ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Розмова із заступником Голови Федерації профспілок України Сергієм КОНДРЮКОМ

Уряд і парламент вимагають від українців недоїдати майже вдвічі

16 квітня на засіданні Національної тристоронньої соціально-економічної ради за участю Прем’єр-міністра Укра­їни Арсенія Яценюка виступив заступ­ник Співголови НТСЕР, заступник Голови ФПУ Сергій Кондрюк, який закцентував, що «з грубим порушенням Конституції і закону України про державні стандарти і гарантії Уряд подав, а Верховна Рада затвердила штучно спотворену вартіс­ну величину державного стандарту про­житкового мінімуму», і підкреслив, що «праця для працівників має бути рента­бельною». Про складне людською мо­вою – детально у нашому інтерв'ю.

– Сергію Михайловичу, пробле­ма справедливого визначення прожиткового мінімуму, як і ін­ших соціальних стандартів, не нова. Відомо, що тільки актив­на позиція профспілок приму­шувала владу і політиків звер­тати увагу на цю проблему. Як це відбувалось?

– Ще в 90-ті роки, коли Укра­їна переживала гіперінфляцію й українці день у день ставали біднішими, профспілки шукали будь-які можливості для визна­чення державних критеріїв, які могли б показувати, що так зва­ні неоліберальні ринкові пере­творення, обмежуючи трудові доходи працівників, мають зу­пинитись на якомусь рівні, або навпаки, почати досягати пев­ної планки. Тоді й виникла ідея ініціювання і лобіювання при­йняття парламентом України певних державних соціальних гарантій і стандартів. Це була доволі складна, копітка і, вод­ночас, непопулярна робота.

Однак, завдяки консолідації профспілкового руху і здорових суспільних сил, підтримці зна­чної кількості науковців, пере­дусім у сфері демографії, меди­цини, освіти, і навіть певної час­тини роботодавців, нам вдалося переконати народних депутатів, тож був схвалений вкрай важли­вий і на сьогодні Закон про дер­жавні соціальні стандарти і дер­жавні соціальні гарантії.

– Яка принципова відмінність цього документа, чому він має цінність і зараз?

– Насамперед, цей закон ви­значив, що серед соціальних стандартів є прожитковий міні­мум для різних категорій насе­лення: працездатних осіб, пен­сіонерів, дітей різного віку. Цей стандарт складається з певного набору товарів і послуг, що необ­хідні для мінімального виживан­ня людини. На основі цих стан­дартів створено кошик товарів і послуг. І достатньо в будь-який день поставити під конкретний рядок цього стандарту ціну, й ми будемо знати, скільки в грошово­му вимірі він коштує на сьогодні.

Розуміючи, що цей стандарт створений у найбільш «голо­дний» період розбудови Украї­ни, бо 2000 року була найнижча споживча вартість трудових до­ходів, пенсій українців, у закон заклали норму певного перспек­тивного розвитку, яка перед­бачала, що не рідше ніж раз на п’ять років державні соціальні стандарти мають переглядати­ся з урахуванням певних пози­тивних змін в економіці з метою розширення цих мінімальних наборів їжі, одягу, послуг. Од­нак, ситуація з виконанням цієї норми виявилась, напевно, най­гіршою з усіх законів України. І сьогодні, в 2015 році, ми конста­туємо, що жодного разу за ці ми­нулі п’ятирічки так і не було ви­конано згадану норму закону, й Кабінет Міністрів України так і не прийняв оновлені, осучас­нені та «цивілізовані» державні соціальні стандарти, передусім щодо прожиткового мінімуму.

– Чому таке значення надається саме прожитковому мінімуму?

– Тому що прожитковий міні­мум є основною базою для фор­мування державних соціальних гарантій. Він є основою при ви­значенні житлових субсидій, дер­жавної допомоги, для діагности­ки рівня і масштабів бідності в країні. Тому його зниження при­зводить до колосальних розмі­рів бідності серед працюючих. Зазначеним вище законом вста­новлено, що мінімальні пенсія та зарплата не можуть бути ниж­чими за прожитковий мінімум. Вони мають гарантувати більш гідний рівень життя, ніж на рівні мінімального споживання.

Таким чином, з 2000 року ми користуємося надзвичайно низь­кими нормами споживання. І трагізм ситуації полягає в тому, що й ці наднизькі норми на сьо­годні не забезпечуються. Неви­конання норми закону про пе­регляд державних соціальних стандартів вимагає закон. З ін­шого боку, з 2000 року почалося економічне відродження. Еко­номіка демонструвала непогані норми зростання, водночас цей стандарт не переглядався. І тому в 2011 році, після тривалих і чис­ленних перемовин з урядовця­ми, нами було прийнято рішення вжити такий механізм, як судові процедури, аби примусити уряд виконувати закон. Мною фак­тично було подано позов до суду про бездіяльність Кабінету Мі­ністрів, Міністерства соціальної політики, які не виконували за­кон і на своїх сайтах публікували штучно занижені розміри цього державного соціального стан­дарту. Однак під певним тиском, який у ті роки був нормою, зазна­чений позов не був реалізований.

Водночас у цей період відбу­валось грошове зростання про­житкового мінімуму, а відтак, і зростала мінімальна заробітна плата, тож гострота цього пи­тання дещо пом’якшилась. Так було до кінця 2013 року. З груд­ня 2013 року прожитковий мі­німум фактично заморозили. У 2014 році були певні обґрун­тування такого рішення через надскладні події на сході Укра­їни, кризову ситуацію в країні, спустошений бюджет.

– Але нині багато говорять про соціально-економічну кризу…

– Ми хотіли б чітко й одно­значно зазначити, що жодна криза не може змінити стандар­ти. Якщо один метр має 100 сан­тиметрів, то він і в кризу має 100 сантиметрів. Жодним чи­ном не можна змінювати такий стандарт, як прожитковий міні­мум. Він має розраховуватись як стандарт. Чи можуть держав­ні гарантії, мінімальна зарпла­та, мінімальна пенсія повністю забезпечити дотримання вимо­ги про те, що вони мають бути не меншими, ніж прожитковий мінімум – хоча це і неправиль­но, але суто з економічної точки зору, тут могла б бути дискусія. Але уряд приймає фантастич­но цинічне рішення: він заморо­жує не тільки мінімальну зарплату й мінімальну пенсію, а й номінальну грошову величину прожиткового мінімуму. На сьо­годні, якщо розрахувати величи­ну мінімального прожиткового мінімуму за діючим законодав­ством України, вона складає 2027 грн. Водночас у держбюджеті за­значена інша цифра – 1218 грн.

Уряд і парламент вимагають від українців недоїдати і недо­споживати майже вдвічі, недо­плачувати комунальні послуги майже вдвічі. Це прямий шлях не до зростання тривалості жит­тя, як зазначено в президент­ській Стратегії сталого розви­тку, це цинічний примус укра­їнців помирати раніше.

– Які конкретні дії профспілок для захисту соціально-економічних прав та інтересів праців­ників? Чому уряд так уперто не хоче вирішувати питання підви­щення прожиткового мінімуму?

– Ми неодноразово вносили пропозиції з двох етапів усім попереднім урядам України, в тому числі двом Кабмінам, очо­люваним Арсенієм Яценюком. По-перше, це просто виконати закон 2000 року і встановити дер­жавний соціальний стандарт, розрахований відповідно до за­кону. Так, він є низьким, але й той низький стандарт уряд разом з парламентом сьогод­ні штучно занизив вдвічі. По-друге, щодо перегляду структу­ри і змісту прожиткового міні­муму ми запропонували зако­нопроекти, які мали б суттєво спростити його розрахунок, зо­крема використовуючи досвід європейських країн. Однак, уже демократична влада понад рік без будь-яких розумних пояс­нень «футболить» нас із цим за­конопроектом. Зважаючи на те, що ми не змогли домовитися щодо цього питання з представ­никами роботодавців і діючим урядом, нами були внесені від­повідні пропозиції вже до но­вообраного парламенту, який, сподіваємось, нарешті виконає вимоги Конституції України та українські закони, затвердить прожитковий мінімум у держ­бюджеті цього й наступного ро­ків відповідно до законодавства. І буде прийнято оновлений За­кон «Про державні соціальні га­рантії», який би показував тренд руху України до Європи. В ін­шому випадку ми продовжимо нашу роботу з Конституційним Судом України про визнання не­конституційними дій Кабіне­ту Міністрів щодо визначення в його поданнях до Верховної Ради основоположних, бюджето­утворюючих показників, таких як прожитковий мінімум, міні­мальні зарплата та пенсія.

Що стосується позову до Ка­бінету Міністрів про невиконан­ня ним своїх обов’язків, то я про­гнозую, що таких позовів побіль­шає. Бо замість того, щоб вико­нати закон, урядовці починають із своєї «хворої голови» перекла­дати проблеми на інших. Начеб­то їм заважають соціальні парт­нери. Але саме соціальні парт­нери надають уряду свої пропо­зиції стосовно прожиткового мі­німуму. Так, уряди змінюються, але є принцип правонаступни­цтва. І чиновники мають вико­нувати свої обов’язки перед пра­цюючою людиною.

– Які ще кроки і механізми мо­жуть запропонувати профспіл­ки, зокрема ФПУ, окрім звер­нення до Конституційного Суду?

– Понад 40 всеукраїнських профспілок і профоб’єднань звернулися до Кабінету Міні­стрів з вимогою протягом 10 днів дати відповідь на ключові питання щодо порушення кон­ституційних прав у сфері праці, зокрема щодо мінімальної зарплати та прожиткового мініму­му. Крім того, ми долучились до проектування основ бюджетної політики на 2016 рік – завдання центральних органів виконавчої влади щодо формування фінан­сової конституції країни.

Ми співпрацюємо з Уповнова­женим Верховної Ради України з прав людини Валерією Лутков­ською, аби вона підтримала нас у захисті права людини на життя, бо прожитковий мінімум – це і є той мінімум, нижче якого життя опиняється під великою загрозою.

Ми звернулися до МОП щодо сприяння в реалізації ратифіко­ваних в Україні конвенцій сто­совно відповідних рівнів оплати праці і життя. На наше прохан­ня Україну нещодавно відвідала Місія Міжнародної організації праці, яка фактично підтрима­ла наші пропозиції, мотивуючи уряд до ратифікації Конвенції із соціального забезпечення.

І зрештою, ми працюємо в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, де Європейська соціальна хартія вимагає дотримання стандартів оплати праці і пенсійного забез­печення, виконання урядом не тільки торговельних, економіч­них та бізнесових зобов’язань, а й соціально-трудових. Уважаю, що спільними зусиллями, разом із судовими позовами, можливим колективним трудовим спором, певним суспільно-політичним тиском ми примусимо уряд і пар­ламент реалізувати українське законодавство, тим паче в кон­тексті європейського тренду роз­витку країни.

Інформаційно-аналітичний центр ФПУ

28.04.2015

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини