ВАСИЛЬ АНДРЕЄВ: «ГІДНА ПРАЦЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ТУРБОТИ ПРО ЛЮДИНУ»

ВАСИЛЬ АНДРЕЄВ: «ГІДНА ПРАЦЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ТУРБОТИ ПРО ЛЮДИНУ»

Напередодні Всесвітнього дня охорони праці за­ступник Голови ФПУ, очільник Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України Василь Андреєв відповів на питання, які цікавлять читачів «ПВ».

– Минуло три воєнних роки, відбулися значні економічні та соціальні зміни, на які вплинули релокація, демобілізація та інші фактори. Які з’явились новації в роботі з охорони праці?

– 28 квітня ми традицій­но відзначаємо Всесвітній день безпеки та здоров’я у сфері праці і День охоро­ни праці в Україні. У цей день ми з сумом згадуємо працівників, які втратили життя і здоров’я на робо­чих місцях. Багато країн виводять цей день на наці­ональний рівень, щоб на­гадати якомога більшій кількості людей про важ­ливість дотримання безпе­ки праці та наслідки неви­конання правил техніки безпеки, а роботодавцям – про виконання вимог охорони праці.

МОП у 2022 році ухвали­ла рішення, що міжнарод­ні правові норми у сфері безпеки праці, викладені в Конвенціях МОП №155 та №187, є основоположними. У результаті цього рішен­ня всі держави–члени МОП, навіть ті, які не ра­тифікували вказані кон­венції, мають зобов’язання, що випливає із са­мого факту їхнього член­ства в Організації, дотри­муватися та добросовісно реалізовувати їх.

Таке зобов’язання має і Україна, яка сьогодні ре­формує законодавство у сфері охорони праці з ме­тою приведення його у відповідність до вказаних міжнародних правових норм. А це сотні норма­тивно-правових актів, які зобов’язують роботодав­ців створювати належні умови праці та убезпечу­вати працівників від шкід­ливих, важких та небез­печних факторів роботи в усіх сферах економічної діяльності.

Ми сподіваємося, що новий європейський рі­вень законодавства про безпеку і здоров’я на робо­чому місці в умовах росій­ської агресії має запрова­дити нові підходи органі­зації безпечної праці, зо­крема, і на релакованих із Сходу і Півдня виробни­чих підприємствах.

– До чого мають бути готові профспілковці, що очікує працівників в Україні із ухваленням но­вого законопроєкту про безпеку і здоров’я на ро­бочому місці?

– Що нам пропонує но­вий законопроєкт і відпо­відно нове регулювання?

По-перше, розширення відповідальності робото­давця. Якщо раніше був нормативний акт, який ви­значав скільки умовних кілограмів умовна люди­на тієї чи іншої статі може підняти під час проведен­ня технологічних опера­цій протягом дня, то за но­вими нормами – роботода­вець несе персональну від­повідальність за те, щоб робітник у кінці робочої зміни був живим і здоро­вим. Він сам має розроби­ти відповідні технологічні карти, підходи, найняти відповідну кількість лю­дей, які проєктують, впро­ваджують і контролюють працівників для того, щоб вони не зробили помилку, яка буде коштувати їм здоров’я, а також всім пра­цівникам, які працюють поряд.

По-друге, більша відпо­відальність працівників і профспілок, до яких вони входять. Відповідальність полягає в тому, що треба розмовляти з роботодав­цем, не очікувати, а стави­ти його до відома про на­явність тих чи інших про­блем на робочому місці – від оголених дротів на якомусь виробничому об­ладнанні, до рівності під­логи, аби запобігти наїзду будь-якого пересувного механізму поряд з робо­чим місцем. Для цього профспілкам потрібно проводити відповідні кон­сультації, що є частиною нового законопроєкту, проводити узгодження, а працівникам відмовляти­ся від небезпечної роботи, якщо вони точно знають, що ця робота призведе до травми або загибелі.

І по-третє, що зараз від­бувається – це реформу­вання національного зако­нодавства в частині ризи­ку бути травмованим, або загиблим внаслідок вій­ськової агресії на робочо­му місці. І тут профспілки роблять все можливе, аби наші індустріальні галузі і їх працівники були захи­щені. Обстріли відбува­ються щоденно, росій­ський агресор може назва­ти будь-яке підприємство, куди прилетіла ракета, – оборонним, чи складом озброєння, чи зібранням військових, придумати будь-яку іншу нісенітни­цю.

Тому нашим працівни­кам необхідно:

а) вміти і знати, як швидко евакуюватися з робочого місця в разі не­безпеки;

б) убезпечувати себе і навколишніх від факто­рів, пов’язаних з військо­вою агресією;

в) не нехтувати безпе­кою праці в тому числі по дорозі на підприємство, або з підприємства додо­му.

Ми наразі завершили ра­унд переговорів з відповід­ними державними органа­ми навколо проблеми ви­знання нещасних випадків, які сталися внаслідок вій­ськової агресії, пов’язаних з виробництвом, і зараз ви­рішуємо яким чином фі­нансово, організаційно і з турботою зберегти життя і здоров’я членів трудових колективів.

Профспілки мають бути готовими до зміни усієї парадигми безпеки праці. У МОП цю сферу ре­гулюють як мінімум 6 Конвенцій, в європейській законодавчій базі – це Ди­ректива 391 та понад деся­ток інших галузевих ди­ректив, якими у різних сферах запроваджено мі­німальні гарантії безпеч­ної праці на підприєм­ствах. Ці директиви про те, що профспілкові орга­ни мають не тільки вести переговори, або заявляти про проблеми, вони мають також організовувати лю­дей навколо ідей безпеч­ної праці. І тут ми маємо великий виклик, яким чи­ном у нашому профспілко­вому середовищі навчити десятки тисяч профспіл­кових представників на підприємствах, в профко­мах тим новим підходам, які будуть діяти після ухвалення нового законо­проєкту про безпеку праці і здоров’я на роботі.

Працівники мають зна­ти про новели, профспіл­кові працівники мають вміти донести ці новели до спілчан та мають бути готовими працювати в двосторонньому напрямі, збирати інформацію, дово­дити цю інформацію від членів профспілок до ро­ботодавця, і у разі відсут­ності його реагування співпрацювати вже з дер­жавними органами.

– Під час воєнного стану профспілки продовжують здійснювати громадський контроль за додержан­ням законодавства про працю та охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці та навчання, належних ви­робничих та санітарно- побутових умов?

– Так, дійсно процес громадського контролю за додержанням законодав­ства про охорону праці не зупиняється. Збір інфор­мації за результатами 2024 р. показав, що хоча і знижується загальна кіль­кість небезпечних випад­ків, розширюється тенден­ція відсутності реагуван­ня на поточні проблеми на виробництвах у питаннях безпеки праці.

Фахівці з охорони праці членських організацій ФПУ за результатами про­ведення громадського контролю надають робото­давцю, органам централь­ної і місцевої влади подан­ня, на які вони згідно із за­конодавством зобов’язані відреагувати; вони також беруть участь у розсліду­ванні нещасних випадків на виробництві, і у разі не­згоди з рішенням комісії, в акті розслідування за­значають особисту думку. З метою недопущення не­щасних випадків у май­бутньому наші колеги проводять консультації, навчання працівників на робочих місцях, і тут енер­гія та інвестиції ФПУ для підтримки 18 профспілко­вих представників із без­пеки праці по всіх регіо­нах України є великою до­даною вартістю у діяль­ності територіальних профоб’єднань. Ми продо­вжимо цю роботу й у 2025 році, інвестуючи в це біль­ше коштів. Багато наших міжнародних партнерів готові підтримувати цю роботу, особливо у розрізі того, що зараз наші пред­ставники у регіонах ма­ють навчити багатьох профспілкових працівни­ків новому регулюванню у сфері безпеки праці.

– Цього року МОП відзначає Всесвітній день безпеки та здоров’я у сфері праці під гаслом «Революція галузі безпе­ки та здоров’я: роль ШІ та діджиталізації у сфері праці». Як Ви вважаєте, наскільки це гасло є акту­альним для України?

– Що тут скажеш, ми кожного року живемо в ін­шому світі. Змінюються технології, підходи, управління економікою.

Таким чином з’являється новий виклик, який зазначила МОП, го­туючись до відзначення Дня охорони праці в 2025 р., а саме – роль штуч­ного інтелекту (ШІ) і ди­джиталізації у сфері пра­ці. Нам ще потрібно буде досконало вивчити, яким чином це впливатиме на безпеку праці, якою буде наша відповідь, щоб засто­сування цих технологій було безпечним.

Ми можемо бачити, що ШІ зараз не лише допома­гає писати скріпти для ре­кламодавців, він допома­гає організовувати працю, логістику, допомагає орга­нізовувати цілі бізнеси.

І тому наші працівники мають бути впевнені у тому, що сплановані ШІ схеми пересування, на­приклад, по металургійно­му заводу, або по будівель­ному майданчику, відпо­відають вимогам безпеки праці, не зашкодять тим, хто працює. Вважаю, що потрібна загальна коорди­нація в тому, щоб роботи приносили користь еконо­міці і суспільству і не на­ражали на небезпеку че­рез те, що їх розробники не передбачили їх взаємо­дію з людьми.

Ми на порозі того, щоб профспілки все більше на­бували навичок роботи у взаємодії з ШІ. Ми знаємо про короткострокові курси, які існують і в будівництві і у моряків, я впевнений, що вони є і у металооброб­ників, є курси текстильни­ків, у т.ч. організовані ро­ботодавцями. І ці курси ма­ють також бути основані на питаннях введення основ безпечної праці.

Відзначаючи День охо­рони праці, хочу побажати нам усім гідної праці та зарплати, дієвих профспі­лок і відповідальних робо­тодавців. А така праця пе­редбачає наявність висо­котехнологічних робочих місць, безпечних умов праці з відсутністю загроз «професійних» хвороб.

У День охорони праці давайте згадаємо всіх тих, хто отримав травми і заги­нув на робочих місцях, по­дякуємо нашим Збройним Силам за те, що ми маємо можливість працювати у тилу і забезпечувати фронт.

Гідна праця починаєть­ся з турботи про людину. І кожен наш крок у цьому напрямі – це внесок у без­печніше та справедливіше майбутнє.

ВІВ РОЗМОВУ ЮРІЙ РАБОТА

28.05.2025

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини