ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЛАТФОРМИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА УКРАЇНА – ЄС БУДУТЬ СПРИЯТИ УСПІШНОМУ ВИКОНАННЮ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ»
15 листопада в м. Києві, у рамках
5-го засідання Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС (ПГС) зустрілися
представники громадянського суспільства України та ЄС, аби розглянути хід виконання
Угоди про асоціацію, детально проаналізувати стан імплементації євроінтеграційних
реформ у сфері науки і технологій, а також державну політику України стосовно внутрішньо
переміщених осіб. У заході взяв участь Голова СПО об’єднань профспілок, Голова Федерації
профспілок України Григорій Осовий, який протягом року був Головою Української
сторони ПГС Україна – ЄС. «ПВ» попросили Григорія Васильовича прокоментувати хід
засідання та його підсумки, а також перспективи діяльності ПГС Україна – ЄС.
– Г
ригорію Васильовичу, які основні завдання наразі
стоять перед ПГС – органом двостороннього співробітництва між представниками
громадськості України і відповідно Європейським соціально-економічним комітетом
як органом, що представляє громадськість країн ЄС?
– Основним завданням
Платформи є забезпечення моніторингу за реалізацією заходів, які передбачені в
Угоді Україна – ЄС. Ця Угода з 1 вересня п.р. уже вступила в дію. Тому завдання
громадянського суспільства не тільки аналізувати процеси, які відбуваються в
рамках цієї Угоди, а й пропонувати Уряду, парламенту, іншим інституціям свої
пропозиції щодо забезпечення своєчасного та якісного її виконання з метою
наближення України та рівня життя її громадян до стандартів і умов життя
європейців. Це стратегічне завдання, яке стимулює і нас, представників
профспілок (а з 15 членів Української сторони Платформи 4 – представники
профспілок).
– Які саме питання було
винесено на обговорення на черговому засіданні?
– Засіданню Платформи, що
відбулось 15 листопада, передувала дискусія, у ході якої сторони обирали найбільш
актуальні теми для розгляду. На мій погляд, на обговорення було внесено дуже
цікаві та прагматичні питання. Перш за все, стосовно державної політики
України щодо внутрішньо переміщених осіб та забезпечення їх прав. З цього
актуального питання було підготовлено доповіді як українською, так і
європейською сторонами. Відбулась гостра, гаряча дискусія, в якій взяли участь
представники громадських організацій, що представляли інтереси внутрішньо
переміщених осіб.
Не менш актуальним було й
друге питання, що обговорювалося під час засідання, – це запровадження
євроінтеграційних реформ у галузі науки і техніки в Україні. Доповідь з цього
питання з українського боку готували шість громадських організацій. До
дискусії було запрошено представників Національної академії наук України,
Міністерства освіти і науки, незалежних експертів. Під час обговорення цього
питання окреслено чимало проблем, які існують у вітчизняній науці внаслідок
обмеженості бюджетних коштів на фінансування науки.
Я взяв участь в обговоренні
цих важливих для українського суспільства питань. Зокрема, говорячи про
наукові дослідження, зазначив, що, справді, Європа відкриває широкі можливості
для того, щоб вітчизняні наукові заклади брали активну співучасть у проектах,
які фінансує ЄС. Але для цього наукові інституції повинні мати відповідні наукові
напрацювання, які можуть бути витребувані на конкурсах, що проводять у
Євросоюзі.
З іншого боку, вітчизняне
виробництво сьогодні базується на технологічних укладах ще 3–4 рівнів, тоді
як в європейських країнах це 6–7 рівні. Безперечно, для того, щоб економіка
України була конкурентоспроможною, нам потрібна глибинна модернізація виробництва.
Тому і внутрішній ринок інновацій теж відкриває для вітчизняної науки нові
можливості. Однак сьогодні залишається проблемою те, як інтегрувати науку у
виробництво, щоб вони були взаємозацікавлені.
На вирішення цих проблем
спрямовано низку важливих документів, серед яких Послання Президента України
до Верховної Ради України, Середньостроковий план дій Уряду на 2017– 2020
роки.
За підсумками обговорення цих
питань було прийнято Спільну декларацію. Зокрема, згідно з текстом Декларації,
сторони вітають підписання Угоди між Україною і ЄС про участь України в
програмі ЄС «Горизонт 2020» та Угоди між Урядом України та ЄС з атомної енергії
про наукову і технологічну співпрацю та асоційовану участь України у Програмі
наукових досліджень та навчання Євроатом (2014–2018), а також початок співпраці
за угодами з CERN, EuroFusion та JRC.
Сторони ПГС закликали НАН України вжити заходів
щодо своєї модернізації, дотримуючись рекомендацій Заключного звіту незалежного
європейського аудиту національної системи досліджень та інновацій України.
Вони також рекомендують змінити принцип фінансування науково-дослідних та
дослідно-конструкторських робіт на більш широке конкурентне фінансування на
основі проектів. Члени ПГС вважають за доцільне створити спеціалізований фонд
міжнародної технічної допомоги Україні для інтеграції до Європейського дослідницького
простору. Було також зазначено, що у проекті Державного бюджету на 2018 рік не
передбачено коштів на створення та роботу Національного фонду досліджень.
– У Декларації є окремий розділ щодо державної
політики України стосовно внутрішньо переміщених осіб у контексті імплементації
Угоди про асоціацію. Про що в ньому йдеться?
– Члени ПГС, зокрема, підкреслюють, що ВПО
повинні мати однакові права та умови життя, а також мати рівні можливості для
участі в цивільних, політичних та культурних заходах, як і місцеве населення,
важливість забезпечення рівного ставлення до ВПО щодо доступу до житла,
зайнятості та соціального забезпечення, зазначають, що обмеження руху
цивільних осіб між зонами, які контролюються Урядом, та зонами, що не
перебувають під контролем Уряду, повинні поступово скасовуватись, закликають
до відновлення громадянських прав ВПО, припинення порушення прав на вільне
пересування та встановлення законного механізму перевірки місця проживання
таких громадян, відновлення права на пенсійне забезпечення незалежно від місця
проживання та розширення переліку державних банків для отримання виплат.
– На Вашу думку, як вплинуть Рекомендації
Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС на виконання Угоди про
асоціацію?
– Члени Платформи вітають набрання чинності в
повному обсязі з 1 вересня 2017 року Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, відзначають
важливість реформ у сфері охорони здоров’я, освіти, енергоефективності,
пенсійної системи та закликають українську владу до рішучої та послідовної
імплементації цих та інших реформ в Україні, зокрема до прискорення судової
реформи, висловлюють свою беззаперечну підтримку суверенітету та територіальної
цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
Учасники засідання також висловили підтримку
важливим ініціативам та рішенням, спрямованим на підтримку нашої держави,
зокрема ініціативі Литовського парламенту щодо підготовки «Плану Маршалла для
України», а також прийнятих 15 листопада Європейським парламентом Рекомендацій
щодо політики Східного Партнерства ЄС у напрямі розширення для України
можливостей та інструментів співпраці у цьому форматі. Представники громадянського
суспільства також позитивно оцінили затвердження Урядом України Стратегії
комунікації у сфері європейської інтеграції та схвалення нового Плану заходів з
виконання Угоди про асоціацію, але наголосили на недостатньому рівні
консультацій з громадськістю на етапі підготовки цього важливого документа.
У зв’язку з цим, велика увага в ході засідання
також приділялася посиленню впливу громадськості на формування політики при
проведенні реформ в Україні та конкретним діям, через які громадянське
суспільство може сприяти виконанню Угоди, насамперед через експертну допомогу
державним структурам. У цьому контексті була коротко висвітлена нинішня
діяльність УС ПГС, відповідні консультації з органами державної влади та
українським парламентом, а також підготовлений силами експертів Української
сторони Платформи звіт з оцінкою прогресу виконання Угоди про асоціацію за
окремими сферами.
Впевнений, що Рекомендації Платформи
громадянського суспільства Україна – ЄС будуть сприяти успішному виконанню
Угоди про асоціацію.
Олексій ПЕТРУНЯ
02.12.2017
|