ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

СЕРГІЙ КАПЛІН: «НАМАГАННЯ ЗНИЩИТИ ПРОФСПІЛКИ ПРИРЕЧЕНІ НА ПРОВАЛ, БО ЗА НИМИ ЗАКОН, ПРАВДА І ПРОСТІ ЛЮДИ»

Чому сьогодні багато наших співвітчиз­ників – простих українців перебувають за межею бідності? Що потрібно зроби­ти, щоб змінити ситуацію на краще? Як мають діяти профспілки, щоб забезпе­чити працівникам і членам їхніх сімей гідний рівень життя? На ці та інші запи­тання напередодні Міжнародного дня боротьби з бідністю, який відзначаєть­ся 17 жовтня, наш кореспондент попро­сив відповісти народного депутата, представника профспілок у Верховній Раді України Сергія Капліна.

– Сергію Миколайовичу, що, на Вашу думку, тре­ба зробити, щоб бороть­ба з бідністю стала у нас не лише популістським гаслом, а й реальною справою?

– На жаль, за останні два роки бідність у країні зрос­ла на 30%. Тобто третя час­тина громадян, яка була на межі, сьогодні вже за межею бідності. 42% українців, від­повідно до міжнародних стандартів, вважаються бід­ними. І цей процес стрімко рухається в негативний бік. Чому це відбулося? На мою думку, так сталося багато в чому в результаті відсторо­нення свого часу профспі­лок від державотворення, контролю за соціально-еко­номічними процесами в Україні. Вважаю, що процес відродження держави має відбуватися виключно з роз­витком національного проф­спілкового руху. У нас є Фе­дерація профспілок України із надзвичайно потужним інтелектуальним потенціа­лом. Нехай мені назвуть хоча б одну політичну пар­тію або міністерство, дер­жавну або недержавну орга­нізацію, яка була б настіль­ки добре структурована, як ФПУ. Скажу більше, нама­гання знищити профспілки приречені на провал, бо за ними закон, правда і прості люди. Сьогодні як ніколи важливо об’єднати досвід профспілок з енергією про­стих людей та їхнім бачен­ням того, яке місце проф­спілки мають посідати в українському суспільстві. Я вважаю, що головна причи­на соціально-економічної кризи в країні – те, що в нас немає справжніх, яскравих, ефективних державних ме­неджерів, немає фахових і відповідальних політиків при владі. У нас переважає наша, домашня ідеологія – популізму, казнокрад­ства і політичних спекуляцій.

– Напередодні виборів до міс­цевих органів влади логічно постає питання про необхідність участі в цьому процесі профспі­лок. Наскільки це доцільно?

– По-перше, вважаю, що профспілки не ма­ють політизуватися. Бо такий досвід минулого часу мав негативні наслід­ки. Це відкидало профспіл­ки назад, підривало довіру до них. Важливіше викону­вати, так би мовити, природ­ну для них роль та функції щодо захисту соціальних, трудових прав працівни­ків, які виконують, на­приклад, європейські профспілки. При цьому профспілки мають шукати партії-партнери для вирі­шення поставлених завдань. До нашої політсили – «Пар­тії простих людей» теж уві­йшли спілчани. Ми запроси­ли до наших лав лідерів трудо­вих колек­тивів, щоб вони мо­гли пред­ставляти інтереси людей праці й на рівні місце­вого само­врядуван­ня мати змогу безпосередньо вирішу­вати їхні проблеми.

По-друге, потрібно ство­рити великий профспілко­вий фронт, який об’єднував би не лише членів профспі­лок, а й організації грома­дянського суспільства, волонтерів, усіх, кому не байдужа доля простих лю­дей. І тому ми маємо чітке ро­зуміння, що по­винні робити, права та інтер­еси яких кате­горій населення ми відстоюємо. Але це процес складний, його необхідно адап­тувати до сучасних політичних реа­лій. І профспілки мають ви­користовувати для цього будь-який майданчик. Цих майданчиків чотири – між­народний, медійний, у Вер­ховній Раді та за її межами. Я вважаю, що сьогодні Гри­горій Осовий як Голова ФПУ, як абсолютно виваже­на людина може бути локо­мотивом, що буде рухати профспілки в соціальному середовищі. Знаю, що дуже гарна команда в Києві та на місцях. Вона, до речі, поєд­нає досвід та енергію. Нам разом багато вдалося зроби­ти за цей рік, незважаючи на те, що влада намагалась нас ігнорувати.

– А що саме вдалося зро­бити Вам спільно з проф­спілками?

– По-перше, профспілки активно заявили про себе в суспільно-політичній площині. Сьогодні це найчисленніша гро­мадська організа­ція, яка займає таку бойову по­зицію в укра­їнському суспіль­стві. По- друге, саме проф­спілки активно творили Революцію Гід­ності. Саме вони дали дах над головою україн­ській ідеї революції. Пам’ятаю, як це важко давалося, який здій­снювався тиск, як люди ризикували. Але профспілкове життя не спи­нялося ні на мить, ідучи вперед разом із Майданом. Профспілки були, образно кажучи, другим поверхом Майдану, де продовжува­лась робота заради людей.

За цей рік ми з профспіл­ками добивалися виплат за­робітних плат, у судах від­стоювали інтереси незакон­но звільнених працівників, боролися зі злочинними при­значеннями окремих керів­ників. Нарешті, нас із проф­спілками пустили на пого­джувальну раду Парламен­ту, де ми поставили питання руба щодо індексації зарплат і пенсій, перегляду бюджету й підняття рівня прожитко­вого мінімуму. І ми разом доб’ємося, щоб обіцяне нам там, у стінах Верховної Ради, було неодмінно відображено в законах і це відчули по сво­їх гаманцях люди праці. Най­ближча наша перемога, я пе­реконаний, це буде скасуван­ня геноцидних тарифів уря­ду. Ми йдемо в ходу з платіж­ками з усіх куточків України, і я знаю, що профспілки при­єднаються до боротьби за справедливі ціни на газ та електроенергію.

– Сергію Миколайовичу, на Вашу думку, за яким го­ризонтом ми побачимо со­ціальну справедливість?

– Я взагалі вважаю, що за­раз настала черга україн­ських профспілок. Вони са­модостатні самі по собі й не­погано справляються з по­кладеною на них суспіль­ством місією. Як підвищити роль профспілок? Упевне­ний, це обов’язково свого часу відбудеться через парт­нерство з нашою партією, яка відстоює ідеали та ідеї захисту прав 90% простих українців. За цим майбутнє.

На мою думку, за підсум­ками наступних парламент­ських виборів профспілки будуть представлені у Вер­ховній Раді України. Взага­лі буде серйозно змінено її конфігурацію. Акцент буде зроблено на тих політичних силах, які в основу своєї ді­яльності не декларативно, а реально покладуть соціаль­ну справедливість.

Бесіду вів Олексій ПЕТРУНЯ

СЕРГІЙ КАПЛІН

Народний депутат України сьомого та восьмого скликань. Під час сьомого скликання обі­ймав посаду секретаря Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та обо­рони. Зараз – перший заступник голови Комітету ВР з питань соціальної політики, зайня­тості та пенсійного забезпечення. Із січня 2015 року представляє інтереси профспілок у Парламенті. Лідер «Партії простих людей Сергія Капліна».

Під час Помаранчевої революції очолював Всеукраїнський молодіжний страйковий комі­тет. Один з організаторів Податкового майдану, голова Всеукраїнської організації «Союз вкладників». Єдиний депутат ВР, який взяв участь у Врадіївській ході до Києва. Один із найактивніших поборників проведення жорсткої люстрації в системі влади. Вважає, що за 5 прогулів депутатів необхідно позбавляти мандата. Визнаний одним із трьох депута­тів, які стали відкриттям ВР сьомого скликання. Ведучий програми «Народна прокурату­ра». Головною метою своєї роботи вважає захист простих людей.

17.10.2015

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини