ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Ой, то душа, що шукала щастя

«Ой, не зоря в небі запалала / То на землі квітка розквітала / Там, де трава, як зелений шовк / Ранок прийшов, але квітку не знайшов...»

Пісня «Квітка-душа» (Діана Голь­де – Костянтин Меладзе), мабуть, як жодна інша, точно відповідає духу та атмосфері свята Івана Купала, ко­тре справедливо вважається одним із найяскравіших, найзначущіших літніх народних свят-обрядів. Таєм­нича чарівна ніч, сповнена загадок і несподіваностей, пошуки квітки па­пороті – метафора пошуків щастя, долі, багатства. Липнева ніч в Укра­їні проти Івана Купала – що є більш закличного, хвилюючого, романтич­ного та поетичного о цій порі?!

Відомо, що літнє свято Івана Ку­пала язичницького походження, саме таку назву воно має в західних та східних слов’ян, більше того – Іва­нів день із давніх-давен традиційно святкується мало не в усій Європі. Цікаво, що попервах це свято було пов’язане з літнім сонцестоянням (21 червня), а з прийняттям християн­ства його перенесли на три дні впе­ред і приурочили до дня народження Івана Хрестителя – 24 червня. Ось чому, власне, – Купала: образ Хрес­тителя пов’язаний із водою, в якій він хрестив Спасителя. Коли ж було усталено так званий «новий стиль», дату перенесли на 7 липня.

Іще цікавіше, мабуть, те, що деякі науково-популярні й неоязичницькі видання стверджують, буцімто було таке божество в давніх слов’ян – Ку­пала. Але то помилка, якої одного разу припустилися, а далі розтира­жували. Вперше божество Купала, пише znaimo.com.ua, згадується в Густинському літописі ХVII століт­тя і є плодом непорозуміння: літопи­сець, знаючи про «бісівські ігрища» на Івана Купала, вирішив, що назва свята – то ім’я язичницького бога. Наступні переписувачі це повторю­вали, а за ними – й перші дослідники слов’янської міфології. Через оцю плутанину й з’явився в слов’янському пантеоні такий персонаж. «Насправді ж Купала божеством ні­коли не був і міг з’явитися в народ­них уявленнях лише як фольклорна персоніфікація свята, що відобрази­лося, приміром, у піснях» (там само).

Іванів день заповнений обряда­ми, пов’язаними з водою, вогнем і травами. Тому передусім мусимо згадати легенду про цвіт (квітку) па­пороті – міфічну квітку, котра, за ле­гендою, цвіте лише одну мить саме у ніч напередодні Івана Купала. По­бачити цвіт папороті важко, а зірва­ти ще важче: потрібна ціла низка складних магічних дій, до того ж не­чиста сила всіляко цьому перешко­джає.

Та, мовляв, якщо хтось усе ж таки спроможеться зірвати цвіт папороті, то стане «всевидющим», розумітиме мову тварин, бачитиме скарби й кла­ди, навіть глибоко закопані, зможе безперешкодно заходити до скарб­ниць, лише приклавши квітку до замків, стати повелителем землі й води, набувати будь-якого вигляду тощо. Звісно, коли подумати, то по­тенційний володар такого «цвіту», безперечно, далекий від кохання чи самопожертви. То є зрештою егоїс­тичне добування «щастя для себе». Але повір’я красиве: рівно опівночі з куща папороті з’являється квітко­ва брунька, котра рухається, колива­ється, мов річкова вода; потім, що­хвилини збільшуючись та зростаю­чи, пломеніє, наче розпечене вугіл­ля, й нарешті о 12-й ночі з тріском розгортається цвіт (квітка) і, як полум’я, освітлює все навкруги...

Зрештою, як то не прикро, але в реальності папороть ніколи не квіт­не – розмножується спорами.

• ТА МАЛАЯ НІЧКА ПЕТРІВОЧКА...

Обрядових традицій, пов’язаних із святкуванням Івана Купала, дуже багато. Наприклад, обов’язковим є масове купання: вода на Іва­нів день вважається цілю­щою й дуже сильною магіч­но, бо її залишає всяка не­чисть аж до Іллі.

Серед головних і обов’язкових традицій – пе­рестрибування через багаття, пускання вінків по воді. Ку­пальське вогнище – неймо­вірно гарне видовище й згід­но із переказами має велику магічну силу, вода цієї ночі дружить із вогнем. Дівчата й хлопці стрибають через ньо­го поодинці або парами – це ритуал очищення. Пари, які кохаються, стрибають зазви­чай удвох і вважається, що та пара, яка, перестрибнувши через вогонь, не розніме рук, – невдовзі побереться й про­живе разом довге щасливе життя. Є прикмети й для того, хто стрибає сам: якщо вогонь не торкнеться її (його) й не буде жаринок, – на «спортсмена» чекає талан і щасливе подружнє життя (osvita.ua).

Щодо пускання вінків по воді, то й тут існує чимало неписаних правил та віру­вань. Приміром, колись ді­вчина добре знала, що оскільки цієї ночі вінок вирі­шуватиме її подальшу долю, то сплести його належить «правильно», тобто викорис­тати шістнадцять видів трав – дзвіночки, звіробій, дере­вій, глід тощо, читаємо на koldovko.com. До вінків при­лаштовували запалені свічки – й пускали на воду. За при­кметами, якщо вінок спокій­но пливе й свічка горить, то дівчина невдовзі вийде за­між, якщо крутиться на місці, – доведеться ще подівувати, коли одразу потонув – коха­ний розлюбив, і в парі з ним бути не судилося; якщо вінок відпливе далеко та пристане до іншого берега, – мабуть, з тієї сторони й чекати нарече­ного. Втім, на деяких слов’янських землях «пове­дінка» вінків на воді прочиту­валася більш суворо: якщо вінок потоне, – смерть, приб’ється до берега, – вік дівувати. Ну, а та, чий вінок попливе найдальше, ще й довше за інші зберігаючи за­палену свічку, – буде з усіх найщасливішою й проживе довго-довго.

Поки дівчата проводжають очима свої віночки, настає час хлопців, пише osvita.ua. Багато хто намагається вло­вити вінок тієї дівчини, що подобається, а як впіймає, то вимагає «викуп». Як хочеться заміж, бажання хлопця вико­нає. Недаремно ніч на Івана Купала – свято не лише весе­ле, з хороводами, піснями, танцями, а й по-язичницьки трохи... вседозволене. Та що ж, молодість є молодість, а містичний та чарівний час охоче патронує й геть вільні забаганки – на те й Купаль­ська ніч. Знову пригадуються чудові слова пісні: «Тільки душа і квітуча, і жива!»

МУЗИ НЕ МОВЧАТЬ!

Міністерство культури України за підтримки Благодійного фонду Ар­сенія Яценюка «Відкрий Україну» четвертий місяць поспіль реалізо­вує мистецький проект «Народна філармонія». Мета проекту – під­нести бойовий дух української ар­мії, а відтак забезпечити Україні мир та цілісність, посприяти єд­нанню народу. Міністр культури Євген Ніщук зазначив: «Як показав досвід, такі заходи дуже потрібні. Артисти – учасники «Народної фі­лармонії» – їздять по всіх гарячих точках, по військових частинах на сході, півдні й півночі».

Про ці поїздки та їхнє значення як для наших воїнів, так і для самих артистів розповіла в одній із радіо­передач активний учасник «На­родної філармонії» народна ар­тистка України Раїса Недашківська. До акції долучилися чимало відо­мих митців, зокрема, народні ар­тисти Фемій Мустафаєв, Володи­мир Талашко, заслужені артисти України Ірина Кириліна, Леся Горо­ва, Тарас Компаніченко, лауреати міжнародних конкурсів Руслана Лоцман, Михайло Твердий, гурти «Горлиця», «ТаРута», композито­ри, співаки-барди, історики, педа­гоги та студенти, журналісти й гро­мадські діячі, представники цер­ков (i-pro.kiev.ua). За відгуками на­ших бійців, такі мистецькі зустрічі справді дуже важливі для них, під­носять настрій, допомагають збе­рігати бойовий дух.

Уже відбулося не менш як сорок концертів у прикордонних військо­вих частинах ЗС України на Одещи­ні, Миколаївщині, Сумщині, Львів­щині, Чернігівщині, Полтавщині, Київщині, Харківщині, Рівненщині, Дніпропетровщині, Кіровоградщи­ні, Тернопільщині, Хмельниччині, Вінниччині. «Народна філармонія» працюватиме й упродовж липня-серпня у військових частинах Хер­сонської, Запорізької та Черкаської областей (там само).

РОДЕ НАШ КРАСНИЙ!

Наприкінці червня на пагорбах неподалік Ржищева під Києвом відбувся VII Міжнародний екокультурний фестиваль «Трипільське коло». Цього разу його клю­чове слово – Земля. Фестиваль присвячено земній стихії з гаслом «Збережемо землю – збережемо рід». Як пише doroga.ua, територія фестивалю – це сімнадцять гектарів музики, творчості, мистецтва й краси. Про те, що все спонукає до руху, змін, нагадує і сама назва фестивальної толоки. Працювали чис­ленні майстер-класи, кінопокази, квести, семінари, різноманітні етношоу. Й усе це, заохочувала далі doroga, – під шалені ритми, що їх відтворювали відо­мі музичні групи, з барабанним диско, з власними творчими імпровізаціями учасників.

Серед найцікавіших і найприкметніших мистецьких постатей на Великій сцені «Трипільського кола–2014» – Руслана, Джамала, ТНМК, групи з Польщі, Білорусі, Молдови.

Зміст усіх фестиваль­них заходів, як і в по­передні роки, підпо­рядковано світогляд­ним принципам, що їх сповідує «Трипіль­ське коло» як засадні: екологія спілкування, здоровий спосіб жит­тя, турбота про чисто­ту довкілля, вшану­вання культурних і духовних надбань наших предків «з часів давньої унікальної трипільської культури, ко­тра існувала на теренах України» (там само). Органі­затори цьогорічного фестивалю подбали про те, аби і учасники, й відвідувачі, якщо мали якісь запитання за темою, змогли дістати зрозумілу й практичну від­повідь-пояснення, поділитися власними спостере­женнями та досвідом. Можна було також відкрити себе у творчості, щось зробити власноруч, діставши задоволення передусім від самого процесу творен­ня. Фестиваль передбачив оздоровчі, спортивні, му­зичні, екологічні, освітні, виставкові та інші заходи – всі в етностилі.

Тому не було байдужих, усім було цікаво й весело, кожен здобув щось корисне для себе – й усі разом милувалися красою дніпровських краєвидів.

Територія фестивалю традиційно вільна від алкоголю та паління, від будь-яких наркотиків. І люди щораз переконуються в тому, що цілком можливо прекрас­но й змістовно відпочити без «допінгу». Зрозуміло, цьому неабияк посприяли й свіже повітря, і чисті джерела, й сама матінка-земля з духмяними трава­ми й квітами. В такому щедрому природному ото­ченні мимоволі замислишся, чи правильно живемо й харчуємось, як насправді ставимося до довкілля.

Завдання фестивалю «Трипільське коло», пише дже­рело, – розбудити в людях цікавість до історичної спадщини, знайти альтернативні способи організації дозвілля для молоді й родин, відродити й закріпити етнічні традиції, поєднуючи їх із сучасними культур­ними, освітніми, виробничими та іншими досягнен­нями.

04.07.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини