ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Розмова з головою Запорізької обласної ради профспілок Віктором СЛАСТЬОНОМ

 Наша мета – створити гідну систему соціального захисту трудівників

– Прагнемо на всіх рівнях до­сягти конструктивного соціаль­ного діалогу. Голову обласної ради профспілок включено до складу колегії облдержадміні­страції, а представників проф­спілок на територіальному рів­ні – до колегій райдержадміні­страцій. Представники Запо­різької облпрофради – члени об­ласного комітету з економічних реформ, обласної комісії з пи­тань погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, сти­пендій та інших соціальних ви­плат; робочої групи облдержад­міністрації з питань забезпечен­ня області основними продо­вольчими товарами, зерном та контролю цін на них тощо. Нині в області діє Регіональна угода між Запорізькою облдержадмі­ністрацією, облрадою, обласною федерацією роботодавців і Запо­різькою облпрофрадою на 2011–2013 роки, зобов’язання якої спрямовані на відновлення ви­робничого потенціалу області, підвищення зарплати, вирішен­ня проблем зайнятості, соціаль­ного захисту працівників тощо.

Поширена й практика угод на рівні міст і регіонів, такі уго­ди укладено в 17 районах облас­ті, зокрема Запорізькому, Віль­нянському, Кам’янсько-Дніп-ровському, Оріхівському та ін. Крім того, укладаються регіо­нальні угоди з галузевими управліннями облдержадміні­страції (освіта і наука, житлово-комунальне господарство), а та­кож між Державною податко­вою службою в Запорізькій об­ласті та відповідною профспіл­кою. Результативно працює об­ласна тристороння соціально-економічна рада. Тож позитивні зрушення є.

Однак профспілкову сторону завжди найбільше цікавлять питання гідної заробітної пла­ти, тим більше, що ми реалізує­мо цільову програму «Гідна оплата праці»; а крім того, без­пека праці, соціальний пакет, створення нових робочих місць.

Останнім часом, завдяки під­вищенню ролі профспілок, зрос­ла кількість колективних дого­ворів, й немає жодної профспіл­кової організації, де колектив­ний договір не укладено. (На жаль, це не стосується підпри­ємств малого бізнесу з кількіс­тю працівників 5–10 осіб, торго­вельних мереж, ТНК). Водночас обласна рада профспілок, член­ські організації систематично відстежують факти невиконан­ня колдоговірних зобов’язань. Так, виникла конфліктна ситуа­ція на КП «Водоканал». Але спільними зусиллями фахівців облпрофради та обкому проф­спілки ЖКГ цей конфлікт уда­лося досить швидко вирішити.

Більшість колдоговорів пе­редбачають тарифну ставку (оклад) на рівні й вище від вста­новленої галузевою угодою, й це вже запроваджено на половині наших металургійних підпри­ємств. Але є галузі, що відчутно відстають у цьому питанні (ав­тосільгоспмашинобудування, енергетика та електротехнічна промисловість, АПК). Краща си­туація в житлово-комунальному господарстві, але й там лише 67% підприємств дотримують норми галузевої угоди.

На виконання постанови Президії ФПУ від 23.12.2011 «Про запровадження Єдиної колдого­вірної кампанії «Єдині цілі, єдині дії» і з метою впорядку­вання переговорного процесу ми розробили Положення «Єди­на колективно-договірна кам­панія профспілкових організа­цій» Запорізької області: перед­бачено механізми взаємодії між угодами різного рівня й ко­лективними договорами, ефек­тивнішого використання право­вої, інформаційної, солідарної підтримки, й цей документ до­ведено до членських організа­цій.

Було проведено двомісячник із виявлення роботодавців, що ухиляються від участі в перего­ворах та укладенні колектив­них договорів там, де діє проф­спілка. На щастя, цьогоріч та­ких роботодавців не виявлено.

З 2007 року в області започат­ковано конкурс «Колективний договір – надійний захист тру­дових прав і соціально-економічних інтересів працівників», що проводиться з метою активі­зації колективно-договірної ро­боти, досягнення якіснішого рівня соціального діалогу. Пе­реможцями були, зокрема, ко­лективи Запорізького кабельно­го заводу, ДП «Мелітополь­ський завод «Гідромаш», КП «Запоріжелектротранс», мета­лургійного комбінату «Запо­ріжсталь», СПК «Світанок» Чер­нігівського району, Племзаводу «Степной» Кам’янсько-Дніпровського району, ВАТ «Запоріж­вогнетрив», ПАО «Запорізький автомобілебудівний завод» та ін. За безстроковою угодою до­бре співпрацюємо з обласним відділенням Національної служби посередництва і прими­рення. Взаємодія із соціальни­ми партнерами, НСПП за до­сить складних економічних, фі­нансових, соціальних факторів дозволила торік стримувати розростання конфліктних ситу­ацій і в цілому зберегти стабіль­ність соціально-трудових відно­син у трудових колективах.

На жаль, напруженою лиша­ється ситуація в ПАТ «Азмол» у м. Бердянську, ПАТ «Товари на­родного вжитку» (м. Меліто­поль), ДП «Запоріжцивільпро­ект». Тут основний чинник дес­табілізації – несвоєчасна випла­та заробітної плати.

Незважаючи на численні наші пропозиції і звернення, ви­моги до владних структур і ро­ботодавців, нам поки не вдалося повністю вирішити соціально-економічні проблеми людини праці. Чимало трудівників пра­цюють у режимі неповної зайня­тості. Тут ми іноді й розуміємо ті трудові колективи і тих пра­цівників, які погоджуються пра­цювати на таких умовах. Адже створення нового робочого міс­ця – справа дуже затратна. У розвинутих країнах звичайне робоче місце коштує близько 50 тис. доларів, а високотехноло­гічне – до мільйона. Тож втрача­ти наявні робочі місця – небажа­на розкіш, і це ми вже відчули на практиці: скорочення роботи на Алюмінієвому комбінаті, ліквідація Орсільмашу, Гуляй­пільского заводу сільгоспма­шин, підприємств будівельної промисловості та ін. Саме тому сьогодні немало трудових ко­лективів, навіть втрачаючи час­тину заробітку, погоджуються працювати за умов неповної за­йнятості, аби зберегти робочі місця. Але хай там як, а людина праці не повинна бути бідною, має заробляти стільки, щоб за­безпечити свою родину. А робо­тодавець не має права платити «мінімалку» за кваліфікований труд, тим більше платити в «конверті» та несвоєчасно. Над цими й іншими питаннями пра­цює і обласна рада профспілок, і галузеві профспілки.

– Яка роль профспілок у поліп­шенні охорони праці?

– Профспілки області переко­нані: передусім необхідне зако­нодавче відновлення служби охорони праці місцевих органів влади, яку 2007 року, можна ска­зати, незаконно поховали. Тим часом вона відігравала важливу роль не лише в управлінні охо­роною праці на території, а й у профілактиці травматизму (2012 року трапилося 90534 випадки; за оцінками фахівців, втрати становлять 2,5% внутрішнього валового продукту області).

Слід також добитися пере­гляду чинного «Положення про розслідування та облік нещас­них випадків невиробничого ха­рактеру» та введення до складу комісій з розслідування спеціа­лістів Фонду соціального стра­хування з тимчасової втрати працездатності. Це дозволить значно зменшити фальсифіка­ції, а саме переведення виробни­чих травм у невиробничі (реаль­ний травматизм на виробництві у 1,6 раза вище, ніж за офіцій­ною статистикою).

Вважаємо необхідним і від­новлення в колишніх розмірах фінансування заходів з охорони праці підприємств (0,5% від реа­лізованої продукції, платних послуг), як було до 2011 року. Це сприятиме приведенню робочих місць у відповідність до вимог чинних норм та правил, зрос­танню продуктивності, знижен­ню витрат на компенсації.

У контексті вирішення на­гальних завдань президія Запо­різької облпрофради направила до ФПУ пропозиції, що вимага­ють законодавчого врегулюван­ня. Підготовлено також пропо­зиції профспілок до обласної програми поліпшення умов пра­ці та виробничого середовища на 2013–2017 роки.

– Розкажіть, будь ласка, про форми навчання профактиву у вашій області.

– Це пріоритет нашої діяль­ності. Щорічно на засіданні Пре­зидії облпрофради затверджу­ються відповідні тематичні плани та графіки навчання. На профкурсах навчаються голови первинних профспілкових орга­нізацій, цехових комітетів, чле­ни комісій профкомів, представ­ники профспілок із питань охо­рони праці.

У 2012/2013 навчальному році вивчилися 4596 профспілкових працівників і активістів, у тому числі на базі профспілкових курсів облпрофради – 497 осіб. Серед форм і методів навчання – тренінги, ділові та рольові ігри, круглі столи, дискусії, семінари (в тому числі виїзні), аналіз про­блемних ситуацій, обмін досві­дом. Інформація про семінари розміщувалась на сайті ФПУ, друкувалася в місцевих газетах, лунала в передачах радіо й теле­бачення. Коли той чи інший курс завершується, слухачі оці­нюють його якість, висловлю­ють свої пропозиції й зауважен­ня, які враховуються при на­вчанні наступних груп кожної певної категорії працівників. Поширюється практика навчан­ня профактиву на міжнародних семінарах.

18.07.2013

Тетяна МОРГУН оглядач «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини