ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Розмова з Анатолієм Кінахом, народним депутатом, президентом Українського союзу промисловців і підприємців

Держбюджет на 2014 рік має забезпечити соцзахист громадян

 Уряд схвалив проект Дер­жавного бюджету України на наступний рік. Ця подія відбулася на фоні диску­сії щодо підписання Угоди між Україною і Євросо­юзом про асоціативне членство нашої держави у цій міжнародній органі­зації. Якими мають бути роль і вплив громадських організацій на бюджет­ний процес, що нам чека­ти від асоціації з ЄС? На ці та інші запитання відпові­дає президент Українсько­го союзу промисловців і підприємців, співголо­ва міжфракційного депу­татського об’єднання ВРУ «Європейський вибір» Анатолій Кінах.

Головне – своєчасно та змістовно

– Анатолію Кириловичу, яким, на Вашу думку, має бути Держбюджет України у сучас­них реаліях? Чи зможе він за­безпечити соціально-економічний захист наших співгромадян?

– Основні параметри Держбюджету–2014 мають бути збалансовані так, щоб забезпе­чити завдання економічного розвитку й соціального захис­ту громадян. Принципово важ­ливим є те, що відповідно до вимог Конституції Уряд своє­часно вніс до Верховної Ради проект Держбюджету на 2014 рік – до 15 вересня. Це є під­твердженням, у т. ч. для наших партнерів у світі, що ситуація в Україні прогнозована і що наша країна має свою страте­гію соціально-економічного, фінансового розвитку. І в ціло­му своєчасне внесення і ухва­лення збалансованого Держбю­джету – дуже важливий чин­ник покращення інвестиційно­го клімату й ефективного роз­витку за всіма напрямами діяльності.

Ще один важливий показ­ник позитивності бюджетного процесу – змістовність голов­ного фінансового документа країни. Прогнозується зростан­ня ВВП на 3%, інфляція на 8%, дефіцит бюджету приблизно на рівні 3,7 відсотка. Принципове значення має те, що проект Держбюджету на наступний рік було розроблено на основі чіткого прогнозу – як ми завер­шимо поточний, 2013 рік.

Дуже важливо, що в основі пріоритетів Держбюджету на наступний рік закладено й со­ціальні ініціативи Президента України Віктора Якуновича. І парламенту, й Уряду необхідно чітко зрозуміти, що Глава дер­жави, затвердивши соціальні ініціативи, висуває вимогу не лише своєчасного перерахунку мінімальних соціальних стан­дартів, зарплат, пенсій. Адже в соціальних ініціативах є дуже серйозні вимоги, на основі яких формуються умови діло­вої, економічної активності. І на цьому потрібно зосередитися Уряду.

По-перше, це підсилення програм імпортозаміщення, щоб не споживати імпортну продукцію, яку ми спроможні виробляти самі, в таких обся­гах, як нині. Це вкрай важливі програми локалізації виробни­цтва для ефективного викорис­тання нашого науково-технічного, промислового, ка­дрового потенціалу. Це питан­ня реформування системи оплати праці. Президент вима­гає, щоб таке реформування відбувалося в балансі з напо­вненням соціальних фондів, включаючи Пенсійний. Тобто це вимагає суттєвого реформу­вання соціальних фондів в Україні.

– На початку нашої розмови Ви акцентували увагу на необ­хідності забезпечення у Держ­бюджеті балансу економічно­го розвитку й соціального за­хисту громадян. Як, на Ваш погляд, має відбуватися еко­номічний розвиток України, щоб наблизити її економіку до європейських і світових стандартів?

– Окрім виконання соціаль­них завдань, потрібно макси­мально підсилювати бюджет­ну складову, яка стосується економічного розвитку та спря­мована на модернізацію еконо­міки й підвищення конкурен­тоспроможності нашої продук­ції. Я впевнений, що в нас є шанс чітко й системно викона­ти це завдання. Парламент має своєчасно прийняти збалансо­ваний бюджет–2014 у термін, визначений Конституцією і Бюджетним кодексом. І це буде основною запорукою ефектив­ного розвитку та зміцнення по­зитивних результатів уже в на­ступному, 2014 році. Впевне­ний, що над ухваленням Держ­бюджету мають працювати всі політичні сили у парламенті, адже йдеться про головний фі­нансовий закон, який має бути відстороненим від поточної по­літичної конкуренції.

Наближаючись до Європи

– Анатолію Кириловичу, зараз дуже багато говорять про пев­ні ризики у зв’язку з підписан­ням Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС. Що можна відпо­вісти на такі застереження?

– З огляду на певні ризики, пов’язані із підписанням Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС, Україні важливо не створювати катастрофічні прогнози, а мак­симально сконцентруватися на реалізації величезного промис­лового, науково-технічного, кадрового потенціалу.

Чому в України такий важ­кий євроінтеграційний шлях, на відміну від інших країн? В ЄС добре розуміють, що наша країна – потужний конкурент. Але це не привід для самозас­покоєння, це стимул для вико­навчої й законодавчої гілок влади докласти максимум зу­силь для адаптації української економіки до умов вільної тор­гівлі з Європою й реалізації низки заходів, які в цивілізова­ному світі називають держав­ним протекціонізмом.

Кожна держава світу дбає про захист своїх національних економічних інтересів. І Украї­на не має бути винятком, бо ін­теграція створює певні ризики для країни, адже ринок стає більш відкритим, де відповід­но зростає і конкуренція.

– Але ризики справді великі?

– Пригадую 2008–2009 роки, коли в Німеччині почав стрім­ко падати ринок автомобілів, і відповідним чином знизилися обсяги виробництва. Бундес­таг, уряд і центральний банк миттєво зібралися, аби відреа­гувати на ситуацію. Було від­працьовано низку заходів, які, зокрема, передбачали премі­альну винагороду з бюджету країни кожному покупцеві ні­мецьких автомобілів. Так ді­ють усі розвинені країни світу. Україна готова співпрацювати з європейськими компаніями щодо виробництва зернозби­ральних комбайнів і трактор­ної техніки. У Херсоні, до речі, схожий проект уже реалізуєть­ся. Тож треба створювати яко­мога більше можливостей для втілення подібних програм, бо держава, яка ефективно не від­працьовує і починає спожива­ти імпортну продукцію, яку спроможна виробляти сама, ав­томатично починає фінансува­ти робочі місця за кордоном, поповнювати бюджети інших країн, втрачаючи при цьому перспективні галузі.

– Не секрет, що вимоги до стандартів України та ЄСдуже різняться? Як вийти з цієї ситуації?

– За дорученням Президента України Віктора Януковича створено відповідну Робочу групу, яка займатиметься адаптацією наших технічних регламентів й стандартів до вимог Євросоюзу. Вкрай важ­ливо під час інтеграційних процесів максимально відпра­цювати заходи з підтримки вітчизняного автомобільного, авіаційного, енергетичного й транспортного машинобуду­вання – галузей, які прославля­ють Україну в світі й зміцню­ють нашу економічну безпеку.

Треба діяти відповідально

– Перед Верховною Радою і Кабінетом Міністрів України постали відповідальні соціально-економічні й полі­тичні завдання. Як би Ви ви­значили їх пріоритетність?

– Насамперед це підписання Угоди про асоціацію з Європей­ським Союзом, низка страте­гічно важливих заходів з адап­тації української економіки до умов вільної торгівлі з Євро­пою, мінімізація наслідків про­тистояння на митному кордоні Російської Федерації, а також ризиків, пов’язаних зі знижен­ням темпів розвитку світової економіки.

Нині, консолідуючи полі­тичну волю й об’єднуючи зу­силля, необхідно вирішувати доволі складні завдання. Най­принциповіше значення має формування сприятливих умов для розвитку вітчизняного під­приємництва, розв’язання про­блем доступу до кредитних ре­сурсів, зниження навантажен­ня на фонд оплати праці для підвищення конкурентоспро­можності нашої продукції, не­допущення подальшого збіль­шення перевірок і силового тиску правоохоронних органів на малий та середній бізнес.

Не секрет, що зараз малий і середній бізнес потерпає від надмірного силового й коруп­ційного тиску, на що неоднора­зово звертав увагу Президент України Віктор Янукович. Тре­ба проводити системну роботу з недопущення таких ситуацій, з огляду незворотності інтегра­ції України до ЄС, де поважне ставлення до бізнесу є нормою. Вкрай необхідно також удоско­налювати законодавство, адап­тувати його до правил Євросо­юзу. Наразі ухвалено Закон України «Про охоронну діяль­ність», а за участю експертів і парламентарів розробляються проекти законів «Про зброю», «Про детективну діяльність», «Про протидію протиправному поглинанню і захопленню під­приємств» тощо.

Хочу наголосити: асоціація з ЄС – це не фініш, це старт вели­кої роботи з адаптації україн­ської економіки, законодав­ства тощо до європейських норм. Її треба починати вико­нувати вже зараз, тому наше завдання – розробити і якнай­швидше подати до парламен­ту проекти законів, які підси­лять національну безпеку на­шої держави й сприятимуть покращенню інвестиційного клімату.

22.09.2013

Олексій ПЕТРУНЯ

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини