Модерн + традиція
У 2005 році
кілька архітекторів – молодих, проте з великим досвідом роботи як в Україні,
так і за кордоном – створили проектну групу «Архіматика». Що вирізняє їх
з-поміж інших? Мабуть, віра в себе, знання, море креативу, тонке відчуття
форми й стилю, патріотизм, а отже, вміння вловити слабкі сигнали ще чітко не
сформульованої національної ідеї. Тому двоє з «Архіматики» й поставили перед
собою неординарне завдання: новій державі Україна потрібний новий архітектурний
символ. І цей символ буде – ПИСАНКА!
Автори проекту
громадського комплексу «Писанка» – Дмитро Васильєв (1978 р. н.) і Олександр
Попов (1975 р. н.). Обидва закінчили архітектурний факультет Київського
університету архітектури і будівництва. Д. Васильєв працював головним
архітектором фірми «Design centre» у м. Дубай в ОАЕ; він – один із засновників
проектної групи «Архіматика». За плечима О. Попова – кількарічна робота у
проектно-будівельній компанії і приватна практика в галузі архітектури та
дизайну.
Ось як пояснюють
хлопці свій задум: «Писанка – то поетична картина Всесвіту, написана мовою
давніх знакових кодів нашого народу. Це художнє відображення, а воно –
позамасштабне. Тому ми не боїмося збільшити розмір традиційної писанки майже
у сорок тисяч разів (!). Малюнок писанки є статичним, але світ, який він
символізує, неосяжний і рухається безперервно».
Отже, вирішено
створити в Києві нову містобудівну домінанту – громадський комплекс «Писанка».
Він, швидше за все, буде розташований у південній частині Рибальського півострова
в рамках концепції будівництва Київського Сіті.
За задумом,
основний об’єм – а це 44-поверхове приміщення у формі яйця – буде піднятий над
майданом. Спеціальне програмне забезпечення дасть змогу вивести на фасадну
оболонку малюнок писанки, який буде світитися й динамічно змінюватися, щосекунди
перетворюючись на інший. У центральній частині будівлі буде розміщено
світловий колодязь у формі гіперболоїда обертання. А основна несуча
конструкція – це сітчастий каркас гіперболоїда, так звана «башта Шухова». Всередину
порожнього внутрішнього простору світлового колодязя консольно виходитимуть
розташовані на різних рівнях «соняхи» – ресторани. По колу – 37 поверхів
комплексу, розділені технічними на вісім рівнів. А по периметру рівнів
передбачено засклені озеленені рекреаційні галереї, які водночас будуть буферною
зоною між зовнішнім простором та внутрішніми приміщеннями. У незвичайній
будівлі-писанці розташуються торговельно-розважальний центр, чимало кафе,
офісів, готельний комплекс. Рівні з’єднуватимуться за допомогою транспортних
панорамних ліфтів, що підніматимуться вгору похилими прямими гіперболоїда
обертання.
Просто голова йде
обертом! Але в громадському комплексі «Писанка» все продумано до найменших
деталей, аж до тонкощів життєзбереження та евакуації.
Попередня
вартість реалізації проекту – 483 млн доларів США. Але це вдвічі-втричі менше
вартості західних аналогів.
СТАРЕ – НА НОВИЙ
ЛАД
В Україні є
чимало пам’яток минулих епох, але досі немає споруди-символу, де сучасність
спиралася б на традиції. Згадаймо Вавілонську вежу або Парфенон чи Колізей,
московський собор Василія Блаженного, Ейфелеву вежу чи стамбульську Айя-Софію,
музей сучасного мистецтва Гугенхайма в Більбао... Ці споруди, та й багато
інших, увійшли в історію як найславетніші символи відповідного часу та народу.
Звісно, реалізація грандіозного задуму вимагає й грандіозних коштів. Але
згадані шедеври щороку приносять своїм містам і країнам мільярди доларів.
Візьмімо, для прикладу, іспанське Більбао, колись сіре промислове місто на
околиці Європи. Як дотепно кажуть київські архітектори, воно повторило трюк
Мюнхаузена, буквально витягши себе з болота завдяки амбіційним планам, уміло
вкладеним у грамотну стратегію. На початку 90-х тут було створено державну компанію
Bilbao Ria–2000, яку очолив мер міста. Компанія залучила приватні інвестиції
та реалізувала низку успішних містобудівних проектів. Це, у свою чергу, дало
можливість накопичити величезні кошти та спрямувати їх передусім на реалізацію
фантастичного задуму Френка Гері щодо музею.
А в нас буде
Писанка. Бо яйце – символ народження нового, сама ж писанка – символ України,
що ввібрав у себе традиції кількох тисяч років історії.
Богородиця-бджола
та інше
За одним
переказом, в якому дивовижно переплітається язичницьке і християнське коріння,
писанки – це зірки, народжені Богородицею-бджолою
Бджола – комаха,
яка особливо шанована в народі. Наші далекі пращури називали її Божою
мудрістю, наділяли чистотою та святістю, бо вона – цнотлива й безшлюбна. Тож
бджола символічно співвідноситься з образом Богородиці, а бджолина матка
недаремно має саме таку назву.
Та все ж писанку
на світлий Великдень любовно створює людина. Причому з давніх-прадавніх часів.
Сказано: з живого – мертве, з мертвого – живе. Поява живого курчати з «мертвої»
шкаралупи здавна викликала в людей і страх, і благоговіння. І чимало давніх
народів щиро вважали, що увесь світ «вилупився» з яйця, наче те курча. А давньогрецький
філософ Плутарх вважав яйце символом Творця всюдисущого, котрий уміщує у собі
ВСЕ! На яйцях, які приносилися у жертву богам, зображувалися охоронні символи,
знаки-талісмани. Так з’явилася писанка.
Створення
правильної писанки – особливий ритуал, обряд, окрема наука. Воду для фарби
жінка споконвіку брала у середу ввечері, із семи джерел або криниць та за
течією – на честь семи зірок Плеяд у сузір’ї Тельця, де, за переказами, живе
сам Творець. Додому її несла мовчки, потай. А в Чистий Четвер у теплій грубі
витомлювала фарби з природних фарбників – рослин та насіння. Поки вони
готувалися, на сирому курячому яйці (розписують лише сирі яйця) спеціальною
щіточкою-виделкою, виготовленою з півнячої грудки, писала «лист до Бога», тобто
робила орнамент-символ. Яйце спершу вмочувала у жовту фарбу й тримала там упродовж
трьох молитов. Кожен колір візерунку захищала воском. Під кінець роботи яйця
перетворювалися на таємничі чорні колобки. Тоді опускала їх у гарячу воду чи
підносила до вогню. Віск плавився – і народжувалася писанка, мов сонечко з
темної ночі. А давні орнаменти на писанках часто-густо набагато старші за саме
християнство.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ,
ЩО...
...справжня
писанка Великого Дня зберігає життєву силу до наступного Чистого Четверга: не
протухає і не всихається.
...існують
спеціальні правила дарування великодніх яєць. Літнім людям підносять яйця
темних кольорів, дітям – зелені чи блакитні, молодим – червоні, а коли йдуть у
гості, то беруть із собою жовті – на добро й достаток.
...музей
«Писанка» у Коломиї на Івано-Франківщині є найбільшою писанкою у світі. Його
висота сягає 13,5 метра, а діаметр – 10 метрів. Приміщення музею повністю
виготовлене з кольорового скла, а загальна площа утвореного в такий спосіб
вітража – понад шістсот квадратних метрів. Колекція «Писанки» нараховує більш
ніж 6000 експонатів із різних регіонів України та світу. Цей музей, як
вважають українці, – восьме диво в акції «Сім чудес України».
...під час
проведення ІІІ Всеукраїнського добродійного великоднього ярмарку в
Українському домі відомі політики, спортсмени, зірки шоу-бізнесу разом із дітьми
та гостями заходу розмалювали 26 метрових писанок. Для створення ескізів
організатори використали народні орнаменти Х–ХI століть.
...у Канаді
силами української громади нещодавно зведено пам’ятник Писанці: семиметрове
яйце, встановлене на стрункій металевій опорі, ніби ширяє над землею на
висоті кількох метрів.
Сторінку підготувала
Тетяна МОРГУН, «ПВ»
21.04.2011
|