« на головну 23.01.2025
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1265)
19
Грудень
 
Інтерв’ю
 
ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ


РУБРИКИ


Передплата





Статті Культура
Культура
  Загадковий Coral castle
Загадковий Coral castle Маємо в даному разі спра­ву з неймовірною загад­кою, що тривожить і за­кономірно провокує на різного роду досліджен­ня багатьох наших сучасників. Ідеть­ся про так званий Кораловий замок в американському штаті Флорида, що його з повним правом можна на­звати ще одним дивом світу. Це ве­личний комплекс предметів гігант­ського розміру, зокрема статуй, який створив тут латвійський іммігрант до США Едвард Лідскалниньш.
 
Культура
  Мов чиста сльоза на обличчі доби
Мов чиста сльоза на обличчі доби Як це прекрасно, що все, що без­заперечно є справжнім, – не­хай навіть сумним, але таки справжнім – не гине навіть під кам’янистими й непри­хильними завалами забуття, неуваги, байдужості. І з’являється знову в по­трібний і важливий момент, мов квіт­ка з-під асфальту, мов зелене дерево на вершині безживної суворої скелі. Так і неперевершена пісня-реквієм, пісня-пам’ять, пісня-попередження, що про неї хочу нагадати, піднімаєть­ся нині над Україною, над нашими солдатами – героїчними захисника­ми суверенності й незалежності кра­їни, котрі перебувають у зоні бойових дій на сході, і над їхніми матерями, які зболено, в молитвах і надіях, чека­ють на повернення своїх синів. Її час – цієї пісні (хоч такий твір – невмиру­щий). І про неї сьогодні багато хто зга­дав, що є цілком закономірним. Тому все сказане не випадкове.
 
Культура
  Всі барви серця й рідної землі...
Всі барви серця й рідної землі... Як повідомлялося, в Києві на­прикінці квітня було відкри­то особливу експозицію – ви­ставку картин, намальова­них бійцями АТО. 30 учасни­ків антитерористичної операції на сході нашої країни відклали зброю, взяли до рук пензлі – й виявили свій, їй-право, неабиякий мистецький та­лант.
 
Культура
  Велет із «п’ятірного грона»
Велет із «п’ятірного грона» Мова про літературознав­ця, аналітичного крити­ка, полеміста, лідера не­окласиків, майстра соне­тної форми, неперевер­шеного перекладача античної поезії, історика літератури, блискучого пе­дагога Миколу Зерова. 26 квітня ми­нуло 125 років з дня народження цьо­го видатного сина українського на­роду. А загинув він – розстріляний енкаведистами – в 47 років, у фаталь­ному, як справедливо колись заува­жив письменник Володимир Бази­левський, віці для українських тита­нів духу й культури (Тарас Шевчен­ко, Василь Стус...). То був один з най­яскравіших представників істинної національної культурницької еліти, страшна трагедія якої понадчутливо увиразнилася саме наприкінці 20-х і в 30-х роках минулого століття.
 
Культура
  Крила щастя: любов, краса, воля
Крила щастя: любов, краса, воля 19 березня виповнилося 120 років з дня наро­дження Максима Риль­ського. Всі пам’ятають епохальні рядки Поета про два крила людського щастя: кра­сиве і корисне. Перечитую неповтор­ну за красою, мудрістю, милозвуч­ністю – ясна річ, і за корисністю – лі­рику Максима Тадейовича й укотре перконуюся, що він таки посідає осо­бливе місце в українській поетичній антології.
 
Культура
  Михайло Вербицький, далекий і близький
Михайло Вербицький, далекий і близький Це тільки здається, що віхо­ві, історичної значущості події минулого й сьогоден­ня значно віддалені одна від одної у часі й просторі. Принаймні «момент» створення на­ціонального гімну України – й ухва­лення цієї музики саме в такій якості в незалежній Україні 2003 року наче ущільнюють час, відчутно наближа­ючи до наших сердець і очей постать яскравого, талановитого, темпера­ментного, окриленого романтично-героїчним закликом до звільнення рідного народу священика й компо­зитора Михайла Вербицького.
 
Культура
  Справді нова історія Копелії
Справді нова історія Копелії Як дуже легко збитися з ліку, пригадуючи казки, лялько­ві вистави, фантастичні по­вісті й романи, де майстер керує «оживленими» слух­няними знеособленими істотами (дерев’яними, металевими тощо), так само легко збитися, пригадуючи без­ліч вистав балету «Копелія» по всьо­му світу. Середнє й старше поколін­ня театралів, звісно ж, пам’ятає, що «Копелія» неодмінно прикрашала репертуар практично всіх великих театрів країни. Попри удавану «лег­кість» казкового сюжету, навіть його своєрідний похмурий гумор, поста­новників у різних куточках плане­ти десятиліттями не полишали тяж­кі роздуми щодо моральності твор­ця слухняних механізмів, а також і щодо сенсу їхнього власного існуван­ня та призначення.
 
Культура
  Гірко, як рветься струна...
Гірко, як рветься струна... Страшно й гірко щодня чути і читати повідомлення з фронту на сході України про загибель наших вояків та мирних мешканців міст і селищ. І водночас наче уявна бомба розірвалася в середовищі шануваль­ників української культури. Адже впродовж усього лише п’яти днів Україна втратила двох справжніх зірок вітчизняної естради та шоу-бізнесу: не стало Віктора Шпортька й Андрія Кузьменка.
 
Культура
  «Не втрачаючи своєї величі...»
«Не втрачаючи своєї величі...» Гір на світі багато, проте ця осо­блива. Навіть її родову назву пишуть з великої літери: Гора. Безлюдна колись скеля, заввишки 80 м, з крутими схила­ми, на північному заході Франції, що об неї розбиваються води Атланти­ки, звалася в давні часи Могильною Горою. Це утворення з граніту, й він такий міцний, що впродовж тисячо­літь не піддається ерозії. Вважалося, що кельти використовували ці місця для поховань, а їхні друїди вклоня­лися тут сонцю, що заходить. За одні­єю з легенд, саме на Могильній Горі поховано Юлія Цезаря – в золотій до­мовині, в золотих сандаліях...
 
Культура
  Олімпієць національної музичної культури
Олімпієць національної музичної культури Виповнилося 120 років з дня народження видатного укра­їнського композитора Бори­са Миколайовича Лятошин­ського. Його ім’я по праву стоїть поряд з такими славетними постатями, як Дмитро Шостакович, Ігор Стравінський, Кароль Шима­новський, Бела Барток та ін. Саме Борис Лятошинський завдяки своє­му вільному, глибокому творчому мисленню збагатив вітчизняну му­зичну культуру значним доробком, гарним, багато в чому елітним, євро­пейського рівня, складеним з різно­жанрових творів, починаючи з обро­бок народних пісень та авторських романсів і закінчуючи симфонічни­ми творами й оперними виставами, музикою для театру та кіно.
 

Сторінки: « 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 »

УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

26.12.2024 18:21

17.12.2024 21:58

17.12.2024 21:57

25.11.2024 20:08

25.11.2024 20:07

25.11.2024 20:06

25.11.2024 19:49

11.11.2024 21:24

11.11.2024 21:23

25.10.2024 21:44

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання