« на головну 08.08.2020
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1063)
16
Липень
 
Інтерв’ю
 
Профспілка – останній оплот у захисті трудящих від свавілля роботодавців

Профспілка – останній оплот у захисті трудящих від свавілля роботодавців


РУБРИКИ


Передплата





Статті Інтерв`ю

Розмова з головою Київської міської профспілки працівників житлово-комунального господарства та сфери послуг Тамарою Костюк

Розмова з головою Київської міської профспілки працівників житлово-комунального господарства та сфери послуг Тамарою Костюк

Головне –  не допустити зниження соціальних гарантій!

 – Тамаро Олександрівно, столиця вже не раз переконувалася в тому, що ко­мунальники вміють працювати геро­їчно й самовіддано – отже, трудовий потенціал у вашій галузі потужний. Але які загрози нині існують для місь­кої галузевої профспілки і як, на Ваш погляд, мають діяти профспілки в контексті кризової ситуації, коли Уряд схиляється до непопулярних дій, за­кликає дужче затягувати паски?

– На жаль, з боку соціально безвідпові­дального політикуму та бізнесу в Києві скорочуються робочі місця, стримується й заморожується виплата зарплати, зрос­тають обсяги заборгованості з неї, тру­дівникам нав’язують неоплачувані від­пустки, неповний робочий час, знехтува­но значенням охорони праці, є спроби од­ностороннього (адміністративного) зу­пинення зобов’язань за колдоговорами. Нарешті, звужено сферу й, відповідно, результативність соціального діалогу. Ці виклики й загрози є найбільшими за весь попередній період, і вони можуть мати вкрай негативні наслідки для під­приємств нашої галузі. Якщо не втрима­ємо вже наявні соціальні показники, до­сягнуті завдяки важкій роботі профко­мів та міської профспілки з керівниками адміністрацій та влади всіх рівнів, до­пустимо зниження цих показників, то вже навряд чи до них повернемося.

Тож саме тепер профспілки мають ви­користати весь свій досвід, докласти всіх зусиль задля дійсного вирішення гострих соціальних проблем. Щодо мож­ливих намагань влади та роботодавців втілити непопулярні реформи, то проф­спілки не повинні з цим погоджуватися. Наша міська профспілка звернулася до голів профкомів з рекомендацією не пе­реглядати за поданням адміністрації окремі розділи колдоговорів (якщо пе­редбачається зниження соціальних стандартів) без попереднього економічного обґрунтування та обговорення в трудо­вих колективах. У разі необхідності за­кликаємо максимально щільно співпра­цювати з органами інспекції праці та прокуратури задля швидкого реагуван­ня на порушення законних прав членів профспілки. Крім того, ми ухвалили не підписувати Регіональної угоди, якщо вона не буде соціально спрямованою в сенсі зобов’язань КМДА перед киянами.

– Отже, якість соціального діалогу нині погіршилася?

– Взагалі, з одного боку, влада й робо­тодавці начебто демонструють повагу до профспілок, проводять з нами перего­вори, але з іншого, фактично не викону­ють пункти домовленостей. До слова, че­рез це чимало спілчан втрачають віру в силу профспілки, знижується профчлен­ство. Тому ми повинні в соціальному ді­алозі, якщо він не відбувається, перехо­дити від конструктивної до жорсткої опозиції, до активних протестних дій.

За нової влади в КМДА всі директори департаментів змінилися, щоправда, продовжує працювати керівник депар­таменту житлово-комунального госпо­дарства Дмитро Новицький, людина ви­сокопрофесійна. Він опікується всіма технічними питаннями комунального господарства й міг би зробити багато корисного, але... в міста немає грошей, і це – корінь наших проблем. Після об­рання мером Віталія Кличка впродовж трьох місяців соціального діалогу вза­галі не було. Мабуть, бракувало часу, аби зустрітися з профспілками, обгово­рити наболіле, почати працювати над Регіональною угодою, що включає всі параметри соціального захисту праців­ників. Адже така угода в останні 15 ро­ків неухильно укладалася з усіма мера­ми, причому ще в першому кварталі! Що ж бачимо нині? 2014-й закінчується, а угоди досі немає. Тим часом вирішен­ня соціальних питань у Києві, як я вже сказала, стрімко знижується.

Нарешті, наприкінці жовтня проф­спілкові лідери зустрілися з першим за­ступником мера Ігорем Никоновим та іншими заступниками. Я представляла свою галузь, до якої, зокрема, входить і КП «Київпастранс». А там нині дуже важке становище: електротранспортни­ки одержали зарплату лише за серпень і 50% за вересень. І все. Це кричуще по­рушення законодавства про оплату пра­ці, й профспілку, очевидно, таки зму­сять до активних протестних акцій. Наші люди, мабуть, найбільш терплячі в світі, бо підприємство не припиняє ро­боти, а в будь-якій іншій країні давно страйкували б! Проблема в тому, що Верховна Рада визначила, не більше, не менше, 34 категорії пільговиків, але ні Кабмін, ні Мінфін не компенсують ви­трати столичних електротранспортни­ків, які фактично мусять здійснювати соціальну функцію власним коштом! У ВР вважають, що всі, хто має пільги, за­слуговують на них – тоді, будь ласка, розрахуйте з олівцем у руках компенса­ційну складову бюджету і поверніть підприємству його витрати! Чому за кермом комунального транспорту ма­ють працювати голодні водії?!

У КМДА з цих питань відбулася довга предметна бесіда. Ігор Никонов, за його словами, був задоволений розмовою, на­віть зізнався, що відтак зрозумів, що профспілки – потужна громадська орга­нізація. Підтвердив, що в нас одна мета: захист інтересів киян. Але акцентував, що фінансове становище дуже важке, понад половину київських податків за­бирають до держбюджету, хоча, згідно з буквою Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ», нам пови­нні повертати всі 100% податків, адже столиця – це обличчя держави! Склад­ність для нашої профспілки становить і стовідсоткова заміна керівників райдержадміністрацій та директорів кому­нальних підприємств. Напевно, багато хто з таких новопризначених і не чув про Закони України «Про соціальне партнерство», «Про профспілки...». До речі, чимало можновладців узагалі вва­жають, що необхідно створювати якісь нові профспілки, «народні»... Тож тим більше мають побачити в нашій особі масову та впливову громадську органі­зацію, здатну реально захищати права людей на гідну працю і соціальну спра­ведливість. А декого навіть слід навчи­ти проводити соціальний діалог, не втручатися в діяльність первинок.

– Розкажіть, будь ласка, про успішні дії профкомів. Упевнена, що такі при­клади є.

– Досвід попередніх років свідчить, що за бажання, через активні акції про­тесту, профкоми житловиків різних ра­йонів міста, ПАТ «АК «Київводоканал», КП «Київпастранс» за сприяння міськпрофради виборювали права своїх спіл­чан. Немало й порівняно недавніх яскравих прикладів. Так, голова профкому ПАТ «АК «Київводоканал» Вале­рій Азманов організував і очолив мі­тинг перед РДА Шевченківського райо­ну та подальші переговори з тодішнім головою КМДА Володимиром Бонда­ренком щодо неприпустимості незакон­ної зміни генерального директора. І ко­лектив переміг! Голова профкому КП «Поділ» Наталя Івженко своїми актив­ними діями й за допомогою міської га­лузевої профспілки домоглася скасу­вання незаконної реорганізації підпри­ємства, що передбачала масові скоро­чення працівників. А голова профкому УЖГ Шевченківського району Віктор Сурмак завдяки своєму професіоналіз­му зберіг стовідсоткове членство в профспілці житлової системи району при переході ЖЕКів у приватну влас­ність, відновив фінансову дисципліну після попереднього голови профкому.

– А як Ви охарактеризували б стан колдоговірної роботи, мотивацію до профчленства?

– Маємо стовідсоткове укладення ко­лективних договорів на підприємствах нашої галузі. Але, на жаль, є факти фор­мального підходу, а частково ці догово­ри не виконує адміністрація. В актах пе­ревірки таке невиконання фіксується, проте нікого за це не притягнуто до від­повідальності, як того вимагає Закон України «Про колективні договори і уго­ди». Профспілкова сторона щоразу повинна наполягати на відповідальності! Єдиний позитивний приклад у цьому плані – підприємство «Київзеленбуд», де на вимогу профорганізації і відповідно до ст. 45 КЗпПУ за невиконання колдого­вору було внесено подання до КМДА й директора відсторонено від посади.

Вважаю, що наша основна загальна проблема – невимогливість, нездат­ність довести розпочату справу до кін­ця, перебування в пасивно-очікувальній позиції, реагування на вже отрима­ний негативний факт. А ми повинні пе­редбачати, розраховувати, першими ініціювати ті актуальні питання, вирі­шення яких потребує колектив. Ще один наш внутрішній «бар’єр» – недо­статня активність рядових членів проф­спілки. І якби, до прикладу, роботода­вець ініціював усунення якогось голови первинки, то, мабуть, наймані праців­ники й не наважилися б єдиним фрон­том стати на його захист. І все через те, що люди досі ще сприймають профспіл­ки як такий собі соцзабез, що має їх об­слуговувати за їхні внески, проте вже час усвідомити, що їхня профспілка – це самоорганізована структура найма­них працівників для захисту власних законних прав та інтересів. Отже, одне з наших головних завдань – подолати споживацьке ставлення спілчан до профспілки, вони мають свідомо під­тримувати обраних ними лідерів, масо­во відстоювати свої права, розуміти, що кожен особисто відповідає за всі проце­си в своїй профспілці. Час вимагає ін­ших підходів, інших методів роботи, ніж були колись. Дуже велику роль у підвищенні свідомості спілчан відіграє правильно налагоджена інформаційна робота, переконлива мотивація до профчленства. Всі наші набутки й успі­хи необхідно висвітлювати – через стен­ди, листівки, газети, радіо й телебачен­ня. Між іншим, телеканали нерідко шу­кають гарячі теми, готові зустрітися з представниками профспілок. Принай­мні, наша міська галузева профспілка постійно і в різноманітний спосіб ін­формує голів профкомів про стан справ у місті, про наші досягнення, діяль­ність різних підприємств. Крім того, міська організація надає винятково важливого значення систематичному проведенню профспілкових зборів, бо це той захід, де члени профспілки мо­жуть висловитися, подати пропозиції, почути необхідну інформацію, відчути себе потрібними своїй профорганізації. Інакше, якої ж віддачі, якої активності та свідомості можемо чекати від рядо­вого спілчанина?

Що ж, негативних викликів справді багато, але серед нас, профлідерів, не­має випадкових людей, маємо ідейний стимул та розуміння того, навіщо обі­ймаємо наші посади. Завдяки цьому во­лодіємо необхідним потенціалом та ре­сурсом для нових нестандартних рі­шень, підвищення ефективності нашої діяльності, щоб зберегти й зміцнити ав­торитет профруху в суспільстві. Ми ви­стоїмо в цей кризовий для країни час!

14.11.2014



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

20.07.2020 00:39

20.07.2020 00:37

20.07.2020 00:36

06.07.2020 00:14

06.07.2020 00:06

28.06.2020 01:18

28.06.2020 01:17

28.06.2020 01:08

28.06.2020 01:07

15.06.2020 00:14

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2019©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання