ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Розмова з міністром соціальної політики України Наталією КОРОЛЕВСЬКОЮ

 Якщо молодь готова їхати на село працювати, ми даємо своєрідний «старт-ап» – «підйомні» 10 мінімальних зарплат і житло

– Наталіє Юріївно, наскільки актуальною для України є про­блема безробіття?

– Безробіття – глобальна проблема для всіх країн. Це дуже важливе питання, оскіль­ки за останніми даними Між­народної організації праці, сьо­годні понад 200 млн людей у світі не мають робочих місць. Приміром, в Іспанії рівень без­робіття становить 26,6%, Пор­тугалії – 17,6%, Польщі – 12,6%. Ця проблема безпосередньо стосується і нашої країни. За статистикою МОП, рівень без­робіття в Україні за підсумка­ми минулого року склав 7,5%. Це один з найнижчих показни­ків у Європі й Україні за остан­ні роки – відбувається скоро­чення кількості зареєстрова­них безробітних. Але ми дуже добре розуміємо, що проблема є хоч і не критичною, однак не­простою, тому складати руки і радіти таким показникам не­має жодних підстав.

У травні на Міжнародному економічному форумі в Астані обговорювалось питання безро­біття, шляхи його подолання. Проте цілком зрозуміло, що не­має єдиного рецепта вирішен­ня цієї проблеми. Тому кожна країна повинна пройти свій шлях, мати свою карту руху в цьому напрямі.

– Чи існує рецепт подолання безробіття для України?

– Ви знаєте, що було прийня­то Закон України «Про зайня­тість населення», який набрав чинності 1 січня 2013 року. При­значено нового керівника Дер­жавної служби зайнятості – Марину Лазебну. Вона в найко­ротші терміни має сформувати нову структуру Служби зайня­тості, запровадити нову ідеоло­гію, змінити філософію роботи. Зокрема, визначено три ключо­вих завдання. По-перше, якомо­га швидше знаходити роботу для тих, хто її шукає. Це інди­катор ефективності Служби за­йнятості. Термін безробіття має бути скорочений макси­мум до 120 днів – це європей­ська практика. По-друге, якщо людина не може знайти роботу за фахом, їй потрібно надати можливість пройти навчання й отримати нову кваліфікацію або допомогти відкрити свою справу. Паралельно з цим, по-третє, Служба зайнятості пови­нна задіяти всі механізми й ін­струменти для того, щоб сти­мулювати розвиток малого та середнього бізнесу в Україні. Це одна з неосвоєних трудових ніш в Україні, що має коло­сальний потенціал.

Загалом, від керівництва Служби зайнятості очікуємо ефективної реалізації усіх по­ложень Закону «Про занятість населення», законодавчих іні­ціатив, а також ефективного і прозорого розподілу бюджет­них коштів, що виділяються на реалізацію її завдань.

– Якою, на Вашу думку, має бути ефективна політика за­йнятості?

– Завдання Служби зайня­тості – знаходити людям робо­ту, а не просто видавати допо­могу з безробіття. Тому перед нею постає завдання розробити проекти для того, щоб ми мо­гли гарантувати молоді перше робоче місце. Наша молодь, здобувши освіту, має одержати роботу. Для цього ключовими орієнтирами в роботі Служби зайнятості повинні бути моде­лювання та повне «відкриття» ринку зайнятості, зокрема шляхом більш ефективної вза­ємодії з роботодавцями.

Вже розроблено основні ці­льові показники, на які Служба зайнятості має вийти напри­кінці 2013 й у 2014 роках. Серед­ній показник по безробіттю – як середня температура по лі­карні – нас не влаштовує. Тому завдання абсолютно конкретні. У 2013 році мають бути працевлаштовані 490 тисяч безробіт­них, а у 2014 – понад 500 тисяч. Хочу підкреслити, що Служба зайнятості зобов’язана не про­сто знайти ці робочі місця, а й повністю контролювати про­цес працевлаштування та по­дальшу роботу людини. По­трібні повний супровід і гаран­тії того, що людина працюва­тиме на зазначених умовах, ро­ботодавець дотримуватиметь­ся всіх соціальних зобов’язань, а працівник дійсно буде забез­печений робочим місцем.

У нас перенавчають безро­бітних, але відсоток їх влашту­вання на роботу є досить низь­ким. Тому я переконана, що людину мають навчати під конкретне робоче місце, на за­мовлення роботодавця, щоб вона чітко розуміла, де саме буде працювати. 185 тисяч лю­дей мають пройти таку проце­дуру 2013 року, 200 тисяч – на­ступного.

Також ми очікуємо збіль­шення кількості людей, які отримали одноразову допомо­гу на відкриття власної справи. Цьогоріч цей показник має ста­новити 15 тисяч осіб, наступно­го року – вдвічі більше. Серед­ній розмір допомоги для від­криття малого бізнесу стано­вить приблизно 16 тисяч грн – це не такі великі гроші, проте непоганий ресурс для початку власної справи.

– Розкажіть докладніше про норми Закону «Про зайня­тість». Які права він гарантує?

– Окремі положення Закону «Про зайнятість» створюють реальні механізми залучення кваліфікованих спеціалістів до роботи на селі. Якщо молодь готова їхати на село працюва­ти, ми даємо своєрідний «старт-ап» – «підйомні» 10 міні­мальних зарплат і житло, яке перейде у власність молодої людини, якщо вона відпрацює 10 років. Важливо, щоб молодь була поінформована про таку можливість.

Що стосується стимулюван­ня роботодавців, то ми сьогод­ні готові компенсувати 100% єдиного соціального внеску за умови прийняття на роботу мо­лодих людей, одиноких мате­рів, інвалідів, дітей-сиріт, осіб передпенсійного віку. 2013 року такі заходи, за нашими розра­хунками, дозволять створити 26 тисяч робочих місць.

Також ми готові компенсу­вати 100% ЄСВ усім представ­никам малого бізнесу при ство­ренні робочих місць у пріори­тетних напрямках економіки. А також 50% його розміру робо­тодавцям, які створюють нові високооплачувані робочі місця – із заробітною платою від трьох мінімальних і вище. Приміром, якщо роботодавець відкрив позицію із заробітною платою 4 тисячі грн, держава поверне йому 1 тисячу. За під­рахунками, за цією програмою буде створено близько 70 тисяч робочих місць.

– Що слід зробити для того, аби «відкрити» ринок зайня­тості?

– Одним із ключових орієн­тирів є взаємодія з роботодав­цем. Гарні вакансії на дійсно кваліфікованих спеціалістів з високим рівнем заробітної пла­ти зазвичай не потрапляють до центрів зайнятості. Претенден­тів на привабливі робочі місця відшукують через кадрові агентства. Сьогодні ринок пра­ці є досить «закритим», і люди­ні не так просто потрапити на реальну біржу праці, де ціну­ються знання та досвід. Цього року належить створити 900 ти­сяч нових вакансій, у 2014-му – сформувати ринок у мільйон вакансій. Це серйозний ви­клик, і для цього потрібно не сидіти в офісах, а перебувати в постійному контакті з робото­давцями, на підприємствах, ра­хувати кожну вакансію, доби­ватися гарантованої роботи для молодих спеціалістів. Співпрацювати з інспекцією з питань праці – для легалізації кожної нової вакансії і працевлаштування найбільш гідних претендентів.

12.07.2013

Олена ОВЕРЧУК, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини