ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Розмова з головою київського міського комітету профспілки працівників державних установ Віталієм ПОЧТОВИМ

 Ми і партнери держави, і захисники прав трудової людини

 – Віталію Семеновичу, допомагає чи заважає профкомам особлива специ­фіка вашої галузі?

– Ми є об’єднанням на кшталт міні-Федерації профспілок у масштабах столиці. У профспілці понад 500 органі­зацій, близько 55 тис. спілчан. Серед них учителі, журналісти, медики, авто­мобілісти, працівники банків, органів міліції та прокуратури, судів, архівів, спортивних та оздоровчих закладів, підприємств різного профілю. Звісно, більшість становлять державні служ­бовці. Географія наших членських ор­ганізацій простягається від маленьких управлінь та організацій Києва до апа­ратів Кабінету Міністрів, Верховної Ради й Адміністрації Президента України.

Вже можна собі уявити складність нашої роботи: необхідно володіти ко­лосальною юридичною базою, аби про­фесійно проводити діалог із соцпарт­нерами на різних рівнях у різних сфе­рах. А до всього ще міський комітет здійснює повне фінансове супрово­дження діяльності значної кількості організацій.

Зрозуміло, що від працівників апа­рату міському профспілки вимагаєть­ся високий професіоналізм, а від профактивістів та голів профкомів – глибо­кі знання. Можемо похвалитися тим, що наші голови профкомів – найповаж­ніші працівники, здебільшого керівни­ки структурних підрозділів мініс­терств та відомств, авторитетні не лише в колективах, а й у керівництва установ. Це відчутно полегшує прове­дення соціального діалогу.

Столична профспілка працівників держустанов надає величезного зна­чення профспілковому навчанню – невід’ємній частині організаційного зміцнення, а отже, й забезпечення соціально-економічного захисту пра­цівників. На нашій базі проводяться змістовні навчальні семінари для го­лів профкомів та профактивістів, орга­нізовуємо круглі столи за різними на­прямами діяльності. Адже добре на­вчені, грамотні профспілкові праців­ники здатні на високому рівні здійсню­вати представництво та захист закон­них прав трудівників. Ми також актив­но формуємо кадровий резерв проф­спілки: члени профкомів навчаються разом з головами профорганізацій. За­вжди приємно бачити в профспілкових лавах молодь, особливо серед членів профкомів. Хочу зазначити, що в нас рік у рік зростає чисельність молодих профактивістів, а отже, щоденна робо­та з мотивації профчленства, підви­щення авторитету профспілки прино­сить відчутні плоди. Водночас багато важить досвід наших ветеранів, а це, зокрема, Василь Іванович Стадник, Людмила Миколаївна Борисюк, Віра Олександрівна Белей та інші, й проф­спілка доволі часто використовує його. Це добра наука для профспілкової мо­лоді й активістів, а в рядових членів формується повага до профспілки.

– Отже, соціальне партнерство, колективно-договірна робота про­блем не становлять?

– Як подивитися. Ще з десяток років тому складно було уявити саме існу­вання колективних договорів в органі­заціях держустанов. Ми починали з 20–30-відсоткового охоплення ними трудо­вих колективів, а сьогодні, завдяки на­полегливій праці, понад 64 тис. праців­ників у 474 членських організаціях (більше 97%) регулюють через колдо­говори соціально-трудові відносини з роботодавцями. Перших масштабних успіхів було досягнуто з укладенням колективного договору в КМДА: доку­мент включав додаткові відпустки, до­плати, компенсації й інші форми мате­ріального та морального стимулюван­ня держслужбовців, що на той час було рідкісним явищем. Сьогодні колектив­ні договори укладені навіть у таких ве­ликих організаціях, як Державна при­кордонна служба, Служба безпеки, Верховна Рада України та ін. Причому ці документи, крім основних зобов’язань, прав та обов’язків сторін, перед­бачають і відрахування на розвиток профспілкових організацій, у тому числі на культурно-масову, фізкуль­турну й оздоровчу діяльність. Маємо випадки таких відрахувань у 1–2%, ча­сом навіть до 5%.

З іншого боку, частина роботодав­ців досі вважають, що колективна уго­да – це додаткова відповідальність, а тому опираються укладенню колдого­ворів. Траплялися випадки скасування роботодавцем в односторонньому ви­падку виплат, передбачених колдого­вором. У такому разі профспілка пере­віряє факти й відновлює порушені пра­ва працівників.

Особливий наш успіх полягає в тому, що в переважній більшості кол­договорів закріплено вищі соціальні гарантії, ніж ті, що визначені трудо­вим законодавством. Торік колективні договори Державного комітету архівів України, Служби безпеки України, Управління Державної служби охоро­ни при ГУ МВС України в м. Києві, а цьогоріч – колдоговори Київського пансіонату ветеранів праці та Гене­ральної дирекції з обслуговування іно­земних представництв посіли на кон­курсах перші місця в своїх категоріях на галузевому рівні. Колективний до­говір Державного підприємства «Го­тельний комплекс «Київ» здобув упев­нену перемогу на Всеукраїнському конкурсі на кращий колективний дого­вір, проведеному ФПУ, а тим часом участь у ньому взяли майже 114 тис. колдоговорів!

Ми уклали партнерські договори з низкою органів державної влади та місцевого самоврядування столиці, при цьому профспілка взяла на себе до­даткові зобов’язання щодо сприяння роботодавцям у вирішенні соціально-побутових питань трудових колекти­вів. Принагідно зазначу, що чимало го­лів профкомів та профспілкових акти­вістів обрано до складу громадських рад як у Києві, так і центральних орга­нах влади. Вони активно здійснюють свої повноваження, заслужили довіру й повагу керівників установ і, що най­головніше, громадськості.

– Знаю, що маєте й широкі зарубіжні контакти...

– Так. Київський міськом профспіл­ки укладає угоди про співробітництво також і з органами державної влади та самоврядування інших країн. Примі­ром, за сприяння Академії муніципаль­ного управління та співдиректора Україно-Польського інституту управління, голови профкому АМУ Оксани Євсюко­вої цьогоріч підписано Лист про наміри щодо налагодження партнерського співробітництва між нами й дільницею Середмістя (центрального району) м. Варшави. Розвиваємо зв’язки з багать­ма зарубіжними профцентрами; регу­лярно обмінюємося досвідом профспіл­кової роботи з Мінською та Москов­ською міськими організаціями проф­спілки працівників державних та ін­ших установ. Завдяки тісній співпраці ЦК Профспілки працівників державних установ України із зарубіжними коле­гами та за його сприяння ми провели робочі зустрічі з керівниками й активіс­тами профспілок Азербайджану, Ізраї­лю, Молдови, Румунії, Туреччини, на запрошення нашого ЦК беремо участь у робочих зустрічах та семінарах з Проф­спілкою держслужбовців Швеції.

Усе перелічене допомагає нам ви­вчати, а часом і наслідувати досвід за­рубіжних профцентрів, співпрацювати в галузях культури, спорту, туризму, відпочинку дітей та членів профспіл­ки, господарської діяльності тощо.

– Що, на Ваш погляд, сприятиме підне­сенню ролі профспілок у суспільстві?

– Передусім, ефективний захист лю­дини праці. Ми постійно наполягаємо на тому, що економічні реформи має супроводжувати дієва соціальна дер­жавна політика, що забезпечувала б поступове підвищення рівня життя людей, ефективну зайнятість.

Важливим є питання прозорого та чесного використання профспілкових коштів і майна, аби мати реальну мож­ливість виконувати наші статутні й програмні завдання. Необхідно досяг­ти: а) справедливого й регламентова­ного розподілу відрахувань членських організацій на забезпечення функціо­нування всіх профспілкових структур; б) обов’язкового здійснення всіх фінан­сових зобов’язань, що їх беруть на себе профспілкові організації; в) активіза­ції роботи ревізійних комісій для контролю дотримання встановленого порядку збору та використання член­ських внесків; г) постійного проведен­ня фахових семінарів з фінансовими працівниками профкомів.

Уже не один рік керівників галузе­вих профспілок та рядових спілчан ці­кавить, у який же спосіб використову­ється майно профспілок. Тема досі ак­туальна. Нам постійно кажуть про вкрай важке фінансове становище профспі­лок – і це при такому майновому комп­лексі!? Де професійні й ефективні мене­джери? Чому, скажімо, паркуючись пе­ред нашим же готелем «Турист», член профспілки, який іде на семінар до цьо­го готелю, має сплачувати по 10 грн за годину? Чому не забезпечити переваги для членів профспілок через знижки (нехай мінімальні) в готелі, профоздо­ровниці, профспілковій їдальні тощо? Не треба бути гарним менеджером, аби розуміти, що така мотивація профчлен­ства завжди працюватиме!

Я сказав би, що стратегічно важливо досягти єдності дій усіх профспілко­вих організацій та ланок. Для цього не­обхідна беззаперечна підтримка кож­ного члена профспілки. Сьогодні ми, Профспілка працівників держустанов Києва, можемо впевнено казати, що маємо таку єдність думок і дій! Остан­ній приклад – катастрофічна ситуація з трудовим колективом Українського дому наприкінці 2013 – початку 2014 ро­ків, коли люди кілька місяців не могли працювати й отримувати зарплату. Президія міському звернулася до всіх членських організацій, і більшість профорганізацій оперативно відгукну­лися, зробили внески на рахунок профкому Українського дому й допомогли працівникам підприємства пережити час простою, прогодувати сім’ї. Нині Профспілка працівників державних установ Києва так само дружно, солі­дарно допомагає тим, хто постраждав унаслідок воєнних дій на сході країни.

Насамкінець зазначу: ми, звісно, не є стороною, що протидіє зусиллям ке­рівництва держави. Маємо бути парт­нерами в проведенні необхідних пере­творень, та водночас – надійним захис­ником величезної сили, якою є трудові колективи.

Розмовляла Тетяна Моргун, «ПВ»

12.12.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини