ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Розмова з Володимиром ШКВАРКОВСЬКИМ, головою Чернівецької обласної Ради профспілок

Профспілки мають розірвати замкнене коло, щоб зміцнитися

– Останні два десятиліття виявилися непростими. Мож­на сказати, це були роки пере­вірки на міцність наших проф­спілкових лав, здатність тери­торіального профспілкового об’єднання перебудовувати свою діяльність.

Судіть самі. Дві масштабні повені, фінансово-економічна криза, спад виробництва, зрос­тання безробіття, заборгова­ність із виплати зарплати тощо. В цій ситуації облпрофрада, її членські організації постійно шукали й удосконалювали фор­ми та методи своєї діяльності.

Критично оцінюючи пройде­ний шлях, можна з упевненістю стверджувати: профспілки Бу­ковини не лише вистояли і збе­регли свій статус, а й розшири­ли вплив на всі сторони життя й діяльності трудових колекти­вів. Довели свій конструкти­візм, послідовність і принципо­вість в обстоюванні інтересів працівників, уміння утримува­ти стабільність у трудових ко­лективах. Ми пройшли шлях від «конфронтації» до соцдіало­гу й почали сповна використо­вувати механізм соцпартнерства. Обласна рада профспілок – репрезентативне профоб’єднання – остаточно утвердилася як важлива й невід’ємна скла­дова життя області.

– Яка ж динаміка розвитку й нинішній стан соціального партнерства?

– В області налагоджено по­стійний конструктивний діалог між облдержадміністрацією, обласною радою, профспілками та роботодавцями. Створені та діють обласна, міські й районні тристоронні соціально-економічні ради. Представники профспілок є членами колегій облас­ної, районних держадміністра­цій, постійно беруть участь у ре­гіональних комісіях, засідан­нях, нарадах тощо. З окремих питань облдержадміністрація та президія облпрофради ухва­люють спільні рішення.

Традиційним стало укладен­ня обласної, міської і районної територіальних угод. Цьогоріч президія облпрофради вперше затвердила пакет мінімальних соціальних зобов’язань, що їх наші профспілкові організації обстоювали у процесі укладен­ня колдоговорів і угод на 2013–2014 роки. Практично всі наші пропозиції увійшли до зобов’язань обласної Територіальної угоди на 2013–2015 роки, підпи­саної 22 квітня ц. р.

Поза сумнівом, головним інструментом забезпечення захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів людини праці є колективний договір. Щорічні виїзні семінари-наради в районах області в рамках колдоговірної кампа­нії за участі соціальних парт­нерів сприяли тому, що за останні три роки показник охоплення працівників колективно-договірним регу­люванням соціально-трудових відносин зріс із 78,6 до 89,9%.

Заслуговує на увагу робота із вдосконалення колективно-договірного захисту працівни­ків у галузях освіти і науки, охорони здоров’я, лісового гос­подарства, філії ПАТ «Укртеле­ком» та УД ППЗ «Укрпошта», підприємствах ТОВ «Машза­вод», олійно-жировий комбі­нат, ПАТ ЕК «Чернівціобленер­го», КП «Чернівціводоканал», ТОВ «Розма», Буковинський державний фінансово-економічний університет.

Торік завдяки об’єднанню зусиль сторін соцпартнерства, громадському контролю забез­печено постійне зростання зарплати практично в усіх га­лузях народногосподарського комплексу краю, а також зна­чне скорочення заборгованос­ті із зарплати. Станом на 1.09.2013 року заборгованість становила лише 59,3 тис. грн. Це найнижчий показник серед областей України. Тим часом на економічно активних під­приємствах області заборгова­ності зовсім немає.

– Як роботодавці реагують на діяльність чи створення на своїх підприємствах проф­спілкової організації?

– Як на мене, роботодавці не мають боятися профспілок, а навпаки, всіляко сприяти їм як соціальному партнерові. Наявність профспілки – своє­рідна візитна картка робото­давця, яка свідчить, що з цією фірмою можна співпрацюва­ти. Створивши профорганіза­цію в трудовому колективі, ми відкриваємо дорогу із зустріч­ним рухом: члени профспілки захищені через профком, кол­договір, а роботодавець співпрацює із членами профспіл­ки, які мають і права, й кон­кретні обов’язки.

На жаль, не всі роботодавці так вважають, ми дедалі часті­ше стикаємося зі спробами ве­ликого бізнесу протидіяти створенню профорганізацій: господарські керівники зде­більшого принципово інші, ніж десять років тому. Це або перероджений капіталізова­ний корпус «червоних директо­рів», або нова генерація ринко­вих адміністраторів, інтереси яких відчутно різняться від ін­тересів найманих працівників. Тож продовжуватимемо прово­дити роз’яснювальну роботу...

– Що, на Ваш погляд, потріб­но для фінансового та органі­заційного зміцнення профспі­лок і профспілкового руху?

– Упродовж двадцяти двох років, тобто з дня створення ФПУ, це питання періодично об­говорюється на різних рівнях. Більшість профлідерів усвідом­лює, що організаційно сильною профспілка буде лише за умови сильного профцентру. А проф­центр сильний лише тоді, коли фінансово міцний, коли має ко­шти не лише для утримання апарату, а й реалізації різнома­нітних програм.

На жаль, конкретного рі­шення так і не прийнято. Тому всім нам потрібно чимскоріш визначатися. Адже профвнес­ки – це не відрахування до каси взаємодопомоги, а виявлення солідарності, внесок у спільну боротьбу за права та інтереси людини праці. Членський вне­сок сплачується не в первинну організацію, а в профспілку.

Фінансову самостійність, у тому числі первинної організа­ції, слід розглядати не як абсо­лютне право на всі членські внески, а як право володіння і розпорядження власними ко­штами, достатніми для здій­снення статутних функцій і по­вноважень. Вважаємо, що аль­тернативою могло б бути за­провадження членськими ор­ганізаціями ФПУ системи роз­поділу та руху профспілкових внесків на основі стандартних довідок і транзитних рахунків.

Потрібно розірвати замкне­не коло, коли організаційному зміцненню профспілок пере­шкоджає брак фінансів, а фі­нансовій стабілізації заважає організаційна слабкість проф­спілкових структур.

– Володимире Антоновичу, до яких методів найкращої мотивації профчленства вда­ються профспілки області?

– Головний мотиваційний чинник перебування у проф­спілці – це ефективна робота всіх профспілкових структур – від профгрупи до облпрофради, а також поінформованість чле­нів профспілок і суспільства в цілому про їх діяльність.

Допоки пересічний спілча­нин не буде максимально поін­формований про діяльність свого профкому, райкому, міськкому, обкому, облпрофра­ди, доти він не розумітиме ролі профспілки, не братиме актив­ної участі в її роботі. Щодо форм і методів роботи облпрофради, то я передусім від­значив би активізацію роботи профспілкових структур з мо­лоддю – нашим головним ре­зервом. При облпрофраді ство­рена й успішно працює Моло­діжна рада. На нашу пропози­цію у старших класах загаль­ноосвітніх шкіл області запо­чатковано проведення проф­спілкових уроків. Традиційни­ми стали конкурси серед сту­дентських команд вишів під девізом «Профспілка готова тебе захистити», проведення обласних зборів голів первин­них профорганізацій, виїзних нарад-семінарів щодо особли­востей ведення переговорів та укладення колдоговорів тощо.

Водночас база профспілко­вого членства нині значною мі­рою зміщується в недержав­ний сектор економіки. На біль­шості новостворених фірм, ко­оперативів, товариств, зокрема у сфері сервісу, з одного боку, власники й адміністратори до­сить жорстко протидіють ство­ренню профорганізацій, а з ін­шого, – працівники не наважу­ються обстоювати своє консти­туційне право на об’єднання в профспілку, побоюючись втра­тити робочі місця, тому й пого­джуються на всі умови хазяїв.

Тож мотивація профспілко­вого членства – найважче і водночас одне з головних на­ших завдань.

– Якими є позиція, діяльність місцевих владних органів, ор­ганізації роботодавців, ФПУв ситуації зі спробами незакон­ного відчуження профспілко­вого майна?

– Судові тяжби щодо визнання недійсними правовстанов­люючих документів, що засвід­чують право власності на це майно за облпрофрадою та її членськими організаціями, та передання його Фонду держ­майна тривають уже понад два з половиною роки. Ми вдячні ФПУ і ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», які надають нам посильну допомогу під час роз­гляду судових справ. Представ­ники органів виконавчої вла­ди, місцевого самоврядування та організації роботодавців підтримують нас, проте, на жаль, нічого вдіяти не можуть.

Ми залишаємося на чіткій позиції: це майно було і є проф­спілковим. Адже жоден держав­ний орган не надав докумен­тального підтвердження фактів наявності державної частки власності в об’єктах Чернівець­кої облпрофради та її членських організацій, тому будь-які вимо­ги щодо визнання за іншими суб’єктами права володіння, ко­ристування та розпорядження профмайном – безпідставні.

Будь-які погрози або дії, спрямовані на дискредитацію облпрофради та її членських організацій, ми розцінюємо як спробу заволодіти профмай­ном, послабити матеріальну базу облпрофради й перешко­дити її законній діяльності.

03.11.2013

Тетяна МОРГУН оглядач «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини