« на головну 23.11.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1261)
24
Жовтень
 
Інтерв’ю
 
ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ


РУБРИКИ


Передплата





Статті Культура
Культура
  Люби те, чим займаєшся
Люби те, чим займаєшся Уперше про Миколу Помогалова та його ди­вовижний еко- й зоопарк «Лукомор’я», що в Севастополі, я почула в одній із радіопере­дач. І почала шукати матеріали про цю лю­дину. Хоча ні, спочатку була розповідь Ольги Іванової (передача «Сам собі») про ослячу ферму в селі Залісному неподалік Севастопо­ля. Поки тварини видавали кумедні звуки, учасники передачі – працівники ферми, у тому числі юнаки й дівчата, навперейми розхвалювали віслюків за їхній розум та «ін­телігентну» поведінку. Але причому тут Микола Помогалов? Тож усе по порядку.
 
Культура
  По одежі стрічають, по уму випроводжають...
По одежі стрічають,  по уму випроводжають... Продовжую обіцяну тему етикету (початок див. у №31), знову-таки ґрунту­ючись на величезному досвіді та широких знаннях Галини Олексіївни Нау­менко, радника з протоколу вищого радянського керівництва, а нині – МЗС України. Вона – практично єдина жінка на теренах СНД, котра володіє цим високим мистецтвом, затребуваним передусім у дипломатичній сфері.
 
Культура
  Богдан Ступка – назавжди!
Богдан Ступка – назавжди! 27 серпня відзначає своє 70-річчя Бог­дан Сильвестрович Ступка – народ­ний артист України, народний ар­тист СРСР, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка, лау­реат Державної премії та Міжна­родної премії ім. К. Станіславського, лауреат Всеукраїнської програми «Лідери регіонів», академік Академії мистецтв України, художній керів­ник Національного академічного дра­матичного театру ім. І. Франка.
 
Культура
  Увесь цей джаз...
Увесь цей джаз... 110 років тому народився і 40 ро­ків тому помер Луї Деніел Армстронг (сце­нічне прізвисько Сач­мо), який назавжди ввійшов до історії му­зики як король джазу.
 
Культура
  Іван Дзюба – сумління нації
Іван Дзюба – сумління нації Наприкінці липня всесвітньо відомому ака­демікові Івану Дзюбі виповнилося 80. На тлі десятків гучних ювілейних урочистостей із презентаціями, концертами, одами та ма­дригалами цей ювілей цілком заслужив на ще більший розмах і пієтет. Але ні! Як пише Віра Холмогорова, скромне святкування під склепінням Києво-Могилянської академії Іван Ми­хайлович «категорично просив не називати ювілеєм, лише – «анти-ювілеєм».
 
Культура
  Манери роблять людину
Манери роблять людину Саме такий вислів прикрашає фрон­тон Оксфордського університету. Із погляду людини з гарними мане­рами, чимало наших співвітчизни­ків, навіть високопоставлених, пово­дяться, немов печерні люди, бо не лише не мають поняття й уявлен­ня, що то за манери, а й відверто уникають відповідного навчання. Більше того, гадають, що правила етикету обмежують та пригнічу­ють вільний самовияв, ускладню­ють спілкування. Але без правил не­має нормального життя. І при­стойність – це теж правило, тим більше, що саме етикет надає мож­ливість вільно поводитись, уникаю­чи незручностей, а то й ганьби.
 
Культура
  Гордість і біль столиці
Гордість і біль столиці Існує легенда про те, що на міс­ці Дніпра колись було море. Після того, як св. Андрій, прий­шовши до Києва, встановив на горі, де нині височить Анд­ріївська церква, хрест, – усе море спало вниз. Але деяка його частина залишилася і схова­лася під Андріївською горою. Коли згодом тут побудува­ли церкву, то під престолом відкрилася криниця. В Анд­ріївській церкві немає дзвонів, бо, за легендою, за першого ж удару вода «про­кинеться» і затопить не лише Київ, а й усе Лівобере­жжя.
 
Культура
  Світло далекої зірки
Світло далекої зірки Липень – місяць Олега Ольжича. І, відверто кажучи, дуже тішуся з нагоди порушити цю тему. Є в Києві вулиця його імені. Колись вона називалася Дем’яна Бєдного, і всі знали, хто це: пролетарський революційний поет, той, що написав «Танька-Ванька» про «ос­воєння» солдатами перших танків або «Как родная меня мать...». Мистецтво дзвінке, мов барабанний дріб, кон’юнктурне. Але нова назва, попри нелюбов киян до перей­менувань вулиць, прижилася швидко: спо­лучення Олег Ольжич – дуже милозвучне. А проте його коротке й полум`яне жит­тя, його поетичний геній, океан талан­тів цієї людини відомі далеко не всім.
 
Культура
  Plus et ultra Леоніда Ушкалова
Plus et ultra Леоніда Ушкалова Є таке прислів’я: розумна дружина ставить на ноги, а нерозумна ва­лить із ніг. Так само може вчини­ти національна література щодо свого народу. Чимало серйозних, ерудованих літературознавців дедалі частіше намагаються відстежити, про­аналізувати наш літературний рух, по­яснити його логіку, часові зв’язки, вплив на культурний та цивілізаційний імідж Украї­ни. Не можна не згадати резонансну працю профе­сора Харківського педуніверситету, доктора філоло­гічних наук Леоніда Ушкалова «Від бароко до пост­модерну». Книга охоплює період XVII – початку XXI століття. «З одного боку це просвітницький про­ект, – пише Л. Ушкалов, – а з іншого – спроба зро­зуміти, що таке українська література від давни­ни до сьогодення».
 
Культура
  Четверта порада
Четверта порада Є така чудова пісня на вірші Ю. Рибчинського (музика І. Шамо) – «Три поради». Поет само­стійно, не розраховуючи на проникливість читача (слухача), розкриває глибинний філософський сенс метафор, виводячи наше сприйняття та розуміння за їхні межі прямими поясненнями: «Край до­роги не рубай тополю» («Може, та то­поля – твоя доля»); «Не ламай калину біля хати» («Бо вона заплаче, наче мати»); «Не стріляй у птаха на світан­ні» («Може, то любов твоя остання»). Дуже хочеться приєднатися до цих за­кликів зі своєю порадою. Щоправда, вона встигла втратити в нас і крила, й ко­ріння, і цвіт: не знищуйте пам’ятки іс­торії! Бо почнеться зворотний відлік еволюції.
 

Сторінки: « 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 »

УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

11.11.2024 21:24

11.11.2024 21:23

25.10.2024 21:44

11.10.2024 22:50

10.10.2024 22:03

08.09.2024 21:09

23.08.2024 22:29

23.08.2024 22:00

10.07.2024 21:02

08.07.2024 20:16

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання