ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Микола СТАРОДУБ: «Основне надбання – наші люди, їх працьовитість, високий професіоналізм та відданість справі»

 Про те, як зв’язківці завжди високо тримають марку своєї професії, а також про законодавчі ініціати­ви, реформи і реорганізації у галузі – розмова з головою Профспілки працівників зв’язку України Мико­лою Стародубом.

– 17 травня відбудеться V з’їзд Профспілки, на яко­му підбиватимуться під­сумки її діяльності за останні шість років. У кон­тексті цієї події розкажіть про ситуацію в галузі.

– Галузь зв’язку як складо­ва інфраструктури еконо­міки України перебуває під впливом адміністра­тивної реформи і програми приватизації майна Украї­ни. Галузь сьогодні є при­вабливою, активно розви­вається, а працювати в ній вважається престижним. Близько 30% її працівників – молоді люди віком до 35 років. Тут присутній кор­поративний дух, багато трудових династій, люди цінують власну роботу, пи­шаються нею.

Щодо проблеми галузі за­галом, то вона полягає у відсутності єдиного цен­трального органу управ­ління виробничими проце­сами та науково-технічним розвитком зв’язку: «Укрпо­шта» підпорядковується Мінінфраструктури, «Укртелеком» приватизовано тощо. Навчальними закла­дами де-факто сьогодні ке­рує Державна служба спе­ціального зв’язку та захис­ту інформації, проте де-юре їх уже передано Мінос­віти. ЦК дуже складно об’єднати всі зусилля для вирішення соціальних пи­тань галузі.

Скорочується кількість працівників на підприєм­ствах і, відповідно, кіль­кість членів профспілок. Насамперед це пов’язано з реорганізацією. За останні 5–10 років неодноразово оновлювалися технології та обладнання і, як наслі­док, змінювалися вимоги до рівня фахової підготов­ки. Тому не обійшлося без перекваліфікації і набору спеціалістів нового поко­ління. Однак слід наголо­сити, що без профспілкових органів не відбувається жодної реорганізації, тим більше скорочення. Ми до цього питання ставимося дуже скрупульозно. Примі­ром, скоротивши нерента­бельні поштові відділення в сільській місцевості, пе­ревели їх на мобільні. У за­значений час пересувне по­штове відділення прибуває до селища, люди можуть придбати свіжу пресу, ско­ристатися засобами зв’язку, тобто отримати весь спектр послуг, як і в стаціо­нарному відділенні.

Варто зазначити, що робо­та в первинках ведеться на «відмінно», адже кожен, хто приходить на роботу, стає членом профспілки. Однак проблема в тому, що приватні компанії приваблюють добре підготовле­них спеціалістів вищими зарплатами. Скажімо, опе­ратори поштових відді­лень надають усі банків­ські послуги. Попрацюва­ли рік-два – переманили до банку. Оплата праці – голо­вний чинник плинності ка­дрів. Хоча тут варто наго­лосити, що рівень заробіт­ної плати в галузі зв’язку динамічно зростає. Однак, якщо у 2008–2009 роках її ріст становив більше 20%, то минулоріч – лише 12%.

– Як відомо, ви (маю на увазі «Укртелеком» спіль­но з Профспілкою) вже багато років поспіль на­магаєтеся «провести» у Верховній Раді питання створення Фонду універ­сальних послуг. На якому етапі наразі цей процес?

– Оператори мобільного зв’язку соціальних послуг не надають. Їх не цікавить, працює радіоточка чи ні, чи є в селі телефон. В усіх цивілізованих країнах ця проблема вирішується в один спосіб – створенням Фонду універсальних по­слуг, до якого всі оператори зв’язку роблять невеликі відрахування від своїх ва­лових доходів, а держава спрямовує кошти на ком­пенсацію різниці між тари­фами та собівартістю. Створення такого механіз­му визначено відповідни­ми директивами ЄС, регу­ляторів ринку зв’язку в США, Канаді, Великобрита­нії, Росії. Фонд універсаль­них послуг діє сьогодні в понад 160 країнах світу. «Укртелеком» не може біль­ше нести на власних пле­чах усі витрати, пов’язані з наданням універсальних послуг, адже тарифи нижче собівартості. Варіант вирі­шення проблеми – простий та зрозумілий: створення Фонду універсальних по­слуг та подальше надання соціальних послуг із ком­пенсацією витрат фондом. Відповідні зміни до Закону України «Про телекомуні­кації» за нашої ініціативи у Верховній Раді розглядали­ся тричі, починаючи з 2007 року. Проте й досі це питан­ня залишається невиріше­ним. Держава має бути за­цікавлена в тому, щоб соці­альні послуги надавалися громадянам, які потребу­ють підтримки.

Ще одне нагальне питання – наявність таксофонів на наших вулицях. Цього ви­магає Закон «Про телеко­мунікації». Як правило, ними користуються саме ті люди, які потребують соці­ального захисту. Місцева влада вимагає плату за оренду землі в місці вста­новлення таксофону та його технічне обслугову­вання. Ми пропонуємо, щоб таксофон вважали со­ціальною послугою – це звільнило б від податку на землю, що значно скорочує витрати на його утриман­ня. Звичайно, прибутко­вим таксофон від цього не стане, але й не буде на­стільки збитковим.

Збитковими є також послу­ги з приймання та доставки вітчизняних періодичних друкованих видань за пе­редплатою. Відповідно до Закону «Про державну під­тримку ЗМІ та соціальний захист журналістів» їх на­дає «Укрпошта», якій дер­жава зобов’язана компенсу­вати різницю. Однак витра­ти відшкодовуються дале­ко не в повному обсязі, лише 7–8%. Зазвичай збит­ки коливаються в межах 42–50 млн гривень.

Щодо законодавчих змін, тут ми маємо пишатися пе­ремогою: нарешті грошові перекази, які здійснюються через відділення зв’язку, не обкладаються ПДВ. Наре­шті ми можемо працювати на рівних із банками умо­вах. Протягом п’яти років ми виборювали це право, і лише минулоріч отримали його завдяки внесенню змін до Закону «Про банки та банківську діяльність».

– В Україні почастішали напади на листонош. Як убезпечити працівників? Що для цього робить «Укрпошта» та Профспілка?

– Дійсно, листоноші є ласою здобиччю для злодіїв, адже розносять пенсії та грошові перекази. Сумна статисти­ка свідчить, що за останні 5 років 19 листонош були смертельно травмовані під час виконання службових обов’язків. Ми двічі, в 2010 та 2011 роках, зверталися з пропозицією внесення змін до Кримінального кодексу для того, щоб нападники на листонош несли таку ж від­повідальність, як і напад­ники на працівників орга­нів внутрішніх справ під час виконання ними служ­бових обов’язків. Однак, Верховна Рада аргументу­вала відмову тим, що не може вносити зміни стосов­но окремої професії.

Тому керівництво «Укрпо­шти» змушене дбати про листонош самостійно. Нара­зі в Миколаївській області апробується оснащення їх електронними засобами, за допомогою яких можна від­слідковувати маршрут пе­ресування об’єкта, а в разі виникнення загрози (про що може свідчити, наприклад, відхилення від маршруту) вчасно забити тривогу. У разі успішного завершення експерименту такими елек­тронними приладами бу­дуть забезпечені всі 40 тис. листонош України. І хоча це потребує великих витрат, людські життя того варті.

Доречно зазначити, що 2009 року листоноші внесе­ні до переліку професій, що мають забезпечуватися житлом. Відповідно до цього положення п’ять листонош уже одержали трикімнатні квартири.

РОЗМОВУ ВЕЛА ОЛЕНА ОВЕРЧУК, «ПВ»

13.05.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини