ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Розмова з Головою Федерації профспілок Волинської області Іваном КАРПОМИЗОМ

Включитись у перезавантаження всього профспілкового господарства

– Федерація профспілок облас­ті розглядає соціальний діалог як один з головних чинників запобі­гання соціальним конфліктам та забезпечення соціальної стабіль­ності в регіоні. Ще задовго до при­йняття Закону «Про соціальний діалог в Україні» в області було запроваджено механізм співпраці влади, роботодавців, профспілок задля піднесення ефективності соціального діалогу та колективно-договірної роботи. Порозумін­ня соціальних партнерів підтвер­дилося передусім ще 2005 року, коли голова обласної державної адміністрації підписав розпоря­дження «Про розвиток соціально­го діалогу та співпраці між орга­нами виконавчої влади, профспіл­ковими об’єднаннями та організа­ціями роботодавців області».

Треба сказати, що й усі наступ­ні губернатори продовжували дію цього розпорядження. Відповід­но, до складу колегії ОДА ввій­шов голова ФПО, до колегій ра­йонних державних адміністрацій і виконкомів міських рад введено голів координаційних рад проф­спілок та організацій роботодав­ців, утворено координаційні ради профспілок, організації робото­давців, міські й районні тристо­ронні соціально-економічні ради. З того часу в усіх містах і районах області одними з перших в Украї­ні укладаються тристоронні тери­торіальні угоди. З ініціативи пре­зидії ФПО торік ухвалено розпо­рядження голови обласної дер­жавної адміністрації «Про додат­кові заходи щодо розвитку соці­ального діалогу в області».

Нині триває робота з внесення змін до Закону «Про соціальний ді­алог в Україні» в частині створен­ня тристоронніх соціально-економічних рад і укладення територі­альних угод на рівні міст та райо­нів. Можна сказати, що наша об­ласть у цьому плані випереджає Закон років на десять. І тут слід віддати належне спільній діяль­ності районних і міських організа­цій роботодавців та координацій­них рад профспілок, серед голів яких найактивнішими є Л. О. Кузь­мич (Камінь-Каширський район), Г. А. Дзецько (Горохівський ра­йон), О. М. Розова (Володимир-Волинський район), Ю. І. Калістра­тов (м. Нововолинськ) та ін.

Переконаний, що вдосконален­ню механізму соціального парт­нерства сприяє практика укладен­ня відповідних угод і колективних договорів на територіальному рів­ні. Нині, крім обласної, районних і міських територіальних угод, укладаються й реалізуються низ­ка двосторонніх обласних угод в окремих галузях, де соціальний діалог також на належному рівні. Тому щоразу й доходиш висновку, що дієвий, конструктивний соці­альний діалог – один з головних векторів діяльності профспілок.

– Розкажіть, будь ласка, про до­свід профспілок Волині щодо вдо­сконалення колдоговірної робо­ти. Чи маєте якісь свої цікаві й ді­єві напрацювання в цій площині?

– Це питання на постійному контролі ФПО та членських органі­зацій. У нашій області колдоговір­ним процесом охоплено 85,3% облі­кової кількості штатних працівни­ків – на кілька відсоткових пунктів вище, ніж у середньому по країні. Переважну більшість колдоговорів укладено на тих підприємствах та в організаціях, де діють профспіл­ки. Й завдяки грамотній попере­дній роботі та успішно проведеним переговорам у більшість укладе­них колдоговорів внесено низку двосторонніх зобов’язань, що є ви­щими за встановлені чинним зако­нодавством, Генеральною, галузе­вими та територіальними угодами! Колдоговірному процесу приділя­ється значна увага під час навчан­ня профспілкових кадрів і активу. Крім того, питання обговорюється й у телепрограмі «Захищеність». Досить сказати, що окремі райони зуміли довести до 100% рівень охо­плення колдоговірним процесом основного кола підприємств, що звітують. Із соціальними партнера­ми досягнуто домовленості, а об­ласна тристороння соціально-економічна рада склала й ухвали­ла графік продовження згаданої ро­боти на 2014 рік.

– Що Ви могли б сказати стосов­но соціальної відповідальності бізнесу на прикладах різного роду структур у вашій області? Чи мають місце складнощі з утворенням профорганізацій на тих чи інших підприємствах?

– Розпорядження голови ОДА з питань соціального діалогу, про яке я казав, без перебільшення було кроком назустріч профспіл­кам, спонукало інші сторони до таких самих дій. Чого вартий лише один його пункт, адресова­ний керівникам органів виконав­чої влади: «організувати роботу із створення первинних профспілко­вих організацій на підприємствах і в організаціях, де вони відсутні, незалежно від форм власності».

Передусім хотів би зазначити, що профспілки області добре співпрацюють та мають повне взаємо­розуміння з обласним об’єднанням організацій роботодавців, зокрема його головою В. І. Цибульським. Очолюване ним підприємство ВАТ «СКФ «Україна», на якому трудять­ся понад тисячу людей, є прикла­дом соціальної відповідальності бізнесу, що успішно вирішує соці­альні питання через колективний договір; це справді соціально орієн­товане підприємство. Загалом на багатьох підприємствах області, навіть в умовах економічної кризи, керівники зуміли зберегти кваліфі­ковану робочу силу і забезпечити своєчасну виплату зарплати, до того ж значно вищого рівня, ніж встановлений законодавчо чи пе­редбачений галузевими угодами. Серед них ТзОВ «Модерн – Експо» (П. П. Пилипюк), ТзОВ «Гербор-Холдінг» (О. В. Борбелюк), ВАТ «Волинь-Авто» (Ю. С. Корольчук), ВАТ «Луцьксантехмонтаж» № 536 (В. Г. Чорнуха).

Щодо утворення первинних профорганізацій, то практика по­казує, що соціальний захист ви­щий там, де укладено колдоговір, а колдоговір є переважно там, де діє профорганізація. Принагідно хочу навести слова відомого в об­ласті керівника сільгосппідпри­ємства «Угринів» А. А. Турака, який на зустрічі з профактивом сказав: «Роботодавець, якщо не є шахраєм, має сам бути зацікавле­ний в укладенні колдоговору».

Я завжди навожу як приклад спільне підприємство з іноземни­ми інвестиціями Луцького району «Кромберг енд Шуберт», де колись між адміністрацією і «кишенько­вою» радою трудового колективу був укладений формальний колдо­говір, який крім зобов’язань і ціло­го комплексу штрафів нічого пра­цівникові не давав. Лише після того, як за межами підприємства була створена профорганізація й не без втручання регіонального профоб’єднання проведено перего­вори та укладено справжній, гід­ний наслідування колдоговір, що передбачає низку положень, соці­альних пільг, компенсацій у сфері оплати праці, зайнятості, охорони праці, вдалося переконати керів­ника підприємства, німецького ін­вестора, що з профорганізацією потрібно рахуватись.

Як і скрізь, проблеми із ство­ренням профорганізацій є і в на­шій області, особливо на приват­них підприємствах. Для їх вирі­шення використовуються всі на­явні для цього важелі: від соці­ального діалогу, укладення кол­договору до використання інших, законодавчо захищених методів.

– Ваша думка щодо шляхів піднесення ефективності профспілкового руху в області й загалом у країні. Що, на Ваш погляд, є необхідним для ор­ганізаційного й фінансового зміцнення профспілок?

– Безперечно, профспілки декларують свою аполітич­ність. Разом з тим, останні по­дії в країні й окремо в регіонах показали, що прикриватись цим принципом профспілкам не тільки не потрібно, а й не­безпечно. Впевнений, що профспілка повинна вислов­лювати своє бачення всіх про­цесів, які є в суспільстві, й по можливості на них впливати.

Що ми маємо сьогодні? Проф­спілка – це орган, до якого йдуть по гроші, яка виконує функцію оздоровлення дітей, проводить культмасову діяльність. Коли ж порушуються права працівників, пишуть скарги, притому до ви­щих профспілкових органів, ігно­руючи первинну ланку.

Працівника захищає профспіл­ковий орган, а кожен окремий член профспілки не відчуває сво­єї ролі в цьому процесі. Нам сьо­годні потрібно виховати проф­спілкового бійця, який не запиту­ватиме: «А що я маю з профспіл­ки?». Тому питання мотивації профспілкового членства висува­ється чи не на перший план.

Як цього домогтись? Скажу, що соціальний діалог повинен бути на регіональному, галузевому та дер­жавному рівнях. На підприємстві ж відносини профспілки з робото­давцем мають бути не панібрат­ськими, а суто діловими, щоб профком у будь-який час міг вказати ро­ботодавцю на порушення закону.

Сьогодні треба включатись у перезавантаження всього проф­спілкового господарства, почина­ючи від первинної ланки, завер­шуючи ФПУ. Я почав би з органі­заційної роботи. Профспілкам по­трібна «чистка» своїх лав. Чомусь профспілкові органи побоюються скидати аморфний баласт, очис­титись від споживацького підхо­ду, меркантильних забаганок час­тини їхніх членів. Потрібно про­вести переоблік членів профспіл­ки, ввести електронний облік, об­міняти профспілкові квитки. На часі подумати про підведення всіх профспілок під єдиний Ста­тут, увести однакові підходи до фінансової діяльності. Не може нас не турбувати й робота з підго­товки профспілкових кадрів.

Надалі потрібно всім перегля­нути виконання головного прин­ципу діяльності профспілок – принципу солідарності та вироби­ти єдині методи його виконання. Для цього необхідно поліпшити співпрацю та інформаційну ді­яльність між усіма профспілкови­ми структурами, змінити став­лення до навчання профактиву.

21.03.2014

Тетяна МОРГУН, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини