ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

У світі не більше десятка «авіакраїн»

Розмова з головою профспілки авіабудівників України Яремою Жугаєвичем

 – Яремо Васи­льовичу, за понад двад­цять років іс­нування профспілки практично жодної первинки не втрачено, ПАУ– найбільша серед галузей оборонно-промислового комплексу. Зростають обсяги виробництва, разом з тим і чисельність працівників і спіл­чан. Ви втішені такими резуль­татами?

– Як голова ПАУ я, безпере­чно, маю підстави тішитися: профспілка вимоглива та ефек­тивна. На підприємствах Укравіапрому дуже сильні профко­ми, досвідчені й віддані справі голови профкомів (у нас двад­цять дев’ять осіб, тобто більш як половина – звільнені голо­ви), активні й члени профспіл­ки. Справді, вже чотири роки поспіль відзначається зростан­ня чисельності наших працюю­чих спілчан. Гадаємо, ПАУ до­статньо міцна організаційно, щороку зміцнюється дисциплі­на відрахувань на діяльність ЦК. До слова, ми постійно при­діляємо серйозну увагу питан­ням організаційного та фінан­сового зміцнення профспілки.

Зрештою, на тлі того, як пра­цює економіка (а в першому півріччі вона продемонструва­ла гірші показники, ніж за той самий період минулого року), у вітчизняному авіабудівному комплексі збільшуються й чи­сельність працівників, і обсяги виробництва. Наші підприєм­ства навіть у кризовий період нормально працювали, постій­но підтверджуючи свою конку­рентоспроможність. Наразі об­сяги виробництва збільшилися на понад 30 відсотків, і до кінця року показник, сподіваюся, не погіршиться.

Тішить, що підприємства Укравіапрому закріпили рено­ме України як держави, спро­можної проектувати, виготов­ляти, експлуатувати авіаційну та спеціальну техніку. У світі не більше десятка таких країн.

Слід наголосити, що висо­ких показників галузь досягла завдяки стабільному розвитку переважної більшості підпри­ємств, на яких зусиллями профспілкових комітетів у співпраці з адміністраціями у трудових колективах забезпе­чувався належний соціальний клімат.

Коли працівник почуваєть­ся соціально захищеним, впев­неним, що й надалі матиме ро­боту, коли бачить перспективу зростання заробітної плати тощо, він і працює краще. А там, де діє сильна профоргані­зація, наймані працівники ма­ють потужну систему колдого­вірного регулювання, що забез­печує їм додаткові соціальні пільги та гарантії. Це, до речі, дало змогу зберегти соціальну сферу на багатьох підприєм­ствах галузі. Варто відзначити профспілкові організації на АТ «Мотор Січ» (голова М. Труш), ДП «Антонов» (голова В. Гус­ка), ДАХК «Артем» (голова О. Кельїн), ДП «ХМЗ «ФЕД» (го­лова В. Тиндік), ДП «МФ «Ар­тем» (голова Н. Лєскова) та ін.

– Привернув увагу виступ у га­зеті «Авіабудівник України» Руслана Підорича, молодого профспілкового активіста з АТ «Мотор Січ», одного з керівни­ків Молодіжної ради ПАУ, який сказав: «На підприємстві ак­тивно функціонує молодіжна політика, спрямована як на адаптацію молодих працівни­ків у трудовому колективі, так і на їхнє стимулювання, самоор­ганізацію, саморозвиток». Така картина є загальною по галузі?

– Якщо чесно, то це наше ба­жання, щоб так було по галузі. Одне з головних стратегічних завдань розвитку профспілки – сформувати молоду зміну, котра сприймає профспілкові ідеї як близькі й необхідні. В галузі працюють 21 695 моло­дих виробничників, і 19 307 із них – наші спілчани! Як і у ФПУ, створено Молодіжну раду, котра за підтримки адмі­ністрацій підприємств збира­ється на наради, планує та здійснює багато корисних за­ходів, спрямованих на профе­сійний, інтелектуальний, за­гальнокультурний, фізичний розвиток молоді, її соціальний захист, набуття знань у сфері профспілкової роботи з векто­ром на найбільшу її ефектив­ність. Ось вам і найкраща мо­тивація до профчленства. Крім того, всі колдоговори міс­тять чимало положень стосов­но надійного соцзахисту моло­дих працівників-спілчан. І вони неухильно реалізуються! До речі, щодо кількості пільг для молоді лідером виявилося ДП «МФ «Артем», яке надає своїм молодим працівникам сімнадцять видів пільг. Що ж дивного? Сьогодні ми формує­мо трудове та профспілкове завтра, і це – найактуальніше.

– Отже, як голова ПАУВи абсо­лютно щасливі?

– Філософське питання! В ці­лому й об’єктивно як голова профспілки результатами ро­боти галузі я втішений, я вже про це казав, однак вони мене не влаштовують! Адже бачимо, що не всі можливості для по­ліпшення життя спілчан вико­ристано. Існує, приміром, низ­ка проблем виробничого харак­теру, які фактично ставлять під загрозу гідну працю та со­ціальну справедливість на підприємствах.

До прикладу, в Україні від­бувся не зовсім об’єктивний пе­рерозподіл виробництва на ко­ристь організацій (не берусь назвати їх підприємствами), які фактично торгують ресур­сами, сировиною. До чого ж іде­мо? До того, аби стати черго­вим сировинним придатком розвинених країн? А профспіл­ки давно казали: держава повинна звернути увагу на під­приємства, які хочуть працю­вати й бути конкурентоспро­можними. Тож, з одного боку, далекоглядні керівники про­відних підприємств галузі са­мостійно, за активної підтрим­ки ПАУ, почали реалізовувати програми переоснащення та модернізації виробництва (зо­крема АТ «Мотор Січ»).

А з іншого боку, наша вели­ка біда, котра призводить до вимушеного залучення додат­кових кредитних ресурсів, – це неповернення ПДВ. Чому своє законне право мусимо в держа­ви вибивати?! Це ненормальне явище, сьогодні ми через це дуже потерпаємо! Подивіться, у якому нині стані перебуває краще підприємство країни ДАХК «Артем», що демонстру­вало продуктивність праці по­над 70 тис. доларів на одного працівника! Вищої продуктив­ності в Україні немає, а тим ча­сом підприємству досі не по­вернуто майже 30 млн гривень ПДВ. Спасибі, що Голова ФПУ Юрій Кулик із цього приводу звернувся з листом до Прем’єр-міністра України Миколи Аза­рова, і надалі ФПУ співпрацю­ватиме з Кабміном.

Принагідно скажу, що 21 ве­ресня ц. р. під час проведення круглого столу «Розвиток авіа­будування в Україні» було озвучено й деякі інші суттєві проблеми галузі: брак оборот­них коштів (а звідси й необхід­ність брати кредити під високі відсотки); нечіткі механізми взаємодії із соціальними парт­нерами після ліквідації мініс­терства промислової політики; нагальна потреба у певних по­даткових преференціях, у про­думаній і виваженій програмі розвитку вітчизняного авіапро­му. Все це дуже серйозні пере­думови стабільного існування та розвитку галузі.

Сьогодні наші соціальні партнери – це Асоціація «Укравіапром»; Державний концерн «Укроборонпром» (який ще не має статусу відомства й повно­важень стосовно соціального партнерства); Державне агент­ство з управління державним майном та корпоративними правами; Міністерство еконо­мічного розвитку і торгівлі України (яке не поспішає розпо­чати конструктивну розмову з авіабудівниками); Фонд держав­ного майна; Державний авіабу­дівний концерн «Антонов». Так чи інакше, саме вони вирішу­ють долю наших підприємств. Щоправда, на нинішньому ета­пі адмінреформи ми бачимо не­обхідність тіснішої співпраці з Мінекономрозвитку. Проте всім згаданим потенційним соціаль­ним партнерам профспілка за­пропонувала долучитися до спільної розмови, укласти дого­вори, співпрацювати.

– ФПУ занепокоєна застосуван­ням до нинішньої економічної ситуації у країні висновків дея­ких експертів, міркування яких базуються на макроекономіч­ній моделі розвинених країн: зростання продуктивності пра­ці має випереджати зростання заробітної плати. Як координу­ються з такими пропорціями показники на підприємствах Укравіапрому?

20.11.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини