« на головну 08.08.2020
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1063)
16
Липень
 
Інтерв’ю
 
Профспілка – останній оплот у захисті трудящих від свавілля роботодавців

Профспілка – останній оплот у захисті трудящих від свавілля роботодавців


РУБРИКИ


Передплата





Статті Інтерв`ю

Розмова з головою центрального комітету профспілки працівників культури України Людмилою ПЕРЕЛИГІНОЮ

Розмова з головою центрального комітету профспілки працівників культури України Людмилою ПЕРЕЛИГІНОЮ

 Коли вже піднімаємо галас, то не заради галасу, а для вирішення питання

 18 листопада в Івано-Франківську відбулася звітно-виборна конференція облас­ного комітету профспілки працівників культури, в якій, з-поміж багатьох гостей і за­прошених, взяла участь го­лова Центрального комітету профспілки галузі Людмила Перелигіна. Нам вдалося по­спілкуватися з гостею в режи­мі бліц-інтерв’ю, яке пропо­нуємо увазі читачів.

 Марта ВОЙЦЕХІВСЬКА-ПАВЛИШИН

спеціально для «ПВ»

– Пані Людмило, якими Ви бачите найголовніші завдання профспілково­го руху в цей складний час?

– Якщо говорити про нашу профспіл­ку працівників культури, то порівняно із завданнями, які вирішують інші бю­джетні сфери, й навіть промисловість, економіка, у нас завдань, вважаю, зна­чно більше. Маємо пам’ятати про ту ви­соку місію, яку виконує культура і в суспільстві, і в житті кожної людини.

За часів незалежності України ми багато чого досягли, у вирішенні соціально-економічних проблем галузі та­кож. Це соціальні проблеми клубних і бібліотечних працівників, викладачів музичних шкіл та шкіл естетичного виховання, музейників… Поетапно в різні часи і за різних умов та влади «різних кольорів» завдяки нашим зу­силлям постановами Кабінету Міні­стрів були ухвалені нормативні доку­менти, які давали можливість до неве­личкої зарплати працівників галузі до­дати надбавку за вислугу років, гроші на оздоровлення, матеріальне заохо­чення за престижність праці тощо… Сьогодні перед нами постало завдан­ня, враховуючи брак бюджетних ко­штів, і те, що живемо у воєнних умо­вах, дбати, аби ця законодавча база, ці нормативно-правові документи вико­нувалися. Інакше порушуватиметься Конституція стосовно людини праці. А це вже правова площина.

– Враховуючи те, що наразі бачимо всі­ляке затягування владою налагоджен­ня соціального діалогу з профспілками, а через це нещодавно відбулися попе­реджувальні акції протесту, чи можли­во взагалі досягти зараз виконання за­конів власне завдяки діалогу?

– Ми завжди виходимо з того, щоб вирішувати проблеми через соціаль­ний діалог. А коли вже зчиняємо галас, то не заради галасу, а для вирішення питання. Ми іноді вимушені йти на компроміс, як, наприклад, зараз. Але лише для того, щоб знову і знову шука­ти конструктивний соціальний діалог. Криком мало що досягнемо. От і зараз ми ведемо перемовини з міністерства­ми фінансів, економіки, соцполітики; плідно працюємо з Держкомтелерадіо, адже журналісти, працівники телера­діокомпаній – це наші члени профспіл­ки. Зараз вони занепокоєні тим, що у разі створення суспільного телебачен­ня і радіомовлення багато хто може втратити роботу. Тому порушуємо ці питання перед Міністерством культу­ри. Так, протестами, ультиматумами можна рухати, пришвидшувати про­цес, але будувати краще мудрими кро­ками, потрібними рішеннями.

– Ви згадали міністра пана Євгена Ни­щука. Його коріння – з нашого При­карпаття, чим ми пишаємося. Як пра­цюється з профільним міністром?

– Якщо мене запитали б, чи ця люди­на на своєму місці, то відповіла б, що він має все, аби працювати міністром культури. Мені невідомо, як пана Євге­на оцінюють інші, але знаю, що в куль­турі завжди тяжко працювати талано­витим людям, і просто тяжко працюва­ти, бо ми всі люди емоційні, темпера­ментні; іноді емоції переважають ро­зум. Пан Євген уміє працювати з нами.

– У своєму виступі на конференції Ви сказали, що побували практично в усіх областях України, окрім східних, адже всюди зараз тривають звіти та вибори. Наскільки професійними й активними є лідери обласних коміте­тів і чи готові вони працювати в умо­вах складних суспільних викликів?

– На сьогодні звіти і вибори завершу­ються. Територіальні організації проф­спілки прозвітували про свою роботу та підтримують дії Центрального коміте­ту щодо захисту соціально-економічних прав та інтересів членів профспіл­ки. Всі керівники наших організацій отримали у спілчан довіру й одностай­но обрані голови обкомів. Тому я вва­жаю, що в нинішніх складних умовах нестабільності на перше місце у проф­спілковій роботі виходять професій­ність і досвід лідерів. Чому? Тому що змінюються уряди, міністри та їхні за­ступники, змінюється влада на місцях. Тож потрібно бути високопрофесійни­ми, поміркованими і мудрими, аби при­множувати, а не втрачати під час цих змін. Тобто необхідно будувати, а не руйнувати. А цього іноді й навчитися немає де. Це приходить із досвідом, тоб­то потрібна життєва школа. Тим часом завдання профлідерів залишаються не­змінними – захист людини праці.

– Чи достатньо інформаційної роботи, щоб знати, що можуть і хочуть проф­спілки, і як це можна виправити?

– Інформаційної роботи якраз дуже мало, при тому що вона справді здатна вирішувати дуже багато. Не всі області мають профспілкові газети, не всі ма­ють кошти на те, щоб організувати ін­формаційну пропаганду профспілко­вим лідерам. Федерація профспілок по­страждала на Майдані, нині її фінансо­ві можливості вкрай обмежені, як і в ці­лому в нашій галузі культури. Але це не знімає з нас відповідальності: кожен профспілковий лідер має докладати всіх зусиль для захисту інтересів пра­цівників, щоб його якомога частіше ба­чили й чули люди. І тоді його обов’язково підтримає профспілкова громада. Це і є позицією нашої профспілки.

Івано-Франківщина – одна з небага­тьох областей, де збереглася профспіл­кова преса, створено веб-ресурс, тож го­лос профспілки доходить до людей. Пе­реконана, що завжди треба шукати партнерів, однодумців, щоб перемагати. Враховуючи ситуацію в державі, ми не завжди можемо висувати вимоги щодо підвищення стандартів соціально-економічного захисту людей, але ми по­винні твердо стояти на своїх позиціях і вимагати від уряду збереження соціаль­них надбань попередніх років. Адже ко­жен міністр, кожен чиновник отримав завдання – економити. Але ж усім відо­мо: хто економить на культурі, на цін­ностях – той прямує в епоху варварства.

Додам від себе, що історія свідчить: багато цивілізацій загинули не від зо­внішнього удару, а від внутрішнього розтління…

28.11.2014



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

20.07.2020 00:39

20.07.2020 00:37

20.07.2020 00:36

06.07.2020 00:14

06.07.2020 00:06

28.06.2020 01:18

28.06.2020 01:17

28.06.2020 01:08

28.06.2020 01:07

15.06.2020 00:14

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2019©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання