Розмова з Анатолієм Кінахом, народним депутатом, президентом Українського союзу промисловців і підприємців
Держбюджет на 2014 рік має забезпечити соцзахист громадян
Уряд схвалив проект
Державного бюджету України на наступний рік. Ця подія відбулася на фоні дискусії
щодо підписання Угоди між Україною і Євросоюзом про асоціативне членство нашої
держави у цій міжнародній організації. Якими мають бути роль і вплив
громадських організацій на бюджетний процес, що нам чекати від асоціації з
ЄС? На ці та інші запитання відповідає президент Українського союзу
промисловців і підприємців, співголова міжфракційного депутатського
об’єднання ВРУ «Європейський вибір» Анатолій Кінах.
Головне – своєчасно
та
змістовно
– Анатолію Кириловичу, яким, на Вашу думку, має бути
Держбюджет України у сучасних реаліях? Чи зможе він забезпечити
соціально-економічний захист наших співгромадян?
– Основні параметри Держбюджету–2014 мають бути збалансовані
так, щоб забезпечити завдання економічного розвитку й соціального захисту
громадян. Принципово важливим є те, що відповідно до вимог Конституції Уряд
своєчасно вніс до Верховної Ради проект Держбюджету на 2014 рік – до 15
вересня. Це є підтвердженням, у т. ч. для наших партнерів у світі, що ситуація
в Україні прогнозована і що наша країна має свою стратегію
соціально-економічного, фінансового розвитку. І в цілому своєчасне внесення і
ухвалення збалансованого Держбюджету – дуже важливий чинник покращення
інвестиційного клімату й ефективного розвитку за всіма напрямами діяльності.
Ще один важливий показник позитивності бюджетного процесу –
змістовність головного фінансового документа країни. Прогнозується зростання
ВВП на 3%, інфляція на 8%, дефіцит бюджету приблизно на рівні 3,7 відсотка.
Принципове значення має те, що проект Держбюджету на наступний рік було
розроблено на основі чіткого прогнозу – як ми завершимо поточний, 2013 рік.
Дуже важливо, що в основі пріоритетів Держбюджету на
наступний рік закладено й соціальні ініціативи Президента України Віктора
Якуновича. І парламенту, й Уряду необхідно чітко зрозуміти, що Глава держави,
затвердивши соціальні ініціативи, висуває вимогу не лише своєчасного
перерахунку мінімальних соціальних стандартів, зарплат, пенсій. Адже в
соціальних ініціативах є дуже серйозні вимоги, на основі яких формуються умови
ділової, економічної активності. І на цьому потрібно зосередитися Уряду.
По-перше, це підсилення програм імпортозаміщення, щоб не
споживати імпортну продукцію, яку ми спроможні виробляти самі, в таких обсягах,
як нині. Це вкрай важливі програми локалізації виробництва для ефективного
використання нашого науково-технічного, промислового, кадрового потенціалу.
Це питання реформування системи оплати праці. Президент вимагає, щоб таке
реформування відбувалося в балансі з наповненням соціальних фондів, включаючи
Пенсійний. Тобто це вимагає суттєвого реформування соціальних фондів в
Україні.
– На початку нашої розмови Ви акцентували увагу на необхідності
забезпечення у Держбюджеті балансу економічного розвитку й соціального захисту
громадян. Як, на Ваш погляд, має відбуватися економічний розвиток України, щоб
наблизити її економіку до європейських і світових стандартів?
– Окрім виконання соціальних завдань, потрібно максимально
підсилювати бюджетну складову, яка стосується економічного розвитку та спрямована
на модернізацію економіки й підвищення конкурентоспроможності нашої продукції.
Я впевнений, що в нас є шанс чітко й системно виконати це завдання. Парламент
має своєчасно прийняти збалансований бюджет–2014 у термін, визначений
Конституцією і Бюджетним кодексом. І це буде основною запорукою ефективного
розвитку та зміцнення позитивних результатів уже в наступному, 2014 році.
Впевнений, що над ухваленням Держбюджету мають працювати всі політичні сили у
парламенті, адже йдеться про головний фінансовий закон, який має бути
відстороненим від поточної політичної конкуренції.
Наближаючись до Європи
– Анатолію Кириловичу, зараз дуже багато говорять про певні
ризики у зв’язку з підписанням Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС. Що можна
відповісти на такі застереження?
– З огляду на певні ризики, пов’язані із підписанням Угоди
про зону вільної торгівлі з ЄС, Україні важливо не створювати катастрофічні
прогнози, а максимально сконцентруватися на реалізації величезного промислового,
науково-технічного, кадрового потенціалу.
Чому в України такий важкий євроінтеграційний шлях, на
відміну від інших країн? В ЄС добре розуміють, що наша країна – потужний
конкурент. Але це не привід для самозаспокоєння, це стимул для виконавчої й
законодавчої гілок влади докласти максимум зусиль для адаптації української
економіки до умов вільної торгівлі з Європою й реалізації низки заходів, які в
цивілізованому світі називають державним протекціонізмом.
Кожна держава світу дбає про захист своїх національних
економічних інтересів. І Україна не має бути винятком, бо інтеграція створює
певні ризики для країни, адже ринок стає більш відкритим, де відповідно
зростає і конкуренція.
– Але ризики справді великі?
– Пригадую 2008–2009 роки, коли в Німеччині почав стрімко
падати ринок автомобілів, і відповідним чином знизилися обсяги виробництва.
Бундестаг, уряд і центральний банк миттєво зібралися, аби відреагувати на
ситуацію. Було відпрацьовано низку заходів, які, зокрема, передбачали преміальну
винагороду з бюджету країни кожному покупцеві німецьких автомобілів. Так діють
усі розвинені країни світу. Україна готова співпрацювати з європейськими
компаніями щодо виробництва зернозбиральних комбайнів і тракторної техніки. У
Херсоні, до речі, схожий проект уже реалізується. Тож треба створювати якомога
більше можливостей для втілення подібних програм, бо держава, яка ефективно не
відпрацьовує і починає споживати імпортну продукцію, яку спроможна виробляти
сама, автоматично починає фінансувати робочі місця за кордоном, поповнювати
бюджети інших країн, втрачаючи при цьому перспективні галузі.
– Не секрет, що вимоги до стандартів України та ЄСдуже
різняться? Як вийти з цієї ситуації?
– За дорученням Президента України Віктора Януковича
створено відповідну Робочу групу, яка займатиметься адаптацією наших технічних
регламентів й стандартів до вимог Євросоюзу. Вкрай важливо під час
інтеграційних процесів максимально відпрацювати заходи з підтримки
вітчизняного автомобільного, авіаційного, енергетичного й транспортного машинобудування
– галузей, які прославляють Україну в світі й зміцнюють нашу економічну
безпеку.
Треба діяти відповідально
– Перед Верховною Радою і Кабінетом Міністрів України
постали відповідальні соціально-економічні й політичні завдання. Як би Ви визначили
їх пріоритетність?
– Насамперед це підписання Угоди про асоціацію з Європейським
Союзом, низка стратегічно важливих заходів з адаптації української економіки
до умов вільної торгівлі з Європою, мінімізація наслідків протистояння на
митному кордоні Російської Федерації, а також ризиків, пов’язаних зі зниженням
темпів розвитку світової економіки.
Нині, консолідуючи політичну волю й об’єднуючи зусилля,
необхідно вирішувати доволі складні завдання. Найпринциповіше значення має
формування сприятливих умов для розвитку вітчизняного підприємництва,
розв’язання проблем доступу до кредитних ресурсів, зниження навантаження на
фонд оплати праці для підвищення конкурентоспроможності нашої продукції, недопущення
подальшого збільшення перевірок і силового тиску правоохоронних органів на
малий та середній бізнес.
Не секрет, що зараз малий і середній бізнес потерпає від
надмірного силового й корупційного тиску, на що неодноразово звертав увагу
Президент України Віктор Янукович. Треба проводити системну роботу з
недопущення таких ситуацій, з огляду незворотності інтеграції України до ЄС,
де поважне ставлення до бізнесу є нормою. Вкрай необхідно також удосконалювати
законодавство, адаптувати його до правил Євросоюзу. Наразі ухвалено Закон
України «Про охоронну діяльність», а за участю експертів і парламентарів
розробляються проекти законів «Про зброю», «Про детективну діяльність», «Про
протидію протиправному поглинанню і захопленню підприємств» тощо.
Хочу наголосити: асоціація з ЄС – це не фініш, це старт великої
роботи з адаптації української економіки, законодавства тощо до європейських
норм. Її треба починати виконувати вже зараз, тому наше завдання – розробити і
якнайшвидше подати до парламенту проекти законів, які підсилять національну безпеку
нашої держави й сприятимуть покращенню інвестиційного клімату.
22.09.2013
Олексій ПЕТРУНЯ
|