« на головну 25.12.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1263)
21
Листопад
 
Інтерв’ю
 
ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ


РУБРИКИ


Передплата





Статті Культура

Модерн + традиція

Модерн + традиція

У 2005 році кілька архітекторів – молодих, проте з великим досві­дом роботи як в Україні, так і за кордоном – створили про­ектну групу «Архімати­ка». Що вирізняє їх з-поміж інших? Мабуть, віра в себе, знання, море креати­ву, тонке від­чуття форми й стилю, патріотизм, а отже, вміння вловити слабкі сигнали ще чітко не сформульованої національ­ної ідеї. Тому двоє з «Архіматики» й поставили перед собою неординарне завдання: новій державі Україна потрібний новий архітектурний сим­вол. І цей символ буде – ПИСАНКА!

Автори проекту громадського комплексу «Писанка» – Дмитро Васильєв (1978 р. н.) і Олександр Попов (1975 р. н.). Обидва закінчили архітектурний факультет Київського університету архітектури і будівництва. Д. Васильєв працю­вав головним архітектором фірми «Design centre» у м. Дубай в ОАЕ; він – один із засновників проектної групи «Ар­хіматика». За плечима О. Попова – кількарічна робота у проектно-будівельній компанії і приватна практика в галу­зі архітектури та дизайну.

Ось як поясню­ють хлопці свій задум: «Писан­ка – то поетична картина Всесві­ту, написана мовою давніх знакових кодів нашого на­роду. Це художнє відобра­ження, а воно – позамасш­табне. Тому ми не боїмося збільшити розмір тради­ційної писанки майже у со­рок тисяч разів (!). Малю­нок писанки є статичним, але світ, який він символі­зує, неосяжний і рухається безперервно».

Отже, вирішено створи­ти в Києві нову містобудів­ну домінанту – громад­ський комплекс «Писан­ка». Він, швидше за все, буде розташований у пів­денній частині Рибаль­ського півострова в рамках концепції будівництва Ки­ївського Сіті.

За задумом, основний об’єм – а це 44-поверхове приміщення у формі яйця – буде піднятий над майда­ном. Спеціальне програм­не забезпечення дасть змо­гу вивести на фасадну обо­лонку малюнок писанки, який буде світитися й ди­намічно змінюватися, що­секунди перетворюючись на інший. У центральній частині будівлі буде розмі­щено світловий колодязь у формі гіперболоїда обер­тання. А основна несуча конструкція – це сітчастий каркас гіперболоїда, так звана «башта Шухова». Все­редину порожнього вну­трішнього простору світло­вого колодязя консольно виходитимуть розташова­ні на різних рівнях «соня­хи» – ресторани. По колу – 37 поверхів комплексу, роз­ділені технічними на вісім рівнів. А по периметру рів­нів передбачено засклені озеленені рекреаційні гале­реї, які водночас будуть бу­ферною зоною між зовніш­нім простором та внутріш­німи приміщеннями. У не­звичайній будівлі-писанці розташуються торговельно-розважальний центр, чимало кафе, офісів, го­тельний комплекс. Рівні з’єднуватимуться за допо­могою транспортних пано­рамних ліфтів, що підніма­тимуться вгору похилими прямими гіперболоїда обертання.

Просто голова йде обер­том! Але в громадському комплексі «Писанка» все продумано до найменших деталей, аж до тонкощів життєзбереження та ева­куації.

Попередня вартість ре­алізації проекту – 483 млн доларів США. Але це вдвічі-втричі менше вар­тості західних аналогів.

СТАРЕ – НА НОВИЙ ЛАД

В Україні є чимало пам’яток минулих епох, але досі немає споруди-символу, де сучасність спиралася б на традиції. Згадаймо Вавілонську вежу або Пар­фенон чи Колізей, московський собор Василія Бла­женного, Ейфелеву вежу чи стамбульську Айя-Софію, музей сучасного мистецтва Гугенхайма в Більбао... Ці споруди, та й багато інших, увійшли в історію як найславетніші символи відповідного часу та народу. Звісно, реалізація грандіозного за­думу вимагає й грандіозних коштів. Але згадані шедеври щороку приносять своїм містам і країнам мільярди доларів. Візьмімо, для прикладу, іспан­ське Більбао, колись сіре промислове місто на околиці Європи. Як дотепно кажуть київські архі­тектори, воно повторило трюк Мюнхаузена, бук­вально витягши себе з болота завдяки амбіційним планам, уміло вкладеним у грамотну стратегію. На початку 90-х тут було створено державну компа­нію Bilbao Ria–2000, яку очолив мер міста. Компа­нія залучила приватні інвестиції та реалізувала низку успішних містобудівних проектів. Це, у свою чергу, дало можливість накопичити величезні ко­шти та спрямувати їх передусім на реалізацію фан­тастичного задуму Френка Гері щодо музею.

А в нас буде Писанка. Бо яйце – символ народжен­ня нового, сама ж писанка – символ України, що ввібрав у себе традиції кількох тисяч років історії.

 

 

Богородиця-бджола та інше

За одним переказом, в якому дивовижно переплі­тається язичницьке і християнське коріння, писанки – це зірки, народжені Богородицею-бджолою

Бджола – комаха, яка осо­бливо шанована в народі. Наші далекі пращури нази­вали її Божою мудрістю, на­діляли чистотою та святіс­тю, бо вона – цнотлива й безшлюбна. Тож бджола символічно співвідносить­ся з образом Богородиці, а бджолина матка недарем­но має саме таку назву.

Та все ж писанку на світлий Великдень любовно ство­рює людина. Причому з давніх-прадавніх часів. Сказано: з живого – мертве, з мертвого – живе. Поява живого курчати з «мертвої» шкаралупи здавна викли­кала в людей і страх, і бла­гоговіння. І чимало давніх народів щиро вважали, що увесь світ «вилупився» з яйця, наче те курча. А дав­ньогрецький філософ Плу­тарх вважав яйце симво­лом Творця всюдисущого, котрий уміщує у собі ВСЕ! На яйцях, які приносилися у жертву богам, зображува­лися охоронні символи, знаки-талісмани. Так з’явилася писанка.

Створення правильної пи­санки – особливий ритуал, обряд, окрема наука. Воду для фарби жінка споконві­ку брала у середу ввечері, із семи джерел або кри­ниць та за течією – на честь семи зірок Плеяд у сузір’ї Тельця, де, за переказами, живе сам Творець. Додому її несла мовчки, потай. А в Чистий Четвер у теплій гру­бі витомлювала фарби з природних фарбників – рослин та насіння. Поки вони готувалися, на сирому курячому яйці (розписують лише сирі яйця) спеціаль­ною щіточкою-виделкою, виготовленою з півнячої грудки, писала «лист до Бога», тобто робила орнамент-символ. Яйце спершу вмочувала у жовту фарбу й тримала там упро­довж трьох молитов. Кожен колір візерунку захищала воском. Під кінець роботи яйця перетворювалися на таємничі чорні колобки. Тоді опускала їх у гарячу воду чи підносила до вог­ню. Віск плавився – і наро­джувалася писанка, мов со­нечко з темної ночі. А давні орнаменти на писанках часто-густо набагато стар­ші за саме християнство.

 

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО...

...справжня писанка Вели­кого Дня зберігає життєву силу до наступного Чисто­го Четверга: не протухає і не всихається.

...існують спеціальні прави­ла дарування великодніх яєць. Літнім людям підно­сять яйця темних кольорів, дітям – зелені чи блакитні, молодим – червоні, а коли йдуть у гості, то беруть із собою жовті – на добро й достаток.

...музей «Писанка» у Коло­миї на Івано-Франківщині є найбільшою писанкою у світі. Його висота сягає 13,5 метра, а діаметр – 10 ме­трів. Приміщення музею повністю виготовлене з ко­льорового скла, а загальна площа утвореного в такий спосіб вітража – понад шістсот квадратних метрів. Колекція «Писанки» нара­ховує більш ніж 6000 екс­понатів із різних регіонів України та світу. Цей музей, як вважають українці, – восьме диво в акції «Сім чу­дес України».

...під час проведення ІІІ Все­українського добродійного великоднього ярмарку в Українському домі відомі політики, спортсмени, зір­ки шоу-бізнесу разом із ді­тьми та гостями заходу роз­малювали 26 метрових пи­санок. Для створення ескі­зів організатори викорис­тали народні орнаменти Х–ХI століть.

...у Канаді силами україн­ської громади нещодавно зведено пам’ятник Писанці: семиметрове яйце, вста­новлене на стрункій мета­левій опорі, ніби ширяє над землею на висоті кількох метрів.

Сторінку підготувала Тетяна МОРГУН, «ПВ»

 

21.04.2011



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

17.12.2024 21:58

17.12.2024 21:57

25.11.2024 20:08

25.11.2024 20:07

25.11.2024 20:06

25.11.2024 19:49

11.11.2024 21:24

11.11.2024 21:23

25.10.2024 21:44

11.10.2024 22:50

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання