ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Розмова з Сергієм ПЕТРОВИМ, головою федерації профспілок Кіровоградської області

 Лише послідовна й комплексна робота дає результати

– Профспілкова діяльність багатогранна, і лише послідов­на й комплексна робота дає ре­зультати. Відправною точкою я назвав би організаційну робо­ту. Можна по-різному ставити­ся до оргпитань, але саме ця проза профспілкового життя є його фундаментом. Наразі ФПО лишається не просто найчис­леннішою, а й найпотужнішою громадською організацією Кі­ровоградщини. Однак не всім і не завжди подобається наша позиція, тож тиск на профспіл­ки триває, і тому питання орга­нізаційного зміцнення завжди на порядку денному.

Основний принцип організа­ційної діяльності – верховен­ство статуту. Тобто якщо га­рантується певний рівень опла­ти праці, то треба його обстою­вати. А про борги з виплати зарплати взагалі не може йти­ся: там, де є профспілкова орга­нізація, їх не повинно бути! Нині ми взяли курс на повну ліквідацію боргів на «наших» підприємствах. Не менш важ­ливою для організаційного зміцнення є виконавська дис­ципліна. Не можу сказати, що ми досягли абсолютного вико­нання ухвалених рішень, але однозначно – цього прагнемо. Всі рішення перебувають на постійному контролі. А орієн­тиром для нашої діяльності є ухвалені ФПО пріоритетні за­вдання, виконання яких контролюють Президія і Рада ФПО.

Організаційному зміцненню сприяє чітка й результативна діяльність п’яти постійних ко­місій Ради ФПО; наша область, мабуть, одна з небагатьох, де створено координаційну раду організацій профспілок бюджетних галузей області. Й вона діє результативно. Приміром, коли наприкінці минулого року почалися затримки з виплати зарплати у бюджетних устано­вах, то координаційна рада опе­ративно провела засідання пре­зидій обласних організацій профспілок бюджетних галу­зей, на яке запросили й пред­ставників виконавчої влади. Можна сказати, засідання було «гаряче». Та головне – успішне.

Саме під час масових заходів профактив демонструє свою єд­ність і силу. До прикладу, в рам­ках відзначення Дня соціальної справедливості відбулося пред­ставницьке засідання за кру­глим столом, де ухвалено низку рекомендацій, спрямованих на усунення фактів несправедли­вості. Дуже популярні тради­ційні Дні ФПО у районах, кон­сультації наших фахівців на підприємствах, в організаціях чи установах. Значну роль в ор­ганізації таких заходів відігра­ють саме координаційні ради профспілок. І з огляду на їх зна­чущість, торік ми організували навчання членів рад в Академії праці і соціальних відносин.

На жаль, не можемо похвали­тися збільшенням профспілко­вого членства. Ця цифра зростає лише в окремих обласних орга­нізаціях профспілок. Проблематичним лишається охоплення членством у АПК, малому й се­редньому бізнесі… Або ще така проблема. Окремі роботодавці, які фактично є нашими партне­рами, негласно ініціюють вихід із всеукраїнських профспілок, створюючи на підприємствах такі собі «придворні» профспіл­кові структури. Гадаю, це про­блема не лише місцевого рівня, тож ФПУ має її порушити – пере­дусім перед своїми соціальними партнерами.

Нарешті, профруху необхід­на така організаційна структу­ра, яка відповідала б сучасній структурі економіки й характе­ру профспілкових завдань. Сьо­годні вона переважно лишаєть­ся «прив’язаною» до застарілих схем галузевого управління і не повною мірою забезпечує ефективне соцпартнерство. По­дивімося на світову практику. Й однозначно, за будь-яких змін організаційної структури необхідно підвищувати, повто­рю ще раз, відповідальність і виконавчу дисципліну у профорганах. Особливо це стосуєть­ся фінансового зміцнення. Ре­гулярно і в повному обсязі зі­брані членські внески напряму визначають силу й вплив проф­спілок. Узагалі тема організа­ційної роботи невичерпна…

– А які, на Ваш погляд, шляхи мотивації профчленства?

– Найкраща мотивація – кон­кретні приклади захисту прав та інтересів працівників і своє­часне широке інформування про це громадськості. Практика свідчить, що на перше місце в діяльності профспілок висува­ються завдання правового за­хисту. Це може невдовзі стати основною причиною перебуван­ня працівника у профспілці. Більш того, і обиратимуть ту профспілку, котра здатна більш професійно і, звісно, безплатно захистити свого спілчанина. Хотів би наголосити на активі­зації правозахисної роботи профспілок Кіровоградщини, особливо на тому, що поступово збільшується кількість пози­тивних для нас судових рішень. Торік профспілковими юриста­ми примусово стягнуто на ко­ристь членів профспілок 126 ти­сяч гривень. Безплатно складе­но 106 позовних заяв, інших про­цесуальних документів, що зе­кономило не одну тисячу гри­вень для спілчан. Ведеться ак­тивна роз’яснювальна робота з питань трудового права, надано близько п’яти тисяч консульта­цій із правових питань.

Практика роботи обласних організацій профспілок осві­тян, медиків і держслужбовців реально підтвердила доціль­ність утримання правових ін­спекторів, які в минулому році захистили права не однієї тися­чі спілчан. Це і є найдієвішою мотивацією профчленства. Проте через фінансові трудно­щі ФПО, організацій профспі­лок діє зовсім нечисленний штат правових інспекторів, і вони практично не в змозі за­безпечити якісне виконання статутних завдань. Тож наша правозахисна робота справді потребує переосмислення.

Вважаю, що кожна, почина­ючи з первинної, організація профспілки повинна мати чіт­кий план мотивації профчлен­ства. Значну роль тут може віді­грати й гарний соцпакет, як-от на підприємствах ПАТ «Гідро­сила». До слова, лише впродовж січня ц. р. заяви про вступ до єдиної первинної профорганіза­ції «Гідросила» написали понад сто людей. Принагідно зазначу, що дедалі активніше порушу­ється питання про поширення норм колдоговорів лише на чле­нів профспілок. І небезпідстав­но: адже профорганізація до­кладає максимум зусиль для укладення колдоговорів, контр­олює їх виконання. Усе це не­просто, а здобутки поширюють­ся на всіх. Вважаю, це непра­вильно й несправедливо.

– Наскільки суттєвою є роль профорганізацій у сфері охо­рони праці?

– Значення громадського контролю з боку профспілок за станом охорони праці стрімко зросло після того, як держава вилучила в них окремі питання нагляду за охороною праці. Тож профспілки перебудувалися: виборний орган профорганіза­ції підприємства створює комі­сію та призначає громадських інспекторів з охорони праці. До речі, у ФПО запроваджено поса­ду головного техінспектора праці, який координує цю робо­ту, навчає членів таких комісій, надає їм практичну допомогу. Торік, до прикладу, техінспек­тор брав участь у розслідуванні 32 тяжких нещасних випадків (із 38-ми). Представники проф­спілок як члени комісії беруть участь у розслідуванні причин виробничого травматизму, профзахворювань і подають свої висновки. Завдяки нашій цілеспрямованій роботі торік було травмовано на 19 осіб мен­ше, ніж у 2011 році.

Не менш важливим є гро­мадський контроль за створен­ням належних умов праці, ор­ганізацією медоглядів, надан­ням працівникам пільг і ком­пенсацій. Хочу наголосити, що саме пропозиції комісій з охо­рони праці лягають в основу ці­льового розділу колдоговору. Гарним помічником у роботі є затверджена VІ з’їздом ФПУ ці­льова програма «Безпека і гігі­єна праці», де передбачається вдосконалення нормативно-правової бази з питань охорони праці, здійснення заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, навчання та підвищення кваліфікації працівників, які розглядають ці питання. Нас не може задо­вольняти, що чимало робото­давців, прикриваючись фінансово-економічною кризою й браком коштів, систематично нехтують заходами з поліп­шення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Причина тут лише одна: небажання.

– Чи задовольняє Вас стан со­ціального партнерства?

– Наша область – одна з пер­ших в Україні, де ще в березні 1998 року було затверджене По­ложення про обласну раду соці­ального партнерства та укладе­но Регіональну угоду – для за­безпечення соціального й еконо­мічного розвитку. Рада працю­вала у складних умовах фінан­сової нестабільності, загострен­ня соціальних проблем (високо­го рівня безробіття, значної за­боргованості із зарплати та пен­сій, нерегульованої реструкту­ризації економіки), але саме за­вдяки ухваленню, а головне ви­конанню сторонами соцдіалогу рішень із найважливіших соціально-економічних проблем об­ласть уникла гострих конфлік­тів і не зазнала значних втрат і руйнацій. Торік індекс промис­лового виробництва збільшився на 7,4%. Створено 21,3 тисячі ро­бочих місць. На 15% зросла но­мінальна зарплата одного штат­ного працівника й на 15,3% – ре­альна. Зменшилася заборгова­ність із зарплати.

Останнім часом зріс автори­тет тристоронньої соціально-економічної ради (такі самі ради діють у містах і районах), посилився партнерський контроль за виконанням ухвалених рішень і домовленостей, зокре­ма завдяки впровадженню до­сліджень наших науковців.

Не можу сказати, що все нам дається легко, але компроміс знаходимо завжди. Нині робочі органи розпочинають роботу з підготовки Регіональної угоди на новий термін. Тож можна констатувати, що ми маємо до­свід ведення соцдіалогу.

28.02.2013

Тетяна МОРГУН оглядач «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини