Ранок, вечір – з Новим роком!
Напередодні
нового й незвіданого хочеться поміркувати про щось давно усталене. Приміром,
про календарі. Нинішній стрімкий прогрес уже не задовольняється звичним для
всіх нас календарем (попри його неодноразову корекцію): різна кількість днів у
місяцях, відтак неоднакові за тривалістю квартали, інші проміжки часу...
Економічна та
Соціальна Ради ООН пропонують створити новий Всесвітній календар. Нині розглядаються
два його варіанти.
Соціальний
календар. Дванадцять місяців пропонують розбити на чотири однакові квартали
тривалістю 91 добу кожен. Два перші місяці матимуть по тридцять діб, а третій
– тридцять одну. В сумі – 364 доби. Аби врівноважити календар, пропонується щороку
додавати ще один день, а кожного четвертого року (високосний рік) – два
додаткових дні. У першому випадку це буде такий собі день без числа – між 31
грудня і 1 січня: Всесвітній День Нового року. Другий додатковий день –
між 31 червня і 1 липня. Теж без числа. Називатиметься просто «День Календаря».
Місяці пропонують назвати Планета, Схід, Південь, Захід, Північ, Європа, Азія,
Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океан.
Космічний
календар міститиме тринадцять однакових за тривалістю місяців, у кожному – по
28 діб. У сумі матимемо ті ж самі 364 доби. Тим часом знову постає потреба кудись
додати необхідні дні, яких бракує. І додати як у звичайні, так і високосні
роки. Апологети Космічного календаря вирішили залишити Всесвітній День Нового
року на тому ж таки місці, що і в «соціальників». А ось другий додатковий
день у високосні роки пропонують помістити між 14-м і 15-м днями сьомого за
ліком місяця. Автори й прихильники Космічного календаря вважають, що місяці
слід назвати якось «нейтрально» – так, аби всім було зручно й приємно. З
огляду на це, члени відповідної команди ООН пропонують такі назви місяців:
Сонце (Helios), Меркурій (Mercury), Венера (Venus), Земля (Terra), Місяць
(Luna), Марс (Ares), Юпітер (Jove), Сатурн (Kronos), Уран (Uranus), Нептун
(Neptun), Плутон (Pluto), Галактика (Galaxy), Космос (Cosmos).
Усе це дуже
цікаво. Проте як же, зрештою, бути з унікальною історією, національними
традиціями, культурою, ментальністю, символікою кожної країни? Всесвітній
календар, виявляється, існуватиме лише для зручності й прогресу. Ніхто не
забороняє й не заперечує паралельного існування національних календарів.
До слова, на
теренах України не одне тисячоліття існує календар, котрий гармонійно поєднує
космічно-планетарні уявлення європейців та їхній спосіб імплементації цих уявлень
у власний побут. Зрозуміло, виник цей календар тоді, коли людина пильно
поглянула на зорі й планети та зрозуміла їхнє значення у своєму житті. Звісно,
головним божеством стало Сонце, котре очолило гурт планет, серед яких Марс,
Меркурій, Юпітер, Місяць, Венера і Сатурн. Очевидно, справедливо сказати, що
ООНівський Космічний календар, такий нібито новітній, по-своєму наслідує
пра-праукраїнські корені, витоки й символи. А вони такі.
Сонце символізує
високу активність, натхнення і нестримне прагнення до конкретної світлої мети.
Марс надає рокам енергію здобуття, здатність гуртом зберегти й захистити надбане.
Меркурій символізує рух, пізнання, інтелект, прагнення до нового, незвіданого,
інтригуючого. Юпітер наділяє житейською мудрістю, розважливістю, добробутом,
закладає основи стабільності. Місяць наповнює роки емоційністю, мрійливістю,
талантами, пошуками гармонії, здійсненням задумів і бажань. Венера приносить
потяг до прекрасного, ліричні почуття, наснажує чуттєвістю й розкішними...
лінощами. Сатурн забезпечує стабільність, поміркованість, розумні обмеження,
певний консерватизм, а також наділяє логікою та передбачливістю.
Кожна планета
патронує свій рік раз на сім років. При цьому знак планети щоразу
супроводжується новим символом-кольором, покликаним урівноважити її вплив на
стан природи й людини: посилити, послабити чи гармонізувати його. Так, до
прикладу, роки, що закінчуються на 0, прийнято вважати «білими», на 1 –
«червоними», на 2 – «оранжевими», на 3 – «жовтими», на 4 – «зеленими», на 5 – «блакитними»,
на 6 – «синіми», на 7 – «фіолетовими», на 8 – «сірими», на 9 – «чорними».
ЗНАЧЕННЯ КОЛЬОРІВ
Вважається, що
білий колір надає людині чистоти намірів, конкретності мети, послідовності дій.
Червоний колір символізує збудливість, рішучість, концентрацію енергії,
стрімкість і навіть певну агресивність. оранжевий – засвідчує високу
духовність, шляхетність намірів, неспішність і толерантність. Жовтий – це
оптимістична активність, сила волі та духу, життєстверджуюча енергія намірів і
здійснень. Зелений дарує наполегливість у досягненні мети й глибоку
переконаність у кінцевому успіхові. Блакитний сповнює людину мрійливістю,
поступливістю, прагненням чогось прекрасного, але мінливого. Синій наділяє
силою, спокоєм, реальністю задумів та відчуттям душевного й тілесного
комфорту. Фіолетовий породжує емоційну замкненість, творче напруження, чуттєве
сприйняття подій та явищ. Сірий, з одного боку, навіює сумніви, непевність
усього, навіть смуток і, з другого, дарує втаємниченість, тонкий розрахунок і
здатність передбачення. Найскладніший колір – чорний: величезний
енергетичний потенціал, який може бути спрямований як на розбудову, так і на
знищення.
Слово «календар»
у перекладі з латини – «боргова книжка». У Давньому Римі в день календ (перші
числа місяця, що припадали на новий місяць) боржники мали сплачувати
відсотки...
Роман Нечаєв
ЛИШЕ ДЛЯ
МОРОЗОСТІЙКИХ
Не тільки Анна Іоанівна
могла дозволити собі крижані палаци. Подібні готелі (іглу) вперше з’явилися в Скандинавії
1991 року. Точніше – у Швеції, Лапландії, містечку Юккас’ярві, розташованому в
двохстах кілометрах за Північном колом.
Цікаво, що кожного
року крижаний готель, де є аж 60 номерів-люкс і такі ж крижані церква, бар, величезна
люстра, постає в новому вигляді. Чого ж дивуватися: Лапландія вже сама по собі
казка!
Мода є мода, і за
минуле двадцятиріччя крижані готелі один за одним з’явилися в багатьох гірськолижних
курортах світу. Приміром, у канадському Квебеку працює готель, який, зрозуміло,
вже понад десятиліття щорічно поновлюється. 60 робітників «спрацьовують» будівлю
за один місяць – потрібно «лише» 15 тис. тонн снігу та 500 тис. тонн криги. і все
– welcome! Температура в кімнаті становить 3–5 градусів морозу, її постійно підтримують
стіни завтовшки понад метр. у 36 номерах готелю на крижаних меблях розстелені
оленячі шкури, а відпочивальники-екстремали сплять на спеціальних матрацах у спальних
мішках.
Долучилася й Румунія:
на озері Баля, на висоті 2 тис. метрів, будується диво-готель із криги, і якщо не
потеплішає, відкриття відбудеться вчасно. Кожну кімнату готелю названо на честь
певного музичного стилю. Працюватиме й ресторан, де столи, стільці й усе інше, певна
річ, крижані.
ЧАС ЗБИРАТИ
КАМІННЯ?
У листопаді ц. р.
стало відомо, що на південному заході Франції, неподалік Тулузи, було знайдено
колосальний клад: тисячі бронзових римських монет періоду 290–310 років н. е.
Їх викарбували в Римі,
Лондоні, Ліоні, Картахені й Трирі. Всі монети містилися в трьох амфорах, закопаних
у землю. Виявляється, якісь археологи-аматори на зораному кукурудзяному полі знайшли
понад дві сотні старовинних грошових одиниць. Їхні колеги-професіонали опинилися
б на тому полі за мить, проте їм довелося чекати кілька місяців, аби фермер, власник
ділянки, встиг зібрати врожай. Лише потому він дав згоду на проведення розкопок.
А зовсім недавно прибиральниця
державної бібліотеки в німецькому місті Пассау несподівано знайшла якусь дерев’яну
скриньку. Попервах чомусь вирішила, що всередині – ювелірні прикраси. Та коли скриньку
відкрили, то виявили в ній срібні, бронзові й латунні монети з Давньої Греції, Риму
та Візантії, які були акуратно розкладені по маленьких шухлядках. Частина монет
належить до епохи Наполеона Бонапарта. Вартість цієї колекції сягає кількох мільйонів
євро. Як вона потрапила до якогось потаємного куточка бібліотеки, невідомо, хоча
певні версії є. Незабаром бібліотека відзначатиме своє 400-річчя, тоді рідкісну
знахідку буде експоновано для загального огляду.
Сторінку підготувала
Тетяна
МОРГУН, «ПВ»
24.12.2011
|