ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «УРЯД І ПРОФСПІЛКИ – ЗА РЕФОРМУ ОПЛАТИ ПРАЦІ»

У сучасних складних соціально-економічних умо­вах розвиток нашої держави, захист законних прав та інтересів людини праці багато в чому залежить від конструктивної та ефективної взаємодії соці­альних партнерів – влади, роботодавців та проф­спілок. Якою є роль профспілок у цьому діалозі, що вони роблять для його розвитку та забезпечення гідних умов життя та праці наших громадян? На ці та інші запитання «ПВ» попросили відповісти Голову СПО об’єднань профспілок, Голову Федерації профспілок України Григорія Осового.

– Григорію Васильовичу, ми зараз бачимо пожвавлення та поглиблення соціального діа­логу профспілок з Урядом та роботодавцями. Підписано Генеральну угоду на 2016– 2017 роки, відбулися зустрічі керівників членських органі­зацій ФПУ з Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом, членами СПО сторони роботодавців. На­певне, саме такі зустрічі та дії сприяють позитивним рішен­ням Уряду та парламенту щодо соціально-економічно­го захисту працюючих, всіх простих громадян країни. Маю на увазі, насамперед, рі­шення Уряду про підвищення мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 року до 3200 грн. Це результат спільних дій?

– Безперечно, перемовини ве­лись впродовж останнього часу дуже інтенсивно. Вони були під­кріплені масовими акціями про­тесту профспілок. Я хочу нага­дати, що 6 липня цього року 35 тис. трудівників з усієї України пікетували Уряд і парламент. Ми мали зустріч з Прем’єр- міністром, донесли наші об’єктивні вимоги, які базують­ся на чинному законодавстві. І головне – ґрунтуються на фак­тичному становищі людини праці. І Прем’єр визнав, що пра­ця українців дуже недооцінена, й це потребує змін.

Це привело до наступних кро­ків: ми підписали тристоронню Угоду – Уряд, профспілки, робо­тодавці, давши старт фактично початку переосмислення наших соціально-трудових відносин для створення умов для гідної праці. І зараз, коли формується Державний бюджет країни на 2017 рік, ми вийшли на розумін­ня того, що потрібно, починаю­чи вже з 2017 року, стартувати в реформі оплати праці. До цього, до речі, нас зобов’язує і підви­щення цін та тарифів. Позиція профспілок чітка та прозора: альтернатива підвищенню цін і тарифів – це підвищення рівня доходів.

Тому Уряд (і Прем’єр-міністр, який ініціативу Уряду предста­вив), заявив, що бачить еконо­мічні можливості для такого підвищення. А перед цим був за­тверджений новий прожитко­вий набір продовольчих і непро­довольчих товарів і послуг. На січень поточного року він обра­ховувався в розмірі 2409 грн, а з урахуванням фактора підви­щення цін і тарифів уже набли­жається до 3140 грн. Тому Уряд погодився виставити планку мі­німального рівня оплати праці в країні на рівні 3200 грн. Тоді як на сьогодні цей показник стано­вить 1450 грн.

– А профспілки раніше про­понували Уряду таке підви­щення? Якщо так, то саме така сума була визначена у ваших пропозиціях?

– Не тільки пропонували, а й вимагали. Адже це не спонтан­не рішення. До нього ми йшли впродовж тривалого часу у фор­маті діалогу, суперечок і навіть трудових конфліктів. Профспіл­ки ініціювали трудовий кон­флікт з Урядом і організаціями роботодавців з питань заробіт­ної плати. Більш того, у Страте­гії діяльності Федерації проф­спілок України, ухваленої в бе­резні ц. р. на VII з’їзді ФПУ, пункт, який стосується заробіт­ної плати, прописаний так: вста­новлення в Державному бюдже­ті України розміру мінімальної зарплати на рівні об’єктивно розрахованого прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням податків, обов’язкових зборів і внесків. І цей пункт виконується.

А в Генеральній угоді ми ви­значили динаміку проведення докорінної реформи оплати пра­ці через механізм обговорення цієї проблематики на засіданнях НТСЕР, переходу від моделі де­шевої робочої сили, яка експлу­атувалася впродовж попередніх багатьох років, що, власне, і при­звело до гальмування реформ та економічного розвитку України, до низького платоспроможного попиту населення.

У розвиток соціального діало­гу 18 жовтня відбулася зустріч профспілок з Прем’єр-міністром України. Ми знайшли порозу­міння в Уряді і бачимо реальні кроки підтвердження спільного бачення реформи оплати праці. Ось тільки одна теза з протоко­лу зустрічі Прем’єр-міністра з профспілками: погодитися з не­обхідністю в умовах підвищен­ня цін і тарифів на комунальні послуги вжити дієвих заходів щодо посилення соціального за­хисту населення, удосконалення механізму оплати праці. Це під­основа, яка готувалася впро­довж не одного місяця і сьогодні вийшла на таку стадію. Але це тільки початок дійсно глибин­ної реформи оплати праці.

– Тепер залишається виріши­ти питання, як реалізувати цю ініціативу, де взяти кошти?

– Так, потрібно віднаходити і гроші, і механізми реалізації. Це вимагає змін до законодавства України. І пошуку ресурсів. Прем’єр і міністр соціальної по­літики зазначили, що кошти бу­дуть отримані з економіки. Тоб­то не за рахунок інфляційних джерел і зовнішніх запозичень. Це мають бути власні кошти, на­самперед, завдяки зростанню економіки. Вже зараз ми маємо пожвавлення еконо­міки, ріст ВВП (поки не­значний) – 1–1,5%. На­ступного року плануєть­ся, при сталому розвитку і стабільності в країні, 3%. Це означає, що ВВП зросте не менш ніж на 300–400 млрд грн, і в ньому є фонд оплати праці. Як мінімум, це четверта частина. Це додасть 70–100 млрд доходу до фонду оплати праці.

Нинішній ресурс, що зали­шився, теж включаємо до розра­хунку, – на підприємствах, в ор­ганізаціях, тому що з 1 січня ц. р. роботодавці зменшили роз­мір сплати ЄСВ з 37% до 22%, і цей ре­сурс в обсязі приблизно 60– 70 млрд зали­шився на під­приємствах в їх розпоря­дженні.

І нарешті, детінізація економіки. Під­вищення міні­мального рівня оплати праці об’єктивно змусить тих, хто платив у кон­вертах і подавав офіційну звіт­ність, що нібито людина отри­мує 1450 грн, але очевидно, що фактична зарплата і дохід були більшими, сплачувати податок на доходи не з 1450 грн, а не менш ніж із 3200. Детінізація теж додасть до державної каз­ни. За нашими розрахунками, кожна гривня, виплачена в фор­мі заробітної плати, повертаєть­ся через споживання назад до бюджету в розмірі 45–47 коп. Це також ресурс для підвищення зарплати.

– І тут без профспілок не обійтися, адже потрібно вносити зміни в колективні договори?

– У реальному секторі, дійсно, ме­ханізмом є перегово­ри і внесення змін до колективних дого­ворів і угод. Хочу сказа­ти, що ситуа­ція у вироб­ничому секторі є різною. Керів­ники деяких великих компаній і бізнесу кажуть: у нас вже є такий рівень зарплат. Іншим цей ресурс треба відшукати, щоб підвищити тарифну ставку працівника І роз­ряду до рівня не менш ніж 3200 грн – це оплата за некваліфікова­ну працю, а вже І тарифний роз­ряд має бути більшим. І на під­приємстві існує сітка для оплати праці, але в та­кому випадку і власник підпри­ємства – робото­давець, і проф­спілковий комі­тет мають сіда­ти за стіл пере­мовин, щоб ви­рішити, як мож­на змінити цю сіт­ку з 1 січня наступ­ного року.

– Здавалося б, профспілкам можна трохи заспокоїтись. Є ініціатива Уряду щодо підви­щення заробітної плати, але акції протесту профспілок тривають. 1 листопада під стіни Верховної Ради та Каб­міну вийшли освітяни. На 17 листопада заплановано Всеукраїнську акцію проф­спілок. Вочевидь, не всі про­блеми вирішено, все ж таки потрібно, щоб і Уряд, і Верхо­вна Рада розуміли, що обі­цянки треба реалізовувати…

– Безперечно, проблем нако­пичилось чимало, і ми хотіли б усе зробити одночасно, але, на жаль, стан економіки такий, що так не станеться. Потрібно руха­тись крок за кроком. Насампе­ред, це боротьба з дешевою робо­чою силою. Для цього потрібне об’єднання зусиль влади, бізне­су і суспільства. Профспілки ма­ють завжди тримати владу і біз­нес у тонусі. Щоб вирішувати ті проблеми, які турбують людей.

Тому акції ми проводили і бу­демо проводити. Зараз тільки змістили акцент: акцію 17 лис­топада проведемо біля Верхо­вної Ради України. Бо щоб 3200 відбулося, потрібно, аби законо­давці проголосували за це і при­йняли закон про Державний бю­джет, і таким чином дали б старт реформі оплати праці. Тим більше, що такий масштаб­ний проект реформування опла­ти праці вже ідеологічно і кон­цептуально опрацьований. Ми дійшли спільної думки, що таку реформу потрібно в країні про­водити. Це отримало підтримку Президента України. І цим шля­хом ми будемо рухатись.

13.11.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини