СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Ринок праці в епоху глобалізації

В Інституті підготовки кадрів державної служби зайнятості України 14–15 грудня відбулася Міжнародна тристороння науково-практична конференція на тему «Ринок праці і державна служба зайнятості в епоху глобальних змін і новітніх викликів». У чому сьогодні полягають особливості формування ринку праці? Які шляхи реформування механізмів зайнятості населення і роль у цих процесах профспілок? Про це кореспондентові «ПВ» розповіла заступник генерального секретаря Загальної конфедерації профспілок (ЗКП), кандидат економічних наук Наталія Подшибякіна.

- Сьогодні перед багатьма країнами постало завдан­ня модернізації економіки. Проте застосування нових технологій може призвес­ти до скорочення праців­ників. На ринку праці від­будеться додатковий «ви­кид» безробітних.

Тож перед профспілками постала дилема: підтрима­ти науково-технічні впро­вадження чи зберегти робо­чі місця такими, як вони є? Профспілки розуміють, що в сучасних умовах не мож­на бути ретроградами. Адже якщо економіка кра­їн СНД, у тому числі й України, не вийде на новий рівень, вона не буде конку­рентоспроможною. Тому профспілки мають підтри­мати всі технічні нововве­дення й одночасно вжива­ти заходів для захисту прав трудящих. Як в цих умовах підтрима­ти людей? Насамперед під­вищити розмір допомоги із безробіття в системі соцстрахування. Необхідно та­кож наполягати на розум­ному збільшенні терміну виплати допомоги із безро­біття.

Найголовніше - упрова­дження нових програм на­вчання. Маємо активно за­лучати людей до різних освітніх проектів, спрямо­ваних на профперепідготовку або підвищення ква­ліфікації, пропонувати пре­тендентам набути «нових умінь для нової роботи». Це потребує збільшення фінансування програм під­тримки безробітних і їх­нього перенавчання. До­могтися цього профспіл­кам буде нелегко. Але якщо модернізація здій­снюється для людей, то це необхідно робити.

- Сьогодні завдяки вико­ристанню запозиченої праці компанії виводять працівників із сфери дії галузевих угод і колдого­ворів. Зарплата у такого персоналу нижча, йому не надаються відпуски й пільги. Виникає загроза звільнення постійних працівників.

- Ще однією із особливос­тей, пов'язаних із глобалі­зацією, є забезпечення гнучкості ринку праці. На жаль, роботодавці в окремих країнах СНД під гнучкістю ринку праці ма­ють на увазі погіршення становища трудящих. Не­щодавно від Російського союзу промисловців і підприємців надійшла пропо­зиція щодо зміни трудово­го законодавства в частині введення 60-годинного ро­бочого тижня, розширення сфери термінових трудо­вих договорів, скасування низки соцгарантій, упрова­дження гнучких форм за­йнятості. Це спричинило обурення в профспілково­му середовищі, і профспіл­ки таким ініціативам дава­тимуть рішучу відсіч. Відносини, які виникають під час застосування запо­зиченої праці, включають трьох учасників: приватне агентство зайнятості (ПАЗ), або іншу юридичну, фізичну особу, працівника й підприємство-користувача. Такі відносини від­різняються від звичайних трудових як за суб'єктним складом, так і за змістом. Звичайні трудові відноси­ни охоплюють двох суб'єктів - працівника й роботодавця. При запози­ченій праці працівник укладає трудовий договір із ПАЗ, яке передає праців­ника третьому суб'єктові для використання. У трудових відносинах за­звичай не виникає сумніву щодо особи роботодавця, якщо працівники мають справу з однією людиною. Проте в рамках тристорон­ніх трудових відносин си­туація і шия. Втрачається зв'язок між працівником, роботодавцем і місцем, де він працює. Працівник не знає, хто його справжній роботодавець, не знає, при­міром, від кого конкретно вимагати виплати заробіт­ної плати або компенсації у разі нещасного випадку на виробництві, чи має він право звернутися з позо­вом до підприємства-користувача, якщо безпо­середній роботодавець зник або став банкрутом. До того ж зростання гнуч­кості робочої сили й роз­ширення сфери викорис­тання запозиченої праці призводять до погіршення умов зайнятості й зростан­ня бідності. Підприємство-користувач робочої сили уникає виконання передба­чених трудовим законо­давством обов'язків у від­носинах із цими працівни­ками, виводить їх із сфери дії угод і колдоговорів. Порушувати права праців­ників підприємство-користувач має змогу завдяки тому, що в трудові відноси­ни воно формально не вступає. Як результат, від­повідальності за працівни­ка не несе ні формальний, ні фактичний робото­давець.

Нові форми зайнятості-різноманітні й можуть означати певні види відно­син із точки зору правових наслідків, тому на ниніш­ньому етапі слід на законо­давчому рівні їх чітко роз­ділити. Форми, які не виходять за рамки трудових від­носин, мають набути широ­кого розвитку, сприяти гнучкості ринку праці й од­ночасно забезпечувати за­хист найманих робітників.

- У більшості країн СНД мінімальна зарплата ниж­ча за прожитковий міні­мум. Яким чином за ни­нішніх умов профспілки домагатимуться значного підвищення зарплати і на яких умовах вести пере­говори з роботодавцями?

- Загальна конфедерація профспілок, яка об'єднує профспілки країн СНД, шість років провадить со­лідарну кампанію щодо збільшення мінімальної зарплати й доведення її до рівня не нижче за прожит­ковий мінімум. За ці роки «мінімалка» в країнах СНД зросла в 11 разів. Але на прожитковий рівень вона вийшла лише в трьох дер­жавах - Білорусі, Казахста­ні, Україні.

З огляду на те, що ЗКП так і не домоглася підвищення мінімальної зарплати в усіх країнах, 23 листопада ц. р. виконком ЗКП при­йняв звернення до глав держав, в якому вказав на існування трьох завдань. Перше - мінімальна зарп­лата має бути не нижче за прожитковий мінімум. Друге - своєчасна індекса­ція цієї суми, з огляду на зростання цін. Третя - не­припустимість перегляду Трудового кодексу в части­ні зміни мінімального роз­міру оплати праці. На жаль, сьогодні в Росії вносяться пропозиції про включення в розмір міні­мальної зарплати всіх ком­пенсаційних, соціальних, стимулюючих виплат, ра­йонних коефіцієнтів, по­наднормової роботи, робо­ти в тяжких умовах. Це принципово помилковий підхід, тому що мінімаль­на зарплата - це робота найнижчої кваліфікації за нормальної тривалості ро­бочого дня. Там, де з'явля­ються зміни, - коефіцієнт вищий.

- Для вирішення найгостріших трудових кон­фліктів та їх протидії профспілкам необхідна професійна команда...

- Бізнес завжди відзначав­ся більш грамотним підхо­дом. Там люди наймають фахівців найвищого рівня. І, безумовно, щоб грамотно вести переговори й соці­альний діалог, профспілки повинні мати підготовлені кадри, їм необхідно залу­чити до роботи досвідче­них економістів, юристів, аби бути гідно представле­ними на переговорах, умі­ти переконати, змусити бізнес почути свої вимоги.

30.12.2010

ТЕТЯНА РУБАН,«ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини