Розмова з головою Федерації профспілок України Григорієм ОСОВИМ
Профспілки мають поважати на всіх рівнях
– Григорію Васильовичу, прокоментуйте інцидент, який стався
26 червня під час виборів Голови ФПУ?
– Прояв радикалізму дуже небезпечне явище. Всі регіони нашої
країни, у тому числі Донецька область, делегували до Києва своїх представників
для того, щоб обговорити питання: як оперативно та ефективно вирішувати
проблеми, які зараз найбільше непокоять простих людей. Серед пріоритетних
питань – як профспілки можуть допомогти людям, постраждалим у зв’язку з подіями
на Сході України, як наші профспілкові об’єкти, а це туристичні бази,
санаторії, можуть тимчасово розмістити окремих біженців, а іноді й навіть
цілі родини з дітьми, які вимушені евакуюватися, виїхати зі східних регіонів.
І от коли ми обговорювали це важливе питання, конференц-зал
готелю «Турист», де відбувалося засідання Ради ФПУ, почали штурмувати невідомі
люди. Сподіваємося, що слідство відповість на запитання: кому це потрібно і
хто провокує ситуацію? Ми зі свого боку мали інформацію про те, що наше
засідання можуть намагатися зірвати. Тому і звернулися за допомогою до правоохоронців.
Спроби втручатись у життя та діяльність найчисленнішої громадської організації,
якою є ФПУ, суперечать нормам міжнародного та національного права. І нікому –
ні владі, ні політичним силам, ні будь-яким іншим громадським організаціям не
дозволено втручатися у її діяльність. Що стосується власне виборів Голови ФПУ,
то вони пройшли легітимно, прозоро, на альтернативній основі.
– Які першочергові кроки робитиме ФПУ для розвитку
профспілкового руху в Україні?
– Профспілки сьогодні потребують модернізації, яка полягає
у структуруванні та оновленні діяльності профспілок відповідно до змін, які
відбуваються у країні. Наразі ми очікуємо змін до Конституції України, їх
легалізації Президентом України Петром Порошенком. Там будуть спеціальні
новели, які підкажуть нам шляхи структурування самих профспілок. Це один
організаційний штрих.
Другий, найважливіший, – як підвищити використання
потенціалу профспілок у захисті прав та соціально-економічних інтересів
працівників. Ми тісно співпрацюємо з нашими колегами з міжнародних
профоб’єднань, переймаючи їхній досвід роботи, адже чимало країн уже пройшли
цей шлях боротьби та протистояння. Яку ми сповідуватимемо тактику: соцдіалогу,
партнерства, опонування чи опозиції? На мою думку, ці та інші інструменти
завжди мають бути в арсеналі профспілок.
– Як у майбутньому вибудовуватимуться відносини з новим
керівництвом держави? На яких питаннях акцентуватимете увагу?
– Європейська модель відносин – це соцдіалог. Це найбільш
прийнятна модель, форма співіснування влади, бізнесу та профспілок, які
представляють інтереси працівників. Але має бути дуже чітке розуміння наших
двох партнерів або опонентів, що зловживати цим у жодному разі не можна.
Інакше будуть немотивовані громадянські вибухи, а це підтекст до майбутніх
соціальних революцій.
– Якою Ви бачите модернізацію Федерації профспілок України
і якою б хотіли бачити ФПУ? Що для цього треба зробити?
– Насамперед Федерація профспілок України має бути
структурою, яку б поважали як соціальні партнери, так і на міжнародному рівні.
Складова модернізації ФПУ передбачає кілька позицій: кадрова політика, підготовка
до суспільно важливої роботи, ведення переговорів на усіх рівнях. На жаль, ми
тут багато чого втратили.
Сьогодні профактивістам вельми потрібні сучасні професійні
знання, тренінги, необхідні навички роботи, знання фінансових інструментів,
вміння прочитати фінансовий план підприємства і віднайти, наскільки відкрито
працює роботодавець, вирішення трудових конфліктів. І таких вимог дуже багато.
Ми хочемо, щоб ФПУ була помітною фігурою в євроструктурах,
у вирішенні питань, які стосуються реалізації Угоди про асоціацію з ЄС. Тобто
ми вже перелаштовуємо себе на новий формат людини з європейської сім’ї. Отже,
інструменти дії профспілок теж мають бути іншими.
Я бачу чимало проблем, ми сьогодні ведемо досить жорстку
дискусію щодо оптимізації роботи профспілок та їх позиції у взаємодії з
владою, роботодавцями. Нам як громадянському суспільству потрібні дієві
інструменти впливу.
– Ви є представником профспілкової сторони у тристоронньому
діалозі з владою та роботодавцями. Скажіть, будь ласка, коли буде підписано Генеральну
угоду?
– Ми могли підписати Генугоду ще минулого року, з попередньою
владою. Про те ми її не підписали. Хоча було чимало пропозицій: і з профспілкової
сторони, і від сторін влади та роботодавців. Але на тих умовах, які нам
пропонував тодішній уряд і роботодавці, ми не погодилися. І думаю, що в цьому
немає трагедії. Генугода 2010–2012 років діятиме доти, доки не буде укладено
нову. В цьому документі – доволі високий рівень захисних бар’єрів, які ми
прописали у 2010 році і якими користуємося досі.
Чи готовий Уряд сьогодні сісти за стіл переговорів із нами?
Це питання я насамперед адресую йому. Чи готові роботодавці? Нещодавно було
підписано Меморандум про співпрацю між Федерацією роботодавців України та
Федерацією профспілок щодо заходів, які дадуть змогу зберегти робочі місця,
уникнути масового скорочення працівників у зв’язку з фінансовою кризою, яку
сьогодні спостерігаємо.
– Що, власне, робитиме Федерація профспілок України для
того, щоб українські товари стали конкурентоспроможними?
– Насамперед йдеться про якісні робочі місця. Часто роботодавці
та бізнесмени заявляють про те, що низька продуктивність праці, отже, не
можна підвищувати заробітну плату, а отже, ми не можемо продавати свої товари,
якісно надавати послуги.
А від чого залежить продуктивність праці? Це нові технології,
нова техніка і відповідна кваліфікація працівників.
Ми, профспілки, вимагаємо, щоб підвищення кваліфікації
відбувалося системно і на новітній основі. Профтехучилищам, там, де навчають
робітничим професіям, потрібне відповідне проходження практики, чого вже
багато років немає. Країна випускає фактично несертифікованих спеціалістів,
які не можуть одразу приступити до роботи.
Ми через Генугоду прописали, що роботодавці погоджуються
сплачувати кошти на навчання та підготовку кадрів. Внесено відповідні зміни до
ЗУ «Про зайнятість населення». Але нам потрібна допомога Уряду, який має
стимулювати, спонукати бізнес, коли приватизуються підприємства, відбуваються
зміни у їх структурі, до відповідних вкладень у модернізацію.
– Сьогодні Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС. Що
робитимуть профспілки у ситуації, коли за умовами МВФ буде заморожено
заробітну плату, пенсійні та соціальні виплати?
– Хочу нагадати, що ФПУ опонує Міжнародному валютному
фонду. І робила це неодноразово, шляхом пікетування київського офісу МВФ, шляхом
проведення телемосту з Вашингтоном. Ми є членами Міжнародної конфедерації
профспілок – найбільшого профоб’єднання, яке діє у понад 160 країнах світу та
представляє міжнародний профрух.
Сьогодні потрібно не тільки в економічній частині імплементувати
вимоги України до Європи, а й у соціальній.
– Після того, як ФПУ тимчасово втратила Будинок спілок на
Майдані Незалежності, що зроблено, щоб його відродити?
– По-перше, ми знайшли місця розташування апарату ФПУ та
членським організаціям – погорільцям. Щоправда, є незручності, бо розташовані
не разом, а на п’яти наших об’єктах. До того ж за кожний квадратний метр площі
тепер доводиться платити по 85 грн.
По-друге, більш-менш забезпечили робочі місця. І насамперед
завдяки допомозі фондів соцстрахування, які на наше прохання надали нам у тимчасове
користування свої списані комп’ютери.
По-третє, оцінено завдані матеріальні збитки – тільки по
майну, яке було в користуванні апарату ФПУ та господарського управління, ця
сума становить понад 11 млн грн.
По-четверте, займаємося Будинком профспілок. Ми заявили
про наміри його відбудувати, створено Благодійний фонд, зберегли господарське
управління для цієї роботи, щоправда, були змушені вчетверо скоротити
чисельність працівників.
Обстоюємо разом із Київміськпрофрадою право на відбудову
своєї власності. Хоча, відверто скажу, це не так просто.
– На порядку денному Ради ФПУ розглядалося питання модернізації
профспілкової діяльності, структурних змін, посилення дієвості у захисті прав
та інтересів спілчан. Які глобальні завдання буде вирішувати з’їзд?
– Відповідно до Статуту черговий VІІ з’їзд ФПУ має відбутися
у І кварталі 2016 року.
Це, на думку більшості членів Президії, надто віддалена
дата. Треба наблизити його проведення у 2015 році.
По-перше, до цього часу вже напевне буде ясність з конституційною
реформою та в інших сферах.Треба рухатися від системи панування олігархічного
капіталу до соціально орієнтованого ринку.
По-друге, у 2015 році у більшості членських організацій ФПУ
пройдуть з’їзди та звітно-виборні конференції. Тому бажано було б у документах
з’їзду ФПУ врахувати їх проблемні питання, сформувати Раду за новими принципами,
обрати делегатів. Тим самим ми почуємо кожну організацію. Однак хочу
звернутися до членських організацій, термін вищих органів яких закінчується
після 1 листопада 2015 року, з проханням наблизити проведення з’їздів і звітно-виборних
конференцій. Конкретну дату з’їзду необхідно визначити не пізніше як за три
місяці до його відкриття.
З метою початку роботи над підготовкою з’їзду запропоновано
створити комісію, до якої увійдуть члени Ради ФПУ, для напрацювання таких важливих
документів з’їзду, як програма ФПУ, Статут ФПУ в новій редакції, резолюції,
що визначають основні напрями роботи профспілок на найближчий час. Отже,
фактично ми розпочнемо підготовку програмних документів з’їзду для їх широкого
обговорення профактивом.
04.07.2014
Тетяна РУБАН, «ПВ»
|