатичній сфері. |
| |
|
Культура |
|
| |
Богдан Ступка – назавжди! |
 |
27 серпня відзначає своє 70-річчя Богдан Сильвестрович Ступка – народний артист України, народний артист СРСР, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка, лауреат Державної премії та Міжнародної премії ім. К. Станіславського, лауреат Всеукраїнської програми «Лідери регіонів», академік Академії мистецтв України, художній керівник Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка. |
| |
|
Культура |
|
| |
Увесь цей джаз... |
 |
110 років тому народився і 40 років тому помер Луї Деніел Армстронг (сценічне прізвисько Сачмо), який назавжди ввійшов до історії музики як король джазу. |
| |
Сторінки: « 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 » |
|
УВАГА!
З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.
| |
НОВИНИ |
|
05.04.2024 21:44
22.03.2024 19:35
15.03.2024 18:49
15.03.2024 18:46
10.02.2024 18:02
10.02.2024 18:01
10.02.2024 17:58
10.02.2024 17:48
12.01.2024 20:50
12.01.2024 20:49
Усі новини |
|
|
|
| |
|
Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©
|
01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49 |
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання |
|
|
