« на головну 06.12.2021
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1133)
25
Листопад
 
Інтерв’ю
 
ЖОЛТ ДУДАШ: «ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНІВ ПРО БЗР ТА ІНСПЕКЦІЮ ПРАЦІ, ЩО ВІДПОВІДАЮТЬ СТАНДАРТАМ МОП І ЄС, Є КІНЦЕВОЮ МЕТОЮ ПРОЄКТУ»

ЖОЛТ ДУДАШ: «ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНІВ ПРО БЗР ТА ІНСПЕКЦІЮ ПРАЦІ, ЩО ВІДПОВІДАЮТЬ СТАНДАРТАМ МОП І ЄС, Є КІНЦЕВОЮ МЕТОЮ ПРОЄКТУ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Культура
Культура
  Творчість єднає континенти
Творчість єднає континенти Недавно керівник заслуже­ного народного ансамблю пісні й танцю України «Дар­ничанка», заслужений пра­цівник культури Петро Ан­дрійчук був запрошений до США для участі у концертах оркестру народних інстру­ментів. Маестро Андрійчук не лише блискучий хормей­стер і музикант, а й, що не менш важливо, митець за­требуваний, завжди бажа­ний там, де колеги по цеху знають і цінують його твор­чість. Додому він повернув­ся, сповнений вражень, і ми вирішили дізнатися про по­їздку докладніше.
 
Культура
  Боротись до останнього патрона
Боротись до останнього патрона «Світ розколото навпіл, і тріщина пройшла крізь серце Поета», – писав Генріх Гейне. Цей ви­слів безпосередньо – й у переносному, й у буквальному сенсі – стосується долі й творчості заслу­женого діяча мистецтв України, ла­уреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, фронтовика-орденоносця, видатного, незабутньо­го українського поета Дмитра Оме­ляновича Луценка (1921–1989).
 
Культура
  Світле Христове Воскресіння
Світле Христове Воскресіння Власне кажучи, вся понад двоти­сячолітня історія християн­ства – це історія неминущого захоплення, згадування й про­повідування тієї події, що ста­лася 14 числа першого весняного мі­сяця нісана (за іудейським календа­рем) в Єрусалимі: розп’яття нашого Спасителя Ісуса Христа і Його диво­вижне Воскресіння на третій день, «перший день тижня» (після суботи), котре стало головним празником християн. Адже Божий син показав людям перемогу над смертю й ві­чним забуттям.
 
Культура
  Чарівним пензлем
Чарівним пензлем Колись я була близько знайома з нині широковідомим народ­ним художником України Ва­силем Лопатою. Невдовзі піс­ля знайомства він сказав, що звати його Василь Іванович. «О, ти як Чапаєв!» – пожартувала я. «Чому як Чапаєв – як Суриков!» – гордовито відказав Василь Лопата.
 
Культура
  Прапороносець
Прапороносець 3 квітня минуло 95 років з дня народження славетного укра­їнського письменника Олеся Гончара.
 
Культура
  Питання попиту й пропозиції
Питання попиту й пропозиції Теми знаходять мене самі: бук­вально впродовж дня натра­пляю одразу на кілька дже­рел, що порушують одну й ту саму проблему, зовсім мені не байдужу. Передусім це доля ВУФ­КУ (Всеукраїнське фотокіноуправ­ління), а ще – блог журналіста й по­літолога Олега Леусенка й давня стаття кінознавця Лариси Брюхо­вецької, зрештою, «кіношна» розмо­ва в ефірі радіо «Свобода» Миколи Вересня й Станіслава Притули. Все це знову спрямувало думки до ВУФ­КУ й перспектив розвитку сучасної української кіноіндустрії.
 
Культура
  Незабутній Брондуков
Незабутній Брондуков У 1994 році режисер Юрій Кара завершив зйомки фільму «Майстер і Маргарита», але коли по 12 роках замовчу­вань, з’ясовувань і конфлік­тів з продюсерами він нарешті пред­ставив публіці скорочений варіант стрічки й знімальну групу, виступив відомий артист Лев Дуров (Левій Матвій). Згадав, як дзвонив Михай­лові Ульянову (Понтій Пілат) і ска­зав видатному актору: «Михайле Олександровичу! Ви геніально зігра­ли Пілата!». Далі, розповідав Дуров, настала довга пауза, й потому про­лунав глухий голос Ульянова: «Дя­кую, Льово. Мені вже давно ніхто не казав добрих слів». Розповівши це, Дуров заплакав, що є цілком зрозу­мілим будь-якій творчій людині. А присутня дочка М. Ульянова запро­понувала: «Згадаймо ж тих, хто зні­мався у фільмі й не дожив до цього дня». Через 12 років не було вже бага­тьох акторів, і на задньому плані сцени змінювали один одного їхні величезні портрети.
 
Культура
  Кадило істини
Кадило істини Пам’ятників Тарасові Шев­ченку по всьому світу біль­ше, ніж будь-яким іншим видатним діячам інших країн. Чому його творчість нікого не лишає байдужим, чому трохи не в кожній українській оселі на найпочеснішому місці – портрет Тараса, а на столі неодмінний «Коб­зар»? Який неперевершений «код» закладено у його поезіях, що на них неодмінно відгукується вдячна чи­тацька душа?
 
Культура
  Кому Бог дав букет талантів
Кому Бог дав букет талантів На кожному кроці в нас завзя­то цитують вислів «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. Хто не шанує видатних лю­дей свого народу, той сам не годен пошани». Але хоч який світоч його автор – Максим Рильський, принай­мні те життя, що його має сучасний «маленький українець» і вже років із двадцять, у світлі вищезазначеної дефініції можна розглядати як дій­сний доказ на прикладі нас, «майбут­ніх», що наші не такі далекі предки достеменно не вивчали свого мину­лого. Бо «Доборолась Україна до са­мого краю, гірше ляха свої діти її розпинають».
 
Культура
  Слава й поневіряння «кам’яного» Богдана
Слава й поневіряння «кам’яного» Богдана Славетний пам’ятник Богданові Хмельницькому, встановлений у Ки­єві в центрі Софій­ської площі, з будь-якого погляду є довершеним. Не­великий «курган» із кам’яних брил, нагорі якого вершник, що, демонструю­чи неабияку вправність, однією рукою зупинив га­рячого, розпашілого скаку­на. Фігура вершника, який ніби зрісся із своїм бойо­вим конем, сповнена гід­ності й величі. Здається, саме таким і постав перед городянами уславлений гетьман, коли на чолі сво­го війська в’їхав до Києва 23 грудня 1648 року після перемоги під Пилявцями.
 

Сторінки: « 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 »

УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

26.11.2021 23:15

26.11.2021 23:14

19.11.2021 23:33

19.11.2021 23:32

19.11.2021 23:31

13.11.2021 00:26

13.11.2021 00:25

06.11.2021 00:31

06.11.2021 00:30

06.11.2021 00:00

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2019©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання