ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Розмова з Юрієм КУЛИКОМ, Головою Федерації професійних спілок України

Від мінімумів до соціальних стандартів

 – Нині широко обговорюється питання невідповідності офі­ційно визначеного прожитко­вого мінімуму існуючим еконо­мічним реаліям в Україні. Юрію Миколайовичу, могли б Ви пояснити, чому виникла не­обхідність оновлення цього державного стандарту?

– Розмір прожиткового міні­муму, який залежить від вели­чини споживчого кошика, зна­чно занижений, оскільки норми його розрахунку застаріли. Про­тягом 13 років прожитковий мі­німум продовжує обчислювати­ся без урахування соціально-економічної ситуації в Україні, змін, які виникли у потребах на­селення з розвитком національ­ного споживчого ринку товарів та послуг і економічної відкри­тості. І це незважаючи на те, що згідно із законодавством набори продуктів харчування непродо­вольчих товарів і послуг, які входять до споживчого кошика, мають переглядатися не рідше одного разу на п’ять років. Як наслідок, склад споживчого ко­шика не задовольняє мінімаль­ні потреби людини. Зокрема, ді­ючий розрахунок прожиткового мінімуму побудовано лише з урахуванням потреб елементар­ного виживання людини. Вели­чина прожиткового мінімуму не враховує низку життєво необ­хідних витрат, а саме: на будів­ництво чи придбання житла або його оренду, на освіту, оздоров­лення, утримання дітей у до­шкільних навчальних закладах, на платні медичні послуги тощо. Крім того, у структурі цього показника для працездат­них осіб не закладено податок на доходи з фізичних осіб, який є доволі суттєвим для заробіт­ної плати людини.

– Для чого використовується прожитковий мінімум?

– Прожитковий мінімум – це основний державний соціаль­ний стандарт, на основі якого визначаються державні соці­альні гарантії, зокрема розмір мінімальної зарплати і пенсії за віком, розмір соціальної до­помоги та стипендій, визначен­ня права на призначення соці­альної допомоги і субсидії, га­рантій та стандартів обслугову­вання, забезпечення у сферах охорони здоров’я, освіти тощо. На сьогодні показник прожит­кового мінімуму залишається одним із ключових при характе­ристиці рівня життя населення, визначення критеріїв бідності, що є основою для реалізації со­ціальної політики та розроблен­ня окремих державних соціаль­них програм. Нині норми, за­кладені у прожитковому міні­мумі українців, суттєво нижчі за фізіологічні, а набір непродо­вольчих товарів узагалі не за­безпечує багатьох потреб люди­ни. У частині набору продоволь­чих товарів спостерігається не­відповідність медичним нор­мам споживання продуктів хар­чування, що рекомендовані Українським НДІ гігієни харчу­вання МОЗ. За всіма основними категоріями продовольчих то­варів, окрім хлібних продуктів, маємо значне заниження норм споживання: до 61% для молока та молочних продуктів, до 36,1% для м’яса та м’ясопродуктів. Що ж стосується непродовольчих товарів, то, наприклад, для ди­тини віком до одного року одяг та харчування взагалі не перед­бачені. Для дитини віком до шести років передбачена одна шуба або зимове пальто на два роки тощо. Для дорослої люди­ни – чоловіча куртка на синте­поні – одна на чотири роки; жі­ноче пальто зимове – одне на ві­сім років. Нині необхідно онови­ти споживчий кошик з ураху­ванням сучасних споживчих по­треб населення. На жаль, наші соціальні партнери вважають, що прожитковий мінімум має задовольняти елементарні по­треби, а не середній суспільний стандарт споживання.

– Юрію Миколайовичу, яким шляхом треба йти, щоб досягти консенсусу щодо оновлення прожиткового мінімуму?

– За ініціативою ФПУ почина­ючи з 2012 року проводиться сис­темна робота сторін соцдіалогу щодо напрацювання пропозицій з удосконалення методики роз­рахунку прожиткового мініму­му. Першим результатом цієї роботи стала узгоджена позиція щодо зміни методології визна­чення прожиткового мінімуму з нормативного на комбінований метод. Тобто необхідно розрахо­вувати набір продуктів харчу­вання нормативним методом, а набір непродовольчих товарів і послуг визначати у відсотково­му співвідношенні. Перехід до ринкових засад кардинально змінив ситуацію на споживчому ринку. На сучасному етапі про­позиція товарів та послуг вклю­чає широкий асортимент зі зна­чним діапазоном цін та якісних характеристик для однакових за призначенням одиниць товарів і послуг, який упродовж незна­чного проміжку часу може змі­нитися. У такій ситуації є недо­цільним встановити нормативи та терміни споживання за кож­ним товаром непродовольчої групи та кожним видом послуг для населення. Варто звернути увагу на досвід наших сусідів з цього питання. Наприклад, у Ро­сії у 2012 році прийнято Феде­ральний Закон «О потребитель­ской корзине в целом по Россий­ской Федерации», згідно з яким споживчий кошик росіянина те­пер виглядає так: 50% – продук­ти харчування, 25% – непродо­вольчі товари, 25% – послуги. На сьогодні ж в Україні продукти харчування становлять майже 55%. До Верховної Ради України було подано проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прожитко­вий мінімум», яким пропонуєть­ся змінити існуючий порядок формування прожиткового міні­муму. Згідно з поданим законо­проектом у структурі прожитко­вого мінімуму витрати на про­дукти харчування мають стано­вити 60%. ФПУ не згодна з та­кою позицією, адже це фактич­но «консервація» бідності в Україні.

– Розкажіть докладніше про конкретні дії профспілок. Що вже зроблено на шляху до оновлення прожиткового мінімуму?

– З метою пошуку шляхів ви­рішення проблемних питань, пов’язаних із заниженням роз­міру прожиткового мінімуму, 15 лютого 2013 року ФПУ, за сприяння Представництва Фон­ду імені Ф. Еберта в Україні, проведено експертний семінар «Гідне життя для всіх! Соціаль­но справедливий прожитковий мінімум». На початку квітня ц. р. за ініціативою профспілок відбулась експертна нарада за участю представників законо­давчої та виконавчої влади, ро­ботодавців і науковців щодо ре­формування методології визна­чення розміру прожиткового мі­німуму, співвідношення таких понять, як мінімальна заробіт­на плата та прожитковий міні­мум тощо. Зокрема, пропозиції щодо актуалізації та удоскона­лення прожиткового мінімуму були надіслані Прем’єр-міністру України Миколі Азаро­ву в пакеті профспілкових про­позицій до Програми діяльності Кабінету Міністрів України на 2013 рік, Раді національної без­пеки і оборони України – в рам­ках підготовки до розгляду на засіданні РНБО питання «Про ситуацію в сфері оплати праці та соціального забезпечення громадян», Національному ін­ституту стратегічних дослі­джень – у рамках участі у підго­товці Щорічного послання Пре­зидента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України в 2013 році, Комітету Верховної Ради України з питань соціаль­ної політики та праці – в рамках підготовки до комітетських слу­хань «Про стан виконання Реко­мендацій парламентських слу­хань на тему «Про хід виконан­ня в Україні Європейської соці­альної хартії (переглянутої), мі­ністру соціальної політики України Наталії Королевській – у рамках Переліку проблемних питань, які містять ознаки соці­альної несправедливості й по­требують урегулювання.

19 червня ц. р. у Комітеті ВРУ з питань соціальної політики та праці відбувся семінар на тему «Прожитковий мінімум: мето­дика визначення та напрями ви­користання у якості інструмен­ту державної соціальної політи­ки», на якому були схвалені від­повідні рекомендації. Представ­ники профспілок входили до складу робочої групи з напра­цювання цих рекомендацій. Від­так, ФПУ надіслала до Комітету профспілкові пропозиції, зокре­ма щодо термінового забезпе­чення затвердження оновлених наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і по­слуг з урахуванням реальної структури споживання населен­ня. Ми також запропонували внести зміни до відповідних за­конів щодо вилучення показни­ка «рівень забезпечення про­житкового мінімуму», удоско­налити методологію визначен­ня прожиткового мінімуму, про­вести у Верховній Раді України парламентські слухання на тему «Україна на шляху доєвропейських соціальних стандартів».

3 липня ц. р. на засіданні Пре­зидії ФПУ була прийнята Поста­нова «Про позицію ФПУ стосовно шляхів удосконалення методики розрахунку прожиткового міні­муму», згідно з якою принципо­вою профспілковою позицією є перехід до нового порядку фор­мування прожиткового мініму­му з використанням структурно­го підходу, виходячи з того, що в структурі прожиткового мініму­му витрати на продукти харчу­вання мають становити не біль­ше 50% з поетапним доведенням до 40–45%. Нині ж ми маємо на­мір звернутися до МОП із про­ханням надати технічну допомо­гу у розробленні рекомендацій щодо шляхів і підходів до вдо­сконалення методики розрахун­ку прожиткового мінімуму в Україні, досягнення науково об­ґрунтованого розміру, який від­повідає реаліям життя.

26.07.2013

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини