« на головну 06.12.2021
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1133)
25
Листопад
 
Інтерв’ю
 
ЖОЛТ ДУДАШ: «ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНІВ ПРО БЗР ТА ІНСПЕКЦІЮ ПРАЦІ, ЩО ВІДПОВІДАЮТЬ СТАНДАРТАМ МОП І ЄС, Є КІНЦЕВОЮ МЕТОЮ ПРОЄКТУ»

ЖОЛТ ДУДАШ: «ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНІВ ПРО БЗР ТА ІНСПЕКЦІЮ ПРАЦІ, ЩО ВІДПОВІДАЮТЬ СТАНДАРТАМ МОП І ЄС, Є КІНЦЕВОЮ МЕТОЮ ПРОЄКТУ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Культура
Культура
  Вишневий сад
Вишневий сад Великий майстер усмішок Остап Вишня (Павло Михайлович Гу­бенко) народився 13 листопада 1889 року на хуторі Чечва Зінь­ківського повіту на Полтавщи­ні. А ось його коментар у «Моїй авто­біографії» (1927) щодо цієї події: «У мене не було жодного сумніву в тому, що я народився, хоч і під час моєї по­яви на світ білий і потім – років, ма­буть, із десять підряд – мати казали, що мене витягли з колодязя, коли на­пували корову Оришку».
 
Культура
  «Пісня моя з Україною в серці»
«Пісня моя з Україною в серці» Для Національного заслуже­ного академічного україн­ського народного хору України імені Григорія Ве­рьовки та його генерально­го директора й художнього керівни­ка, народного артиста України, Ге­роя України Анатолія Авдієвського цей рік – ювілейний: 70-річчя засну­вання хору й 80-річчя Маестро. Від­булося чимало ювілейних концер­тів, колектив виступав у Національ­ній філармонії України, Національ­ному палаці мистецтв «Україна», а 24 жовтня – у Національній опері України. Весь цей час неймовірний ажіотаж меломанів і не думав вщу­хати, тому потрапити до оперного театру виявилося надзвичайно важ­ко. А вхід – лише за запрошеннями.
 
Культура
  Старе по-новому. Неупереджено
Старе по-новому. Неупереджено Брати Віталій і Дмитро Капра­нови частіше за їхніх колег-літераторів опиняються в епі­центрі зацікавленої уваги громадськості взагалі й культурно-літературної зокрема. Що ж, так виявляється дуже справедливе уособлення «вибіркового правосуд­дя» шанувальників освіченості, ро­зуму, дотепності, ерудованості, ком­петентності. А тут іще брати Капра­нови підносять співвітчизникам і зовсім цікавий сюрприз. Вихід у світ їхньої книжки «Мальована іс­торія незалежності України», про яку так довго говорили журналісти, стався! (Така собі історична алю­зія!). Книга містить мапи, портрети історичних діячів і структуровану в таблиці хронологію, але більша її частина – комікси, які створили ху­дожники з кількох українських міст у різних регіонах України.
 
Культура
  Життя на всі «лади»
Життя на всі «лади» Видатний український компо­зитор, музикознавець, Герой України, народний артист України, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка, кандидат мистецтвознавства, професор двох Національних музичних академій – Києва і Львова, художній керівник Національної опери України Мирослав Михайлович Скорик 13 липня ц. р. відзначив своє 75-ліття.
 
Культура
  Діаманти не для диктатури пролетаріату
Діаманти не для диктатури пролетаріату Чи вдячна пам’ять, чи ціка­вість, а чи притаманний лю­дині дослідницький дух збе­регли чимало прізвищ у «на­родних» назвах різних місь­ких будівель. У Києві – «будинок Мо­роза», «будинок Городецького», «бу­динок Уварової» тощо. Та в цьому ареалі «історичної пам’яті» не надто пощастило тим, хто, мабуть, заслу­говує на таку пам’ять найбільше. Адже довгий час фасад відомого му­зею по вулиці Терещенківській при­крашала безлика вивіска: «Держав­ний музей західного й східного мис­тецтва». Проте колись заклад нази­вався власним іменем: Музей мис­тецтв імені Богдана та Варвари Ха­ненків! Це подружжя й створило його. А після революції, за вказів­кою радянських органів, імена ви­датних меценатів з назви було вилу­чено – «через відсутність за Ханенка­ми революційних заслуг».
 
Культура
  Кінорефлексії бурхливої пам’яті
Кінорефлексії бурхливої пам’яті «Я – геній!» – каже епохаль­ний, яскравий, супереч­ливий, епатажний режи­сер у фільмі «Параджа­нов», що його україн­ський Оскарівський комітет (шість членів комітету з десяти) нині вису­нув на найпрестижнішу премію Аме­риканської кіноакадемії в номінації «Кращий фільм іноземною мовою». Звісно, в певному сенсі це кінокуль­турна сенсація, й привертає увагу, як десятки репортерів квапилися «кину­ти» в мережу цю гучну новину, часом аж захлинаючись у власних повідо­мленнях. Приміром: «Режиссер уверя­ет, что ждать дешевой скандальности от фильма не стоит», – довелося про­читати на сайті vesti.ua/kultura. Та зерно істини тут є, адже невипадково про Сергія Параджанова (Саркіс Пара­джанян) казали: вірменин, народже­ний у Грузії й звинувачений росіяна­ми в українському націоналізмі.
 
Культура
  Любов, любов, любов...
Любов, любов, любов... «Забудь тут пам’ять про не­щастя й прийми щастя віще. Якщо ж ти щасли­вий, то будь іще щасли­вішим»... Немає, мабуть, такого сайту, присвяченого дендро­парку «Софіївка» в Умані, де не наво­дилися б ці слова графа Потоцького. За його наказом їх висічено в при­родній скелі грота Каліпсо, прозва­ному Гротом щастя. Й сам Станіслав Щенсний Потоцький не приховував власного щастя, адже він одружився із найкрасивішою жінкою в Європі – гречанкою Софією Вітт. Пишуть, вона була такою гарною, що люди (здебільшого чоловіки) ходили за нею натовпом, а деякі навіть приму­дрялися виявляти чудеса акробатики, аби тільки краще роздивитися її прекрасне обличчя, пише dimukraine.com.
 
Культура
  Заворожуючий світ між Адамсом і Віллі Вонкою
Заворожуючий світ між Адамсом і Віллі Вонкою Творці нових методів і форм у мистецтві не втомлюються підносити сюрпризи переси­ченій і водночас жадібній до сенсацій публіці. Часом сюрп­ризи відштовхують (скажімо, так зва­не «мистецтво» Дем’єна Херста). А іно­ді – зачаровують, як-от «продуктові пейзажі» одного з найталановитіших фотохудожників, симпатичного 48-річного австралійця Карла Уорнера, який нині працює в Лондоні. Такі ро­боти автор саме й називає Foodscapes (тобто ландшафти з їжі). Усі його не­звичайні картини створено винятково з продуктів харчування – цибулі, кар­топлі, помідорів й огірків, моркви, спаржі, капусти (різних видів), риби, м’яса, солодощів. І кожен вид продук­ту із своїм кольором, формою, факту­рою, розміром та іншими особливос­тями дарує художникові широчезні можливості, аби вигадати найкращу, найвідповіднішу композицію, на­тхненно попрацювати над черговою картиною, а далі – сфотографувати її.
 
Культура
  Та «Верьовочка», що кінця немає
Та «Верьовочка», що кінця немає «Народ наш мудрий, і такі ж його пісні. Багато з них мають вражаючу драматургію, глибоке філософське звучання. Це не лише художня цінність, а й іс­торія наша. Без розуміння і справж­ньої поваги до цього феномену наші патріотичні гасла нагадуватимуть бурю в склянці води», – сказав мені в інтерв’ю Анатолій Авдієвський.
 
Культура
  Маестро
Маестро 16 серпня всі, кому дорога українська музично-пісенна культура, відзна­чили 80-річчя славетного митця, відомого всьому світові. Це Анатолій Тимофійович Авдієвський. Народний артист України, Герой України, лауреат На­ціональної премії України ім. Тара­са Шевченка, професор, академік, художній керівник і головний дири­гент Національного заслуженого академічного українського народ­ного хору ім. Григорія Верьовки.
 

Сторінки: « 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 »

УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

26.11.2021 23:15

26.11.2021 23:14

19.11.2021 23:33

19.11.2021 23:32

19.11.2021 23:31

13.11.2021 00:26

13.11.2021 00:25

06.11.2021 00:31

06.11.2021 00:30

06.11.2021 00:00

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2019©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання