« на головну 29.03.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1246)
07
Березень
 
Інтерв’ю
 
ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Інтерв`ю

ЦЯ МОТИВАЦІЯ НЕПІДВЛАДНА ЧАСУ

ЦЯ МОТИВАЦІЯ НЕПІДВЛАДНА ЧАСУ

Мені часто доводилось ставити питання про­флідерам і спілчанам, що для них важливе в перебуванні в проф­спілкових рядах? Га­даю одразу здогадає­тесь, яка була відпо­відь, бо і Вам це, насам­перед, сплине на думку: поїздки рідним краєм, відпочинок гуртом, по­ходи в театр. Ніхто не заперечить про бороть­бу профспілок за робочі місця, оплату і умови праці. Але культ- масова діяльність, ма­буть, витікає з менталі­тету українців як наро­ду емоційного. Отже, поговоримо про те, що нам до душі. Наш діа­лог – з головним ін­спектором з питань культпросвітньої робо­ти Об’єднання профспі­лок Львівщини Лари­сою Миколаївною Акі­мовою.

– Ларисо Миколаївно, скільки років Ви у профспіл­ках?

– Зі студенської лави. Пра­цювати сюди прийшла 42 роки тому, була обрана го­ловою Львівської обласної організації профспілки працівників культури, згодом – секретарем об­ласної Ради профспілок з гуманітарних питань, у 1991-му очолила відділ культпросвітницької ро­боти Об’єднання профспі­лок Львівщини...

– Словом, увесь свій трудо­вий досвід і дотепер відда­ла питанням культури?

– Так виходить, і не шко­дую, бо саме тут мені, на­родженій на Донеччині в старожитній козацькій Дружківці, місті потужно­го у свій час машинобуду­вання та гірничодобувної промисловості, довелось пізнати глибину та красу мистецької Львівщини. Мала приємність спілку­ватися з цікавими людьми – художниками, акторами, журналістами, науковця­ми численних музеїв.

– Ваша щоденна праця була віддана трудовим колекти­вам профспілкових Будин­ків культури, просвіти, ху­дожнім колективам проф­спілок? Скільки їх було кіль­кісно і якісно, бо йдеться ж про зразкові, народні.

– Для прикладу, в 1986 році на утриманні профспілок діяли 73 будинки культу­ри, в яких працювали 169 аматорських колективів, у 1999-му – 65, в яких працю­вало стільки ж художніх колективів, рік тому у 23 Будинках просвіти діяло 89 колективів, з яких – 79 зі званнями народних і зраз­кових.

– Нещодавно подано кілька колективів з освітніх закладів на присвоєння звання народного власне по профспілковій лінії, але такі звання присвоюються й в системі державних установ. Чи є між ними різниця в преференціях?

– Звання народного при­своюється також Мініс­терством культури за по­данням управління, де­партаменту культури об­лдержадміністрації. Але й ті колективи, які отри­мали це звання за подан­ням адміністрації і про­фкомів трудових колекти­вів до регіональної Проф­спілки і затверджені Феде­рацією профспілок Украї­ни за фінансової можли­вості підприємств, уста­нов, мають таке ж право на 20 відсотків доплат до зарплатні керівникам. Фактично звання рівно­цінні.

– Для мене незабутні кон­ц е р т и а м а т о р с ь к и х профспілкових колективів після одного зі з’їздів ФПУ, а також Центрального Комітету профспілки працівників освіти. Скажу чесно: сльози радості і якогось не­вимовного щастя не проси­хали протягом цих прекрас­них, натхненних 2-ох годин. Тож добре розумію, чому наші спілчани найперше в мотивації членства згаду­ють культмасову роботу профспілок.

– Так, життя профспілко­вої культури цікаве, актив­не. У 2010 році в Києві від­бувся, наприклад, прекрас­ний звіт майстрів мис­тецтв художніх колективів Львова «Духовний скарб Галичини – тобі, Соборна Україно» в Національно­му Палаці мистецтв «Укра­їна». Через три роки – об­ласний фестиваль хорово­го співу (безкоштовно, як завжди, де виступають профспілкові колективи) для львів’ян і гостей міста «Пісенна розмова». Пока­зали своє красиве мисте­цтво для гостей з Європи наші художні колективи у 2017-році в актовій залі Львівського національно­го університету ім. Івана Франка під час відзначен­ня 200-річчя утворення на теренах Галичини проф­спілок сьогоднішньої України.

– Політ аматорського ми­стецтва до слухача дещо перервала пандемія і економічна ситуація, скоро­чення підприємств. То де щ е х уд о ж н я с а м о діяльність – в дії і на висоті?

– В освітніх закладах, зо­крема. У львіських вишах, профтехосвіті.

– А концерти?

– Дуже важливі – благо­дійні концерти на під­тримку ЗСУ, виступи в ме­дустановах та реабіліта­ційних центрах, де виду­жують наші воїни і захис­ники.

З 2000-х років по теперіш­ній час учасники аматор­ських творчих колективів організовують свята, пов’язані з народним релі­гійним календарем, з вша­нуванням історичних по­статей, проводять святоч­ні академії до державних свят.

Треба визнати: значною мірою успіхам сприяла встановлена у 1994 році Виконкомом Об'єднання профспілок Львівщини і Центром народної твор­чості управління культу­ри держадміністрації Від­знака «За значний вклад у національно-культурне відродження». Тож упро­довж 30 років 52 представ­ники творчої інтелегенції, аматорські колективи та їх керівники стали воло­дарями цієї Відзнаки, отримали грошову вина­городу з преміального фонду, який був сформова­ний членськими організа­ціями ОПЛ.

– Що сьогодні потрібно для функціонування культури і к ул ьт м а с о в о ї р о б о т и профспілок?

– Треба «прості речі»: мир, фінансова стабільність підприємств, самовідда­ність спеціалістів. Остан­нього нашим людям і у ба­гополучні, і сьогоднішні важкі часи не бракує. Ми говоримо мовою цивіліза­ції і збереження найдо­рожчого – життя людини.

Культура завжди виступа­ла промовистим марке­ром нашої ідентичності. Неоціненний внесок у скарбницю національної культури внесли наші са­мобутні аматорські колек­тиви з профспілкових за­кладів культури: Заслуже­на хорова капела «Боян» ім. Євгена Вахняка з наці­онального університету ім. І.Франка, симфонічний оркестр і камерний «Ако­лада» Львівської політех­ніки, вокальні колективи «Дзвінке джерело» і «Сузір'я», ансамблі банду­ристок «Галичанка», «За­спів», «Зоряниця», «Джере­ло Розточчя» і «Кобза» уні­верситету ветмедицини і біотехнологій, танцю­вальні колективи «Чере­мош», «Горицвіт», «Перво­цвіт», «Смерічка» та бага­то інших.

Пам’ятаємо про тих, хто загинув за Батьківщину, вклоняємося представни­кам культурного фронту, які боронять нашу духо­вність, своєю творчістю плекають могутність духу і незнищенність нації, на­ближають Перемогу.

РОЗМОВЛЯЛА ОЛЬГА ЛОБАРЧУК, ЛЬВІВСЬКА ОБЛ.

07.04.2023



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

22.03.2024 19:35

15.03.2024 18:49

15.03.2024 18:46

10.02.2024 18:02

10.02.2024 18:01

10.02.2024 17:58

10.02.2024 17:48

12.01.2024 20:50

12.01.2024 20:49

24.12.2023 14:26

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання