Доплати Дітям війни: підтримка чи знущання?
Холод, голод, хвороби, страх, втрата батьків – таке дитинство випало на долю мільйонів дівчаток і хлопчиків, чиє дорослішання відбувалося в роки Другої світової війни та кому на день її закінчення (2 вересня 1945 року) виповнилося менше 18 років. Закон України «Про соціальний захист дітей війни», який було прийнято в 2004 році, надав їм статус «діти війни». Його сьогодні мають 4,7 млн із 13,7 млн українських пенсіонерів.
Згаданий закон обіцяє цим людям з десяток преференцій. І хто скаже, що вони на них не заслуговують? Натерпілися, настраждалися не по літах. Хтось, непритомніючи від втоми та недоїдання, виточував для фронту снаряди, хтось, ризикуючи життям, допомагав підпіллю.
Серед пільг, виписаних у законі, – першочерговість при відведенні земельної ділянки, безплатний проїзд на всіх видах транспорту в межах області проживання, 25-відсоткова знижка на оплату комунальних послуг та найскандальніша пільга – надбавка до пенсії або державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Усі вони обіцяють літнім людям трохи більше комфорту в старості (адже наймолодшим пішов 66-й рік!), дещо краще харчування, ніж це дозволяє нарахована пенсія. Усе ж таки 30% із розрахунку 750 грн мінімальної пенсії (діє з 1 січня по 1 квітня 2011 року) становить приблизно 225 грн, а для українського пенсіонера – це гроші.
Законодавчий популізм
Правильний закон з’явився в дуже неправильний час: казна України перманентно порожня. У запалі популізму за закон «Про соціальний захист дітей війни» проголосували та кинули в народ, як пакети з гречкою напередодні виборів. Але гречку можна з’їсти, політиків посварити та забути і те, й інше. А від закону просто так не відмахнешся.
Через дефіцит коштів норму з 30-відсотковою надбавкою, яка мала набути чинності з 1 січня 2006 року, за власною ініціативою Пенсійного фонду у повному обсязі не було виконано жодного разу. Як результат, пенсіонери закидали адміністративні суди позовами. За інформацією Всеукраїнської партії дітей війни, їх подано не менше 1 мільйона, та лише 102 тисячі задоволено. При цьому географія рішень, винесених на користь позивачів, виявилася доволі цікавою. Більше за всіх довелося розщедритися відділенням ПФ у Донецькій та Луганській, а також Сумській, Полтавській і Хмельницькій областях.
Найчастіше виплати становлять приблизно 2 тис. гривень. Та є й «рекорди». Подружжя з Донецька відсудило 11 тис. грн на двох. Не менша перемога дісталася жінці, яка отримала не лише 4,5 тис. грн (за два роки), а й важливу в рішенні суду приписку: «довічно». Тобто їй більше не доведеться, як іншим, подавати позов кожні півроку. (Незважаючи на те, що позивач у заяві вказує борги ПФ за всі роки, починаючи з 2006-го, суд останнім часом стягує з фонду коштів не більше, ніж за шість місяців.)
Який документ головніший?
Позивачі у своїх заявах посилаються на Закон України «Про соціальний захист дітей війни», відповідачі – на Постанову Кабміну від 28.05.2008, згідно з якою виплати спочатку було урізано до 10% мінімальної пенсії, а з жовтня того ж року взагалі заморожено на рівні 49,80 грн. І так – до сьогодні.
– Та хіба може Постанова бути головнішою за Закон? – запитали ми в заступника начальника юридичного відділу Київської міської ради профспілок Івана Петренка.
– Звісно, що не може, – підтвердив юрист. – Ситуація з 30-відсотковими виплатами ганьбить усі гілки української влади. Невже Пенсійному фонду нічим більше займатися, аніж відповідати на запити пенсіонерів і ходити на судові засідання, а судам – розглядати тисячі типових справ і, наче конвеєр, видавати рішення?
Дійсно, час визначитися: або держава платить цю надбавку, для чого закладає до держбюджету необхідні кошти, або визнає, що цю ношу їй не підняти, і тоді не платить узагалі. Втім, вирішити цю проблему набагато складніше, ніж здається. З одного боку, Конституція не дозволяє ухвалювати закони, які б погіршували становище громадян, а отже, пільги дітям війни переглядати не будуть. З іншого – найближчими роками ми навряд чи побачимо держбюджет, спроможний здолати такі суми. Адже щоб здійснювати виплати сповна, за підрахунками фахівців, щороку необхідні приблизно 13 млрд гривень. А де їх узяти, якщо навіть заради 550 млн грн надходжень до ПФ Уряд готовий піти на непопулярний крок – підвищити жінкам пенсійний вік?
Суд для тих, у кого прізвище на «я»
Відділення Пенсійного фонду тримаються «за своє» до останнього. Посилаючись на вищезгадану постанову Кабміну, суди, схоже, їм підігрують. Позов дитини війни може бути відхилений як на рівні першої інстанції (в адміністративному суді), так і другої – в апеляційному.
Для киянина Олександра Полетаєва та сімох його колег оформити документи до суду не було великою проблемою – допоміг юрист підприємства. Проте ухвала була не на їх користь, тож звернулися до апеляції.
– Із 30 осіб, присутніх на засіданні апеляційного суду, – розповідає Олександр Анатолійович, – задовольнили лише одне клопотання. Чому саме його, логікою не пояснити. Ми вирішили, що причина у прізвищі позивача, яке співзвучне з прізвищем Президента України.
Після такого фіаско пенсіонер вирішив із ПФ більше не судитися. Шкода не 40 гривень, які він витратив на держмито, пересилання позову до апеляційного суду тощо, а часу та здоров’я. Він здивований, що його друзям у Донецьку таки вдалося стягнути кошти з ПФ.
Справді, у Донецькій області рішення на користь дітей війни приймаються хоч і через силу, але частіше. Донеччани Емма та Зіновій Кравчинські у лютому одержали по 2 тис. гривень. Правда, за рішенням, що було прийняте ще у червні 2010 року. До того ж довелося ще й ноги відбігати. Про перелік документів дізналися у відділенні суду. У приймальні соц-партії допомогли скласти позов і розповіли, як діяти. Сподіваючись, що їхні справи не відкладуть у довгий ящик, подружжя прагнуло побувати на всіх засіданнях, а їх було сім! Проте вважається, що присутність позивача на засіданнях не обов’язкова, процедура типова, тому в заяві досить зробити приписку: «Позов прошу розглянути без моєї участі». Але акуратність у відвіданні суду з боку сімейної пари виправдала себе – на певному етапі їхні справи ледь не загубилися.
– І не дивно, – поділилася з нами враженнями Емма Миколаївна. – Суди потонули в морі заяв. У держави, здається, один розрахунок: більшість дітей війни не дійдуть до суду за станом здоров’я, або взагалі... не встигнуть.
Зверніть увагу!
Щоб люди не витрачали зайвих коштів, ми на своєму сайті розмістили шаблон, наданий адвокатурою Київської міської ради профспілок. Судові витрати тих, хто скористається ним, становлять лише 3,40 гривні, тобто розмір держмита, що має сплатити за законом позивач.
Як підготуватися до суду?
1. Звернутися до Управління Пенсійного фонду та одержати лист-відмову.
2. Скласти позовну заяву.
3. Сплатити держмито.
4. Подати до суду два комплекти документів. У першому: позовна заява, лист-відмова відповідача (ПФ), в також копії паспорта, пенсійного посвідчення, листа-звернення до відповідача, квитанції про сплату держмита. У другому: копії всіх без винятку документів, які входять до першого комплекту.
Які пільги мають діти війни?
Закон України «Про соціальний захист дітей війни» обіцяє:
1. Право на переважне збереження робочого місця у разі скорочення чисельності або штату працівників.
2. Використання чергової відпустки у зручний для дитини війни час.
3. Одержання додаткової відпустки без збереження зарплати строком до двох тижнів на рік.
4. Виплату допомоги з тимчасової втрати працездатності у розмірі 100% середньої зарплати незалежно від стажу роботи.
5. Першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва, городництва.
6. Безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення і автобусами приміських маршрутів у межах області (АР Крим) за місцем проживання.
7. Надбавку до пенсії або державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
8. 25-відсоткову знижку при оплаті комунальних послуг (газ, електроенергія тощо) у межах середніх норм споживання.
9. Відповідно до закону «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (набув чинності 12 березня 2010 року) діти війни – інваліди мають право на стаціонарну медичну допомогу в госпіталях ветеранів війни – за наявності відповідних показань та вільних місць.
ДІЛКИ ВІД АДВОКАТУРИ
На людину, яка не має досвіду в юриспруденції, наводить жах самий лише вигляд позовної заяви: перелік вимог і розрахунки із посиланнями на закони займають три-чотири аркуші. побоюючись неправильно скласти важливу петицію, пенсіонери звертаються до адвокатів або тих, хто видає себе за них. а таких сьогодні не бракує: одні зваблюють оголошеннями, інші чергують у судах. Провівши опитування наших читачів від Івано-Франківська до Сум, ми встановили суму, на яку полегшують гаманці пенсіонерів подібні ділки: 150–370 гривень.
Багатьом літнім людям невтямки, що спритні хлопці не складають кожного разу новий документ, а працюють із шаблоном, вписуючи в нього лише ім’я та адресу позивача. Як з’ясували «пв», безкоштовно таку позовну заяву надають в адвокатурі київської міської ради профспілок (вул. Хрещатик, 16). не виключено, що таку ж послугу можна одержати в юристів інших профспілкових об’єднань. Безкоштовно або за 10–20 грн (за ксерокопії, роздруковування документів тощо) проконсультують, допоможуть скласти звернення в ПФ та позов до суду, відстежать просування документів активісти Соціалістичної партії і партії дітей війни в своїх приймальнях, які є на всій території України.
– Знайомі знайшли для мене шаблон позовної заяви і роздрукували на комп’ютері, – розповідає Віра Грабовська, мешканка Івано-Франківська. – вважаю, що 370 гривень, які беруть у нас за цей позов так звані адвокати – шахрайство.
У Києві це «задоволення» коштує 300 гривень. «Спочатку особа сплачує 300 грн на рахунок та судові витрати, а після рішення суду ці кошти повертаються Пенсійним фондом на рахунок дитини війни», – обіцяють в одному з газетних оголошень.
– Такий механізм повернення грошей існує, але він надто складний і тому його, як правило, не використовують, – стверджує чернівецький адвокат Олег Кучерявий. Тобто, плакали грошики довірливих громадян?
– Майже 200 гривень сплатила за заяву, держмито та копії. прийшло повідомлення, що суд в лебедині моє діло розглянув, тепер воно пішло до обласного центру. Гроші поки що ніхто не повернув та, гадаю, що вже й не поверне, – скаржиться любов Безугла з лебедина Сумської області. – а мені ж чотири рочки було, коли я воду на полі матері підносила. Жінки жали жито, пшеницю, у снопи в’язали... – ледь не на сльози зривається пенсіонерка.
Відчувається, що жінка ображена не стільки на долю, скільки на тих, хто її ошукав. до суду вона подає вже вдруге. За першим позовом одержала півтори тисячі.
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої
щомісячної державної соціальної допомоги до пенсій дітям війни (завантажити, Shablon_zayava.rtf)
03.03.2011
Олена СУХОРУКОВА, «ПВ»
Коментарі
#1 10.03.2011 10:31 добавил: Риженок Катерина гнатівна | додати коментарЩиро вдячна за допомогу
|
| |
|
