|
|
|
| |
|
Статті  Подорожі |
 |
Подорожі |
|
| |
«Тече вода, тече бистра...» |
 |
Полонить неперевершеною красою Тернопільщина, полонить красою землі й людської душі. Край неймовірно колоритний, унікальний, із численними й різноманітними пам’ятками, а сама область тим часом – одна з найменших в Україні (чорний мак, та смачний; мала штучка червінчик – а ціна велика!). Й ніде правди діти: побуваєш там хоч раз – і не забудеш ніколи! А якби ви ще знали, які неперевершені кулінари живуть на Тернопільщині, як готують, як пригощають! |
| |
|
Подорожі |
|
| |
Вічний поклик сивої давнини |
 |
Автор краєзнавчого сайту «Замки і храми України», філолог і журналіст Ірина Пустиннікова натхненно писала про луцький Верхній замок, зазначаючи між тим, що «про нього пишуть монографії й вірші, існує маса літератури». Авжеж! Величний гордий замок справляє сильне враження, й ось що, як на мене, особливо прикметно: приїжджого огортають ніби два струмені захоплення – власний і той, яким відчутно сповнені самі лучани: замок Любарта – їхня головна пам’ятка й щира гордість. Він охороняв столицю Волині впродовж століть і є в Україні одним з найбільших, найстаріших, до того ж, найкраще збережених. Мало не єдина з нечисленних архітектурних пам’яток, що збереглися з часів Великого князівства Литовського. |
| |
|
Подорожі |
|
| |
Екстремальні емпірики з джунглів |
 |
Цивілізований світ знає про існування бразильського індіанського племені піраха, що мешкає поблизу річки Маїсі (Мейкі). Знає й дивується. Дивується й почувається розгубленим. Не раз і не двічі науковці заходили у глухий кут, намагаючись зрозуміти закони способу життя, опанувати мову піраха і якось цивілізувати одне й друге. І не дивно. Зокрема, говірка піраха спростовує всі висновки видатного лінгвіста Ноама Хомського, автора класифікації формальних мов, названу ієрархією Хомського: будову всіх земних мов жорстко продиктовано структурою людського мозку. Мова піраха має найбідніший у світі набір фонем: три голосних і сім приголосних. Геть відсутні більш чи менш складні граматично-синтаксичні конструкції. |
| |
|
Подорожі |
|
| |
Лебедина пісня каменю |
 |
Якби попросити вас заплющити очі й уявити казковий замок, то ваша уява неодмінно намалювала б розкішну й величну будівлю десь на вершині пагорбу, майже неприступну, з манливими вигинами, витонченими прибудовами, незвичайними вікнами, зубчастими башточками... Одне слово, таку саму, як-от на поданих ілюстраціях. Замок височить на території Німеччини, називається Нойшванштайн (у перекладі означає «новий лебединий бескид», іноді перекладають як «камінь»). З’явився він завдяки нестримній схильності до казки баварського короля Людвіга II. Пишуть, що із самого дитинства він обожнював театральні вистави й залюбки брав у них участь. Дорослішаючи, король розумів, що не любить Мюнхен і не прагне там жити. Зате, як писав Ліон Фейхтвангер, дуже любив будувати «у важкодоступних місцях розкішні замки значної вартості». |
| |
|
Подорожі |
|
| |
Неживе, а таке мобільне! |
 |
Уявіть собі картинку: ніч, рясно всипане зорями небо, чітко видно Чумацький Шлях, а під ним – ніби приспана небом безлюдна рівнина; ні рослинності, ані будь-яких ознак життя. Йдеться про знімок, на якому зображено своєрідну територію в американському штаті Каліфорнія, – Долину Смерті. Не більше, не менше. Тут є висохле озеро Рейстрек-Плайя, й цікаво, що в його назві зійшлися поняття, здавалося б, зовсім непоєднувані: траса для перегонів (англ. racetrack) і берег (ісп. playa). Це місце оточують гори, і в сезон сильних злив вода стікає зі схилів, утворюючи неглибоке озеро, яке швидко випаровується під пекучими сонячними променями. Десь лишається м’яка вогка глина, десь дно озера висихає, тріскається, вимальовуючи такий собі візерунок із шестикутників. |
| |
|
Подорожі |
|
| |
Діамант на березі Чорного моря |
 |
Батумі – місто і порт, столиця автономної республіки Аджарії, мальовничо розкинулося в Батумській бухті на південно-східному узбережжі Чорного моря, за 20 км від державного кордону Грузії з Туреччиною. Це кінцевий пункт Грузинської залізниці і Кримсько-Кавказької пароплавної лінії. Район Батумі є найтеплішим на чорноморському узбережжі Кавказу з його вологим субтропічним кліматом. |
| |
|
Подорожі |
|
| |
І перетворив на камінь |
 |
Ця місцина, що загубилася серед лісів Житомирщини неподалік Олевська, справді є загадковою. Передусім досі не розкрито таємницю її походження, а також здатність ставати ніби невидимою для, здавалося б, пильного ока топографа й легко з’являтися знову – на радість місцевим та приїжджим шанувальникам усього природного, але незрозумілого. А також на радість тим, хто фіксує чудеса української землі. |
| |
|
Подорожі |
|
| |
Диво природне й рукотворне |
 |
А чи не вирушити нам до братньої Словаччини? Приємно, корисно й «по кишені». Тим більше, що Крим нині із сумом констатує провальний сезон. А не варто культивувати такі захмарні ціни для відпочивальників! Одне слово, відпочити за кордоном хочеться всім (хоча кожен розуміє відпочинок по-своєму). |
| |
|
Подорожі |
|
| |
Над горою вітер «попіває»… |
 |
Наразі йдеться про Чорногірський хребет, ланцюг найвищих українських гір, що колись розмежовував Польщу й Словаччину, а нині поділяє Україну на Прикарпаття й Закарпаття. Ще його називають Чорногора, з наголосом на передостанньому складі, а простягається він аж на 40 кілометрів між Чорною Тисою й Чорним Черемошем. Така собі українська «Чорногорія», наше Монтенегро. |
| |
|
Подорожі |
|
| |
Завжди несподівано, завжди вражає |
 |
Відомий архітектор Юхим Крикун у своїй книзі «Архітектура Південного узбережжя» писав: «Ластівчине гніздо стало своєрідною емблемою Криму. Мільйонними тиражами листівок, буклетів, фотоальбомів його зображення розповсюдилося по всьому світу. Ним милуються у найрізноманітніших куточках землі. Побачити його намагаються всі, хто відвідує Крим. До зустрічі з цією пам’яткою люди готові, але вона завжди несподівана, завжди вражає». |
| |
Сторінки: 1 2 3 |
|
УВАГА!
З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.
| |
НОВИНИ |
|
10.07.2024 21:02
08.07.2024 20:16
08.05.2024 21:25
08.05.2024 21:01
05.04.2024 21:44
22.03.2024 19:35
15.03.2024 18:49
15.03.2024 18:46
10.02.2024 18:02
10.02.2024 18:01
Усі новини |
|
|
|
| |
|
Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©
|
01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49 |
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання |
|
|
