Діамант на березі Чорного моря
Батумі – місто і порт,
столиця автономної республіки Аджарії, мальовничо розкинулося в Батумській бухті
на південно-східному узбережжі Чорного моря, за 20 км від державного кордону
Грузії з Туреччиною. Це кінцевий пункт Грузинської залізниці і Кримсько-Кавказької
пароплавної лінії. Район Батумі є найтеплішим на чорноморському узбережжі Кавказу
з його вологим субтропічним кліматом.
Рік заснування Батумі
невідомий, але за стародавніх часів на його місці існувало грецьке поселення Батіс.
У середні віки місто називалося Батомі та входило до складу Грузії. В другій половині
XVI століття його захопили турки, а 1878 року місто приєднали до Росії під назвою
Батум. На початку XX століття Батумі перетворилося на значний промисловий центр
Закавказзя (11 тис. робітників).
Вечірнє місто потопає в світлі ліхтариків, усе узбережжя від
Батумі до Кобулеті (курорт неподалік Батумі), а це понад 20 км, світиться яскравими вогнями.
Здалеку помітні верхівки гір, вкриті снігом, а внизу – зелені мандаринові дерева
з жовтими солодкими плодами. Нічна прогулянка містом справляє незабутнє враження.
Зранку група українських журналістів, які приїхали до Грузії
для обміну досвідом, проходить митний контроль і вирушає на зустріч із мером міста
та нашим представником з України. У мерії відбувається конструктивна розмова з
актуальних питань, важливих для кожної країни: розвиток торгівлі, освіти, медицини,
інфраструктури міста, туризму. Далі, прямуючи до департаменту туризму, переконуєшся,
що дійсно, після тих семи років революції, коли тяжко було грузинському народу виживати,
зміни на краще таки відбулися. Про це свідчать дороги, будинки, магазини, набережна,
парки, сквери, гірськолижний курорт, будинок правосуддя (суцільно скляний, прозорий
як на долоні), християнські храми, збережені та відтворені нинішніми поколіннями,
пам’ятники міфічним героям, символам Грузії та пам’ять про вічних героїв, синів
свого народу, таких як Шота Руставелі. Вдячні нащадки викарбували вздовж центральної
алеї його мудрі вислови на плитах, по яких ступає нога кожного, хто приїздить
на гостини, але зроблені вони зі сплаву, що ніколи не зітреться, а лише шліфується
від дотику. Відтак кожен, хто пройде алеєю, на все життя запам’ятає життєву мудрість
поета, що прославив на весь світ свій грузинський народ.
Але найбільше вражає Батумський ботанічний сад ім. Краснова,
де зібрано зразки тропічної та субтропічної флори. Ось рукотворний красень, якому
немає аналогів у світі, височіє над рівнем моря. Квіти, квітучі дерева, фруктові
сади… Саме тут розумієш, чому з такою гордістю говорять грузини про те, що хочуть
зробити місто Батумі діамантом Чорного моря.
Затишний ресторанчик на березі моря, де відтворено невеличке
поселення Грузії в мініатюрі, на зразок нашого музею просто неба в Пирогові, що
під Києвом, ще раз підтверджує впевненість грузинів у завтрашньому дні. Традиційна
гостинність, особливості архітектури й інфраструктури і, звичайно, скрізь популярна
грузинська кухня залишають незабутнє враження.
Ринок у Батумі схожий на всі ринки світу – море людей і розмаїття
товарів. Але кожен ринок, звичайно, має свою родзинку. Тут це особливий сир, хурма
та безліч сушених фруктів, які для тривалого зберігання готуються за давніми секретними
рецептами, відомими лише господині, в сім’ї якої вони зберігаються роками.
Сповнені враженнями й емоціями, щасливі туристи повертаються
до свого красеня-лайнера, що прямує до українських берегів. У гостях добре, але
вдома краще.
Наталія СТОРОЖИК,
Київ – Одеса – Іллічівськ – Чорне море – Батумі
19.11.2012
|