« на головну 23.11.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1261)
24
Жовтень
 
Інтерв’ю
 
ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ


РУБРИКИ


Передплата





Статті Культура

Світ мистецтв Жовтневого палацу

Світ мистецтв Жовтневого палацу

СЛАВНА ІСТОРІЯ

Хто не знає яскраво-сонячну будівлю на пагорбі Хрещатика, шедевр архі­тектури, спроектований півстоліт­тя тому Вікентієм Беретті, відо­мий концертний та театральний майданчик – Жовтневий палац.

Нині це Міжнародний центр культури та мис­тецтв ФПУ, що з повним правом можна назвати кузнею талантів. Адже саме з численних гуртків художньої самодіяльності, народних ансамблів, ама­торських об’єднань і клу­бів розпочинали свого часу творчий шлях відомі майстри сцени, театру, кіно. На сцені палацу пер­ші кроки у велике мисте­цтво зробили Дмитро Гна­тюк, Анатолій Солов’яненко, Белла Руденко, Ана­толій Мокренко, Юрій Гу­ляєв, Діана Петриненко, Степан Турчак. А в післяво­єнні роки відбудовувати осередок культури разом із простими робітниками допомагали відомі митці – Максим Рильський, Лев Ре­вуцький, Володимир Сосю­ра, Андрій Малишко, Гнат Юра, Наталія Ужвій, Мар’яна Крушельницька…

Жовтневий палац є справ­жнім центром духовної сто­лиці України, який примно­жує славу вітчизняного мистецтва і, як сказав у од­ному з інтерв’ю його ди­ректор – заслужений пра­цівник культури України Володимир Олянюк, «захи­щає серця і душі українців від ширвжитку, яким сьо­годні підмінюють справжню культуру».

 

ВІСІМ ГРАНЕЙ ТАЛАНТУ

Найяскравіші сторінки лі­топису Жовтневого палацу виписують відомі не лише на теренах України, а й да­леко за кордоном, самоді­яльні колективи, що протя­гом багатьох років працю­ють і «живуть у домі на Ін­ститутській, 1». Це Народ­ний ансамбль народного танцю «Горлиця», Народ­ний оркестр народних ін­струментів, Народна опер­на студія, Народний ан­самбль класичного балету «Просвіт», Народний джа­зовий оркестр «Музична лабораторія». А для най­меншеньких – дитячі зраз­кові колективи «Яблуневий цвіт», «Співаночка» та «Етюд».

Усі колективи, за давньою традицією, відчиняють свої двері для вихованців без­коштовно. І щороку в пер­ший місяць осені поповню­ються новими іменами.

Про високу оцінку діяль­ності свідчить і той факт, що всім колективам при­своєно звання «Народний» та «Зразковий».

У різні роки аматорам апло­дували глядачі не лише ба­гатьох міст України, а й да­леко за її межами – в Італії, Франції, Японії, Чорногорії, Болгарії, Росії, Польщі, Угор­щині та інших країнах.



ВОЛОДАРІ ПУАНТІВ, НОТ І СТРУН

Народний оркестр на­родних інструментів – по­над 50 віртуозів, завдяки яким звучання таких, уже звичних, інструментів, як сопілка, контрабас, банду­ра, скрипка, баян, набува­ють нових барв, нової гли­бини. Художній керівник – головний диригент, за­служений працівник куль­тури України Вікторія Ва­сильєва.

Колектив є багаторазо­вим лауреатом та пере­можцем всеукраїнських і міжнародних музичних конкурсів та фестивалів, володарем Гран прі між­народного музичного кон­курсу в Італії «Музика світу».

Учасники Джазового оркестру «Музична лабо­раторія» – художній ке­рівник головний диригент Вадим Корсак – відзнача­ються справжнім професі­оналізмом та зрілістю. Точність у вступах і фра­зуванні, чистота інтонації та широкий динамічний діапазон – незмінні «атри­бути» їх виступів та кон­цертів. «Музична лабора­торія» уже багато років посідає найвищі місця на всеукраїнських і міжна­родних музичних конкур­сах та фестивалях.

Багата на цікавинки іс­торія Народного ансамб­лю народного танцю «Гор­лиця». Художній керівник ансамблю – заслужений працівник культури Укра­їни Володимир Білошкур­ський, який очолює колек­тив уже понад 8 років, роз­повідає, що зі своєю «Гор­лицею» об’їздили багато країн, представляючи Україну, зокрема всі ко­лишні дружні республіки, Чорногорію, Болгарію, Італію… «Усього в нас було. За час існування ко­лективу назбиралось чи­мало казок, але одна кур­йозна завжди згадується. На міжнародний фести­валь у місті Несебрі (Бол­гарія) ми приїхали із Рав­ди (там поселили учасни­ків) і забули один жіно­чий костюм. Ледве вмови­ли водія, щоб поїхати за ним до готелю в Равду. Приїхали. А костюма там немає. Знервовані, ми по­вернулися і відтанцювали концерт із запасним. Та найцікавішим було те, що, повернувшись ввечері до номерів, ми його зна­йшли – висів на дверях… І до сьогодні для нас є за­гадкою, як він зник і як з’явився».

Сьогодні аматорський колектив «Горлиця» – це справжні професіонали, переможці та призери різ­них всеукраїнських та міжнародних конкурсів народного танцю. За час роботи в колективі юнаки та дівчата зростають твор­чо і професійно, а згодом ідуть працювати в провід­ні ансамблі – імені Вір­ського, «Калина», «Бере­гиня», до хору Вірьовки.

Народна оперна студія – один із важливих твор­чих підрозділів палацу, що вже давно став справ­жнім театром з великим репертуаром. Художній керівник студії – Ірина Вижневець, яка синтезує пошуки і доробки бага­тьох, допомагає кожному учаснику розкривати та­лант. Вихованці студії в співпраці з професійними вокалістами, диригента­ми та режисерами набува­ють концертного досвіду виконання оперних пар­тій і роблять перші сце­нічні кроки в майбутнє зірки українського во­кального мистецтва, ре­жисури.

Балет – це високе мис­тецтво, яке слабким не до снаги. Танцюючи, балери­на постійно вивчає нові рухи, складні па, які не од­разу виходять. У балеті неможливо просто довес­ти все до автоматизму, адже кожен жест, рух тре­ба відточувати, відчувати музику. Без емоцій – та­нець мертвий… Балет – це почуття, це світ емоцій – світлих і щирих.

Саме такий світ ство­рює Народний ансамбль класичного балету «Про­світ». Його творцем у 1957 році була прима-балерина Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка Зінаїда Лур’є. А з 1981 і по сьогодні керівником і по­становником є Інна Лав­рененко.

Старша група ансамб­лю – це його основний склад, справжні професіо­нали, задіяні в усіх кон­цертних номерах та висту­пах колективу. Тут і зірки-солісти: лебеді, принци, принцеси, метелики, ци­ганочки, і кордебалет, що з відточеною роками май­стерністю створює на­стрій танцю та підіймає його на новий рівень.

Дитячий ансамбль класичного балету «Етюд» – це молодша гру­па (діти віком від 7 до 15 років). Звідси й почина­ється шлях до великої сце­ни. Займаючись у колек­тиві, діти вивчають осно­ви класичного балету, вперше стають на пуанти й одягають чарівну пачку.

Дитячий зразковий ан­самбль народної пісні «Співаночка» об’єднує не­байдужих до народної піс­ні вихованців. Щороку він поповнюється новими та­лановитими учнями, які переймають досвід від старших учасників колек­тиву під керівництвом та­лановитого педагога, со­лістки Національного ака­демічного хору ім. Г. Ве­рьовки Катерини Кінах.

У програмі ансамблю – українські народні пісні, пісні сучасних авторів, вокально-поетичні компо­зиції.

Дитячий зразковий ан­самбль пісні і танцю «Яблуневий цвіт» – наймо­лодший за віком існуван­ня в Жовтневому палаці, але його учасники напо­легливо тренуються і вже беруть участь у концер­тах. Художній керівник колективу – вимогливий учитель Наталія Семено­ва, яка тримає вихованців «у тонусі» і кожне трену­вання відточує з ними майстерність танцю.

На одному з тренувань побували журналісти «ПВ». Це справжні напо­легливі й нелегкі закуліс­ні будні маленьких тан­цівників. 35 дівчаток та хлопчиків щоразу повто­рюють складні рухи та комбінації.

Ми поцікавилися у мами восьмирічного Сер­гійка Іллєнка Тетяни Ана­толіївни, чи не важко ди­тині займатися після шко­ли ще й танцями. Відпо­відь була однозначною: «Мій син займається в ан­самблі вже 4,5 року. Впер­ше я привела сюди дити­ну в чотири рочки. Тоді ще, звичайно, він не тан­цював і не співав. Потім я побачила, як змінюється Сергій, його постава, хода, характер… І зрозуміла, що ми будемо активно танцювати в ансамблі. По-перше, в них чудовий і ви­могливий педагог, а по-друге – я з тих активних мам, які займаються з ди­тиною, щоб та була здоро­ва і розвинена».




 

ПІСЛЯМОВА

Аматорські колективи па­лацу вирізняються блиску­чим педагогічним складом і високим художнім рівнем підготовки вихованців. На сцені Міжнародного цен­тру культури та мистецтв ФПУ з великим задоволен­ням працюють і юні ан­самблі, і професійні теа­тральні та концертні колек­тиви з багатьох країн.

Справжнім святом творчос­ті можна назвати традицій­ні благодійні концерти, які вже так полюбилися кия­нам і гостям столиці. Один із таких концертів відбувся 22 травня, яскраво закрив­ши ще один мистецький сезон.

Щиро вітаємо з цією подією всі колективи і бажаємо до­сягти найвищих висот у ве­ликому мистецтві. а метр танцю Володимир Біло­шкурський дає таку наста­нову: «Працюйте над со­бою. Справжній танцівник – наполегливий, працьови­тий і гарний. а сцена лю­бить гарних людей!».

 

10.06.2011


Інна ЖУРАВЕЛЬ, медіа-центр ФПУ

ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

11.11.2024 21:24

11.11.2024 21:23

25.10.2024 21:44

11.10.2024 22:50

10.10.2024 22:03

08.09.2024 21:09

23.08.2024 22:29

23.08.2024 22:00

10.07.2024 21:02

08.07.2024 20:16

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання