ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Розмова із заступником Голови ФПУ Євгеном ДРАП’ЯТИМ

Борітеся – поборете

Аж зареве, та загуде,

Козак безверхий упаде,

Розтрощить трон, порве порфіру,

Роздавить вашого кумира,

Людськії шашелі. Няньки,

Дядьки отечества чужого!

Не стане ідола святого,

І вас не стане…

Тарас Шевченко

Розмову вела Анна Рєпіч

редактор відділу «ПВ»

– Євгене Михайловичу, окрес­літь своє бачення щодо від­значення ювілею Кобзаря у нинішній час.

– З початку року Україна відзначає 200 років від дня на­родження Тараса Григоровича Шевченка. На жаль, святку­ванням це назвати важко, оскільки триває скорбота за загиблими на Майдані. Що­денно відходять від нас новіт­ні Герої України, яких після тяжких поранень не вдається врятувати… Проте постать Шевченка і його слова: «Борі­теся – поборете…» сьогодні звучать у сердці кожного па­тріота, у серці кожного грома­дянина, на вустах колективів, громад – країни в цілому, яка зазнала і відчула на собі не­справедливість, приниження, неправду. Гірко й боляче гово­рити, що терпелива і мирна споконвіків нація на благодат­ній Богом даній землі у XXI столітті продовжує боротися за своє право бути господарем власного життя і краю. Але ви­никає питання: з ким йде бо­ротьба, проти кого і за що? На­прошується відповідь біблій­на – добра зі злом, правди з не­правдою, боротьба за волю, за незалежність. 22 роки україн­ської державності і ці гасла знову актуальні. Тоді, коли єв­ропейський світ живе, розви­вається, долає кризи, непоро­зуміння, йде шляхом поступу до мирного громадянського суспільства, взаємоповаги на­цій і народів, визнання найви­щими цінностями прав і сво­бод людини, одночасно збері­гає довкілля і спадщину, дбає і працює на майбутнє своїх громадян і країн, а такі цін­ності, як відкритість, свобода, рівність, правдивість, плекан­ня миру, – стали нормою.

Чому у цих країнах біль­шість громадян може досягти успіху та гідного життя, а в нас – ні? Чи нероботящі, не­здатні, невчені, непрацьовиті, нетямущі громадяни України? Чи щось інше? Ні. Система цінностей не та! І хочеться зга­дати слова Тараса Шевченка:

Кругом неправда і неволя,

Народ замучений мовчить.

І, на жаль, як не гірко визна­вати, до сьогоднішнього дня це було дійсністю. Але во­скреслі слова Кобзаря –

Борітеся – поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!

зняли табу на мовчання (німо­ту) й оновлюють нашу країну найвищою ціною – життям со­тні загиблих на Майдані зна­йомих і незнайомих нам Геро­їв, з якими поруч були на Май­дані, в Будинку спілок. Вони полягли, щоб ми жили в іншій країні, в країні правди, спра­ведливості, цінування люди­ни, її особистості, її гідності. За що боровся і був царатом позбавлений волі і відправле­ний на заслання Тарас Шев­ченко, із забороною писати і малювати? За своє огненне слово, яким возвеличував на­род, героїв Січі, Коліївщини і спопеляв царів, лукавих геть­манів, князьків.

– Минуло рівно чотири місяці після того, як Президія ФПУ прийняла Постанову «Про від­значення 200-річчя від дня на­родження Тараса Шевченка». Розкажіть, будь-ласка, до­кладніше, що вже зроблено, що є у планах? Яка доля екс­позиції, що її було присвячено цій значній даті і яка була роз­міщена в Будинку спілок?

– Цей рік у нашій державі оголошено Роком Кобзаря, і нині активно проводяться різ­номанітні заходи в трудових колективах, навчальних закла­дах, у регіонах, зокрема й за участі та ініціативи профспі­лок. Напередодні та у день на­родження митця, пророка і бор­ця чи не в усіх куточках нашої країни відбудуться заходи, до яких долучимося й ми. Як при­клад, у Сімферополі з ініціати­ви директора школи, учнів та освітян Криму, громадськості, ФПУ у НВК «Консоль» 15 люто­го відбувся конкурс, присвяче­ний 200-річчю Тараса Шевчен­ка. У ході заходу було відкрито виставку-експозицію «Шляха­ми Кобзаря» та започатковано створення музею, куди переда­но значну частину колекції та експонатів.

Щодо виставки-експозиції у Будинку спілок хочу сказати, що книги позаминулого і ми­нулого століть, світлини, Коб­зарі різних років видання, зна­чки, листівки, бюсти, марки, які збиралися впродовж 30 ро­ків, зокрема й портрети Шев­ченка, шаблі не згоріли під час пожежі у Будинку проф­спілок, а були знищені після захоплення будинку силовика­ми й тітушками. Деякі з них зникли, а розбиті, на превели­кий жаль, важко відновити. Проте завдяки спільним діям майданівців, журналістів і громадскості все ж вдалося врятувачи більшу частину ви­ставки. Було фізично знищено й лозунг виставки: «Борітеся – поборете!», однак дію цих слів не зупинити… Особи, які це робили, з великою ненавистю поставилися до Шевченка. Ма­буть, їм так пекли ті слова, вони їх так боялися, що спер­шу розтрощили експонати, а потім цілилися в обличчя Коб­заря на книгах. Мабуть, їх лють до Тараса виникла тому, що він був символом Майда­ну, його портрети, слова і ло­зунги були присутні скрізь – майже на кожній палатці. На мою думку, сьогодні Тарасу Григоровичу було б не сором­но відзначати 200-річчя, бо та сила духу, про яку він так ба­гато писав, була в серцях усіх учасників акцій від самого по­чатку, коли люди повстали проти свавілля.

І тут я хочу навести слова Миколи Жулинського, акаде­міка НАН України:

«Коли Шевченко творив свого «Пророка»… Україна чахла від зневіри, бо була при­спана продажними «патріота­ми», які «дивились та мовча­ли. Та мовчки чухали чуби». Ці «німії, подлії раби, підніж­ки царськії, лакеї капрала п’яного» («Юродивий») не во­ліли прокидатися від рабсько­го сну.

Такої високої, чистої прав­ди, оголеної до нерва націо­нальної гідності, яка болісно вхопила за серце кожного чес­ного українця, ніхто ще не ви­словлював. Бо поет вірив і знав:

Правда оживе,

Натхне, накличе, нажене

Не ветхеє, не древлє слово

Розтліннеє, а слово нове.

Між людьми криком пронесе

І люд окрадений спасе

Од ласки царської…

(Осії, глава ХІV)».

– Постановою Президії ФПУ було створено Організацій­ний комітет з відзначення 200-річчя від дня народжен­ня Тараса Шевченка. Окрес­літь його завдання, чим саме він займається та які заходи планується провести наразі?

– 3 березня відбулося засі­дання Оргкомітету з відзна­чення 200-річчя від дня наро­дження Тараса Шевченка, на якому було розглянуто хід реа­лізації заходів, передбачених у Постанові, зокрема з органі­зації проведення тематичних уроків, літературно-мистецьких свят, Шевченківських чи­тань, виставок творів, плака­тів, фотографій, матеріалів пе­ріодичної преси минулих ро­ків, присвячених великому по­ету. Зазначалося, що на окре­мих підприємствах, організа­ціях відбулися культурно-мистецькі акції «Наша пісня, наше слово… слава України», Шевченківські свята та фести­валі тощо.

Член Оргкомітету, голова Профспілки працівників куль­тури України Людмила Пере­лигіна зазначила, що святкові заходи до ювілею проводяться у тісній співпраці з Міністер­ством культури України. Вона наголосила на великому зна­ченні святкування ювілею Кобзаря в об’єднанні нації.

Окрім того, ФПУ протягом року проведе Всеукраїнську студентську науково-практичну конференцію «Творча спад­щина Тараса Шевченка: акту­альність і сучасність», візьме участь у встановленні пам’ятних знаків на честь Т. Г. Шев­ченка тощо. Нині ведеться ак­тивна робота щодо організації і проведення фотографування скульптурних робіт, встанов­лених Тарасові Шевченку в ре­гіонах України, та виготовлен­ня фотоальбомів, фотоплака­тів. Розпочалося й проведення Шевченківських читань, ви­ставок творів, культурно-мистецьких акцій, організація туристично-краєзнавчих похо­дів молоді «Шляхами Кобзаря по рідній Україні» та багато іншого.

На завершення хочу нагада­ти, що розпочався Великодній піст, через який нам треба про­йти впродовж 40 днів шляхом очищення від злоби і ненави­сті, самоїдства і самовихвалян­ня, фарисейства і словоблуддя, подолання зневаги до слабшо­го й бідного, лакейства перед чинами і багачами. Слід озбро­їтись правдивістю і прощен­ням, постом і мудрістю, пра­цею і молитвою, допомогою нужденним і одиноким, сиро­там і бідним, хворим і засудже­ним. А понад усе візьмімо Божі заповіді, шевченківські доро­говкази і заповіти, щоб під но­вим лозунгом Пророка:

І на оновленій землі

Врага не буде супостата,

А буде син і буде мати

І будуть люде на землі

зустріти Христове Воскресін­ня словами: «Христос Воскрес! Воістину Воскрес! Воскресла Україна!»

Молитви

І

Царям, всесвітнім шинкарям –

І дукачі, і таляри,

І пута кутії пошли!

Робочим головам, рукам

На сій окраденій землі

Свою Ти силу низпошли!

Мені ж, мій Боже, на землі

Подай любов, сердешний рай,

І більш нічого не давай!

24.V.1860. Петербург

ІІ

Царів, кровавих шинкарів,

У пута кутії окуй,

В склепу глибокім замуруй!

Трудящим людям, всеблагий,

На їх окраденій землі

Свою ти силу низпошли!

А чистих серцем? – Коло їх

Постав Ти ангели свої,

Щоб чистоту їх соблюли!

Мені ж, о, Господи, подай

Любити правду на землі

І друга щирого пошли!

25.V.1860

ІІІ

Злоначинающих спини,

У пута кутії не куй,

В склепи глибокі не муруй!

А доброзиждущим рукам

І покажи, і поможи,

Святую силу низпошли!

А чистих серцем? – Коло їх

Постав Ти ангели свої

І чистоту їх соблюди!

А всім нам вкупі на землі

Єдиномисліє подай,

І братолюбіє пошли!

27.V.1860

ІV

Тим неситим очам,

Земним богам, царям –

І плуги й кораблі,

І всі добра землі,

І хвалебні псалми –

Тим дрібненьким богам!

Роботящим рукам,

Роботящим умам –

Перелоги орать,

Думать, сіять, не ждать,

І посіяне жать –

Роботящим рукам.

Добросердим, малим,

Тихолюбцям святим,

Творче неба й землі,

Долгоденствіє їм

На сім світі, – на тім

Рай небесний пошли!

Все на світі – не нам,

Все богам тим, царям:

І плуги й кораблі,

І всі добра землі,

Моя любо, а нам –

Нам любов між людьми!

31.V.1860. Петербург

Т. Г. Шевченко

09.03.2014

Анна РЄПІЧ, редактор відділу «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини