« на головну 23.11.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1261)
24
Жовтень
 
Інтерв’ю
 
ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ


РУБРИКИ


Передплата





Статті Культура
Культура
  Всі барви серця й рідної землі...
Всі барви серця й рідної землі... Як повідомлялося, в Києві на­прикінці квітня було відкри­то особливу експозицію – ви­ставку картин, намальова­них бійцями АТО. 30 учасни­ків антитерористичної операції на сході нашої країни відклали зброю, взяли до рук пензлі – й виявили свій, їй-право, неабиякий мистецький та­лант.
 
Культура
  Велет із «п’ятірного грона»
Велет із «п’ятірного грона» Мова про літературознав­ця, аналітичного крити­ка, полеміста, лідера не­окласиків, майстра соне­тної форми, неперевер­шеного перекладача античної поезії, історика літератури, блискучого пе­дагога Миколу Зерова. 26 квітня ми­нуло 125 років з дня народження цьо­го видатного сина українського на­роду. А загинув він – розстріляний енкаведистами – в 47 років, у фаталь­ному, як справедливо колись заува­жив письменник Володимир Бази­левський, віці для українських тита­нів духу й культури (Тарас Шевчен­ко, Василь Стус...). То був один з най­яскравіших представників істинної національної культурницької еліти, страшна трагедія якої понадчутливо увиразнилася саме наприкінці 20-х і в 30-х роках минулого століття.
 
Культура
  Крила щастя: любов, краса, воля
Крила щастя: любов, краса, воля 19 березня виповнилося 120 років з дня наро­дження Максима Риль­ського. Всі пам’ятають епохальні рядки Поета про два крила людського щастя: кра­сиве і корисне. Перечитую неповтор­ну за красою, мудрістю, милозвуч­ністю – ясна річ, і за корисністю – лі­рику Максима Тадейовича й укотре перконуюся, що він таки посідає осо­бливе місце в українській поетичній антології.
 
Культура
  Михайло Вербицький, далекий і близький
Михайло Вербицький, далекий і близький Це тільки здається, що віхо­ві, історичної значущості події минулого й сьогоден­ня значно віддалені одна від одної у часі й просторі. Принаймні «момент» створення на­ціонального гімну України – й ухва­лення цієї музики саме в такій якості в незалежній Україні 2003 року наче ущільнюють час, відчутно наближа­ючи до наших сердець і очей постать яскравого, талановитого, темпера­ментного, окриленого романтично-героїчним закликом до звільнення рідного народу священика й компо­зитора Михайла Вербицького.
 
Культура
  Справді нова історія Копелії
Справді нова історія Копелії Як дуже легко збитися з ліку, пригадуючи казки, лялько­ві вистави, фантастичні по­вісті й романи, де майстер керує «оживленими» слух­няними знеособленими істотами (дерев’яними, металевими тощо), так само легко збитися, пригадуючи без­ліч вистав балету «Копелія» по всьо­му світу. Середнє й старше поколін­ня театралів, звісно ж, пам’ятає, що «Копелія» неодмінно прикрашала репертуар практично всіх великих театрів країни. Попри удавану «лег­кість» казкового сюжету, навіть його своєрідний похмурий гумор, поста­новників у різних куточках плане­ти десятиліттями не полишали тяж­кі роздуми щодо моральності твор­ця слухняних механізмів, а також і щодо сенсу їхнього власного існуван­ня та призначення.
 
Культура
  Гірко, як рветься струна...
Гірко, як рветься струна... Страшно й гірко щодня чути і читати повідомлення з фронту на сході України про загибель наших вояків та мирних мешканців міст і селищ. І водночас наче уявна бомба розірвалася в середовищі шануваль­ників української культури. Адже впродовж усього лише п’яти днів Україна втратила двох справжніх зірок вітчизняної естради та шоу-бізнесу: не стало Віктора Шпортька й Андрія Кузьменка.
 
Культура
  «Не втрачаючи своєї величі...»
«Не втрачаючи своєї величі...» Гір на світі багато, проте ця осо­блива. Навіть її родову назву пишуть з великої літери: Гора. Безлюдна колись скеля, заввишки 80 м, з крутими схила­ми, на північному заході Франції, що об неї розбиваються води Атланти­ки, звалася в давні часи Могильною Горою. Це утворення з граніту, й він такий міцний, що впродовж тисячо­літь не піддається ерозії. Вважалося, що кельти використовували ці місця для поховань, а їхні друїди вклоня­лися тут сонцю, що заходить. За одні­єю з легенд, саме на Могильній Горі поховано Юлія Цезаря – в золотій до­мовині, в золотих сандаліях...
 
Культура
  Олімпієць національної музичної культури
Олімпієць національної музичної культури Виповнилося 120 років з дня народження видатного укра­їнського композитора Бори­са Миколайовича Лятошин­ського. Його ім’я по праву стоїть поряд з такими славетними постатями, як Дмитро Шостакович, Ігор Стравінський, Кароль Шима­новський, Бела Барток та ін. Саме Борис Лятошинський завдяки своє­му вільному, глибокому творчому мисленню збагатив вітчизняну му­зичну культуру значним доробком, гарним, багато в чому елітним, євро­пейського рівня, складеним з різно­жанрових творів, починаючи з обро­бок народних пісень та авторських романсів і закінчуючи симфонічни­ми творами й оперними виставами, музикою для театру та кіно.
 
Культура
  Є сила і правда, і є Україна!
Є сила і правда, і є Україна! Військовий експерт Олексій Арестович у своєму блозі недавно написав: «Знаєте, ми як країна здійснили справжнє чудо у цій війні... У конфлікт армія вступи­ла не готовою ні морально, ні професійно, ні технічно... Але стала на ноги феноме­нально швидко. Росія (агре­сор) у тотальному провалі, їй ледве вдалося ціною зовніш­ньо- і внутрішньополітич­них ускладнень та величез­них витрат... взяти в нас хіба 2% території, які ми все одно заберемо назад. Ні – ми мо­лодці. Справжні. Непідробні. Слава все ж таки Україні!..»
 
Культура
  Зміна носіїв. І смислів?
Зміна носіїв. І смислів? У листопаді за традицією й уже вчотирнадцяте відбув­ся Всеукраїнський радіо­диктант народної єдності. Текст було присвячено юві­лею – 90-річчю Українського радіо. Зазвичай цей традиційний захід проводиться в рамках святку­вання Дня української писем­ності й мови, що припадає на 9 листопада – день пам’яті преподобного Нестора-літописця.
 

Сторінки: « 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 »

УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

11.11.2024 21:24

11.11.2024 21:23

25.10.2024 21:44

11.10.2024 22:50

10.10.2024 22:03

08.09.2024 21:09

23.08.2024 22:29

23.08.2024 22:00

10.07.2024 21:02

08.07.2024 20:16

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання