ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Василь Хара: «Гідна праця – це не тільки гарна зарплата»

Для багатьох із нас Першотравень – це радісне вес­няне свято з «маївками» та додатковими вихідни­ми. І люди забувають, з чого все починалося. Адже Міжнародний день солідарності трудящих виник понад сто років тому, після розстрілу акції про­тесту робітників у Чикаго, які вимагали запрова­дження 8-годинного робочого дня. Нині для проф­спілкового руху Перше травня – це день підбиття підсумків. Наскільки захищена людина праці? Що зроблено для підвищення соціальних стандартів останнім часом? Про це наша розмова з Головою Федерації профспілок України Василем Хара.

– Василю Ге­оргійови­чу, в бе­резні Вас переобра­ли Головою ФПУ з досі не­баченим результатом голо­сування – 99% делегатів VI з’їзду Федерації профспі­лок висловилися за Вашу кандидатуру. Як Ви самі оцінюєте підсумки з’їзду?

– Якщо говорити про голо­сування за мою кандидату­ру, то навіть 99% голосів не означають, що всі беззасте­режно мене підтримують. Просто люди зробили свідо­мий вибір на користь зміц­нення ФПУ як організації і на підтримку курсу, який я, мої заступники і Президія ФПУ проводимо сьогодні. На жаль, Федерація потре­бує міцного захисту від на­падів, перш за все – з боку рейдерів. Останні два роки проти ФПУ ведеться справ­жня рейдерська війна. Пев­ні особи, зазіхаючи на профспілкову власність, мають на меті розколоти Федерацію і заволодіти нею як юридичною особою. Ми цю війну виграли, але обо­рону поки не знімаємо.

Однак робота з’їзду не об­межувалася тільки переоб­ранням лідера. Виступи промовців засвідчили, що в цілому профорганізації по­зитивно оцінюють роботу керівництва ФПУ. Справді, ми досягли значних успіхів у рамках соціального діало­гу з урядом та роботодавця­ми. З’їзд затвердив важливі резолюції, які сприятимуть посиленню цієї роботи.

– З точки зору пересічно­го спілчанина, чого саме вдалося досягти останнім часом об’єднаному проф­спілковому руху?

– Кілька місяців тому ми підписали Генеральну уго­ду з урядом та роботодавця­ми, в якій визначено заходи щодо поліпшення соціаль­ного захисту трудящих. Не­зважаючи на складну еко­номічну ситуацію, ФПУ вда­лося домогтися від Кабміну гарантій підвищення соці­альних виплат і зарплати. Як мінімум – на рівень ін­фляції. Цього досягнуто вперше за останні 20 років.

Нині профспілки домага­ються реалізації обіцянок уряду на практиці. І це пи­тання принципове – ми го­тові вдаватися до різних за­ходів, аж до акцій протесту і пікетування, якщо зобов’язання не будуть виконані.

Цієї весни профспілка пра­цівників освіти вже пікету­вала Кабінет Міністрів. Унаслідок нашого тиску було ухвалено рішення про підвищення з 1 вересня зарплати бюджетникам на 20%.

– А чи має держава ре­сурси, аби підвищувати зарплати?

– Так, після попереднього п’ятирічного «господарю­вання» склалася непроста ситуація. Але ми закликає­мо уряд до більш активно­го відновлення економіки та підвищення соціальних стандартів населення.

За рівнем заробітної плати Україна посідає передос­таннє місце в Європі. Після нас йде лише Молдова. Але ми не просто голослівно ви­магаємо збільшення ви­плат. Ми проаналізували всі показники, порівняли їх з європейськими і аргумен­товано заявляємо, що сьо­годні є ресурси для підви­щення зарплати вдвічі.

До речі, це сприятиме вирі­шенню питання і з напо­вненням Пенсійного фон­ду, який отримує відраху­вання із зарплат.

– Ви згадали, що з’їзд ФПУ затвердив низку важли­вих документів. Як це вплине на соціальні стан­дарти в країні?

– Вплинути на соціальні стандарти в країні можемо тільки ми з вами, якщо об’єднаємося і захищатиме­мо свої права. З’їзд ФПУ за­твердив дуже важливу де­кларацію про гідну працю, де визначено головні завдання, які ми ставимо перед собою на найближчі роки.

Ми взяли 6 важливих ком­понентів. Перший – це ви­мога забезпечення гідного робочого місця. Економіка потребує реформування. Сьогодні левова частка еко­номіки – сировинна, з низь­кою заробітною платою, по­ганими умовами праці, що не приваблює не тільки мо­лодь, а й людей середнього віку. Висококваліфіковані фахівці виїжджають. Це треба змінювати.

Другий – це гідна заробіт­на плата, на рівні європей­ських норм.

Третій компонент – це нормальні умови праці. Зношеність обладнання на наших підприємствах сягає вже 60–70%. Чимало робо­чих місць не відповідають елементарним вимогам су­часного виробництва та безпеки праці. Про це ми говоримо відкрито, і навіть провели масові інформа­ційні заходи до Всесвітньо­го дня охорони праці, який відзначається 28 квітня.

Четвертий компонент – це соціальний діалог на ви­робничому рівні, в ході якого вирішуються питан­ня соціального захисту працівника.

П’ятий – колективний до­говір, який має містити за­ходи щодо забезпечення поліпшення соціальних га­рантій для працівників.

І шостий – додатковий со­ціальний пакет. Це означає, що бізнес бере на себе додаткові добровільні підвищені зобов’язання із соціальної відповідальності перед на­йманими працівниками.

По кожному з цих напря­мів ми готові активно пра­цювати, попри те, що сти­каємося і з нерозумінням, і навіть опором з боку на­ших соціальних партнерів.

– Профспілки займають дуже жорстку позицію щодо діяльності Міжна­родного валютного фонду та виступають за припи­нення роботи місії МВФ з Україною. Якоюсь мірою ФПУ втручається у справи уряду?

– Ми були ініціаторами зу­стрічі з представником мі­сії МВФ в Україні, з пред­ставниками їхнього цен­трального офісу у Вашинг­тоні, з представниками сторін соціального діало­гу. Ми ініціювали прове­дення діалогу, висловили свої пропозиції, зокрема щодо пенсійної реформи. Ми вважаємо, що кредити МВФ вимагають великих поступок від пенсійного законодавства, і що можна знайти інші шляхи напо­внення Пенсійного фонду, крім як підвищення пен­сійного віку для жінок.

Не прислухаючись до на­ших аргументів, МВФ тис­не на уряд, наші аргументи їх не цікавлять, і змінюва­ти умови кредитування вони наміру не мають. На нашу думку, представники місії МВФ не прагнуть вес­ти соціальний діалог.

У зв’язку з цим ФПУ займає щодо МВФ дуже жорстку позицію. Як відомо, пенсій­ну реформу було відклика­но, у тому числі й завдяки нашим зусиллям. Така по­зиція профспілок сприяла також і тому, що МВФ пі­шов на поступки у питанні радикального підвищення цін на газ для населення.

– З яким настроєм Ви зу­стрічаєте Перше травня?

– Оскільки велика частина мого професійного життя пов’язана з профспілками, то Міжнародний день солі­дарності трудящих для мене – завжди актуальне свято. В останні роки він ставить перед нами все більше запитань, оскільки в умовах ринкової економі­ки, світових та локальних криз людина праці може легко потрапити під удар.

Я завжди пропоную зверта­тися до досвіду європей­ських профспілок, які над­звичайно чутливі до будь-яких змін у трудових відно­синах і в разі найменшого зниження соціальних стан­дартів на повний голос заяв­ляють про свою незгоду із цим. Думаю, що, незважаю­чи на довгі роки існування, профспілковий рух в Украї­ні тільки набирає силу, трансформується з об’єднання радянського зразка в справжнього захисника тру­дящих. І нашу силу вже від­чувають партнери по соці­альному діалогу.

06.05.2011

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини