Світ мистецтв Жовтневого палацу
СЛАВНА ІСТОРІЯ
Хто не знає
яскраво-сонячну будівлю на пагорбі Хрещатика, шедевр архітектури,
спроектований півстоліття тому Вікентієм Беретті, відомий концертний та
театральний майданчик – Жовтневий палац.
Нині це
Міжнародний центр культури та мистецтв ФПУ, що з повним правом можна назвати
кузнею талантів. Адже саме з численних гуртків художньої самодіяльності,
народних ансамблів, аматорських об’єднань і клубів розпочинали свого часу
творчий шлях відомі майстри сцени, театру, кіно. На сцені палацу перші кроки у
велике мистецтво зробили Дмитро Гнатюк, Анатолій Солов’яненко, Белла Руденко,
Анатолій Мокренко, Юрій Гуляєв, Діана Петриненко, Степан Турчак. А в післявоєнні
роки відбудовувати осередок культури разом із простими робітниками допомагали
відомі митці – Максим Рильський, Лев Ревуцький, Володимир Сосюра, Андрій
Малишко, Гнат Юра, Наталія Ужвій, Мар’яна Крушельницька…
Жовтневий палац є
справжнім центром духовної столиці України, який примножує славу
вітчизняного мистецтва і, як сказав у одному з інтерв’ю його директор –
заслужений працівник культури України Володимир Олянюк, «захищає серця і душі
українців від ширвжитку, яким сьогодні підмінюють справжню культуру».
ВІСІМ ГРАНЕЙ
ТАЛАНТУ
Найяскравіші
сторінки літопису Жовтневого палацу виписують відомі не лише на теренах
України, а й далеко за кордоном, самодіяльні колективи, що протягом багатьох
років працюють і «живуть у домі на Інститутській, 1». Це Народний ансамбль
народного танцю «Горлиця», Народний оркестр народних інструментів, Народна
оперна студія, Народний ансамбль класичного балету «Просвіт», Народний джазовий
оркестр «Музична лабораторія». А для найменшеньких – дитячі зразкові
колективи «Яблуневий цвіт», «Співаночка» та «Етюд».
Усі колективи, за
давньою традицією, відчиняють свої двері для вихованців безкоштовно. І щороку
в перший місяць осені поповнюються новими іменами.
Про високу оцінку
діяльності свідчить і той факт, що всім колективам присвоєно звання
«Народний» та «Зразковий».
У різні роки
аматорам аплодували глядачі не лише багатьох міст України, а й далеко за її
межами – в Італії, Франції, Японії, Чорногорії, Болгарії, Росії, Польщі, Угорщині
та інших країнах.
ВОЛОДАРІ ПУАНТІВ,
НОТ І СТРУН
Народний оркестр
народних інструментів – понад 50 віртуозів, завдяки яким звучання таких, уже
звичних, інструментів, як сопілка, контрабас, бандура, скрипка, баян, набувають
нових барв, нової глибини. Художній керівник – головний диригент, заслужений
працівник культури України Вікторія Васильєва.
Колектив є
багаторазовим лауреатом та переможцем всеукраїнських і міжнародних музичних
конкурсів та фестивалів, володарем Гран прі міжнародного музичного конкурсу в
Італії «Музика світу».
Учасники
Джазового оркестру «Музична лабораторія» – художній керівник головний
диригент Вадим Корсак – відзначаються справжнім професіоналізмом та зрілістю.
Точність у вступах і фразуванні, чистота інтонації та широкий динамічний діапазон
– незмінні «атрибути» їх виступів та концертів. «Музична лабораторія» уже
багато років посідає найвищі місця на всеукраїнських і міжнародних музичних
конкурсах та фестивалях.
Багата на
цікавинки історія Народного ансамблю народного танцю «Горлиця». Художній
керівник ансамблю – заслужений працівник культури України Володимир Білошкурський,
який очолює колектив уже понад 8 років, розповідає, що зі своєю «Горлицею»
об’їздили багато країн, представляючи Україну, зокрема всі колишні дружні республіки,
Чорногорію, Болгарію, Італію… «Усього в нас було. За час існування колективу
назбиралось чимало казок, але одна курйозна завжди згадується. На міжнародний
фестиваль у місті Несебрі (Болгарія) ми приїхали із Равди (там поселили
учасників) і забули один жіночий костюм. Ледве вмовили водія, щоб поїхати за
ним до готелю в Равду. Приїхали. А костюма там немає. Знервовані, ми повернулися
і відтанцювали концерт із запасним. Та найцікавішим було те, що, повернувшись
ввечері до номерів, ми його знайшли – висів на дверях… І до сьогодні для нас є
загадкою, як він зник і як з’явився».
Сьогодні
аматорський колектив «Горлиця» – це справжні професіонали, переможці та призери
різних всеукраїнських та міжнародних конкурсів народного танцю. За час роботи
в колективі юнаки та дівчата зростають творчо і професійно, а згодом ідуть
працювати в провідні ансамблі – імені Вірського, «Калина», «Берегиня», до
хору Вірьовки.
Народна оперна
студія – один із важливих творчих підрозділів палацу, що вже давно став справжнім
театром з великим репертуаром. Художній керівник студії – Ірина Вижневець, яка
синтезує пошуки і доробки багатьох, допомагає кожному учаснику розкривати талант.
Вихованці студії в співпраці з професійними вокалістами, диригентами та
режисерами набувають концертного досвіду виконання оперних партій і роблять
перші сценічні кроки в майбутнє зірки українського вокального мистецтва, режисури.
Балет – це високе
мистецтво, яке слабким не до снаги. Танцюючи, балерина постійно вивчає нові
рухи, складні па, які не одразу виходять. У балеті неможливо просто довести
все до автоматизму, адже кожен жест, рух треба відточувати, відчувати музику.
Без емоцій – танець мертвий… Балет – це почуття, це світ емоцій – світлих і
щирих.
Саме такий світ створює
Народний ансамбль класичного балету «Просвіт». Його творцем у 1957 році була
прима-балерина Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка Зінаїда
Лур’є. А з 1981 і по сьогодні керівником і постановником є Інна Лаврененко.
Старша група ансамблю
– це його основний склад, справжні професіонали, задіяні в усіх концертних
номерах та виступах колективу. Тут і зірки-солісти: лебеді, принци, принцеси,
метелики, циганочки, і кордебалет, що з відточеною роками майстерністю
створює настрій танцю та підіймає його на новий рівень.
Дитячий ансамбль
класичного балету «Етюд» – це молодша група (діти віком від 7 до 15 років).
Звідси й починається шлях до великої сцени. Займаючись у колективі, діти
вивчають основи класичного балету, вперше стають на пуанти й одягають чарівну
пачку.
Дитячий зразковий
ансамбль народної пісні «Співаночка» об’єднує небайдужих до народної пісні
вихованців. Щороку він поповнюється новими талановитими учнями, які переймають
досвід від старших учасників колективу під керівництвом талановитого
педагога, солістки Національного академічного хору ім. Г. Верьовки Катерини
Кінах.
У програмі
ансамблю – українські народні пісні, пісні сучасних авторів, вокально-поетичні
композиції.
Дитячий зразковий
ансамбль пісні і танцю «Яблуневий цвіт» – наймолодший за віком існування в
Жовтневому палаці, але його учасники наполегливо тренуються і вже беруть
участь у концертах. Художній керівник колективу – вимогливий учитель Наталія
Семенова, яка тримає вихованців «у тонусі» і кожне тренування відточує з ними
майстерність танцю.
На одному з
тренувань побували журналісти «ПВ». Це справжні наполегливі й нелегкі закулісні
будні маленьких танцівників. 35 дівчаток та хлопчиків щоразу повторюють
складні рухи та комбінації.
Ми поцікавилися у
мами восьмирічного Сергійка Іллєнка Тетяни Анатоліївни, чи не важко дитині
займатися після школи ще й танцями. Відповідь була однозначною: «Мій син
займається в ансамблі вже 4,5 року. Вперше я привела сюди дитину в чотири
рочки. Тоді ще, звичайно, він не танцював і не співав. Потім я побачила, як
змінюється Сергій, його постава, хода, характер… І зрозуміла, що ми будемо
активно танцювати в ансамблі. По-перше, в них чудовий і вимогливий педагог, а
по-друге – я з тих активних мам, які займаються з дитиною, щоб та була здорова
і розвинена».
ПІСЛЯМОВА
Аматорські колективи
палацу вирізняються блискучим педагогічним складом і високим художнім рівнем підготовки
вихованців. На сцені Міжнародного центру культури та мистецтв ФПУ з великим задоволенням
працюють і юні ансамблі, і професійні театральні та концертні колективи з багатьох
країн.
Справжнім святом творчості
можна назвати традиційні благодійні концерти, які вже так полюбилися киянам і
гостям столиці. Один із таких концертів відбувся 22 травня, яскраво закривши ще
один мистецький сезон.
Щиро вітаємо з цією
подією всі колективи і бажаємо досягти найвищих висот у великому мистецтві. а
метр танцю Володимир Білошкурський дає таку настанову: «Працюйте над собою. Справжній
танцівник – наполегливий, працьовитий і гарний. а сцена любить гарних людей!».
10.06.2011
Інна ЖУРАВЕЛЬ, медіа-центр ФПУ
|