« на головну 19.05.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1249)
18
Квітень
 
Інтерв’ю
 
СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Культура

Ранок, вечір – з Новим роком!

Ранок, вечір – з Новим роком!

Напередодні нового й незвіданого хо­четься поміркувати про щось дав­но усталене. Приміром, про кален­дарі. Нинішній стрімкий прогрес уже не задовольняється звичним для всіх нас календарем (попри його неодноразову корекцію): різна кіль­кість днів у місяцях, відтак неодна­кові за тривалістю квартали, інші проміжки часу...

Економічна та Соці­альна Ради ООН пропонують створи­ти новий Всесвітній календар. Нині роз­глядаються два його варі­анти.

Соціальний календар. Дванадцять місяців пропо­нують розбити на чотири однакові квартали трива­лістю 91 добу кожен. Два перші місяці матимуть по тридцять діб, а третій – тридцять одну. В сумі – 364 доби. Аби врівноважити ка­лендар, пропонується що­року додавати ще один день, а кожного четвертого року (високосний рік) – два додаткових дні. У першому випадку це буде такий собі день без числа – між 31  грудня і 1 січня: Всесвіт­ній День Нового року. Дру­гий додатковий день – між 31 червня і 1 липня. Теж без числа. Називатиметься просто «День Календаря». Місяці пропонують назва­ти Планета, Схід, Південь, Захід, Північ, Європа, Азія, Африка, Америка, Австра­лія, Антарктида, Океан.

Космічний календар міститиме тринадцять од­накових за тривалістю мі­сяців, у кожному – по 28 діб. У сумі матимемо ті ж самі 364 доби. Тим часом знову постає потреба ку­дись додати необхідні дні, яких бракує. І додати як у звичайні, так і високосні роки. Апологети Космічно­го календаря вирішили за­лишити Всесвітній День Нового року на тому ж таки місці, що і в «соціаль­ників». А ось другий додат­ковий день у високосні роки пропонують помісти­ти між 14-м і 15-м днями сьомого за ліком місяця. Автори й прихильники Космічного календаря вва­жають, що місяці слід на­звати якось «нейтрально» – так, аби всім було зручно й приємно. З огляду на це, члени відповідної коман­ди ООН пропонують такі назви місяців: Сонце (Helios), Меркурій (Mercury), Венера (Venus), Зем­ля (Terra), Місяць (Luna), Марс (Ares), Юпітер (Jove), Сатурн (Kronos), Уран (Uranus), Нептун (Neptun), Плутон (Pluto), Галактика (Galaxy), Космос (Cosmos).

Усе це дуже цікаво. Про­те як же, зрештою, бути з унікальною історією, наці­ональними традиціями, культурою, ментальністю, символікою кожної краї­ни? Всесвітній календар, виявляється, існуватиме лише для зручності й про­гресу. Ніхто не забороняє й не заперечує паралельного існування національних календарів.

До слова, на теренах України не одне тисячоліт­тя існує календар, котрий гармонійно поєднує космічно-планетарні уявлен­ня європейців та їхній спо­сіб імплементації цих уяв­лень у власний побут. Зро­зуміло, виник цей кален­дар тоді, коли людина пильно поглянула на зорі й планети та зрозуміла їхнє значення у своєму житті. Звісно, головним боже­ством стало Сонце, котре очолило гурт планет, серед яких Марс, Меркурій, Юпі­тер, Місяць, Венера і Са­турн. Очевидно, справедли­во сказати, що ООНівський Космічний календар, та­кий нібито новітній, по-своєму наслідує пра-праукраїнські корені, вито­ки й символи. А вони такі.

Сонце символізує висо­ку активність, натхнення і нестримне прагнення до конкретної світлої мети. Марс надає рокам енергію здобуття, здатність гуртом зберегти й захистити над­бане. Меркурій символізує рух, пізнання, інтелект, прагнення до нового, не­звіданого, інтригуючого. Юпітер наділяє житей­ською мудрістю, розваж­ливістю, добробутом, за­кладає основи стабільнос­ті. Місяць наповнює роки емоційністю, мрійливіс­тю, талантами, пошуками гармонії, здійсненням за­думів і бажань. Венера приносить потяг до пре­красного, ліричні почуття, наснажує чуттєвістю й роз­кішними... лінощами. Са­турн забезпечує стабіль­ність, поміркованість, ро­зумні обмеження, певний консерватизм, а також на­діляє логікою та передбач­ливістю.

Кожна планета патро­нує свій рік раз на сім ро­ків. При цьому знак плане­ти щоразу супроводжуєть­ся новим символом-кольором, покликаним урівнова­жити її вплив на стан при­роди й людини: посилити, послабити чи гармонізува­ти його. Так, до прикладу, роки, що закінчуються на 0, прийнято вважати «біли­ми», на 1 – «червоними», на 2 – «оранжевими», на 3 – «жовтими», на 4 – «зелени­ми», на 5 – «блакитними», на 6 – «синіми», на 7 – «фіо­летовими», на 8 – «сірими», на 9 – «чорними».

ЗНАЧЕННЯ КОЛЬОРІВ

Вважається, що білий колір надає людині чистоти намірів, конкретності мети, послідовності дій. Чер­воний колір символізує збудливість, рішучість, кон­центрацію енергії, стрімкість і навіть певну агресив­ність. оранжевий – засвідчує високу духовність, шля­хетність намірів, неспішність і толерантність. Жов­тий – це оптимістична активність, сила волі та духу, життєстверджуюча енергія намірів і здійснень. Зеле­ний дарує наполегливість у досягненні мети й глибо­ку переконаність у кінцевому успіхові. Блакитний сповнює людину мрійливістю, поступливістю, праг­ненням чогось прекрасного, але мінливого. Синій наділяє силою, спокоєм, реальністю задумів та від­чуттям душевного й тілесного комфорту. Фіолетовий породжує емоційну замкненість, творче напруження, чуттєве сприйняття подій та явищ. Сірий, з одного боку, на­віює сумніви, непев­ність усього, навіть смуток і, з другого, дарує втаємниченість, тонкий розрахунок і здат­ність передбачення. Най­складніший колір – чорний: ве­личезний енергетичний потенці­ал, який може бути спрямований як на розбудову, так і на знищення.

Слово «календар» у перекладі з ла­тини – «боргова книжка». У Дав­ньому Римі в день календ (перші чис­ла місяця, що при­падали на новий місяць) боржники мали сплачувати відсотки...

Роман Нечаєв

 

 

ЛИШЕ ДЛЯ МОРОЗОСТІЙКИХ

Не тільки Анна Іоанівна могла дозволити собі крижані палаци. Подібні готелі (іглу) вперше з’явилися в Скандинавії 1991 року. Точніше – у Шве­ції, Лапландії, містечку Юккас’ярві, розташова­ному в двохстах кілометрах за Північном колом.

Цікаво, що кожного року крижаний готель, де є аж 60 номерів-люкс і такі ж крижані церква, бар, вели­чезна люстра, постає в но­вому вигляді. Чого ж диву­ватися: Лапландія вже сама по собі казка!

Мода є мода, і за минуле двадцятиріччя крижані го­телі один за одним з’явилися в багатьох гір­ськолижних курортах світу. Приміром, у канадському Квебеку працює готель, який, зрозуміло, вже понад десятиліття щорічно по­новлюється. 60 робітників «спрацьовують» будівлю за один місяць – потрібно «лише» 15 тис. тонн снігу та 500 тис. тонн криги. і все – welcome! Температура в кімнаті становить 3–5 гра­дусів морозу, її постійно підтримують стіни завтовш­ки понад метр. у 36 номе­рах готелю на крижаних меблях розстелені оленячі шкури, а відпочивальники-екстремали сплять на спе­ціальних матрацах у спаль­них мішках.

Долучилася й Румунія: на озері Баля, на висоті 2 тис. метрів, будується диво-готель із криги, і якщо не потеплішає, відкриття відбу­деться вчасно. Кожну кімна­ту готелю названо на честь певного музичного стилю. Працюватиме й ресторан, де столи, стільці й усе інше, певна річ, крижані.

 

ЧАС ЗБИРАТИ КАМІННЯ?

У листопаді ц. р. стало відомо, що на південно­му заході Франції, неподалік Тулузи, було зна­йдено колосальний клад: тисячі бронзових рим­ських монет періоду 290–310 років н. е.

Їх викарбували в Римі, Лон­доні, Ліоні, Картахені й Три­рі. Всі монети містилися в трьох амфорах, закопаних у землю. Виявляється, якісь археологи-аматори на зо­раному кукурудзяному полі знайшли понад дві сотні старовинних грошових одиниць. Їхні колеги-професіонали опинилися б на тому полі за мить, проте їм довелося чекати кілька місяців, аби фермер, влас­ник ділянки, встиг зібрати врожай. Лише потому він дав згоду на проведення розкопок.

А зовсім недавно приби­ральниця державної бібліо­теки в німецькому місті Пас­сау несподівано знайшла якусь дерев’яну скриньку. Попервах чомусь вирішила, що всередині – ювелірні прикраси. Та коли скриньку відкрили, то виявили в ній срібні, бронзові й латунні монети з Давньої Греції, Риму та Візантії, які були акуратно розкладені по ма­леньких шухлядках. Части­на монет належить до епохи Наполеона Бонапарта. Вар­тість цієї колекції сягає кіль­кох мільйонів євро. Як вона потрапила до якогось пота­ємного куточка бібліотеки, невідомо, хоча певні версії є. Незабаром бібліотека від­значатиме своє 400-річчя, тоді рідкісну знахідку буде експоновано для загально­го огляду.

Сторінку підготувала Тетяна МОРГУН, «ПВ»

24.12.2011



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

08.05.2024 21:25

08.05.2024 21:01

05.04.2024 21:44

22.03.2024 19:35

15.03.2024 18:49

15.03.2024 18:46

10.02.2024 18:02

10.02.2024 18:01

10.02.2024 17:58

10.02.2024 17:48

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання