|
|
|
| |
|
Статті  Культура |
 |
Культура |
|
| |
Чарівним пензлем |
 |
Колись я була близько знайома з нині широковідомим народним художником України Василем Лопатою. Невдовзі після знайомства він сказав, що звати його Василь Іванович. «О, ти як Чапаєв!» – пожартувала я. «Чому як Чапаєв – як Суриков!» – гордовито відказав Василь Лопата. |
| |
|
Культура |
|
| |
Прапороносець |
 |
3 квітня минуло 95 років з дня народження славетного українського письменника Олеся Гончара. |
| |
|
Культура |
|
| |
Питання попиту й пропозиції |
 |
Теми знаходять мене самі: буквально впродовж дня натрапляю одразу на кілька джерел, що порушують одну й ту саму проблему, зовсім мені не байдужу. Передусім це доля ВУФКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління), а ще – блог журналіста й політолога Олега Леусенка й давня стаття кінознавця Лариси Брюховецької, зрештою, «кіношна» розмова в ефірі радіо «Свобода» Миколи Вересня й Станіслава Притули. Все це знову спрямувало думки до ВУФКУ й перспектив розвитку сучасної української кіноіндустрії. |
| |
|
Культура |
|
| |
Незабутній Брондуков |
 |
У 1994 році режисер Юрій Кара завершив зйомки фільму «Майстер і Маргарита», але коли по 12 роках замовчувань, з’ясовувань і конфліктів з продюсерами він нарешті представив публіці скорочений варіант стрічки й знімальну групу, виступив відомий артист Лев Дуров (Левій Матвій). Згадав, як дзвонив Михайлові Ульянову (Понтій Пілат) і сказав видатному актору: «Михайле Олександровичу! Ви геніально зіграли Пілата!». Далі, розповідав Дуров, настала довга пауза, й потому пролунав глухий голос Ульянова: «Дякую, Льово. Мені вже давно ніхто не казав добрих слів». Розповівши це, Дуров заплакав, що є цілком зрозумілим будь-якій творчій людині. А присутня дочка М. Ульянова запропонувала: «Згадаймо ж тих, хто знімався у фільмі й не дожив до цього дня». Через 12 років не було вже багатьох акторів, і на задньому плані сцени змінювали один одного їхні величезні портрети. |
| |
|
Культура |
|
| |
Кадило істини |
 |
Пам’ятників Тарасові Шевченку по всьому світу більше, ніж будь-яким іншим видатним діячам інших країн. Чому його творчість нікого не лишає байдужим, чому трохи не в кожній українській оселі на найпочеснішому місці – портрет Тараса, а на столі неодмінний «Кобзар»? Який неперевершений «код» закладено у його поезіях, що на них неодмінно відгукується вдячна читацька душа? |
| |
|
Культура |
|
| |
Кому Бог дав букет талантів |
 |
На кожному кроці в нас завзято цитують вислів «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не годен пошани». Але хоч який світоч його автор – Максим Рильський, принаймні те життя, що його має сучасний «маленький українець» і вже років із двадцять, у світлі вищезазначеної дефініції можна розглядати як дійсний доказ на прикладі нас, «майбутніх», що наші не такі далекі предки достеменно не вивчали свого минулого. Бо «Доборолась Україна до самого краю, гірше ляха свої діти її розпинають». |
| |
|
Культура |
|
| |
Слава й поневіряння «кам’яного» Богдана |
 |
Славетний пам’ятник Богданові Хмельницькому, встановлений у Києві в центрі Софійської площі, з будь-якого погляду є довершеним. Невеликий «курган» із кам’яних брил, нагорі якого вершник, що, демонструючи неабияку вправність, однією рукою зупинив гарячого, розпашілого скакуна. Фігура вершника, який ніби зрісся із своїм бойовим конем, сповнена гідності й величі. Здається, саме таким і постав перед городянами уславлений гетьман, коли на чолі свого війська в’їхав до Києва 23 грудня 1648 року після перемоги під Пилявцями. |
| |
|
Культура |
|
| |
Вікіреальність... із Валентином |
 |
Останнього дня січня український сегмент Вікіпедії відсвяткував свій дев’ятий день народження. Охочі до знань та ерудиції пам’ятають, що рівно дев’ять років тому вийшла перша стаття – «Атом». Утім, назвати цю публікацію статтею важко, бо складалася вона лише з двох речень, а автор волів лишитися анонімним. На сьогодні українська вільна енциклопедія має більш ніж солідний доробок: 426800 україномовних статей, зазначає ua.comments.ua. |
| |
|
Культура |
|
| |
Його висота |
 |
Авжеж, навіть не віриться, що Анатолієві Мокренку – 80! Утім, напевно, дивується радше той, хто давно не спілкувався з цією яскравою і, здається, завжди молодою людиною. Пригадую, як він енергійно заходив до редакції газети «Культура і життя» – гарний, стрункий, в елегантному шкіряному пальті... У руках – щойно написана стаття музикознавчого, аналітичного характеру або й громадянського звучання. І – до завідувача відділу музичного мистецтва Михайла Головащенка: «Можете дати у номер цей матеріал?» Та залюбки! Статті його були серйозні, глибокі, виважені – очевидний результат життєвого досвіду, роздумів, синтез великих знань, висновків і передбачень, біль чи захоплення з певного приводу. Грамотні, переконливі. Хист до чіткого викладу думок, мабуть, вроджений. |
| |
|
Культура |
|
| |
Ясний полудень віку |
 |
П’ятдесят років тому на базі славетного київського підприємства «Київхімволокно» утворився цей колектив – улюблене дитя тоді могутньої первинної профспілкової організації заводу. Попри те, що в хорі співали й чоловіки, колектив назвали ніжно – «Дарничанка»: авжеж, співучих жінок на підприємстві було більше. За довгі роки багато що змінилося, з новою добою пішли якісь потрібні складові затишку й захищеності. Та «Дарничанка» виявилася не тендітним паростком, а могутнім творчим організмом, що акумулював талант, енергію, життєстійкість кожного з учасників, включно з керівниками ансамблю. |
| |
Сторінки: « 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 » |
|
УВАГА!
З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.
| |
НОВИНИ |
|
05.04.2024 21:44
22.03.2024 19:35
15.03.2024 18:49
15.03.2024 18:46
10.02.2024 18:02
10.02.2024 18:01
10.02.2024 17:58
10.02.2024 17:48
12.01.2024 20:50
12.01.2024 20:49
Усі новини |
|
|
|
| |
|
Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©
|
01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49 |
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання |
|
|
