ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Плідність і щирість – основні риси співпраці ФПУ та Фонду імені Фрідріха Еберта

Актуальні питання співробітництва Федерації профспілок України та Регіонального представництва Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні розглядалися під час робочої зустрічі 14 січня у Будинку профспілок. У зустрічі взяли участь заступники Голови ФПУ Сергій Кондрюк і Євген Драп’ятий, керівник департаменту виробничої політики та колективно-договірного регулювання апарату ФПУ Олена Лобченко, екс-директор Регіонального представництва Фонду імені Фрідріха Еберта Урсула Кох-Лаугвітц і новопризначений директор Штефан Мойзер. Свою думку про головні результати та пер­спективи співпраці з профспілками висловили колишній і новопризначений директори Фонду імені Фрідріха Еберта.

Олексій ПЕТРУНЯ

Інформаційно-аналітичний центр ФПУ

Урсула Кох-Лаугвітц: «Найголовніший ворог у нашій роботі – рутина»

– Які основні результати своєї роботи в Україні Ви могли б окреслити?

– На мою думку, найважливі­шим є те, що ми проводили чи­мало плідних дискусій, у тому числі під час семінарів і конфе­ренцій, і що ми дійшли до лю­дей, які працюють на підприєм­ствах у регіонах. Тепер ми знає­мо їхню точку зору щодо проце­сів, які відбуваються в суспіль­стві. Це надзвичайно важливо з двох причин. По-перше, ці люди мають брати участь в управлін­ні, зокрема й профспілками. По-друге, у представників центральних профспілкових органів із деяких питань іноді спостері­гається інше розуміння проблем, ніж у людей на місцях, у регіо­нах, адже вони працюють безпо­середньо на підприємствах.

Ми намагалися, аби в ході жи­вої дискусії розглядалися події, які відбуваються у країні. Ми ро­зуміємо: розв’язання проблеми ніхто не привезе із собою у валі­зі. Дива не станеться. Одна із важливих тем, які ми обговорю­вали й вирішували спільно з профспілками, – це тіньова за­йнятість. Річ у тім, що в Києві близько 50% осіб працюють у ті­ньовому секторі економіки й отримують зарплату «в конвер­тах». Профспілкам неабияк складно реально вплинути на та­кий стан речей. Саме для мінімі­зації процесів тіньової зайнятос­ті спільно з Федерацією профспі­лок України ми організовували семінари та конференції.

Іще одна актуальна тема, якій ми приділяли велику увагу, – за­йнятість і працевлаштування молоді. Це важливо і для моло­дих людей, і для профспілок, і для майбутнього держави в ціло­му. Також обговорювалася про­блема розроблення і впрова­дження інновацій, що нині неабияк актуально. Один із яскра­вих прикладів спільної участі вирішення цієї проблеми – су­перзахід, що відбувся на підпри­ємстві «Південмаш» у Дніпропе­тровську. У Донецьку, Дніпропе­тровську, Харкові ми з колегами обговорювали питання, у який спосіб профспілка може брати участь у модернізації підприєм­ства, а не виявитися її жертвою. Зазвичай роботодавці поясню­ють: у зв’язку з модернізацією ми звільняємо людей. Проте ви­вільнені кошти не завжди спря­мовуються на модернізацію ви­робництва. Слід зауважити, що останнім часом у цьому питанні спостерігається позитивна тен­денція. І я впевнена, що так три­ватиме і в майбутньому.

У своїх виступах Президент України Віктор Янукович, Прем’єр-міністр Микола Азаров за­являють про нагальну потребу модернізації економіки. Проте надзвичайно важливо, аби ті, хто цим займатиметься, мали чітке уявлення про перебіг цьо­го процесу. І головне, щоб люди, які працюють на підприємствах, не залишалися осторонь і теж мали змогу брати участь у модернізації. На цьому ми по­стійно акцентуємо увагу.

Останнім часом ми багато дискутували щодо зони вільної торгівлі. Як німці, ми, звісно, це підтримуємо. Проте слід розумі­ти, що вільна торгівля має здій­снюватися за чіткими та зрозу­мілими правилами. Адже тех­нічна модернізація має відбува­тися разом із соціальною. Це дві сторони однієї медалі, і їх по­трібно завжди розглядати разом.

– Які питання все-таки не вда­лося вирішити?

– Питання, які я перелічила вище, потребують вирішення, над ними ще належить багато працювати. Важливо, що за цими напрямами в усіх регіонах ми знайшли зацікавлені органі­зації та окремих людей, аби пра­цювати далі. Помітила: іноді люди губляться перед пробле­мою, мовляв, що ми спроможні зробити, як можемо вплинути на її розв’язання? Під час чис­ленних конференцій і семінарів таки вдалося подолати цей скепсис і вселити в людей надію і віру, що можна вплинути на ситуацію, і ми маємо це робити. Вкрай важливо, аби люди зрозу­міли , що заради досягнення успіху вже зараз потрібно почи­нати щось робити, інакше все залишиться на тому самому рів­ні. Наш Фонд набув великого до­свіду співпраці із профспілками у багатьох країнах світу. Укра­їнські профспілки, на жаль, не дуже добре представлені на міжнародному рівні. Цей недо­лік належить виправляти спіль­ними зусиллями.

– За ці роки проведено чимало плідних переговорів з українськими партнерами. Що б Ви могли відзначити в цих відно­синах, які головні риси людей, із якими співпрацювали, виділити?

– У нашій співпраці я ціную ясність, чіткість, відвертість, живий діалог і постійне праг­нення до нового. Адже найголовніший ворог у нашій робо­ті – це рутина.

– Ви брали участь у численних спільних заходах не лише в Ки­єві, а й у регіонах. Які історичні та природні пам’ятки Вас заці­кавили або ж вразили?

– Я назву дві речі. Колись по­бувала в донецькій шахті на гли­бині тисячі метрів. Мене надзви­чайно вразило те, в яких нелюд­ських умовах доводиться працю­вати простим людям, я цього не забуду до кінця своїх днів. Адже такі умови існують на багатьох українських шахтах.

Моя батьківщина в Німеччи­ні розташована на узбережжі, тому я завжди залюбки їжджу до моря. Звісно ж, я побувала не у всіх чудових куточках Украї­ни. Найбільше полюбляю бува­ти у місцях, де залишилася пер­возданна природа.

– Повертаючись на батьківщи­ну, Ви, безумовно, залишаєте шматочок душі в Україні. Що хочете побажати Україні та її народу?

– Хочу побажати досягти по­зитивного результату на шляху до соціальної держави. Зараз люди виходять на вулицю, про­тестуючи проти корупції. Вони кажуть: ми хочемо працювати за чіткими, зрозумілими прави­лами. Бажаю, аби в Україні зрос­ла така політична сила, яка мо­гла б урахувати побажання всіх людей і знайти компроміси. З німецького досвіду знаємо, що це справа не одного дня. Але з таким прагненням, сподіваюся, зерно проросте і ви збиратимете гарний урожай.

Штефан Мойзер: «Я маю дужеперспективні плани»

– Хто Ви за освітою? Якого до­свіду набули перед приїздом в Україну?

– Я юрист і політолог. Навчав­ся в Німеччині та Парижі. У го­ловних офісах Фонду імені Фрі­дріха Еберта в Бонні та Берліні працюю понад вісім років. Із 2008 року займаюся регіоном, до яко­го входять Росія, Україна, Біло­русь, балканські країни. Кілька років тому я познайомився з Урсулою Кох-Лаугвітц. Тоді я мав змогу бувати у цих країнах, ознайомитися з ситуацією, тому можна сказати, що я маю певне уявлення про ці країни.

– Що Вам особливо запам’яталося у поїздках до України?

– Відвідування Чорнобиль­ської АЕС, що відбулося за спри­яння Профспілки атомників України. Тобто якщо підсумува­ти все сказане, то я маю певний доробок, знання, на яких базува­тиметься моя робота в Україні.

– Як Ви вважаєте, починаєте ро­боту в Україні з чистого аркуша чи все-таки маєте конкретні плани, завдання, які належить вирішу­вати насамперед і в перспективі?

– Я розумію, що на мене покла­дається велика відповідальність, адже я вступаю на посаду після такого попередника, як Урсула. Маємо чимало досягнень, надто у співпраці із профспілками. Звісно, ми обговорили основні цілі та блоки роботи, які базува­тимуться на попередньому досві­ді. Наприклад, серед питань, які ми обговорюватимемо найближ­чим часом, – участь працівників і профспілок у процесах модерні­зації та приватизації підпри­ємств. Олігархи в Україні мають гарне представництво, тим часом наймані працівники теж потре­бують надійної підтримки.

– З чого Ви плануєте розпоча­ти? Якими виявляться перші кроки?

– Насамперед сяду за стіл пе­реговорів із партнерами. Зви­чайно ж, напередодні можна прочитати багато різних книг, але безпосередній живий кон­такт набагато важливіший, аби потім не шкодувати й не гадати, чому ж плани не спрацювали.

27.01.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини