Розмова з головою Профспілки працівників лісового господарства України Степаном Кривов’язим
– Степане Йосиповичу, хотілося б насамперед запитати про спадкоємність
у професії. Чи багато серед ваших працівників молоді, зокрема молодих профспілковців?
– Більшість підприємств лісового господарства та їх підрозділи
розташовані у сільській лісовій місцевості. Тому молодь буквально з дитинства
– під опікою лісівників. І кожен із них, у міру власного досвіду та педагогічних
здібностей, виховує у дітей шанобливе ставлення до природи, багато розповідає
про ліс як про улюблене дітище, розкриває юним слухачам тонкощі роботи працівника
лісу.
У нас давно у шкільних лісництвах запроваджена позаурочна форма
навчання. Нині їх діє у галузі понад п’ятсот, де навчається майже 14 тисяч школярів.
Щороку у переддень професійного свята працівників лісу організовуються цікаві та
змістовні обласні й всеукраїнські зльоти команд учнівських лісництв.
Щовесни проводиться акція «Майбутнє лісу – у твоїх руках», яка
спрямована на створення нових лісів, поліпшення стану довкілля, озеленення рідного
краю, благоустрій та впорядкування місць відпочинку. Молодь шкільних лісництв
бере в цій акції щонайактивнішу участь.
Якщо говорити про профспілкову роботу, то вона потребує нових
форм і методів, які найбільш близькі та зрозумілі молодим людям. Тож профспілкові
працівники підприємств галузі беруть участь у роботі молодіжних рад обласних федерацій
профспілок, входять до складу їх постійних комісій, що опікуються питаннями профорієнтаційної
роботи з молоддю, працевлаштування випускників, зміцнення позицій молодих людей
на ринку праці. Приміром, голова профспілкового комітету ДП «Онуфріївський лісгосп»
Кіровоградського облуправління лісового та мисливського господарства Олександр
Агафонов є заступником голови Молодіжної ради Федерації профспілок Кіровоградської
області.
Нині у галузі за направленням працюють понад 800 молодих спеціалістів,
а останнім часом 153 із них висунуто на вищі посади. До речі, ніхто не уникає
наставництва досвідчених старших колег, адже скільки у нашій професії родзинок,
секретів і премудростей!
– Укрпрофліс – одна з найчисленніших членських організацій
ФПУ. Який її фінансовий та організаційний стан?
– Маємо 25 обласних організацій (включно з Кримською республіканською),
425 первинних; загалом – 77 тисяч спілчан. Та далеко не все із задуманого вдається
зробити. Звісно, через об’єктивні та суб’єктивні причини. Одна з них – брак фінансів,
адже в наш час без грошей, як без води… Проте деякі підприємства галузі не квапляться
переказувати профспілкові внески. Взагалі тривожить те, що рік у рік зменшується
сума внесків, які відраховують обласним, Кримському республіканському та Центральному
комітетам. Через це у профспілці лишився один технічний інспектор праці, немає
жодного юриста. Тож, на мою думку, організаційне та фінансове зміцнення профспілки
– одне з першочергових завдань Центрального комітету. Відтак президія ЦК створила
робочу групу, котра має скласти пропозиції стосовно вдосконалення організаційної
побудови у різних структурних ланках.
На жаль, за п’ять останніх років профспілка зазнала суттєвих
кількісних втрат, зокрема через фінансово-економічну кризу 2008 року, котра не
оминула жодне лісогосподарське підприємство, вплинула на виробничу й соціально-економічну
сфери. Склався поганий ланцюг: проблеми з реалізацією лісопродукції на зовнішньому
та внутрішньому ринках призвели до різкого спаду виробництва, а це, у свою чергу,
спричинило низку негативних процесів у соціально-трудових питаннях. Це серйозно
непокоїть профспілкові органи. Судіть самі: скорочення працівників, масове переведення
людей на неповний робочий день чи тиждень, поширення практики надання безплатних
відпусток... І це на багатьох підприємствах! Відчутно вдарило й реформування лісового
господарства, яке передбачає залучення суб’єктів підприємницької діяльності,
а отже... знову звільнення. А звільненим практично нікуди влаштуватися, нові робочі
місця не створюються.
Сільськогосподарських підприємств давно вже немає, тому вкрай
непокоїть ситуація із зайнятістю в сільській місцевості, де мешкає основна кількість
працівників лісового господарства.
Утім, останнім часом помітна тенденція до певного зростання
профспілкового членства.
– Це чинник самостійний чи з’явився завдяки відповідній роботі
профспілкових активістів?
– Гадаю, найкраща мотивація – надання спілчанинові всебічної
правової допомоги, захист його соціальних і трудових інтересів. Тому робота Центрального
комітету, Кримського республіканського та обласних профорганів постійно зосереджена
на цих питаннях. Повз увагу профактиву не проходить жодне звільнення працівника,
жоден випадок виробничих травм, під профспілковим контролем – режим та оплата праці,
відпочинок і дозвілля спілчан.
Галузева угода передбачає забезпечення молодих спеціалістів
житлом, часткову компенсацію витрат працівникам, які винаймають житло, витрат на
житлово-комунальні послуги. До колективних договорів також закладено низку пільг
для працівників галузі за рахунок прибутку підприємств. Головне, що в нас слово
не розходиться з ділом, а це є сильною мотивацією вступу до профспілки.
– Ви згадали виробничі травми. Яка проводиться робота з охорони
праці?
– Профспілка постійно опікується питаннями створення для трудівників
безпечних і нешкідливих умов праці. Для запобігання виробничому травматизму в
галузевих навчальних закладах запроваджено підготовку й перепідготовку працівників
професій підвищеної небезпеки – вальників лісу, верстатників тощо. У навчальному
центрі підвищення кваліфікації працівників лісового господарства «Укрцентркадриліс»
регулярно проводиться навчання та перевіряються знання з охорони праці посадових
осіб. Тут також навчаються й окремі профспілкові керівники.
За участі профактиву питання охорони праці систематично розглядаються
на засіданнях колегії Держлісагентства та обласних управлінь лісового й мисливського
господарства, на технічних радах підприємств. Налагоджено роботу оперативного
адміністративно-громадського контролю всіх рівнів. Зрештою, стан охорони праці регулярно
обговорюється на пленумах, президіях і семінарах Центрального комітету та обласних
профспілкових організацій.
– Отже, соціальне партнерство – на висоті?
– У принципі, так. За останні роки його вдалося поглибити. Виробляємо
з роботодавцями, органами державної влади та місцевого самоврядування спільні позиції,
знаходимо найприйнятніші компроміси. Разом ми домоглися відчутного зростання середньомісячної
заробітної плати в галузі: у першому півріччі цього року вона становила 2625 гривень,
тобто на 301 гривню більше, ніж за відповідний період минулого року. (Проте, на
жаль, через високу вартість життя, реформи в сфері житлово-комунальних послуг, постійне
зростання цін на продукти й промислові товари, соціально-економічне становище більшості
трудівників нашої галузі суттєво не поліпшилося).
Голови Кримської республіканської й обласних організацій профспілки
беруть участь у засіданнях відповідних колегій обласних управлінь лісового й мисливського
господарства, територіальних профспілкових об’єднань, активно співпрацюють з підрозділами
Національної служби посередництва й примирення на місцях, інспекціями праці та
Держгірпромнагляду.
У галузевій угоді між профспілкою та Державним агентством лісових
ресурсів України закладено норму про недопущення звільнення з ініціативи роботодавця
протягом року понад 10 відсотків працівників. Нині готується наступна Генеральна
угода на 2013–2015 роки.
Підсумки накресленого й напрацьованого розглядаються на засіданнях
президії ЦК профспілки двічі на рік за обов’язкової участі представників Держлісагентства.
19.11.2012
Тетяна МОРГУН, оглядач «ПВ»
|