« на головну 22.12.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1263)
21
Листопад
 
Інтерв’ю
 
ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ


РУБРИКИ


Передплата





Статті Інтерв`ю

Розмова з Урсулою Кох-Лаугвітц, директором регіонального представництва фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі

Розмова з Урсулою Кох-Лаугвітц, директором регіонального представництва фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі

 Демократія потребує демократів

 – Міжнародна організація Фонд ім. Фрідріха Еберта працює в Україні вже 20 років. За цей час проведено значну роботу із стимулювання розви­тку громадянського суспільства та сприяння вирішенню соціальних про­блем. Які стратегічні цілі та пріоритети перебувають у центрі вашої уваги і на яку цільову аудиторію ви орієнтує­тесь? Над якими проблемами працює­те в інших країнах?

– Фонд ім. Фрідріха Еберта працює за п’ятьма глобальними напрямами:

 сприяння справедливому соціально-економічному розвитку;

 надання глобалізації соціального обличчя;

 зміцнення політичної активності та суспільної єдності;

 підтримка відродження соціаль­ної демократії;

 поглиблення діалогу між проф­спілками та політикою.

Ми виконуємо місію Фонду з метою сприяння та зміцнення демократії шля­хом забезпечення політичної освіти, політичних консультацій та міжнарод­ного співробітництва. Ми активно пра­цюємо в галузях, де перетинаються ін­тереси політичної практики, науки, профспілкового руху, громадянського суспільства й економіки.

Фонд ототожнює себе з членом роди­ни соціал-демократичних цінностей і робітничого руху Німеччини та всього світу. Соціал-демократія поширює та консолідує політичну діяльність через зміцнення справедливості, солідарності та свободи. Це демократія, яка відчува­ється щоденно і кожним, включаючи со­ціально вразливих членів суспільства.

– За період тісної співпраці Фонду та Федерації профспілок України здій­снено багато цікавих заходів. Які се­ред них, на Вашу думку, є найбільш результативними та суспільно корис­ними?

– За 20 років співпраці з українськи­ми профспілками було розроблено та проведено майже тисячу спільних про­ектів, заходів тощо. Тому виділити окремі з них просто неможливо. Всі за­ходи, під час яких, на думку учасників, нам вдалося передати нову інформа­цію, нові знання та досвід, а також було встановлено нові контакти, побудовано нову мережу для співробітництва серед учасників, ми можемо вважати успіш­ними.

Якщо ми зазирнемо у недавнє мину­ле, то побачимо, що питання про необ­хідність регулювання атипових форм зайнятості, які стрімко набирають обертів в Україні, зміцнення співпраці профспілок у мультинаціональних кор­пораціях, а також «зелені» сталі робочі місця та багато інших важливих тем знайшли відгук, особливо серед моло­дого покоління.

– Сьогодні в світі не вщухає фінансово-економічний шторм, який вкрай нега­тивно позначився на трудових і соціально-економічних правах праців­ників. Які реалії та перспективи цих процесів у Німеччині?

– Саме так, фінансова криза 2008-го, яка була викликана банкрутством «Братів Леманн», повністю охопила економіку та ринок праці. Але не треба забувати, хто саме винен у цій кризі. Це були приватні банки, за зраду та жадіб­ність менеджерів котрих мусять нині розплачуватись держави та звичайні працівники! Оскільки керівництво кра­їн прийняло рішення про порятунок приватних банків від банкрутства за рахунок мільярдів, які було вилучено з податків, воно тим самим спричинило появу нових державних боргів. Це важ­ливо знати, тому що консервативні по­літики під час ток-шоу говорять, нібито соціально справедлива держава – це за­надто дорого і є суцільною проблемою.

Якщо подивитися на це глобально, порівняно з іншими країнами, Німеч­чина доволі стабільно пройшла цю кри­зу. Чому? По-перше, соціально-демократичне керівництво держави ре­алізувало на початку століття хоч і су­ворі, але необхідні реформи, за рахунок чого було збережено конкурентоспро­можність на міжнародних ринках. Але ці сильні сторони німецької економіки становлять також проблему для наших європейських країн-партнерів та сусі­дів у Європі. Там бажали б, щоб німець­ка політика менше враховувала національно-егоїстичні інтереси, а, спираючись на власну силу, брала біль­ше економічної відповідальності в Єв­ропі. По-друге, такі великі німецькі профспілки, як Профспілка металістів та Профспілка хіміків надали політиці нових імпульсів щодо можливостей со­лідарності у питаннях захисту зайня­тості під час кризи.

– Досить часто обмеження прав пра­цівників здійснюється під прикриттям економічної кризи, що переростає в політику «затягування пасків». У той же час Президент США Барак Обама підвищує мінімальну заробітну плату з 7,25 до 9 доларів на годину і говорить, що вирішення фінансових проблем держави за рахунок скорочення соці­альних видатків не відповідає інтере­сам нації. Яка Ваша думка з цього при­воду?

– Такі протиріччя існують, і в Німеч­чині протягом майже 60 років ми мали позитивний досвід участі профспілок у прийнятті рішень та несенні спільної відповідальності. Як можна бачити на прикладі багатьох європейських країн, політика «затягування пасків» не вирі­шила проблем, а навпаки, часто заго­стрювала їх. Політика суворої економії як політична мантра лібералів та кон­сервативних партій у Європі призвела до того, що вони, врешті-решт, втрача­ють довіру та підтримку населення, а отже, програють політичні вибори.

У Німеччині відсутня мінімальна за­робітна плата, яка встановлюється дер­жавою. Зважаючи на те, що багато мільйонів робітників, які працюють на повну ставку, отримують менше 1 тис. євро й не в змозі без додаткових соці­альних дотацій забезпечити своє існу­вання, профспілки протягом багатьох років вимагають ввести встановлену державою мінімальну зарплату в роз­мірі 8,50 євро на годину.

– Соціальна проблематика, соціальні проекти не є популярними, принай­мні, в Україні. Що Вас спонукало так активно перейматись проблемами людей праці? Розкажіть, будь ласка, про Ваш життєво-професійний шлях.

– Позитивне вирішення «соціального питання» є запорукою мирного співіс­нування в кожній країні Європи та й усього світу. Зіткнувшись із немину­чим крахом Веймарської Республіки та необхідністю визнати, що тільки актив­на демократія є сильною демократією, соціал-демократ Фрідріх Еберт створив наш Фонд у 1925 році. І через 88 років ми все ще віддані його переконанням, що «демократія потребує демократів»!

– У подальшій співпраці Федерації профспілок України і Фонду ім. Фрі­дріха Еберта є дуже багато спільних важливих питань, точок дотику. Ви­словлюємо Фонду і Вам особисто профспілкову вдячність та бажаємо оптимізму в досягненні цілей, а також успішної реалізації усіх задумів і проектів.

19.05.2013



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

17.12.2024 21:58

17.12.2024 21:57

25.11.2024 20:08

25.11.2024 20:07

25.11.2024 20:06

25.11.2024 19:49

11.11.2024 21:24

11.11.2024 21:23

25.10.2024 21:44

11.10.2024 22:50

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання