« на головну 07.05.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1249)
18
Квітень
 
Інтерв’ю
 
ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Культура
Культура
  Іван Дзюба – сумління нації
Іван Дзюба – сумління нації Наприкінці липня всесвітньо відомому ака­демікові Івану Дзюбі виповнилося 80. На тлі десятків гучних ювілейних урочистостей із презентаціями, концертами, одами та ма­дригалами цей ювілей цілком заслужив на ще більший розмах і пієтет. Але ні! Як пише Віра Холмогорова, скромне святкування під склепінням Києво-Могилянської академії Іван Ми­хайлович «категорично просив не називати ювілеєм, лише – «анти-ювілеєм».
 
Культура
  Манери роблять людину
Манери роблять людину Саме такий вислів прикрашає фрон­тон Оксфордського університету. Із погляду людини з гарними мане­рами, чимало наших співвітчизни­ків, навіть високопоставлених, пово­дяться, немов печерні люди, бо не лише не мають поняття й уявлен­ня, що то за манери, а й відверто уникають відповідного навчання. Більше того, гадають, що правила етикету обмежують та пригнічу­ють вільний самовияв, ускладню­ють спілкування. Але без правил не­має нормального життя. І при­стойність – це теж правило, тим більше, що саме етикет надає мож­ливість вільно поводитись, уникаю­чи незручностей, а то й ганьби.
 
Культура
  Гордість і біль столиці
Гордість і біль столиці Існує легенда про те, що на міс­ці Дніпра колись було море. Після того, як св. Андрій, прий­шовши до Києва, встановив на горі, де нині височить Анд­ріївська церква, хрест, – усе море спало вниз. Але деяка його частина залишилася і схова­лася під Андріївською горою. Коли згодом тут побудува­ли церкву, то під престолом відкрилася криниця. В Анд­ріївській церкві немає дзвонів, бо, за легендою, за першого ж удару вода «про­кинеться» і затопить не лише Київ, а й усе Лівобере­жжя.
 
Культура
  Світло далекої зірки
Світло далекої зірки Липень – місяць Олега Ольжича. І, відверто кажучи, дуже тішуся з нагоди порушити цю тему. Є в Києві вулиця його імені. Колись вона називалася Дем’яна Бєдного, і всі знали, хто це: пролетарський революційний поет, той, що написав «Танька-Ванька» про «ос­воєння» солдатами перших танків або «Как родная меня мать...». Мистецтво дзвінке, мов барабанний дріб, кон’юнктурне. Але нова назва, попри нелюбов киян до перей­менувань вулиць, прижилася швидко: спо­лучення Олег Ольжич – дуже милозвучне. А проте його коротке й полум`яне жит­тя, його поетичний геній, океан талан­тів цієї людини відомі далеко не всім.
 
Культура
  Plus et ultra Леоніда Ушкалова
Plus et ultra Леоніда Ушкалова Є таке прислів’я: розумна дружина ставить на ноги, а нерозумна ва­лить із ніг. Так само може вчини­ти національна література щодо свого народу. Чимало серйозних, ерудованих літературознавців дедалі частіше намагаються відстежити, про­аналізувати наш літературний рух, по­яснити його логіку, часові зв’язки, вплив на культурний та цивілізаційний імідж Украї­ни. Не можна не згадати резонансну працю профе­сора Харківського педуніверситету, доктора філоло­гічних наук Леоніда Ушкалова «Від бароко до пост­модерну». Книга охоплює період XVII – початку XXI століття. «З одного боку це просвітницький про­ект, – пише Л. Ушкалов, – а з іншого – спроба зро­зуміти, що таке українська література від давни­ни до сьогодення».
 
Культура
  Четверта порада
Четверта порада Є така чудова пісня на вірші Ю. Рибчинського (музика І. Шамо) – «Три поради». Поет само­стійно, не розраховуючи на проникливість читача (слухача), розкриває глибинний філософський сенс метафор, виводячи наше сприйняття та розуміння за їхні межі прямими поясненнями: «Край до­роги не рубай тополю» («Може, та то­поля – твоя доля»); «Не ламай калину біля хати» («Бо вона заплаче, наче мати»); «Не стріляй у птаха на світан­ні» («Може, то любов твоя остання»). Дуже хочеться приєднатися до цих за­кликів зі своєю порадою. Щоправда, вона встигла втратити в нас і крила, й ко­ріння, і цвіт: не знищуйте пам’ятки іс­торії! Бо почнеться зворотний відлік еволюції.
 
Культура
  Смачний «ковток» історії
Смачний «ковток» історії Усім відомо: кава – східний напій, але що ж тоді, приміром, кава по-віденськи? Коли насолоджуєтесь цим, дійсно чудо­вим, напоєм, чи замислюєтеся, хто, влас­не, створив і його, і взагалі – культуру ка­вопиття та кав’ярень у Європі? Сьогодні вже багато хто знає відповідь: наш зем­ляк, українець Юрій Кульчицький.
 
Культура
  ...І прийшла музика
...І прийшла музика Навколо музики Валентина Сильве­строва суперечки точилися ще, ма­буть, із 50 років тому. Пам’ятаєте, що сталося з виставкою художників-авангардистів у московському Манежі за часів Хрущова? Приблизно так само ідеологи «від мистецтва», та й дехто з меломанів, оцінювали й твори Сильве­строва: суцільні дисонанси, відсутність звичної мелодійності, зрозумілої вираз­ності тощо. Але вже тоді були люди, чия душа відгукувалася на цю музику, приймала її, ро­зуміла. І тоді ж творчий доробок українського композитора, не надто шанований удома, перетнув кордони Батьківщини, був почутий цілим музичним світом і навіть де в чому вплинув на музичне мислення, а від­так – і на шляхи розвитку сучасного музичного простору.
 
Культура
  Київський зоопарк як «неполітична» справа
Київський зоопарк як «неполітична» справа Так, при вході грає ор­кестр і можна пока­тати дитину на поні. Погожої днини – по­спілкуватися і з моло­дими, і з досвідченими ветеринарами, розпи­тати про все, що ціка­вить. Але тварини за гратами – сумні.
 
Культура
  Світ мистецтв Жовтневого палацу
Світ мистецтв Жовтневого палацу Хто не знає яскраво-сонячну будівлю на пагорбі Хрещатика, шедевр архі­тектури, спроектований півстоліт­тя тому Вікентієм Беретті, відо­мий концертний та театральний майданчик – Жовтневий палац. Нині це Міжнародний центр культури та мис­тецтв ФПУ, що з повним правом можна назвати кузнею талантів. Адже саме з численних гуртків художньої самодіяльності, народних ансамблів, ама­торських об’єднань і клу­бів розпочинали свого часу творчий шлях відомі майстри сцени, театру, кіно.
 

Сторінки: « 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 »

УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

05.04.2024 21:44

22.03.2024 19:35

15.03.2024 18:49

15.03.2024 18:46

10.02.2024 18:02

10.02.2024 18:01

10.02.2024 17:58

10.02.2024 17:48

12.01.2024 20:50

12.01.2024 20:49

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання