« на головну 27.09.2021
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1122)
02
Вересень
 
Інтерв’ю
 
ВІКТОР ТУРМАНОВ: «НАШЕ ЗАВДАННЯ – ЗБЕРЕГТИ ГАЛУЗЬ»

ВІКТОР ТУРМАНОВ: «НАШЕ ЗАВДАННЯ – ЗБЕРЕГТИ ГАЛУЗЬ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Інтерв`ю

ВАСИЛЬ АНДРЕЄВ: «НУЛЬ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ У БУДЬ-ЯКІЙ ГАЛУЗІ – ЦІЛКОМ ДОСЯЖНИЙ ПОКАЗНИК»

ВАСИЛЬ АНДРЕЄВ: «НУЛЬ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ У БУДЬ-ЯКІЙ ГАЛУЗІ – ЦІЛКОМ ДОСЯЖНИЙ ПОКАЗНИК»

ІНТЕРВ’Ю З ГОЛОВОЮ ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ БУДІВНИЦТВА ТА ПРОМИСЛОВОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ УКРАЇНИ ВАСИЛЕМ АНДРЕЄВИМ

– Якщо бокс вважають од­ним з найбільш травмонебез­печних видів спорту, то в еко­номіці цю першість, на жаль, утримує будівництво. Як Ви оцінюєте стан умов праці та захист працівників галузі?

– Стан безпеки праці в будівни­цтві можна вважати критичним. Чому? По-перше, це умови праці, адже найчастіше працівники за­лучаються роботодавцем без тру­дових договорів. Якщо людина не має офіційного статусу, ніхто не вкладає гроші в те, щоб забезпе­чити її безпеку на робочому місці.

По-друге, як роботодавці, так і працівники часто ігнорують пра­вила техніки безпеки. З одного боку, виконроби ставлять такі ви­робничі завдання, що піддають небезпеці робітників. З іншого боку, самі працівники часто три­мають монтажні пояси заправле­ними в робу. Це призводить до па­дінь з висоти. Сюди ж можна від­нести порушення під час роботи з фарбами, ущільнювачами та ін­шими хімічними речовинами, які в довготривалому періоді шкодять здоров’ю людини.

– Дійсно, нещасні випадки на виробництві трапляються досить часто. Ваша стурбова­ність знайшла відображення у нещодавно презентованому дослідженні, де проведено аналіз цієї проблеми. Розка­жіть про це детальніше.

– На засіданні круглого столу «Достойна заробітна плата, гід­ні та безпечні умови праці на бу­дівництві – шлях до скорочення відтоку кваліфікованих кадрів», що відбулося 17 березня у рам­ках міжнародної торговельної виставки будівельних матеріа­лів і технологій InterBuildExpo– 2021, ми презентували книгу «Чому гинуть будівельники». Роботодавці обурилися, мовляв, це занадто провокаційна назва. Але разом з тим, 60 офіційних загиблих у будівельній галузі, що дає лише 3% ВВП нашої кра­їни, це більше, ніж може дозво­лити собі Україна, що бореться за своїх працівників, які виїж­джають у пошуках кращих умов праці та її оплати за кордон.

Кожен нещасний випадок зі смертельним наслідком проана­лізовано щодо причин, наслідків, часу, пори року, віку, кваліфіка­ції працівника, який загинув. До­сліджено групові нещасні випад­ки тощо, надано рекомендації, що ж робити для зниження рівня нещасних випадків зі смертель­ними наслідками в галузі.

А відносно «провокаційної» назви, це спроба емоційно під­штовхнути їх до виправлення си­туації з травматизмом і нещасни­ми випадками на виробництві.

– Василю Миколайовичу, яку профілактичну роботу проводить Профспілка, щоб упередити причини травма­тизму, як бореться з їх наслід­ками і яку надає допомогу по­терпілим? Як, на Вашу дум­ку, відсутність нещасних ви­падків на виробництві – тех­нічно досяжна мета для під­приємств галузі?

– Відповідь проста: нуль не­щасних випадків у будь-якій га­лузі – цілком досяжний показ­ник. Це підтверджується і ста­тистикою будівельної галузі у багатьох європейських країнах, де на будівництво припадає не 3, як в Україні, а понад 10% ВВП. Для цього наша Профспілка по­стійно займається профілактич­ною роботою: поширює інформа­цію серед наших членів та інших працівників стосовно правил безпечної праці, відеоролики, які набирають тисячі переглядів і коментарів. Ми намагаємося публічно впливати на свідомість кожного працівника, на якого вдома очікують рідні та близькі.

Щодо взаємодії з роботодав­цями, скажу відверто, дуже важ­ко просувається питання атеста­ції робочих місць, особливо на великих підприємствах будма­теріалів, де недооцінюють фак­тор ризиків.

А щодо допомоги нашим чле­нам, ми беремо на себе відпові­дальність їм допомогти до момен­ту виплати компенсацій з боку ро­ботодавця. Нещодавно ми допомо­гли кранівниці, яка зламала хре­бет, упавши з висоти між перехід­ними майданчиками свого крану. Аби вона позбулась сильного болю і змогла провести ургентну операцію, ми разом з іншими кра­нівниками зібрали загалом понад 67 тис. грн. А потім разом з нею розробили цілу низку юридичних та публічних заходів, щоб сума компенсації цій кранівниці дося­гла 200 тис. грн для відновлення її здоров’я загалом і повернення на робоче місце. І це великі кошти на папері, а для неї гроші закінчи­лись у той день, як вона вийшла на роботу на інший кран.

Наша вимога, яку ми ставимо перед роботодавцями, – припи­нити використовувати праців­ників як дешевий ресурс. За 5 ро­ків, що передували пандемії, сума компенсацій 500 будівель­никам, з яких 400 втратили жит­тя, склала лише 2 млн грн. Ми наших фахівців запитували, що ж це за компенсації? І з’ясували: комусь поховальні видали, ко­мусь, щоб не звертався до полі­ції, іншим виділили допомогу, щоб найняв таксі й доїхав до лі­карні, тощо. Це велика й склад­на юридична проблема. Ми до­магаємося того, щоб кожен не­щасний випадок коштував робо­тодавцеві дуже дорого, тоді він почне вкладати необхідні ко­шти у безпеку на будівництві.

– Тут, можливо, відіграє ве­лику роль питання легаліза­ції праці – чи оформлений працівник на робочому місці, чи ні. Останнім часом ми все частіше стикаємось із випад­ками, коли людина працює без оформлення.

– Дійсно, для нас це проблема. Штрафи за неформальну зайня­тість було знижено в рази, і це, звичайно, негативно вплинуло на боротьбу з неформальною зайня­тістю. При цьому навіть за 300 тис. грн штрафу, коли ми з Держпраці у травні 2018 року проводи­ли спільний рейд будівельними майданчиками, навіть за умов, коли наші члени профспілки на­писали звернення, що їм потріб­но допомогти, охоронці за вказів­кою роботодавців фактично не допустили державних інспекто­рів до перевірки, і навіть поліція не змогла допомогти. Це дійсно велика проблема, яка негативно впливає і на безпеку праці, і на пенсійне забезпечення і на забез­печення у разі тимчасової втрати працездатності.

– Тобто, якщо людина отри­мала травму, роботодавець од­разу про неї забуває, викрес­лює її зі списку і вдає, що він її не знає і ніколи не бачив?

– Саме так, але ми не дозволя­ємо так чинити з нашими члена­ми профспілки, навіть коли вони працюють неформально. Повер­нусь до випадку, про який я роз­повідав: кранівниця, яка отрима­ла компенсацію з нашою допо­могою, працювала на підміні, не­формально, без трудового дого­вору. Але є низка важелів, які мо­гли вплинути на роботодавця, щоб його юристи добровільно за­пропонували компенсацію цій кранівниці, замість того, щоб Профспілка продовжувала тиск на нього, як на недобросовісного роботодавця, який залучає не­формальну працю.

– Сьогодні актуальною ли­шається проблема захисту працівників на робочих міс­цях від COVID - 19. Як цим пи­танням займаються профко­ми на підприємствах?

– COVID-19 змінив трудові відносини кардинальним чи­ном. Пригадую, як рік тому, в бе­резні – квітні Держпраці відпра­вили на карантин. При цьому будівельні майданчики продо­вжували працювати фактично без нагляду. Когось із будівель­ників залишили без заробітної плати, хтось травмувався. А нам єдине, що лишилося, так це звертатися до поліції.

Нині ситуація змінилася на краще: виділяють кошти на засо­би індивідуального захисту та са­нітарної обробки приміщень. Ко­жен профком з метою запобіган­ня захворюваності намагається виявити ланцюжки передачі ві­русу на виробництві. Ми отриму­ємо від міжнародних профоб’єднань методичну допомогу.

– Але ж не все в питанні охорони праці залежить від профкому й адміністрації підприємства. Які законодав­чі зміни, на Вашу думку, не­обхідно повести?

– Слід сказати, що розпоря­дження КМУ щодо нової концеп­ції управління охороною праці надало відповідного імпульсу для реформування. Але ми бачи­мо, що фактичних змін у тому, що потрібно вже зараз негайно виправити, не відбулося. Напри­клад, орієнтація не на ліквіда­цію наслідків чи упередження нещасних випадків, а на управ­ління самими ризиками, коли працівник і виконроб бачать, що неогороджений горизонт на 10-му поверсі становить загрозу для 10 працівників, які можуть звід­ти впасти. Саме фокусування за­конодавства на управлінні ризи­ками допоможе скоротити кіль­кість нещасних випадків.

– А 167 - ма Конвенція МОП, які її перспективи в Україні?

– У цьому році виповнюється 12 років, як ми співпрацюємо з роботодавцями, Урядом і парла­ментом щодо ратифікації Кон­венції № 167 про безпеку та гігіє­ну праці у будівництві. Її ратифі­кація допоможе уніфікувати ді­яльність і наглядових органів, і профспілок, і роботодавців для того, щоб працівники мали без­печні умови праці на будівни­цтві. Головною перепоною в цьо­му питанні є те, що держава не бажає брати додаткову відпові­дальність за адаптацію націо­нального законодавства до між­народних норм. А по-друге, все знову впирається в гроші. Хто буде платити за заходи з охорони праці? І ця дискусія, до речі, роз­горнулася і під час обговорення нового законопроєкту про безпе­ку праці, який розробляється за підтримки МОП, та й Європей­ська асоціація з безпеки праці питання фінансування заходів порушила одним з перших.

В Україні у сфері безпеки пра­ці вдалося адаптувати лише одну директиву з безпеки праці в рамках Угоди про асоціацію України з ЄС – № 57 про безпеку і гігієну праці в будівництві.

– 28 квітня – Всесвітній день охорони праці, що від­значатиметься під гаслом: «Передбачати, готуватися та реагувати на кризи – інвес­туймо зараз у стійкі системи БЗР». У яких заходах ваша Профспілка братиме участь?

– БЗР – це боротьба за безпеку і здоров’я на робочому місці, яка у нас називається охороною праці. Ми будемо учасниками заходів, підготовлених Держпраці. Що­річно беремо участь разом з ін­шими профспілками в організо­ваному журналом «Охорона пра­ці» тематичному конкурсі на кра­щий дитячий малюнок. Підготу­ємо заяву і звернення до органів державної влади з проблемними питаннями від наших первинок. Проводитимемо роз’яснювальну роботу на робочих місцях. Серед публічних заходів (якщо каран­тинні обмеження дозволять) – проведення пресконференції, ві­деозвернення, виступи у ЗМІ.

І ще про невеликий збіг з Днем охорони праці: буде поліп­шено умови праці для понад 500 українських працівників, які працюють з азбестом. Верховна Рада вже підійшла до ухвалення законопроєкту № 4142, яким буде заборонено використання азбес­ту. Це значний крок у напрямі адаптації національного законо­давства до європейських норм.

РОЗМОВЛЯВ ЮРІЙ РАБОТА

25.04.2021



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

05.09.2021 22:03

05.09.2021 22:02

05.09.2021 22:01

29.08.2021 22:46

15.08.2021 22:50

15.08.2021 22:49

15.08.2021 22:48

15.08.2021 22:47

15.08.2021 22:47

15.08.2021 22:44

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2019©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання