«ЛИШЕ КРОПІТКОЮ ПРАЦЕЮ У НАВЧАННІ МОЖЛИВО ДОСЯГТИ УСПІХУ. І МИ ЙОГО ДОСЯГНЕМО»
Про діяльність на посаді
в.о. ректора, набір
студентів, організацію
навчального
та наукових
процесів – інтерв’ю «ПВ»
в.о. ректора Академії
праці, соціальних
відносин і туризму
Віктора Сухомлина.
– Вікторе Борисовичу, Ви не-
щодавно очолили АПСВТ. Це
навчальний заклад із своїми
традиціями та історією.
Розкажіть, з чого Ви почали
свою діяльність?
– Я дізнався, що оголошено конкурс
на посаду ректора Академії,
подав документи. На той час
я був проректором Інституту
підготовки кадрів Державної
служби зайнятості й відчував у
собі потенціал, що я можу це
зробити. На жаль, від попередників
мені залишився сумний
спадок. І я це побачив, коли вже
став в.о. ректора, тому що проблеми
там накопичувались
впродовж значного періоду
часу. Насамперед, це борги за
комунальні послуги, які накопичувалися
роками. Їх потрібно
було реструктуризувати. Але
провести реструктуризацію це
одне, а як за це сплачувати? Вихід
лише один: набрати достатню
кількість студентів. А ось
саме цьому питанню мої попередники
достатньої уваги, на
жаль, не приділяли. Так, у минулому
році було набрано трохи
більше 200 студентів при ліцензійному
обсязі 740 осіб на курс.
Тому свою роботу як керівник
Академії я розпочав з реструктуризації
боргів, прорахував,
скільки мені потрібно, що мені
потрібно, і як можна вийти з цієї
ситуації. Вона на той час була
критична. Я не можу сказати,
що і зараз вона ідеальна. Вона
тяжка, але ми сплатили левову
частину боргу за воду, тепло й
електроенергію. Тобто на сьогодні,
входячи у зиму, ми можемо
сказати, що жоден комунальний
заклад від постачання нас
не відключить. І це головне.
– Отже, ви провели
стабілізаційні заходи госпо-
дарського характеру?
– Так. Друге: я приділив увагу
набору студентів. Не тільки на
перший курс, а й на другий, на
третій, бо там у нас були великі
прогалини. І так потрібно було
робити і моїм попередникам,
але сталося як сталося.
Ми провели набір студентів на
другий і третій курси разом із
студентами першого. Приділили
велику увагу набору до магістратури.
Приділили увагу тим
студентам, які відрахувалися з
тих чи інших причин з Академії.
З них нам вдалося поновити
близько 50 осіб. Подивилися, що
у нас робиться з іноземцями. Раніше
було відраховано 76 грузинів
незрозуміло за що. Ми поновили
зв’язки з Академією в Грузії,
відправили туди у відрядження
двох фахівців. Вони там
прийняли необхідні заліки й іспити
та провели тестування. Ми
поновили цих студентів і цього
року набрали ще 50 студентів з
Грузії. У підсумку, ми досягли
ліцензійного обсягу для Академії,
на сьогодні прийнято 738
студентів, і процес триває.
На жаль, борги минулих років
не дають нам повною мірою дихати.
З таким темпом, який ми
взяли, нам потрібно 2–3 роки,
щоб вийти із цього стану, і щоб
Академія стала самодостатньою.
Тут ми розраховуємо на
власні сили, оптимізуючи свої
витрати. Намагаємося залучити
молодь. Розробляємо нові програми
та методики з метою дати
студентам щось цікаве. Відкрили
в Академії дві нові кафедри.
– Вікторе Борисовичу,
розкажіть про це детальніше.
Господарську діяльність, я
бачу, Ви стабілізували, а як
організовано навчальний та
науковий процеси?
– Ми створили дві кафедри: публічного
управління та публічної
служби і кафедру психології.
Що це нам дає? Публічна
служба зараз на слуху і у Президента
України, і в державних
структурах. Життя динамічне і
вимагає підвищувати кваліфікацію
з публічного управління.
На це є запит серед здобувачів
освіти. Цього року перед Академією
стоїть завдання пройти
акредитацію цієї кафедри.
Кафедра психології до нас перейшла
з колишнього Інституту,
де я працював з усіма студентами
та аспірантами. Таким чином
ми відкрили спеціальність,
яка користується попитом, – клінічна
психологія.
Нещодавно я звернувся до голів
наглядових рад Укрпрофоздоровниці
Володимира Саєнка та
Укрпрофтуру Яреми Жугаєвича
з пропозицією в оздоровницях і
туристських об’єктах, де нині
проживають багато біженців,
створити психологічні служби,
щоб фахівці на місцях надавали
допомогу людям. Щоб тих, хто
вже має вищу освіту і бажання,
направити до Академії. У нас
магістратура на психології півтора
року, вони зможуть отримати
диплом психолога, тож на
місцях ми будемо мати власних
спеціалістів.
Інший напрям – підвищення
кваліфікації профспілкових
працівників всеукраїнських
профспілок і територіальних
профоб’єднань. Вони зможуть
отримувати у нас знання та відповідний
сертифікат. Ми вже
створили в Академії відділ підвищення
кваліфікації і всіляко
заохочуємо профспілкові організації,
щоб вони направляли до
нас людей, щоб насамперед надавати
послуги людям із системи
профспілок. До речі, до нас
звертаються і працівники органів
державної влади, яким потрібно
підвищувати кваліфікацію,
враховуючи, що ми можемо
надавати якісні послуги та необхідні
знання.
Потрібно, щоб ім’я нашого навчального
закладу працювало
на наш імідж на ринку освітніх
послуг. Лише кропіткою працею
у навчанні можливо досягти
успіху. І ми його досягнемо.
– Президія ФПУ утворила
Український інститут
профспілкового руху при
АПСВТ. Які завдання він покли-
каний вирішувати?
– Є багато завдань, які потрібно
виконувати, а Академія не може
це все охопити. Тому ми запропонували
створити при АПСВТ
цей Інститут як самостійний
суб’єкт господарювання.
На передостанній Президії ФПУ
це питання було вирішено. Академія
виступить співзасновником
цього Інституту, ми даємо
йому місце розташування, юридичну
адресу, вкладаємо в нього
свою інтелектуальну власність
та залучаємо інвесторів. Наразі
директором Інституту призначено
Бориса Бібіка. Він співпрацює
з іншим засновником – Університетом
фізичної культури
та спорту, з його керівництвом
ми вже провели необхідні перемовини.
Ми маємо намір також
залучити міжнародні структури,
досягти з ними відповідних
домовленостей і рухатись уперед.
Це буде наукова установа,
яка виконуватиме завдання з
розвитку національного профспілкового
руху.
– Які ще є плани задля
підвищення авторитету
Академії?
– Плануємо створення незалежної
профспілкової лабораторії
соціології. Суспільство потребує
об’єктивної незалежної інформації.
Зокрема, я вважаю,
що профспілки мають знати,
який насправді рейтинг у того
чи іншого політика, або політичної
сили в Україні, й чи відповідають
її програмні засади
інтересам профспілкового руху.
Для цього має працювати соціологічна
лабораторія. Для визначення
завдань, які мають виконувати
профспілки у суспільстві,
також потрібні дослідження.
Щось на кшталт такої інституції
ми маємо створити, але
для цього потрібен належний рівень
фінансування.
Ми також запроваджуємо нові
інформаційні технології в науковий
та освітній процеси, намагаємося
бути максимально відкритими
та публічними, щоб доносити
свої думки до суспільства.
Наразі активно працюємо
над оптимізацією сайту Академії,
намагаємося зробити його
високотехнологічним, сучасним
і легким у доступі до інформації.
Запровадили нову платформу
МOODEL, яка забезпечує
багаторівневий доступ до кожного
викладача та студента. Це
значно розширює можливості
позитивного позиціонування
профспілок у сучасних умовах.
– З якими словами Ви б хотіли
звернутись до наших читачів,
щоб заохотити спілчан, осо-
бливо молодь, вступати до
Академії?
– Ми надаємо освіту нашим громадянам
та іноземцям, яка не
гірша, ніж в інших ?
06.01.2023
|
