Повернути престижність професії
 Жодна професія не може зрівнятися за своєю важливістю з професією медика. Охорона здоров’я – особлива галузь, адже медики допомагають й опікуються людьми з моменту їхнього народження до останнього часу.
Профспілка працівників охорони здоров’я нині готується до VI з’їзду. Напередодні ми попросили голову Центрального комітету профспілки Вікторію Коваль розповісти про проблеми, які нині хвилюють медиків нашої країни.
– Вікторіє Миколаївно, розкажіть про нагальні проблеми галузі, а також про ситуацію, що склалася в Україні у сфері надання медичної допомоги населенню.
– У галузі проблем дуже багато, починаючи з надання медичної допомоги та закінчуючи проблемами власне тих, хто її надає. За роки незалежності галузь охорони здоров’я не фінансувалася більше ніж на 3,6%. Таке ставлення до медицини дуже турбує профспілку. Сьогодні медичному працівникові немає чим працювати, немає мотивації до роботи, бо заробітна плата мізерна.
Для профспілки охорони здоров’я найголовніша проблема – соціальний захист її працівників, зокрема, достойна заробітна плата. Згідно з Конституцією України, кожен має право заробляти собі на достойне життя. Мені прикро констатувати, проте більшість медичних працівників не можуть заробити на пристойне життя собі і своїй родині.
Людям важко працювати за відсутності елементарних умов. З кожним роком зростає професійна захворюваність медиків на туберкульоз, гепатит тощо. Та як оцінює держава нашу працю – загальновідомо.
І головне, що ці проблеми, крім самих медиків, нікого не турбують.
У галузі сьогодні великий дефіцит медичних кадрів. Не вистачає 46,2 тис. лікарів, 19,6 тис. молодих спеціалістів. В охороні здоров’я є напрями, які практично «закриваються» людьми похилого віку. Їх близько 40%. Але є такі напрями, де пенсіонерів – 70%. Це дільнична служба, фтизіатрія. Не хочуть молоді люди йти працювати за мізерну зарплату дільничними лікарями – як дитячими, так і дорослими. Це також стосується й лікарів сімейної медицини.
Серйозна проблема – залучення медичних кадрів на село.
– В яких умовах доводиться працювати Центральному комітету профспілки?
– Соціальних питань, які потребують невідкладного вирішення, досить багато. Це і реформування охорони здоров’я, і оплата праці трудівників галузі, збереження пільг медикам щодо тривалості робочого часу і додаткових відпусток, повернення пільг за оплату комунальних послуг медпрацівникам сільської місцевості, розвиток соцпартнерства та законотворчої роботи.
Не на останньому місці питання правового захисту незвільненних профспілкових лідерів і мотивації профчленства, адже саме від роботи на місцях залежить наше майбутнє. Необхідно вдосконалювати навчання профактиву та профкадрів, підготовку кадрового резерву, посилювати інформаційну роботу на всіх рівнях.
– Як сьогодні відбувається соціальний діалог між профспілкою та стороною роботодавців? Чи виникають спірні питання? На що робите ставку?
– Сьогодні не можна бути в жорсткій конфронтації до опонентів. Бо якщо ми не прислухатимемося одне до одного – розуміння не буде. А це зашкодить насамперед людям, які нас обирають, нам довіряють. Для того щоб спільно вирішувати питання позитивно, необхідно знаходити консенсус.
Нині влада не хоче розмовляти з профспілками за допомогою гасел. Їй потрібні фахово доведені висновки. Коли 11 листопада ми зустрічалися з Прем’єр-міністром України М. Азаровим, то мали «на руках» усі необхідні розрахунки зі всіх питань, які ми порушували. Інша річ – скільки це коштує.
За результатами зустрічі Прем’єр-міністр доручив відповідним міністерствам опрацювати спільно з профспілкою проекти урядових рішень, спрямованих на посилення соцзахисту працівників галузі.
– Наскільки сьогодні дієві молодіжні профспілкові організації у системі охорони здоров’я?
– Молодь – наше майбутнє. На V з’їзді профспілки була прийнята Резолюція з молодіжної політики, в якій передбачалося створення молодіжних рад. Останнім часом ця робота активізувалася. У 2008 році було проведено молодіжний форум, у 2010-му – два молодіжних семінари. Нині практично сформовано склад галузевої молодіжної ради, осередки якої діють практично у кожному регіоні. Очолюють їх як студентські лідери, так і молоді фахівці.
Ми звертаємося до лідерів профорганізацій активно залучати до профчленства молодих людей, які приходять працювати у заклади охорони здоров’я, та створювати при профкомах комісії з молодіжної політики. Мотивація молодіжного профчленства, кар’єрне зростання – запорука наповнення профспілки новими силами.
– Підбиваючи підсумки роботи ЦК профспілки за міжз’їздівський період, можете сказати, що реально вдалося зробити, а що ні?
– Ми можемо гордитися тим, що охорона здоров’я – одна із небагатьох галузей, яка зберегла свою профспілкову структуру, мотиваційну привабливість.
Нам вдалося разом із бюджетними профспілками домогтися запровадження у повному обсязі Єдиної тарифної сітки. Завдяки наполегливості профспілки введено надбавку за вислугу років. Збережено єдність членів профспілки.
Особлива увага приділялася напрацюванню пропозицій до Трудового кодексу, доповнень до законодавства про охорону здоров’я, пенсійної реформи.
Ми домовилися про законодавче забезпечення питань про надання працівникам матеріальної допомоги на оздоровлення.
Це лише основні досягнення галузевої профспілки, за якими – щоденна копітка та планомірна робота.
Проте залишилося ще багато невирішених проблем.
Слід повернути престижність професії лікаря. Сьогодні працівники галузі – заручники між законодавчою базою, тим, що обіцяє влада, та населенням. Про нашу галузь згадують двічі – під час виборів і коли спалахують хвороби.
Тому ми домагаємося забезпечення відповідальності та гарантій держави за нормальне функціонування системи. Влада нарешті має усвідомити, що реформування галузі, намагання кардинально змінити надання медичної допомоги, підвищити її якість приречені на крах, якщо в цьому не буде зацікавлена сама держава.
На мою думку, щоб щось принципово змінити в системі охорони здоров’я, треба мати політичну волю. Коли перші керівники держави не будуть просто обіцяти, а насправді опікуватимуться такою важливою галуззю, як охорона здоров’я, тоді всі проблеми можна вирішити.
– Щоб ви хотіли побажати спілчанам напередодні з’їзду?
– У першу чергу, здоров’я, удачі, віри в те, що ми все зможемо змінити на краще, єдності наших лав, витримки. Щиро хотіла б подякувати усьому профспілковому активу галузі, насамперед головам первинок, членам ЦК профспілки за їхню роботу. Усього вам найкращого!
02.12.2010
Тетяна РУБАН, «ПВ»
|
