ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Розмова з Олегом МЕЛЬНИЧУКОМ, протиієреєм, настоятелем храму на честь різдва Пресвятої Богородиці

Сучасному суспільству бракує віри

– Яке місце в житті сучасної людини має відігравати духо­вність?

– Духовність – це дар від Бога, який потрібно використо­вувати не тільки в сім’ї, а й у со­ціальній сфері, державотвор­чих і міжнародних процесах. Тому що в суспільстві все побу­довано на вірі. Якщо це сім’я, довіра між чоловіком і дружи­ною запобігає появі таких явищ, як ревнощі, підозрілість. Якщо це держава, то це довіра людей до влади, влади до лю­дей, людини до людини.

Церква зобов’язана відгуку­ватись на питання і проблеми, що існують у суспільстві. Осно­ва суспільства – це сім’я, роди­на. Буде духовно здоровою сім’я – буде духовно здоровим і суспільство.

Якщо ми говоримо про ді­тей, то у їх вихованні теж вкрай необхідно розвивати духовність, оскільки духо­вність – це віра, а віра означає відповідальність, бажання йти вперед, релізовуючи свої та­ланти, повагу до батьків, лю­бов до людей. А ці риси необ­хідно виховувати в дітей.

Отже, все йде від Бога. А за­вдання людини – зрозуміти важливість і місце віри в духо­вному, соціальному й еконо­мічному житі.

– З якого віку потрібно розви­вати духовність у дитини?

– З моменту її зачаття.

– Ви як представник Україн­ської православної церкви при Уповноваженому Президента України з прав дитини опікує­теся проблемами дітей-сиріт…

– Сучасний світ настільки швидко змінюється, що потріб­но реагувати на всі виклики сьогодення. Свого часу Уповно­важений Президента України з прав дитини, будучи на посаді міністра з питань сім’ї, молоді та спорту, вперше заговорив про дитячі будинки сімейного типу, реформування соціально-сирітської системи. Я на той час опікувався питаннями ран­нього сирітства і ми з міні­стром знайшли спільне бачен­ня та шляхи подолання цього негативного явища.

Як представник Української православної церкви я отримав благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира на те, щоб ці питання, які входять до ком­петенції Громадської ради при Уповноваженому Президента України з прав дитини, розгля­далися з позиції церкви, з пози­цій християнських принципів.

На першому засіданні Гро­мадської ради була висловлена позиція УПЦ стосовно того, що діти не є якимось ізольованим явищем, а тому сирітство в Україні є наслідком відсутності чіткої системи і політики дер­жави щодо інституту сім’ї.

Це почули й Уповноважений з прав дитини, і члени Громад­ської ради. І на засіданні Кабі­нету Міністрів України 5 груд­ня 2011 року Прем’єр-міністр Микола Азаров дав доручення профільному міністерству роз­робити комплексну програму. А 27 грудня 2011 року вийшов Указ Президента України про встановлення Дня сім’ї.

– Сьогодні в Україні проблема сирітства набула широкого розмаху. Як боротися з цим явищем?

– Сирітство – наслідок, який однозначно має причину: від­сутність чіткої послідовної по­літики держави на підтримку інституту сім’ї, повної і благо­получної, дітної родини.

Усвідомлення батьком або матір’ю своєї місії батьківства в повному обсязі унеможлив­лює появу негараздів у родині. Ми можемо постійно боротися з наслідками, а причина лише поглиблюватиметься. І тому моє завдання сьогодні, як і всього експертного середови­ща, – виявити причину масш­табності сирітства. Чому існує насильство в сім’ї, дитячих за­кладах, і як з ним боротися?

Взяти коробку цукерок чи іграшку і завести до дитячого бу­динку, а потім хизуватися цим, може будь-яка людина чи органі­зація. Питання ж, чому щоміся­ця до того чи іншого інтернату потрапляють діти, які через пев­ний час не хочуть повертатися в той соціум, звідки вони при­йшли, має вирішуватись все ж таки на державному рівні.

Ми активно співпрацюємо з мешканцями соціальних цен­трів матері та дитини. А це 95% матусь, які вийшли з інтернатів і дитячих будинків, проте зовсім не пристосовані до сучасного життя. І головним чином за­вдання працівників центрів по­лягає в тому, щоб соціалізувати мешканок закладу.

– Яка Ваша думка щодо запро­вадження в Україні ювеналь­ної юстиції?

– Питання запровадження в Україні ювенальної юстиції є дуже неоднозначним. Якщо поле дії ювенальної юстиції – діти, що перебувають у кон­флікті із законом, і функція її виключно виховна, то це благо і для дитини, і для сім’ї, і для держави, і для суспільства в ці­лому. Це благословенна спра­ва. Інша річ, якщо це втручан­ня в життя самої сім’ї – це до добра не приведе. І як наслідок, ми зруйнуємо традиційну мо­дель сім’ї, а це – зло!

– В яких акціях та благодійних організаціях Ви брали участь?

– У 2005 році створена Всеукраїнська благодійна органі­зація «Мама і немовля». У її рамках державі було запропо­новано соціальну програму, що згодом стала державною полі­тикою України. Створені соці­альні центри матері і дитини, яких сьогодні нараховується близько 40. Завдяки цій програ­мі з 2008 року в Україні майже зникло раннє сирітство, за да­ними Міністерства сім’ї, моло­ді та спорту, воно зменшилось на 85%. За словами голови де­партаменту з усиновлення та захисту прав дітей, сьогодні практично немає малюків, які б після народження ставали безпритульними сиротами. Це величезний успіх. Ми отрима­ли подяку від міністра сім’ї, молоді та спорту. Це безпреце­дентний випадок, оскільки досі не було соціальної програ­ми, яку б запропонувала церк­ва і запровадила держава.

– При храмі на честь Різдва Пресвятої Богородиці діють кілька соціальних центрів. Розкажіть, будь ласка, про їхню діяльність.

– Церква – це сім’я, а сім’я – це діти, батьки, бабусі та діду­сі. Тому для дітей тут є дитя­чий клуб «Недільна школа», молодих людей – молодіжне со­ціальне служіння, батьків – спілкування в форматі «один на один», для дідусів та бабусь працює ветеранський клуб «Зв’язок поколінь».

Навчання в «Недільній шко­лі» проводять досвідчені педа­гоги за цікавою програмою у форматі клубних занять. Діти набувають знання про світ, Бога, людину, виховуємо діток в дусі віри та усвідомлення свободи власного вибору та від­повідальності за свої справи та вчинки перед собою, Творцем, суспільством.

Ветеранський клуб «Зв’язок поколінь» об’єднує парафіян по­хилого віку, для яких створено особливі умови. Адже їх не так уже й багато і вони потребують виняткової уваги. Ми все роби­мо для того, щоб потреби наших ветеранів були почуті не тільки 9 травня, а й щомісяця, коли ми збираємося й обговорюємо ту чи іншу тему, коли разом здійснює­мо паломництво до святих місць, разом молимось.

Крім того, в інформаційному просторі намагаємось працюва­ти інтенсивно. Щомісяця вихо­дить журнал «Купол», у соці­альній мережі Facebook існує однойменна сторінка, яка ви­світлює нашу діяльність.

– Як Ви оцінюєте соціально-правові відносини релігійних організацій і державних інсти­туцій?

– Правові відносини між та­кими суб'єктами права, як дер­жава і церква мають певну ко­лізію. Ст. 35 Конституції Украї­ни засвідчує принцип відо­кремленості релігійних органі­зацій та держави. Ця норма не відповідає дійсності. Оскільки на сьогодні укладено сотні угод про співпрацю між дер­жавними інституціями та релі­гійними організаціями в соці­альній, гуманітарній сферах, служіння церкви в тюрмах, за­кладах медичного забезпечен­ня, школах, вузах тощо.

Очевидно, що потрібно ви­ключити колізії з чинного за­конодавства України, регла­ментуючи відносини в право­вому полі релігійних організа­цій та державних інституцій. Як на мене, це вирішить низку непорозумінь, що виникають на практиці.

Я свідомий того, що наша країна – багатоконфесіональна держава. Тому потрібно об’єднуватись усім державним ін­ституціям, громадським та ре­лігійним організаціям навколо суспільних проблем для їх по­долання.

– Наближається Хрещення Гос­поднє – одне з найбільших свят православної церкви. Як належить його відзначати?

– Цього дня православний люд влаштовує масові купання у відкритих водоймах, випус­кає в небо голубів, освячує во­дохресною водою своє помеш­кання. Велике Освячення води відбувається двічі на рік – на­передодні Богоявлення та в день свята. Різниці в «святості» води немає. Вважається, що на Хрещення всі води світу (океа­ни, моря, річки, озера) через молитву церкви освячуються Святим Духом. Хрещенська вода має надзвичайні власти­вості, приміром, при благого­війному ставленні багато років може залишатися свіжою. Вона володіє цілющою силою, здат­на позбавляти гріховного потя­гу та захищати від лиха.

– Чи обов’язковим є купання цього дня, або ж достатньо лише облитися водою?

– Купання – справа благосло­венна, але кожен має приймати рішення самостійно. Можна об­ливатися не в крижаній опо­лонці, а в звичайній домашній ванні, оскільки благодатна сила води цього дня єдина. І за­лежить вона не від температу­ри, кількості чи якості води, а від віри самої людини.

19.01.2013

Тетяна РУБАН, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини