|
|
|
| |
|
Статті  Культура |
 |
Культура |
|
| |
Літав орел, літав сизий... |
 |
Видатний, всесвітньо відомий і шанований музикознавець Михайло Головащенко, якому 20 листопада виповнилося б 90, – герой війни, кавалер багатьох державних відзнак. Патріот і невтомний трудівник, він повернув рідному народові десятки імен неперевершених українських співаків і музикантів, зумисне викреслених із нашої пам’яті як «буржуазних націоналістів». |
| |
|
Культура |
|
| |
Вишневий сад |
 |
Великий майстер усмішок Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) народився 13 листопада 1889 року на хуторі Чечва Зіньківського повіту на Полтавщині. А ось його коментар у «Моїй автобіографії» (1927) щодо цієї події: «У мене не було жодного сумніву в тому, що я народився, хоч і під час моєї появи на світ білий і потім – років, мабуть, із десять підряд – мати казали, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Оришку». |
| |
|
Культура |
|
| |
«Пісня моя з Україною в серці» |
 |
Для Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Григорія Верьовки та його генерального директора й художнього керівника, народного артиста України, Героя України Анатолія Авдієвського цей рік – ювілейний: 70-річчя заснування хору й 80-річчя Маестро. Відбулося чимало ювілейних концертів, колектив виступав у Національній філармонії України, Національному палаці мистецтв «Україна», а 24 жовтня – у Національній опері України. Весь цей час неймовірний ажіотаж меломанів і не думав вщухати, тому потрапити до оперного театру виявилося надзвичайно важко. А вхід – лише за запрошеннями. |
| |
|
Культура |
|
| |
Старе по-новому. Неупереджено |
 |
Брати Віталій і Дмитро Капранови частіше за їхніх колег-літераторів опиняються в епіцентрі зацікавленої уваги громадськості взагалі й культурно-літературної зокрема. Що ж, так виявляється дуже справедливе уособлення «вибіркового правосуддя» шанувальників освіченості, розуму, дотепності, ерудованості, компетентності. А тут іще брати Капранови підносять співвітчизникам і зовсім цікавий сюрприз. Вихід у світ їхньої книжки «Мальована історія незалежності України», про яку так довго говорили журналісти, стався! (Така собі історична алюзія!). Книга містить мапи, портрети історичних діячів і структуровану в таблиці хронологію, але більша її частина – комікси, які створили художники з кількох українських міст у різних регіонах України. |
| |
|
Культура |
|
| |
Життя на всі «лади» |
 |
Видатний український композитор, музикознавець, Герой України, народний артист України, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка, кандидат мистецтвознавства, професор двох Національних музичних академій – Києва і Львова, художній керівник Національної опери України Мирослав Михайлович Скорик 13 липня ц. р. відзначив своє 75-ліття. |
| |
|
Культура |
|
| |
Діаманти не для диктатури пролетаріату |
 |
Чи вдячна пам’ять, чи цікавість, а чи притаманний людині дослідницький дух зберегли чимало прізвищ у «народних» назвах різних міських будівель. У Києві – «будинок Мороза», «будинок Городецького», «будинок Уварової» тощо. Та в цьому ареалі «історичної пам’яті» не надто пощастило тим, хто, мабуть, заслуговує на таку пам’ять найбільше. Адже довгий час фасад відомого музею по вулиці Терещенківській прикрашала безлика вивіска: «Державний музей західного й східного мистецтва». Проте колись заклад називався власним іменем: Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків! Це подружжя й створило його. А після революції, за вказівкою радянських органів, імена видатних меценатів з назви було вилучено – «через відсутність за Ханенками революційних заслуг». |
| |
|
Культура |
|
| |
Кінорефлексії бурхливої пам’яті |
 |
«Я – геній!» – каже епохальний, яскравий, суперечливий, епатажний режисер у фільмі «Параджанов», що його український Оскарівський комітет (шість членів комітету з десяти) нині висунув на найпрестижнішу премію Американської кіноакадемії в номінації «Кращий фільм іноземною мовою». Звісно, в певному сенсі це кінокультурна сенсація, й привертає увагу, як десятки репортерів квапилися «кинути» в мережу цю гучну новину, часом аж захлинаючись у власних повідомленнях. Приміром: «Режиссер уверяет, что ждать дешевой скандальности от фильма не стоит», – довелося прочитати на сайті vesti.ua/kultura. Та зерно істини тут є, адже невипадково про Сергія Параджанова (Саркіс Параджанян) казали: вірменин, народжений у Грузії й звинувачений росіянами в українському націоналізмі. |
| |
|
Культура |
|
| |
Любов, любов, любов... |
 |
«Забудь тут пам’ять про нещастя й прийми щастя віще. Якщо ж ти щасливий, то будь іще щасливішим»... Немає, мабуть, такого сайту, присвяченого дендропарку «Софіївка» в Умані, де не наводилися б ці слова графа Потоцького. За його наказом їх висічено в природній скелі грота Каліпсо, прозваному Гротом щастя. Й сам Станіслав Щенсний Потоцький не приховував власного щастя, адже він одружився із найкрасивішою жінкою в Європі – гречанкою Софією Вітт. Пишуть, вона була такою гарною, що люди (здебільшого чоловіки) ходили за нею натовпом, а деякі навіть примудрялися виявляти чудеса акробатики, аби тільки краще роздивитися її прекрасне обличчя, пише dimukraine.com. |
| |
|
Культура |
|
| |
Заворожуючий світ між Адамсом і Віллі Вонкою |
 |
Творці нових методів і форм у мистецтві не втомлюються підносити сюрпризи пересиченій і водночас жадібній до сенсацій публіці. Часом сюрпризи відштовхують (скажімо, так зване «мистецтво» Дем’єна Херста). А іноді – зачаровують, як-от «продуктові пейзажі» одного з найталановитіших фотохудожників, симпатичного 48-річного австралійця Карла Уорнера, який нині працює в Лондоні. Такі роботи автор саме й називає Foodscapes (тобто ландшафти з їжі). Усі його незвичайні картини створено винятково з продуктів харчування – цибулі, картоплі, помідорів й огірків, моркви, спаржі, капусти (різних видів), риби, м’яса, солодощів. І кожен вид продукту із своїм кольором, формою, фактурою, розміром та іншими особливостями дарує художникові широчезні можливості, аби вигадати найкращу, найвідповіднішу композицію, натхненно попрацювати над черговою картиною, а далі – сфотографувати її. |
| |
|
Культура |
|
| |
Та «Верьовочка», що кінця немає |
 |
«Народ наш мудрий, і такі ж його пісні. Багато з них мають вражаючу драматургію, глибоке філософське звучання. Це не лише художня цінність, а й історія наша. Без розуміння і справжньої поваги до цього феномену наші патріотичні гасла нагадуватимуть бурю в склянці води», – сказав мені в інтерв’ю Анатолій Авдієвський. |
| |
Сторінки: « 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 » |
|
УВАГА!
З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.
| |
НОВИНИ |
|
11.11.2024 21:24
11.11.2024 21:23
25.10.2024 21:44
11.10.2024 22:50
10.10.2024 22:03
08.09.2024 21:09
23.08.2024 22:29
23.08.2024 22:00
10.07.2024 21:02
08.07.2024 20:16
Усі новини |
|
|
|
| |
|
Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©
|
01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49 |
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання |
|
|
