Розмова з директором державного Центру зайнятості України Юрієм ХАРЧЕНКОМ
Ринок праці перебуває
під впливом геополітичної ситуації
– Юрію Олексійовичу, якими, на Вашу думку, нині є основні
проблеми ринку праці в Україні? Чи готова Державна служба зайнятості до
викликів сьогодення?
– Ринок праці, як відомо, перебуває під впливом геополітичної
ситуації та економічного стану України, і в останні місяці, на жаль, ми
стаємо свідками несприятливих тенденцій. Це, зокрема, скорочення кількості
економічно активного населення, зменшення кількості зайнятого населення та
рівня зайнятості в усіх регіонах і, навпаки, зростання кількості безробітних
і рівня безробіття (за методологією Міжнародної організації праці).
Відбувається скорочення кількості найманих працівників як на підприємствах, в
установах та організаціях, так і у фізичних осіб-підприємців. Поширюються
обсяги зайнятості в скороченому робочому режимі. Кількість вакансій
зменшується за всіма видами економічної діяльності та групами професій.
Поглиблюється дисбаланс між попитом і пропозицією на ринку праці.
У І кварталі 2014 року рівень безробіття в Україні зріс з
8,0% до 8,8% економічно активного населення, однак поки що залишається нижчим,
ніж у країнах Європейського Союзу, де він становив 11%.
Роботодавцями України заявлено про заплановане масове
вивільнення понад 130 тис. працівників. Відбувається зростання кількості
зареєстрованих безробітних. Так, протягом І півріччя 2014 року до нас
звернулися по допомогу в працевлаштуванні та отримали статус безробітного
468,9 тис. осіб, що на 4,2% більше, ніж у відповідному періоді 2013 року.
Станом на початок липня кількість безробітних становила
437,5 тис. осіб, а кількість вакансій – 48,7 тис. Порівняно з відповідною
датою 2013 року, кількість вакансій скоротилася майже на третину.
Сьогодні ДСЗ працює в умовах загострення ситуації на ринку
праці і продовжує виконувати свою основну функцію – надавати увесь спектр
послуг, пов’язаних із працевлаштуванням, шукати шляхи та можливості
працевлаштування людей, які до нас звертаються.
Незважаючи на складну ситуацію на ринку праці, завдяки
розгортанню активних програм сприяння зайнятості у І півріччі 2014 року
працевлаштовано 281,7 тис. безробітних, що на 22 тис. більше, ніж у відповідному
періоді 2013 року. Власну справу за рахунок отримання допомоги по безробіттю
одноразово започаткували 8,9 тис. осіб, що на чверть більше, ніж за І півріччя
минулого року.
На нові робочі місця з компенсацією роботодавцю витрат єдиного
внеску працевлаштовані 7,7 тис. безробітних, у тому числі 2,9 тис. осіб,
недостатньо конкурентоспроможних на ринку праці, та 4,8 тис. осіб, які працевлаштовані
на нові робочі місця в пріоритетних видах економічної діяльності.
Крім того, за направленням служби зайнятості було працевлаштовано
112,7 тис. осіб з числа інших категорій громадян.
Протягом І півріччя 2014 року профнавчання за направленням
ЦЗ проходили 126,1 тис. безробітних. У громадських роботах та інших роботах
тимчасового характеру взяли участь 131,1 тис. безробітних.
– Окрема тема – вимушені переселенці з Криму та східних
регіонів. Що їм пропонує служба зайнятості?
– Державна служба зайнятості робить усе можливе, щоб забезпечити
підтримку громадян, які прибувають з окупованих територій і регіонів
проведення антитерористичної операції.
Чинне законодавство надає можливість здійснювати реєстрацію
безробітних у центрах зайнятості незалежно від зареєстрованого місця
проживання чи перебування особи та отримувати там увесь комплекс послуг,
спрямованих на працевлаштування.
Існує єдина база вакансій, де кожен відвідувач має можливість
ознайомитися з наявними вакансіями як конкретної області, так і України в
цілому, в тому числі підібрати варіан- ти тимчасового працевлаштування. Також
можна отримати консультації щодо потреб і вимог роботодавців у певному
регіоні.
У ЦЗ індивідуально працюють з кожним вимушеним переселенцем
зі сходу, який звертається з питань зайнятості. Крім того, ми постійно
інформуємо людей про наші послуги та їхні права.
Центрами зайнятості проводяться виїзні заходи. Тимчасово
переміщеним особам надаються інформаційно-консультаційні та профорієнтаційні
послуги, організуються ярмарки та міні- ярмарки вакансій. В усіх центрах
зайнятості забезпечено роботу «гарячої» телефонної лінії служби зайнятості та
визначено відповідальних фахівців для надання потрібних роз’яснень. У центрах
зайнятості також розміщено інформацію про державні соціальні установи, громадські
організації, які надають допомогу та підтримку вимушеним переселенцям.
– Початок трудового шляху – важливий крок для кожної молодої
людини. Ваші поради випускникам, де шукати роботу?
– Працевлаштування молоді – взагалі одна з найактуальніших
соціально-економічних проблем не лише України, а й багатьох країн світу. Отже,
в Україні також найбільше від безробіття потерпають молоді люди віком від 15 до
24 років. Серед молоді цього віку кожний п’ятий є безробітним.
Швидкому працевлаштуванню передусім заважає брак досвіду
та кваліфікації. Однак є і проблема затребуваності фаху молодого спеціаліста
роботодавцями. Адже, обираючи професію або спеціальність, молоді люди часто
не орієнтуються на потреби ринку праці.
Державна служба зайнятості може стати для молодої людини
надійним помічником у виборі професії та в пошуку роботи. Їй допоможуть
зорієнтуватися у світі професій, ситуації на ринку праці конкретного регіону,
пройти профдіагностичне тестування, підібрати варіанти підходящої роботи або
профнавчання за актуальними професіями. До послуг молоді – ярмарки вакансій і
різноманітні семінари: з техніки пошуку роботи, самопрезентації, складання
резюме.
Закон України «Про зайнятість населення» надає студентам
можливість проходити стажування у роботодавців строком до півроку за
індивідуальною програмою під керівництвом наставника. Запис про проходження
стажування вноситиметься до трудової книжки. Це дасть майбутнім випускникам
той самий досвід, якого вимагає роботодавець від претендентів на вакансію.
– Які професії сьогодні найзатребуваніші та які будуть актуальними
на ринку праці у майбутньому?
– Стійка тенденція останнього часу – попит на професії висококваліфікованих
робітників, як-от слюсарів, токарів, фрезерувальників, електрогазозварників,
водіїв, робітників з ремонту електричного обладнання та інших представників
робітничих професій. Так, затребувані будівельники різних спеціальностей
(малярі, муляри, плиточники та ін.) і працівники сфери послуг (продавці,
кухарі, офіціанти, перукарі тощо).
Існує попит на бухгалтерів, економістів, лікарів, інженерів
з відповідним досвідом роботи та високим рівнем кваліфікації, а також
ІТ-фахівців. Потрібні технологи і фармацевти, кваліфіковані дизайнери і
редактори сайтів. У сільськогосподарському секторі – агрономи, зоотехніки.
Щодо професій майбутнього – безумовно, активно розвиватиметься
надалі ІТ-сфера та її професії. Дедалі важливішими стають біологічні
спеціальності, приміром, професія еколога, а також фахівців з економного використання
ресурсів, наприклад, з енергозбереження тощо. Розвиток нанотехнологій, модернізація
медичних технологій, увага до космічної галузі може викликати появу нових
професій.
Не втрачатимуть актуальності й базові професії. Це
педагоги, медики, ветеринари, харчовики, працівники транспортної сфери,
зв’язку, енергетики та інші.
– Юрію Олексійовичу, з березня поточного року Ви працюєте
директором Державного центру зайнятості. Яким Ви бачите подальший шлях
розвитку служби зайнятості України?
– Пошук роботи і пошук працівників – це те, з чим стикається
кожний у своєму житті. Ми намагаємося зробити ці процеси ефективними. Тому що
основний лейтмотив нашої діяльності – максимальне наближення до потреб людей
з урахуванням усіх викликів сьогодення.
Взятий країною курс на європейську інтеграцію ставить перед
службою зайнятості нові завдання – щодо засвоєння та адаптації європейського
досвіду до українських реалій.
В умовах проведення структурних перетворень в економіці
зростатиме роль професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації
робочої сили, і державна служба зайнятості продовжуватиме удосконалення
механізмів профнавчання безробітних.
Ми також готові до того, що до кінця цього року ситуація на
ринку праці може погіршитися. У наступному році вона залишатиметься напруженою.
Може зберегтися тенденція вивільнення працюючих внаслідок оптимізації
чисельності працівників під час проведення вже давно назрілих структурних
економічних реформ.
Плани щодо подальшого розвитку державної служби зайнятості
можуть бути реалізова- ні лише за умови фінансової стабільності Фонду
загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок
безробіття, за рахунок коштів якого здійснюється забезпечення соціального
захисту населення від безробіття та реалізація заходів сприяння зайнятості. У
2014 році Фонд фінансово стабільний. Проте мушу зазначити, що в наступному
році, якщо не переглядати зменшений удвічі з 1 травня ц. р. розмір відрахувань
на безробіття, виникає загроза для виконання Фондом своїх основних зобов’язань.
Виконавча дирекція спільно з правлінням Фонду, головою якого
є заступник Голови Федерації профспілок України Сергій Кондрюк, сьогодні
шукають шляхи вирішення питання щодо перегляду розміру відрахувань.
Наприкінці хочу сказати, що 23 липня ц. р. правлінням Фонду
прийнято рішення про підвищення з 1 вересня мінімального розміру допомоги по
безробіттю для застрахованих осіб з 936 до 974 грн. Підвищений розмір допомоги
по безробіттю отримають понад 125 тис. безробітних. Це невеличкий крок до наближення
мінімальних гарантій по безробіттю до прожиткового мінімуму.
01.08.2014
Тетяна РУБАН, «ПВ»
|