ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Розмова з головою Федерації профспілок України Григорієм ОСОВИМ

Профспілки мають поважати на всіх рівнях

– Прояв радикалізму дуже небезпечне явище. Всі регіони нашої країни, у тому числі До­нецька область, делегували до Києва своїх представників для того, щоб обговорити питання: як оперативно та ефективно вирішувати проблеми, які за­раз найбільше непокоять про­стих людей. Серед пріоритет­них питань – як профспілки можуть допомогти людям, по­страждалим у зв’язку з подія­ми на Сході України, як наші профспілкові об’єкти, а це ту­ристичні бази, санаторії, мо­жуть тимчасово розмістити окремих біженців, а іноді й на­віть цілі родини з дітьми, які вимушені евакуюватися, виї­хати зі східних регіонів.

І от коли ми обговорювали це важливе питання, конференц-зал готелю «Турист», де відбувалося засідання Ради ФПУ, почали штурмувати неві­домі люди. Сподіваємося, що слідство відповість на запи­тання: кому це потрібно і хто провокує ситуацію? Ми зі свого боку мали інформацію про те, що наше засідання можуть на­магатися зірвати. Тому і звер­нулися за допомогою до право­охоронців. Спроби втручатись у життя та діяльність найчис­леннішої громадської організа­ції, якою є ФПУ, суперечать нормам міжнародного та націо­нального права. І нікому – ні владі, ні політичним силам, ні будь-яким іншим громадським організаціям не дозволено втручатися у її діяльність. Що стосується власне виборів Го­лови ФПУ, то вони пройшли ле­гітимно, прозоро, на альтерна­тивній основі.

– Які першочергові кроки робитиме ФПУ для розвитку профспілкового руху в Україні?

– Профспілки сьогодні по­требують модернізації, яка по­лягає у структуруванні та онов­ленні діяльності профспілок відповідно до змін, які відбува­ються у країні. Наразі ми очіку­ємо змін до Конституції Украї­ни, їх легалізації Президентом України Петром Порошенком. Там будуть спеціальні новели, які підкажуть нам шляхи структурування самих проф­спілок. Це один організаційний штрих.

Другий, найважливіший, – як підвищити використання потенціалу профспілок у захис­ті прав та соціально-економіч­них інтересів працівників. Ми тісно співпрацюємо з нашими колегами з міжнародних профоб’єднань, переймаючи їх­ній досвід роботи, адже чимало країн уже пройшли цей шлях боротьби та протистояння. Яку ми сповідуватимемо тактику: соцдіалогу, партнерства, опо­нування чи опозиції? На мою думку, ці та інші інструменти завжди мають бути в арсеналі профспілок.

– Як у майбутньому вибудову­ватимуться відносини з новим керівництвом держави? На яких питаннях акцентуватиме­те увагу?

– Європейська модель відно­син – це соцдіалог. Це найбільш прийнятна модель, форма співіснування влади, бізнесу та профспілок, які представляють інтереси працівників. Але має бути дуже чітке розуміння на­ших двох партнерів або опонен­тів, що зловживати цим у жод­ному разі не можна. Інакше бу­дуть немотивовані громадян­ські вибухи, а це підтекст до майбутніх соціальних революцій.

– Якою Ви бачите модерніза­цію Федерації профспілок України і якою б хотіли бачити ФПУ? Що для цього треба зро­бити?

– Насамперед Федерація профспілок України має бути структурою, яку б поважали як соціальні партнери, так і на міжнародному рівні. Складова модернізації ФПУ передбачає кілька позицій: кадрова політи­ка, підготовка до суспільно важливої роботи, ведення пере­говорів на усіх рівнях. На жаль, ми тут багато чого втратили.

Сьогодні профактивістам вельми потрібні сучасні профе­сійні знання, тренінги, необхід­ні навички роботи, знання фі­нансових інструментів, вміння прочитати фінансовий план під­приємства і віднайти, наскільки відкрито працює роботодавець, вирішення трудових конфлік­тів. І таких вимог дуже багато.

Ми хочемо, щоб ФПУ була помітною фігурою в єврострук­турах, у вирішенні питань, які стосуються реалізації Угоди про асоціацію з ЄС. Тобто ми вже перелаштовуємо себе на новий формат людини з євро­пейської сім’ї. Отже, інстру­менти дії профспілок теж ма­ють бути іншими.

Я бачу чимало проблем, ми сьогодні ведемо досить жор­стку дискусію щодо оптиміза­ції роботи профспілок та їх по­зиції у взаємодії з владою, робо­тодавцями. Нам як громадян­ському суспільству потрібні ді­єві інструменти впливу.

– Ви є представником проф­спілкової сторони у тристорон­ньому діалозі з владою та ро­ботодавцями. Скажіть, будь ласка, коли буде підписано Ге­неральну угоду?

– Ми могли підписати Генугоду ще минулого року, з по­передньою владою. Про те ми її не підписали. Хоча було чима­ло пропозицій: і з профспілко­вої сторони, і від сторін влади та роботодавців. Але на тих умовах, які нам пропонував то­дішній уряд і роботодавці, ми не погодилися. І думаю, що в цьому немає трагедії. Генугода 2010–2012 років діятиме доти, доки не буде укладено нову. В цьому документі – доволі висо­кий рівень захисних бар’єрів, які ми прописали у 2010 році і якими користуємося досі.

Чи готовий Уряд сьогодні сісти за стіл переговорів із нами? Це питання я насампе­ред адресую йому. Чи готові роботодавці? Нещодавно було підписано Меморандум про співпрацю між Федерацією ро­ботодавців України та Федера­цією профспілок щодо заходів, які дадуть змогу зберегти робо­чі місця, уникнути масового скорочення працівників у зв’язку з фінансовою кризою, яку сьогодні спостерігаємо.

– Що, власне, робитиме Феде­рація профспілок України для того, щоб українські товари стали конкурентоспроможними?

– Насамперед йдеться про якісні робочі місця. Часто ро­ботодавці та бізнесмени заяв­ляють про те, що низька про­дуктивність праці, отже, не можна підвищувати заробітну плату, а отже, ми не можемо продавати свої товари, якісно надавати послуги.

А від чого залежить продук­тивність праці? Це нові техно­логії, нова техніка і відповідна кваліфікація працівників.

Ми, профспілки, вимагаємо, щоб підвищення кваліфікації відбувалося системно і на но­вітній основі. Профтехучили­щам, там, де навчають робітни­чим професіям, потрібне відпо­відне проходження практики, чого вже багато років немає. Країна випускає фактично не­сертифікованих спеціалістів, які не можуть одразу присту­пити до роботи.

Ми через Генугоду прописа­ли, що роботодавці погоджу­ються сплачувати кошти на на­вчання та підготовку кадрів. Внесено відповідні зміни до ЗУ «Про зайнятість населення». Але нам потрібна допомога Уряду, який має стимулювати, спонукати бізнес, коли прива­тизуються підприємства, від­буваються зміни у їх структурі, до відповідних вкладень у мо­дернізацію.

– Сьогодні Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС. Що робитимуть профспілки у си­туації, коли за умовами МВФ буде заморожено заробітну плату, пенсійні та соціальні ви­плати?

– Хочу нагадати, що ФПУ опонує Міжнародному валют­ному фонду. І робила це неодноразово, шляхом пікетуван­ня київського офісу МВФ, шля­хом проведення телемосту з Вашингтоном. Ми є членами Міжнародної конфедерації профспілок – найбільшого профоб’єднання, яке діє у по­над 160 країнах світу та пред­ставляє міжнародний профрух.

Сьогодні потрібно не тільки в економічній частині імпле­ментувати вимоги України до Європи, а й у соціальній.

– Після того, як ФПУ тимчасо­во втратила Будинок спілок на Майдані Незалежності, що зроблено, щоб його відродити?

– По-перше, ми знайшли міс­ця розташування апарату ФПУ та членським організаціям – погорільцям. Щоправда, є не­зручності, бо розташовані не разом, а на п’яти наших об’єктах. До того ж за кожний ква­дратний метр площі тепер до­водиться платити по 85 грн.

По-друге, більш-менш забез­печили робочі місця. І насампе­ред завдяки допомозі фондів соцстрахування, які на наше прохання надали нам у тимча­сове користування свої списані комп’ютери.

По-третє, оцінено завдані ма­теріальні збитки – тільки по майну, яке було в користуванні апарату ФПУ та господарського управління, ця сума становить понад 11 млн грн.

По-четверте, займаємося Бу­динком профспілок. Ми заяви­ли про наміри його відбудува­ти, створено Благодійний фонд, зберегли господарське управ­ління для цієї роботи, щоправ­да, були змушені вчетверо ско­ротити чисельність працівників.

Обстоюємо разом із Київ­міськпрофрадою право на від­будову своєї власності. Хоча, відверто скажу, це не так просто.

– На порядку денному Ради ФПУ розглядалося питання мо­дернізації профспілкової ді­яльності, структурних змін, по­силення дієвості у захисті прав та інтересів спілчан. Які гло­бальні завдання буде вирішу­вати з’їзд?

– Відповідно до Статуту чер­говий VІІ з’їзд ФПУ має відбу­тися у І кварталі 2016 року.

Це, на думку більшості чле­нів Президії, надто віддалена дата. Треба наблизити його проведення у 2015 році.

По-перше, до цього часу вже напевне буде ясність з консти­туційною реформою та в інших сферах.Треба рухатися від сис­теми панування олігархічного капіталу до соціально орієнто­ваного ринку.

По-друге, у 2015 році у біль­шості членських організацій ФПУ пройдуть з’їзди та звітно-виборні конференції. Тому ба­жано було б у документах з’їзду ФПУ врахувати їх проблемні питання, сформувати Раду за новими принципами, обрати делегатів. Тим самим ми почує­мо кожну організацію. Однак хочу звернутися до членських організацій, термін вищих ор­ганів яких закінчується після 1 листопада 2015 року, з прохан­ням наблизити проведення з’їздів і звітно-виборних конфе­ренцій. Конкретну дату з’їзду необхідно визначити не пізні­ше як за три місяці до його від­криття.

З метою початку роботи над підготовкою з’їзду запропоно­вано створити комісію, до якої увійдуть члени Ради ФПУ, для напрацювання таких важли­вих документів з’їзду, як про­грама ФПУ, Статут ФПУ в но­вій редакції, резолюції, що ви­значають основні напрями ро­боти профспілок на найближ­чий час. Отже, фактично ми розпочнемо підготовку про­грамних документів з’їзду для їх широкого обговорення профактивом.

04.07.2014

Тетяна РУБАН, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини