ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ГОЛОВНА МЕТА – ЗАХИСТ НАЙМАНОГО ПРАЦІВНИКА

У березні Київська обласна рада профспілок відзначає своє 100-річчя. За цей час проф­спілками Київщини було зроблено велику роботу щодо соціально-економічного і правового захисту членів профспілок, обстоювання їхніх конституційних прав і свобод.

Про досягнення та завдання, які ще належить вирішувати профспілкам столичного регіону, розповідає голова Київської обласної ради профспілок Валентин КОНОНЕНКО.

– В алентине Федоро­вичу, з якими здо­бутками Київська обласна рада профспілок зустрічає ювілей?

– Озираючись на пройдений шлях, можна з упевненістю сказа­ти, що всі труднощі, які нам вда­лося пережити протягом усього часу, в основному подолано, а за­вдання, що постають перед нами, ніколи не закінчуються.

Протягом 100 років триває що­денна важка робота. Щодня сотні профспілкових працівників вихо­дять на трудову вахту, щоб допома­гати людям вирішувати їхні проблеми.

У трудову історію Київ­щини вписано чимало яскравих сторінок про діяльність профспіл­кових організацій: у післяреволюцій­ні роки, у часи від­новлення еконо­міки регіону піс­ля Великої Ві­тчизняної війни, реалізації планів реконструкції під­приємств, а також інші соціально-еко­номічні досягнення Київської області.

Профспілкові органі­зації надійно захищають соціально-економічні інтере­си людей праці, роблять вагомий внесок у підвищення якості життя мешканців столичного регіону.

За час від народження і до сьо­годні Київська обласна рада профспілок стала загартовані­шою, бойовитішою, діловитішою. Проте головна наша мета, яка була, є і буде в майбутньому, – це захист найманого працівника.

– Вам як голові облпрофради Київщини випало працювати в найбільш непрості роки – з по­чатку 90-х. Постійне реформу­вання структур, де діють проф­спілки, необхідність вибудову­вати взаємовідносини з новим керівництвом регіону…

– Мені довелося працювати у складний час, коли була однопар­тійна влада, працював при систе­мі, коли розвалювався Радян­ський Союз і коли з’явилися бага­то різних течій. Це був непростий період: руйнувалися старі стерео­типи, відбувалося перезаванта­ження влади. Проте з усіх ситуа­цій ми завжди знаходили вихід, усі питання вирішували шляхом діалогу із своїми соціальними партнерами.

Нині профспілкам особливо складно послідовно й цілеспрямо­вано здійснювати соціальний за­хист трудящих, а тому ми пови­нні бути як ніколи консолідова­ними, здатними на ефективний соціальний діалог з владою та ро­ботодавцями.

– Наскільки сьогодні облпрофраді вдається налагоджу­вати стосунки із соціальними партнерами на рівні області?

– На сьогодні у нас склалися конструктивні відносини з об­ласною державною адміністра­цією, регіональними відділен­нями Пенсійного фонду, Дер­жавної служби з питань праці, регіональним Об’єнанням орга­нізацій роботодавців. Я є чле­ном колегії, не пропускаю жод­ного засідання, що проводить го­лова облдержадмінстрації, беру участь у засіданнях сесій облас­ної ради. Усі болючі питання профспілкових організацій, тру­дових колективів я не раз вино­сив на колегію. На основі при­йнятих рішень ухвалювалися відповідні доручення, які зде­більшого сприяли вирішенню проблем. Окрім того, представ­ники регіональних профспілок представлені в усіх керівних ор­ганах, комісіях, колегіях.

Лише в останні роки було ви­дано кілька розпоряджень голо­ви облдержадміністрації про по­силення взаємодії профспілок з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого само­врядування, організаціями робо­тодавців в області. Завдяки цьо­му успішно вирішуються питан­ня оплати, охорони праці, збере­ження та розвитку соціальних програм. Тож не брати участь у засіданнях не можна. Якщо наша функція – представляти лю­дину праці, ми маємо бути скрізь у курсі справ.

Такі ж відносини між соціальними партнерами і в ра­йонах. Також важ­ко переоцінити роботу кооординаційних рад ді­яльності проф­спілок. Сьогодні їх у нас 36. Це ті органи, до яких за взаємодією звертаються держадміністрації та ради районів.

– А про які досяг­нення можете сказа­ти? Які пріоритетні за­вдання постають нині пе­ред вашою організацією?

– Для будь-якої профорганіза­ції основними орієнтирами в ді­яльності є зайнятість спілчан, за­безпечення гідної заробітної пла­ти та безпечних умов праці.

Сьогодні там, де в трудових ко­лективах Київської області є профорганізації, немає проблеми із заборгованою зарплатою. Як ви­няток, на Броварському заводі по­рошкової металургії заборгова­ність із зарплати працівникам становить 4 млн 700 тис. грн. На мою думку, цю проблему пора вже вирішувати про державному рівні. Держава має втрутитися та визначити долю цього економіч­но активного підприємства.

Головне пріоритетне завдання – створення нормальних і гідних умов для того, щоб найманий працівник міг на вигідних умо­вах продати свої вміння та пра­цю. Сьогодні наша мета полягає в тому, щоб усі, хто бажає пра­цювати, змогли знайти роботу. У цьому напря­мі ми працюємо і з обласною держадміні­страцією, і з ро­ботодавцями. На сьогодні діє Регіональна ко­лективна угода, укладена між обласною дер­жавною адміні­страцією, об’єднанням ро­ботодавців і профспілками.

Багато також робиться для по­долання проблеми безробіття і ра­дами з діяльності профспілок у районах спільно з центрами за­йнятості, державними адміні­страціями на місцях.

– Сьогодні Київська обласна рада профспілок об’єднує пра­цівників різних сфер економі­ки столичного регіону, пред­ставляючи тим самим широ­кий спектр професійних інтересів. Це, безумовно, надає пев­ні переваги, проте, напевно, і створює певні труднощі?

– Київська область формувалася з 1932 року. З 1974 року стала регіо­ном, який має свої стабільні кордо­ни. Проте є проблема. Створено конгломерат Києва та Київської об­ласті. І труднощі полягають у тому, що Київ хоче розвиватися, як хоче розвиватися і Київська область.

Свого часу до столиці на робо­ту з Київської області їздили близько 200 тис. осіб. Сьогодні вже понад 400 тис. осіб. Але подат­ки ті, хто приїздить з регіону, сплачують до Києва. Усі соціаль­ні блага тут, а користуватися ними потрібно в регіоні…

Об’єднувати всі галузі теж складно, тому що потрібно насам­перед знати економіку кожної, крім того, в Київській області 1 млн 700 тис. населення, працездатного населення, близько 600 тис. осіб, зайнятих на роботах в області, з яких 170 тис. членів профспілок.

До того ж, через об’єднання окремих організацій та переве­дення їх у підпорядкування до Києва скорочення працівників у галузях, зокрема сільському гос­подарстві, скорочення набору учнів до навчальних закладів І– ІІІ рівня акредитації змушує лю­дей, особливо молодь, виїжджа­ти з регіону в пошуках заробіт­ків. А це сьогодні створює про­блеми з мотивацією профспілко­вого членства.

Проте, не варто забувати, що першочергово профспілки покли­кані представляти та захищати інтереси людей праці у відноси­нах з роботодавцем. І тут необхід­но підкреслити, чому сьогодні важливо та потрібно бути членом профспілки. Профспілка – це одне з найбільших, авторитетних, діє­вих об’єднань працівників, яке ре­ально може допомогти людині праці. Вона є гарантом дотриман­ня положень трудового законо­давства та колективних угод. Бути членом профспілки означає бути членом великої сім’ї, яка в разі необхідності може захистити та відстояти твої інтереси.

– Які завдання сьогодні по­стають перед обласним об’єднанням профспілок і профспіл­ками зокрема? На Вашу думку, які шляхи їх реалізації?

– У зв’язку із складною соціаль­но-економічною ситуацією в кра­їні ми повинні підтримувати лю­дей насамперед психологічно. Сьогодні профспілки мають твер­до висловлювати свою позицію, працювати над забезпеченням у повному обсязі соціальних гаран­тій. Потрібно домагатися від вла­ди та роботодавців, щоб вони за­безпечували людині гідні умови праці, гідну її оплату.

Розмовляла Тетяна РУБАН,

«ПВ»

06.04.2018

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини