« на головну 18.04.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1247)
21
Березень
 
Інтерв’ю
 
ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Культура
Культура
  Гірко, як рветься струна...
Гірко, як рветься струна... Страшно й гірко щодня чути і читати повідомлення з фронту на сході України про загибель наших вояків та мирних мешканців міст і селищ. І водночас наче уявна бомба розірвалася в середовищі шануваль­ників української культури. Адже впродовж усього лише п’яти днів Україна втратила двох справжніх зірок вітчизняної естради та шоу-бізнесу: не стало Віктора Шпортька й Андрія Кузьменка.
 
Культура
  «Не втрачаючи своєї величі...»
«Не втрачаючи своєї величі...» Гір на світі багато, проте ця осо­блива. Навіть її родову назву пишуть з великої літери: Гора. Безлюдна колись скеля, заввишки 80 м, з крутими схила­ми, на північному заході Франції, що об неї розбиваються води Атланти­ки, звалася в давні часи Могильною Горою. Це утворення з граніту, й він такий міцний, що впродовж тисячо­літь не піддається ерозії. Вважалося, що кельти використовували ці місця для поховань, а їхні друїди вклоня­лися тут сонцю, що заходить. За одні­єю з легенд, саме на Могильній Горі поховано Юлія Цезаря – в золотій до­мовині, в золотих сандаліях...
 
Культура
  Олімпієць національної музичної культури
Олімпієць національної музичної культури Виповнилося 120 років з дня народження видатного укра­їнського композитора Бори­са Миколайовича Лятошин­ського. Його ім’я по праву стоїть поряд з такими славетними постатями, як Дмитро Шостакович, Ігор Стравінський, Кароль Шима­новський, Бела Барток та ін. Саме Борис Лятошинський завдяки своє­му вільному, глибокому творчому мисленню збагатив вітчизняну му­зичну культуру значним доробком, гарним, багато в чому елітним, євро­пейського рівня, складеним з різно­жанрових творів, починаючи з обро­бок народних пісень та авторських романсів і закінчуючи симфонічни­ми творами й оперними виставами, музикою для театру та кіно.
 
Культура
  Є сила і правда, і є Україна!
Є сила і правда, і є Україна! Військовий експерт Олексій Арестович у своєму блозі недавно написав: «Знаєте, ми як країна здійснили справжнє чудо у цій війні... У конфлікт армія вступи­ла не готовою ні морально, ні професійно, ні технічно... Але стала на ноги феноме­нально швидко. Росія (агре­сор) у тотальному провалі, їй ледве вдалося ціною зовніш­ньо- і внутрішньополітич­них ускладнень та величез­них витрат... взяти в нас хіба 2% території, які ми все одно заберемо назад. Ні – ми мо­лодці. Справжні. Непідробні. Слава все ж таки Україні!..»
 
Культура
  Зміна носіїв. І смислів?
Зміна носіїв. І смислів? У листопаді за традицією й уже вчотирнадцяте відбув­ся Всеукраїнський радіо­диктант народної єдності. Текст було присвячено юві­лею – 90-річчю Українського радіо. Зазвичай цей традиційний захід проводиться в рамках святку­вання Дня української писем­ності й мови, що припадає на 9 листопада – день пам’яті преподобного Нестора-літописця.
 
Культура
  Світло світу, сіль землі
Світло світу, сіль землі Цей день – у католиків 6 груд­ня, в православних 19 груд­ня – обожнюють діти в усьо­му християнському світі й з нетерпінням очікують на нього. А втім, дорослі також шану­ють свято Святого Миколая Чудотворця й теж готуються. Всі чека­ють на подарунки – хто ж їх не лю­бить?! Решту днів ми молимося до Святого Миколая Угодника: про зці­лення від хвороб, збереження роди­ни, за дітей, про допомогу в біднос­ті, про милість до беззахисних, про покровительство подорожнім...
 
Культура
  Прекрасна й сумна зірка української літератури
Прекрасна й сумна зірка української літератури Як же то прикметно: назва найвідомішого твору видат­ної української письменни­ці й поетеси Зінаїди Тулуб – «Людолови» – цілком про­ектується на її власну, драматичну й сповнену страждань долю.
 
Культура
  Ненавидить сум, любить мир...
Ненавидить сум, любить мир... «Серце Варшави». Так називають найгарні­ший парк столиці Польської республіки – Лазенки, розташо­ваний на 76 гектарах. Точніше, йдеться про архітектурно-парковий комплекс, бо Łazienki Królewskie охоплюють і пишні палаци. Щодо власне парку, то тут поєднуються англійський і французький стилі ландшафтного дизайну, проте все навкруг має надзвичайно гармоній­ний вигляд. А щодо природної окра­си цієї місцини, то з такою роллю блискуче справляються, зокрема, трьохсотрічні дуби й буки.
 
Культура
  Григорій Косинка. Один із «розстріляного відродження»
Григорій Косинка. Один із «розстріляного відродження» «Не приймав ти підлос­ті нітрохи / Прогри­мів, немов весняний грім / І стоїть засму­чена епоха / Над без­смертним іменем твоїм». Так писав Андрій Малишко 1956 року у вірші, присвяченому Григорію Косинці.
 
Культура
  «Червоний млин» його життя
«Червоний млин» його життя Він народився 24 листопада 1864 року в маленькому міс­течку Альбі неподалік Тулу­зи, на південному заході Франції, у родовому замку Боск. Лише за одним фактом наро­дження в цій родині дитина належа­ла до вищого світу, до найпривіле­йованіших, найбагатших верств. Узагалі Тулуз-Лотреки – найдавні­ший рід у Франції, то були поколін­ня людей добре освічених, не чужих політиці й культурі, а здебільшого – мистецтву. Одне слово, на хлопчи­ка, якого було названо «за всіма пра­вилами» давнього аристократично­го роду Анрі-Марі-Раймон де Тулуз-Лотрек де Монфа, чекало забезпече­не й спокійне майбутнє.
 

Сторінки: « 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 »

УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

05.04.2024 21:44

22.03.2024 19:35

15.03.2024 18:49

15.03.2024 18:46

10.02.2024 18:02

10.02.2024 18:01

10.02.2024 17:58

10.02.2024 17:48

12.01.2024 20:50

12.01.2024 20:49

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання