ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Розмова з головою Дніпропетровського обласного об’єднання профспілок Віталієм ДУБІЛЕМ

 І в мирний, і у воєнний час – на обороні інтересів трудівників

– Взагалі Дніпропетровщина сьогодні стала центром відро­дження національної свідомості на сході й півдні України, фор­постом незалежності, який сут­тєво похитнув загарбницькі пла­ни агресора. Область є «при­фронтовим» регіоном уже понад півроку. Тут відбувається фор­мування й відправка у зону бо­йових дій окремих доброволь­чих та військових підрозділів, тут лікують важкопоранених во­їнів, ми приймаємо тисячі виму­шених переселенців з Криму й Донбасу... Звичайно, профспіл­ки області не лишились осто­ронь допомоги нашій армії. У червні, на виконання рішення Ради ФПУ, президія обласного профоб’єднання схвалила ініціативу низки тру­дових колективів та профорганізацій щодо надання гуманітарної допомоги учасникам АТО та переселенцям. Створено Фонд допомоги, котрий на зі­брані трудівниками кошти закуповує військове спорядження, техніку, ме­дичне обладнання тощо й передає українським воякам. Підприємства та профорганізації взяли шефство над ба­зовим військовим шпиталем та ліку­вальним закладом однієї з армійських частин. Обласне профоб’єднання під­тримує тісний зв’язок із командуван­ням окремих, розквартированих в об­ласті військових частин, бійці яких на­разі перебувають у Донбасі, та надає їм посильну допомогу.

Безумовно, дбаємо й про своїх спіл­чан, які беруть участь в АТО, та про сім’ї загиблих (серед них, на жаль, є й проф­спілкові працівники). З ініціативи профорганізацій, через колдоговори для та­ких людей і їхніх родин вводяться окре­мі додаткові соціальні гарантії (зокре­ма, у вигляді грошової допомоги). Крім того, у профспілкових закладах розмі­щено чимало переселенців, які також перебувають під нашою опікою.

– Що можете сказати про нинішній стан соціального партнерства в області?

– За всієї складності політичної й соціально-економічної ситуації і пов’язаних із цим конкретних завдань як ке­рівництва, так і профспілок Дніпропе­тровської області, соціальний діалог з місцевою владою та об’єднаннями ро­ботодавців не припиняється. Традицій­но взаємодіємо передусім у рамках об­ласної тристоронньої соціально-економічної ради та чинної Регіональної угоди. І, слід сказати, практично за­вжди вирішуємо проблеми, що виника­ють, цивілізовано, за столом перегово­рів. Принаймні керівництво обласної виконавчої влади по сьогодні знахо­дить час для проведення необхідних консультацій із профспілками – з пи­тань праці, зарплати та зайнятості.

Так, іще у квітні за нашою ініціати­вою відбулася важлива ділова розмова членів президії обласного профоб’єднання з керівниками облдержадміні­страції та Федерації організацій робо­тодавців Дніпропетровщини з приводу виникнення у названих сферах реаль­них загроз для трудівників у зв’язку з погіршенням ситуації в економіці та зниженням промислового виробни­цтва. Ми внесли конкретні пропозиції щодо вжиття обласною владою заходів із збереження соціальних гарантій тру­дящих – і нас почули.

У липні в облдержадміністрації було проведено тристоронню нараду соці­альних партнерів з питань виконання чинної Регіональної угоди та з приводу деяких урядових ініціатив, що загрожу­вали відчутно погіршити рівень життя працівників, зокрема у бюджетній сфе­рі. Представництво влади було дуже ви­соким – два віце-губернатори, і вони із розумінням поставилися до занепоко­єння профспілок та наших пропозицій, відповіли конструктивно: зокрема, гу­бернатор області Ігор Коломойський звернувся до Кабміну й Верховної Ради України, підтримавши позицію й вимо­ги профспілок із цих питань.

Невдовзі після цього у Будинку профспілок, насамперед з ініціативи обкому профспілки освітян (го­лова Г. Бєлікова), відбулася розширена нарада керівництва облдержадміністрації з пред­ставниками профорганізацій працівників бюджетної сфери, результатом якої стало досяг­нення мінімізації негативних наслідків реалізації на терито­рії області Закону про внесення змін до Держбюджету–2014 (щодо «оптимізації» чисельнос­ті працівників, примусових і тривалих безоплатних відпус­ток тощо). Надзвичайно важли­во, що керівник області постій­но контролює виконання цих домовленостей, і вже зараз ми знаємо, що до кінця року не ви­никне проблем із зарплатою та надбавками бюджетників.

– А що стосується промисло­вих галузей? Чи позначився на них загальний спад економіки з усіма його складовими?

– Так. Якщо, приміром, наша ключова галузь – металургія має можливість нарощувати прибуток завдяки кооперації з європейськими країнами (з якими, втім, і так постійно працює), то в ма­шинобудуванні ситуація дуже склад­на: в Європі його продукція практично не затребувана, а за відсутності колиш­ніх замовлень підприємства можуть швидко збанкрутувати.

В особливо скрутному становищі опинилися трудові колективи, пов’язані багаторічними партнерськими сто­сунками з Росією: цей ринок був ключо­вим для більшості секторів регіональ­ної промисловості. Чи зможуть вони швидко переорієнтуватися на інші рин­ки, зокрема європейські? Тут багато за­лежить від власників, роботодавців. Змінити ситуацію можна, вкладаючи гроші і у виробництво, і в тих, хто ство­рює матеріальні блага, але передусім – збільшуючи долю оплати праці в собі­вартості продукції (сьогодні вона у кілька разів нижча, ніж у країнах тієї ж Європи). Цілком очевидно, що без інвес­тицій – як внутрішніх, так і закордон­них – розвиватися неможливо. Адже на тлі політичних проблем украй заго­стрилися й накопичені роками еконо­мічні, багато підприємств застаріли мо­рально й фізично, галузі відчувають де­фіцит сучасних кваліфікованих кадрів. Усе це, безумовно, не сприяє зростанню випуску конкурентоспроможної про­дукції, підвищенню оплати праці.

Плюс нинішні кризові явища, котрі болісно вдарили по всіх галузях еконо­міки, по кожному трудівникові... Звіс­но, що це спонукає нас посилити робо­ту з обстоювання соціально-економічних прав та інтересів працівників, пе­редусім маємо домогтися підвищення заробітної плати за умов стрімкого зростання вартості життя.

На Дніпропетровщині, попри її друге місце в країні за рівнем середньомісяч­ної зарплати (3719 грн), іще багато лю­дей отримують так мало, що не в змозі навіть належно відтворювати трудовий потенціал. Тож ми постійно порушуємо відповідні питання, працюємо над ними разом із нашими соціальними партнерами. Й маємо певні позитивні результати. Цієї весни губернатор об­ласті звернувся до власників підпри­ємств, роботодавців і профспілок – не­відкладно й спільно вжити заходів із підвищення доходів працівників не менш ніж на 20% стосовно середнього рівня, досягнутого в січні-лютому п. р. на підприємствах базових галузей еко­номіки області. Це однозначно стиму­лювало ту роботу, котру й без того по­стійно проводили профспілки.

Приміром, на більшості підпри­ємств гірничо-металургійного комп­лексу (голова обкому ПМГУ В. Шевчен­ко) зростання доходів працівників по­рівняно із початком року становило в середньому майже 20%; на вимогу Дні­пропетровського теркому профспілки працівників вугільної промисловості (голова С. Юнак) відчутно зросли роз­міри преміювання, доплат за вислугу років, збільшилася середня зарплата вугільників і нині становить 8338 грн. Активно виявила себе в цій роботі об­ласна профорганізація АПК (голова об­кому Г. Смирна) і, порівняно з мину­лим роком, домоглася істотного зрос­тання доходів (на 17–22%) у чотирьох районах області, до яких «підтягують­ся» й інші.

Щодо заборгованості із виплати за­робітної плати, то на Дніпропетровщи­ні вона за дев’ять місяців цього року скоротилася більш ніж удвічі – ми по­стійно працюємо в цьому напрямі.

– Які завдання висуває перед облас­ними профорганізаціями Стратегія модернізації профспілок, ухвалена ФПУ?

– Передусім – сучасні методи навчан­ня й ефективна кадрова політика. Доко­рінна зміна соціальних, політико-економічних відносин потребує розроблен­ня нової концепції, стратегії і тактики профруху, сучасних форм та методів ро­боти. Отже, зараз як ніколи необхідно розвивати систему профспілкового на­вчання, його фінансування та підготов­ки висококваліфікованих профспілко­вих кадрів. Науково-методична рада ФПУ запропонувала принципово нові навчальні програми для профспілко­вих працівників та активістів, а керів­ництво Федерації має підготувати мето­дичні матеріали до цих програм, які за­стосовуватимуть у своїй роботі всі суб’єкти профспілкового навчання. Президія ФПУ чітко визначила завдан­ня для всіх, хто задіяний у навчальному процесі. Зокрема, Академія праці, соці­альних відносин і туризму має очолити наукову роботу профспілок із соціально-економічних та трудових питань; їй доручено також проведення соціологіч­ного дослідження стану профспілково­го руху в Україні, перспектив його роз­витку та підготовку відповідної націо­нальної доповіді.

Попереду в усіх, отже, і в профспі­лок Дніпропетровщини, чимало непро­стої роботи, спрямованої на вдоскона­лення кадрової, ідеологічної, фінансо­вої діяльності. Від її результатів безпо­середньо залежатимуть перспективи профспілкового руху, його здатність виконувати свою головну функцію – всебічний захист людини праці.

21.11.2014

Тетяна МОРГУН, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини