« на головну 18.07.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1253)
20
Червень
 
Інтерв’ю
 
СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Подорожі
Подорожі
  «Тече вода, тече бистра...»
«Тече вода, тече бистра...» Полонить неперевершеною красою Тернопільщина, по­лонить красою землі й люд­ської душі. Край неймовір­но колоритний, унікальний, із численними й різноманітними пам’ятками, а сама область тим ча­сом – одна з найменших в Україні (чорний мак, та смачний; мала штучка червінчик – а ціна велика!). Й ніде правди діти: побуваєш там хоч раз – і не забудеш ніколи! А якби ви ще знали, які неперевершені ку­лінари живуть на Тернопільщині, як готують, як пригощають!
 
Подорожі
  Вічний поклик сивої давнини
Вічний поклик сивої давнини Автор краєзнавчого сайту «Замки і храми України», філолог і журналіст Ірина Пустиннікова натхненно писала про луцький Верх­ній замок, зазначаючи між тим, що «про нього пишуть монографії й ві­рші, існує маса літератури». Авжеж! Величний гордий замок справляє сильне враження, й ось що, як на мене, особливо прикметно: приїж­джого огортають ніби два струмені захоплення – власний і той, яким відчутно сповнені самі лучани: за­мок Любарта – їхня головна пам’ятка й щира гордість. Він охо­роняв столицю Волині впродовж століть і є в Україні одним з най­більших, найстаріших, до того ж, найкраще збережених. Мало не єди­на з нечисленних архітектурних пам’яток, що збереглися з часів Ве­ликого князівства Литовського.
 
Подорожі
  Екстремальні емпірики з джунглів
Екстремальні емпірики з джунглів Цивілізований світ знає про іс­нування бразильського індіан­ського племені піраха, що мешкає поблизу річки Маїсі (Мейкі). Знає й дивується. Ди­вується й почувається розгубленим. Не раз і не двічі науковці заходили у глу­хий кут, намагаючись зрозуміти зако­ни способу життя, опанувати мову пі­раха і якось цивілізувати одне й друге. І не дивно. Зокрема, говірка піраха спростовує всі висновки видатного лінгвіста Ноама Хомського, автора кла­сифікації формальних мов, названу іє­рархією Хомського: будову всіх земних мов жорстко продиктовано структурою людського мозку. Мова піраха має най­бідніший у світі набір фонем: три голо­сних і сім приголосних. Геть відсутні більш чи менш складні граматично-синтаксичні конструкції.
 
Подорожі
  Лебедина пісня каменю
Лебедина пісня каменю Якби попросити вас заплющи­ти очі й уявити казковий за­мок, то ваша уява неодмінно намалювала б розкішну й ве­личну будівлю десь на вер­шині пагорбу, майже неприступну, з манливими вигинами, витончени­ми прибудовами, незвичайними вікнами, зубчастими башточками... Одне слово, таку саму, як-от на пода­них ілюстраціях. Замок височить на території Німеччини, називається Нойшванштайн (у перекладі означає «новий лебединий бескид», іноді пе­рекладають як «камінь»). З’явився він завдяки нестримній схильності до казки баварського короля Людві­га II. Пишуть, що із самого дитин­ства він обожнював театральні ви­стави й залюбки брав у них участь. Дорослішаючи, король розумів, що не любить Мюнхен і не прагне там жити. Зате, як писав Ліон Фейхтван­гер, дуже любив будувати «у важко­доступних місцях розкішні замки значної вартості».
 
Подорожі
  Неживе, а таке мобільне!
Неживе, а таке мобільне! Уявіть собі картинку: ніч, рясно всипане зорями небо, чітко видно Чумацький Шлях, а під ним – ніби приспана небом без­людна рівнина; ні рослин­ності, ані будь-яких ознак життя. Йдеться про знімок, на якому зображено своє­рідну територію в амери­канському штаті Каліфор­нія, – Долину Смерті. Не більше, не менше. Тут є ви­сохле озеро Рейстрек-Плайя, й цікаво, що в його назві зійшлися поняття, здавалося б, зовсім непоєд­нувані: траса для перего­нів (англ. racetrack) і берег (ісп. playa). Це місце оточу­ють гори, і в сезон сильних злив вода стікає зі схилів, утворюючи неглибоке озе­ро, яке швидко випарову­ється під пекучими соняч­ними променями. Десь ли­шається м’яка вогка глина, десь дно озера висихає, тріскається, вимальовую­чи такий собі візерунок із шестикутників.
 
Подорожі
  Діамант на березі Чорного моря
Діамант на березі Чорного моря Батумі – місто і порт, столиця авто­номної республіки Аджарії, мальов­ничо розкинулося в Батумській бух­ті на південно-східному узбережжі Чорного моря, за 20 км від держав­ного кордону Грузії з Туреччиною. Це кінцевий пункт Грузинської залізни­ці і Кримсько-Кавказької пароплавної лінії. Район Батумі є найтеплішим на чорноморському узбережжі Кавказу з його вологим субтропічним кліматом.
 
Подорожі
  І перетворив на камінь
І перетворив на камінь Ця місцина, що загубила­ся серед лісів Житомир­щини неподалік Олевська, справді є загадковою. Пе­редусім досі не розкрито таємницю її походження, а також здатність ста­вати ніби невидимою для, здавалося б, пильного ока топографа й легко з’являтися знову – на радість місцевим та приїжджим шанувальникам усього природного, але незрозу­мілого. А також на ра­дість тим, хто фіксує чу­деса української землі.
 
Подорожі
  Диво природне й рукотворне
Диво природне й рукотворне А чи не вирушити нам до братньої Словаччи­ни? Приємно, корисно й «по кишені». Тим біль­ше, що Крим нині із сумом констатує проваль­ний сезон. А не варто культивувати такі за­хмарні ціни для відпочивальників! Одне слово, відпочити за кордоном хочеться всім (хоча ко­жен розуміє відпочинок по-своєму).
 
Подорожі
  Над горою вітер «попіває»…
Над горою вітер «попіває»… Наразі йдеться про Чорногірський хребет, ланцюг найвищих україн­ських гір, що колись розмежовував Польщу й Словаччину, а нині поділяє Україну на Прикарпаття й Закарпаття. Ще його називають Чорного­ра, з наголосом на передостанньому складі, а простягається він аж на 40 кілометрів між Чорною Тисою й Чорним Черемошем. Така собі укра­їнська «Чорногорія», наше Монтенегро.
 
Подорожі
  Завжди несподівано, завжди вражає
Завжди несподівано, завжди вражає Відомий архітектор Юхим Крикун у своїй книзі «Архітектура Південного узбережжя» писав: «Ластівчине гніздо стало своєрід­ною емблемою Криму. Мільйонними ти­ражами листівок, буклетів, фотоальбо­мів його зображення розповсюдилося по всьому світу. Ним милуються у найрізноманітніших куточках землі. Побачити його намагаються всі, хто відвідує Крим. До зустрічі з цією пам’яткою люди готові, але вона завжди несподівана, завжди вражає».
 

Сторінки: 1 2 3

УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

10.07.2024 21:02

08.07.2024 20:16

08.05.2024 21:25

08.05.2024 21:01

05.04.2024 21:44

22.03.2024 19:35

15.03.2024 18:49

15.03.2024 18:46

10.02.2024 18:02

10.02.2024 18:01

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання