ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Так надиктовує натхнення...

Відомо, що килими бувають різ­ні – ручної роботи, машинного плетіння, вовняні, штучні тощо. Але щоб такий!..

Ідеться про унікальну пам’ятку Брюсселя, яку мріють по­бачити мільйони людей з усього сві­ту. На жаль, це диво «живе» лише кілька днів. Та й то не щороку.

Згадане видовище небаченої кра­си називається «своїм іменем» – Квітковий килим. Його розгортають на майдані Гран-Плас у центрі бель­гійської столиці третього серпнево­го тижня щопарного року. Вражаюче гарний, яскравий, мистецьки довер­шений килим із живих квітів – пред­мет турботи й роботи культиваторів бегоній із Гента, столиці провінції Східна Фландрія, розташовується на приблизно двох тисячах квадратних метрів головної міської площі.

Як пише club-3t.ru, історія квітко­вих свят у Бельгії доволі солідна – охоплює кілька десятиліть. Виявля­ється, перший квітковий килим був витвором архітектора й пейзажиста, ландшафтного дизайнера й роман­тика Етьєна Стотеманса (або Стаут­манса): творче начало в митцеві просто-таки буяло! Майстер вигадав і почав утілювати квіткові компози­ції ще на початку 50-х років минуло­го століття, репрезентуючи їх публі­ці у містах Кноке, Сан-Ніколас, Лілль. Щоправда, попервах то були доволі простенькі й невеличкі «ки­лимки» з бегоній, які художник обо­жнював та постійно використовував у своїх роботах. І не випадково, бо ошатні рослини з напівмахровими або махровими квітками дуже гарно квітнуть, мають надзвичайно багату палітру кольорів, а це саме й дозво­ляє створювати з них справжні ви­твори мистецтва.

Отже, демонструючи свої квіткові твори, Стотеманс швидко переконав­ся, що барвисті килимки приверта­ють до себе всезагальну увагу, ма­ють успіх. А до того ж подібні ви­ставки активно стимулюють масове культивування й продаж бегоній: і приємно, і корисно.

Зрештою, після довгих років роз­рахунків і спроб архітектор зрозу­мів, як поєднувати красу й можли­вості бегоній із власними талантом і творчою фантазією, аби створюва­ти розкішні гобелени з квітів, причо­му конструкцій та кольорів будь-якої складності.

Що ж до власне брюссельського свята, то його історія розпочалася 1971 року: тоді вперше на бруківці го­ловного майдану було майстерно ви­кладено тисячі квітів – уже в сучас­ному варіанті. Відтак це стало тра­дицією, що «квітне» й по сьогодні. До слова, подібні «килими» почали з’являтися у містах різних країн – в Амстердамі, Гамбурзі, Лондоні, Парижі. Проте роботи бельгійських «квіткових справ» майстрів ніколи не мали собі рівних за красою й ви­тонченістю виконання. Як пише daypic.ru, підготовка розпочинаєть­ся мало не за рік до свята, а за день до нього у передмістях Гента зріза­ють близько 800 000 бегоній і тисячі жоржин.

Численні волонтери буквально на очах цікавої публіки цілісінький день викладають за заздалегідь під­готовленими лекалами візерунки – квіти одна до одної, дуже щільно, аби рослини не втрачали вологи; на один квадратний метр – до трьохсот буто­нів: цього достатньо, аби композиція була стійкою. Елементи малюнка, де має бути зелений колір, вправно ви­кладаються зі смарагдової газонної трави; темні фрагменти картини з квітів створюються за допомогою су­хої, подрібненої кори дерев.

Одне слово, аби створити таку ін­сталяцію з квітів, потрібна титаніч­на праця. Й, між іншим, як ствер­джують очевидці, видовищним є не лише готовий килим, а й навіть сам процес його створення.

 Гран-Плас як неминущий сюрприз

 Щоразу візерунок ін­ший, квітковий орна­мент на брюссель­ській площі ніколи не повторюється. Отже, кожен килим створюється за уні­кальним малюнком і завжди присвячений певній темі. Так, скажімо, 1990-го року – В. А. Моцарту; 1994-го – на честь 50-річчя визволення Брюсселя; 2002-й рік став на­гадуванням про сади Верса­ля, й з цією метою килим було доповнено кількома «версальськими» фонтана­ми; 2004-й – тема Модерн (Арт Нуво); 2006-й був при­свячений середньовічним алхімікам, зокрема велико­му Галілею; 2010-го темою Квіткового килиму стало го­ловування Бельгії в Євросою­зі, а 2012-го «бенефіціан­том» була Африка, й до квіт­кового малюнка увійшли на­ціональні візерунки Ефіопії, Конго, Нігерії, Ботсвани, Камеруна.

З роками майстри дедалі частіше вдаються до сучас­них технологій – це знову ж таки різного стилю й вигляду фонтани, рухомі платформи тощо.

А коли починає сутеніти, квітковий килим освітлюєть­ся прожекторами, й вихопле­ний із темряви величезний квітковий візерунок виглядає особливо чарівно, заворо­жує, створює враження чо­гось ірреального, неймовір­ного. Шоу до того ж посилює гра світла й музики.

Квіткове свято на Гран-Плас уже давно є візитівкою Брюсселя, його символом.

 Святе цілюще джерело

 Біля Львова розкинулося велике село Раковець. Тут гора, на горі – церква св. Маковеїв, а з-під гори тече джерело. Люди і вірять, і зна­ють, що вода в ньому – цілюща. А з’ясувати це, як повідомляє персо­нальний сайт a-starosta.narod.ru, до­помогла цікава давня історія. Ще за часів Австрії тут було поле, й під час сільськогосподарських робіт влас­ник виявив, що з-під землі пробива­ється джерело. Він звелів його заму­рувати, але несподівано осліп. Зго­дом чоловікові наснилося, що про­зріє лише тоді, коли знову відкриє джерело й тричі вмиє обличчя тією водою. Так і сталося! На подяку за зцілення чоловік звів неподалік джерела муровану капличку. Втім, є ще одна версія появи каплички, про­те беззаперечно, що її було збудова­но на знак великого Божого дива.

Люди огородили джерело, надавши йому вигляд двоярусного каскаду: в першому набирають питну воду, а в другому (нижньому) омиваються. Свого часу до Раківця приїздили одеські науковці, дослідили дже­рельну воду й виявили в ній чима­лий вміст срібла. Але люди вважа­ють, що їхні недуги зцілює переду­сім щира молитва. Кажуть, що Бог неодмінно зцілить того, хто пройде дванадцять кіл по воді з молитвою. І справді: чимало хворих повністю одужали!

УСУПЕРЕЧ ЗВИЧЦІ Й ТРАДИЦІЇ

Виявляється, про відьом згадують не лише у Києві, а й в Одесі. Ну хто ж не чув про щорічний весняний ша­баш на Лисій горі?! Що ж до Південної Пальміри, то серед її неповторних пам’яток вирізняється один житловий будинок, вартий того, аби роздивитися його зусібіч. У буквальному й переносному сенсі.

Нібито архітектурний шедевр – і водночас, здається, нічого особливо шедеврального. Але, наблизившись до цього будинку, що у Воронцовському провулку, переконуєшся, що він... плаский! Будівля вочевидь має лише одну стіну! Тут так і кажуть: Плаский дім, або Дім з однією стіною. А ще називають «Будинком відьми». Одне слово, міфологізм і романтизм «в од­ній склянці», та недаремно ж існують наші улюблені міста, завжди овіяні романтикою й неминущою ніж­ністю городян, і це, мабуть, не до снаги зрозуміти полум’яним прихильникам пасторалей.

Отже, архітектурна «біла ворона», як жартує subscribe.ru, викликає спочатку легкий шок, а тоді природне запитання: чи може таке бути в принципі й як тут можуть жити люди? Однак ствердна відповідь навіч: фіранки на вікнах, квіти на підвіконнях, конди­ціонери... Звісно ж, живуть! А секрет неформальної популярності будинку, пише те саме джерело, у своє­рідній оптичній ілюзії, до якої свого часу мимохіть доклали руку архітектори ХIХ століття. Тоді про мо­дерн у будівництві навіть не йшлося, радше – данина класицизму чи «впорядкована» еклектика.

Натомість Плаский будинок має власну історію. Під час його зведення з’ясувалося, що необхідних мате­ріалів катастрофічно бракує. Аби все-таки здати «об’єкт», будівничі мусили використовувати те, що було в наявності, – й ухвалили рішення, як ми тепер сказали б, ергономічне. Дотепне й зручне, що забез­печило їхньому дітищу не лише функціональність, а й славу на довгі десятиліття. Вони звели будинок із трьома стінами! Трикутник! За рогом фасаду друга стіна йде під гострим кутом у двір, де під таким са­мим кутом з’єднується з третьою стіною, що так само «йде у двір» із протилежного боку фасаду. Але цих бокових стін не видно, якщо розглядати будинок біля парадного під’їзду. Кажуть, одесити по-доброму всміхаються, спостерігаючи за розгубленими й зди­вованими гостями міста, котрі намагаються зрозумі­ти, що то за диво перед ними, і розуміють не одразу.

18.07.2013

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини