ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Велика федерація маленької Білорусі

Критика Президента Білорусі Олек­сандра Лукашенка і тамтешнього укладу життя останнім часом змі­нюється в Україні на стійкий інтерес до нашої північної сусідки.

Там не знають, що таке борги із зарплати, протестні акції тих, хто залишився без робочого місця і засобів до існування. Середня зарплата в кра­їні становить 388 доларів (приблизно 3000 грн), середня пенсія за віком – 186 доларів (близько 1500 грн), рівень без­робіття – 0,8 відсотка. Дедалі більше білоруських товарів привертають увагу українського споживача – лляні вироби, жіноча білизна, косметика, м’ясо, молоко, сільгосптехніка, пально-мастильні матеріали...

Виявили інтерес до Білорусі й ми, по­знайомившись на одній із конферен­цій з першим проректором Міжна­родного інституту трудових і соці­альних відносин Федерації профспілок Білорусі (ФПБ) ЮРІЄМ СЕРГІЄН­КОМ. Розмова, звісно, стосувалася насамперед профспілок.

– При тому, що населення країни становить 9,5 млн осіб, на обліку в ФПБ налі­чується понад 4 млн спіл­чан, тобто 96,4% працездатного населення. Аль­тернативні профспілки та­кож є. Але вони нечисленні – по кілька тисяч осіб у кожній, і позиція у них од­накова: якщо у ФПБ щось вийшло – це і їхня заслуга, коли ж ні – суцільне крити­канство. Ми офіційно за­прошуємо представників «незалежних» профспілок на свої з’їзди, але вони, як правило, не приходять. Проте із задоволенням їз­дять з нами в Женеву на за­сідання МОП. І що цікаво: людей у них мало, а гроші водяться. Можуть, напри­клад, безплатно дати своє­му спілчанину частину ко­штів на купівлю житла. Але допомагають далеко не всім – вибірково, адже підгодовуються такі проф­спілки потроху, так би мо­вити, по крапельці.

– А які у ФПБ відносини з владою?

– У законодавчому органі працює кілька десятків де­путатів, які лобіюють ін­тереси профспілок. Будь-який проект указу Прези­дента, що стосується соціально-економічних прав трудящих, проходить «обкатку» у Федерації. Але з урядом трапляються кон­флікти. Один з останніх ви­ник через терміни трудово­го контракту. Уряд наполя­гав на тому, щоб контракт укладався тільки на рік, профспілки – на п’ять ро­ків, аби людина мала впев­неність у завтрашньому дні. Президент нас підтри­мав. І тепер контракт мож­на укласти на строк від року до п’яти. Однак, ви­ступаючи минулого року на з’їзді Федерації, Лука­шенко зробив голові ФПБ Леоніду Козику (його пере­обрано на другий термін) зауваження. Мовляв, за всього позитиву у Федера­ції є й недолік – не вміє йти на компроміс з урядом. Та все ж, є в Білорусі люди, які, навпаки, звинувачу­ють Козика в надмірній по­ступливості, не розуміючи, що й опозиційність має бути в межах розумного. Адже що для нас важливо? Щоб вирішувалися кон­кретні питання. Тому ФПБ позиціонує себе, швидше, як партнер уряду, ніж опо­зиція.

– Чи є у профспілок право законодавчої ініціативи?

– Ні, ми втратили його ще в 90-ті, і завдання ФПБ – по­вернути його.

– І які питання ви б тоді винесли на обговорення?

– Можливо, про участь профспілок у розподілі зарплат, про обов’язковість створення профорганіза­цій на приватних підпри­ємствах...

– А який у цілому рівень довіри до білоруських профспілок?

– Таких даних немає. За опитуванням Інституту со­ціології НАН Білорусі, більше, ніж іншим інсти­туціям, населення довіряє Президенту. Люди знають: якщо поскаржишся до Ад­міністрації Президента – заходи будуть обов’язково вжиті.

– І народ бомбить Адміні­страцію скаргами?

– Так, і самому Президенту це не зовсім подобається.

– А наскільки народ взагалі задоволений життям?

– У 2010 році на запитання «Що викликає у вас най­більше занепокоєння?» – третина білорусів відпові­ла, що стан здоров’я, дві третини – ціна на продукти й товари першої необхід­ності. Минулого року біло­руський рубль обвалився на 20%, а уряд навіть не по­передив населення, що гро­ші не потрібно зберігати в національній валюті. Ще люди незадоволені браком житла. Крім того, у Білору­сі є проблеми з формуван­ням громадянського сус­пільства – воно еволюціо­нує надзвичайно повільно. Можливо, тому, що погано розвивається приватна власність...

– У нас – дуже добре, бо українська влада намага­ється позбутися держвлас­ності, і 80% підприємств уже в приватних руках.

– У нас все з точністю до на­впаки. Наш Президент при­тримує підприємства держ­власності, тож вони сьогод­ні становлять близько 80%. Але позиція така: ми не хо­чемо продавати державне за безцінь. От сьогодні на торги виставлено три по­тужних підприємства: ВАТ «Білоруськалій», яке виро­бляє калійні добрива, у тому числі й на експорт, ВАТ «Мотовело» – Мін­ський мотоциклетно-велосипедний завод і ВАТ «Мінський годинниковий завод», відомий за торго­вельною маркою «Луч». За «Білоруськалій» хочуть не менше 6 млрд доларів, а пропонують поки що лише два. Стосовно «Луча» Пре­зидент попередив: якщо ко­мусь потрібен не завод, а будівля в центрі міста і без людей, то про завод краще забути. Найефективнішим претендентом на купівлю цього підприємства вважа­ється швейцарська компа­нія «Франк Мюллер». Але, продаючи, держава висуває умови: провести модерніза­цію, перевчити персонал, працевлаштувати «зай-вих» працівників. Вона хоче вичавити з інвестора максимум. Разом з тим но­вий прем’єр-міністр Михай­ло М’ясникович наголосив: «Збиткові держпідприєм­ства дотувати більше не бу­демо. Не вмієте робити те, що потрібно ринку, не вміє­те продавати – будемо бан­крутити й виставляти на торги».

– Якщо ФПУ не погоджу­ється з діями уряду щодо рівня зарплат чи з Верхов-ною Радою щодо прийнят­тя законів, то очолює мі­тинги, пікетування...

– Я не знав про це, хоча, здавалося б, і стежу за ін­формацією з України. У Бі­лорусі такого немає. Хіба що виходимо на маніфеста­ції. Найближча – 1  Травня, коли ми пройдемо по Мін­ську двадцятитисячною колоною.

– Наведіть приклади, як білоруські працівники ще можуть відчути, що вони мають профспілку?

– Указом Президента проф­спілки дістали право як гро­мадські контролери інспекту­вати будь-яке підприємство, навіть якщо там немає проф­спілки. Таких інспекторів – близько 500. Вони відстежу­ють, як виконуються заходи з охорони праці, чи не порушу­ються права жінок та дітей, але не мають права на припи­си, а тільки на рекомендації. Проте у разі невиконання ре­комендацій профспілковий інспектор надсилає матеріа­ли до прокуратури.

– Члени ФПБ мають які-небудь преференції перед тими, хто не входить до її лав?

– ФПБ сплачує 15% за пу­тівки в санаторії і бази від­починку Федерації. Якщо людина не є членом проф­спілки, але хоче на підпри­ємстві мати пільги як член профспілки, то пише заяву. Ми розглядаємо це як мо­тивацію до членства в ор­ганізації.

Розмову вела Олена СУХОРУКОВА, «ПВ»

ДО РЕЧІ...

Оригінальне рішення знайшла держава для залучен­ня інвестицій у райцентри. За рік до народного свята врожаю – дожинок в одному з районів проводиться піар-компанія. Місцева влада, використовуючи пре­зидентський адмінресурс, приваблює до району спонсорів: організації, бізнесменів, торговців, мит­ців. Вулиці вимощуються, будинки та об’єкти соцкультпобуту ремонтуються. Наступного року те ж саме відбувається в іншому райцентрі.

07.04.2011

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини