ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Віталій ДУБІЛЬ: «Разом шукати гідну відповідь капіталу»

 Важливою подією в житті профспілок країн Спів­дружності Незалежних Держав став VII з’їзд Загаль­ної конфедерації профспілок, який відбувся нещодавно у Москві. Серед його делегатів, що представляли 10 об’єднань профспілок країн СНД і 28 міжнародних галузевих об’єднань профспілок, була й делегація Фе­дерації профспілок України на чолі з Головою ФПУ Юрієм Куликом. До її складу входив і голова Дніпро­петровського облпрофоб’єднання Віталій Дубіль.

Ми попросили Віталія Петровича (його, до речі, було обрано членом Ради ЗКП) поділитися враженнями про роботу Міжнародного форуму профспілок.

 – На з’їзді зазначалося, що період після VI з’їзду був на­сичений великими й значу­щими політичними, еконо­мічними та соціальними подіями. Розвивалося і пог­либлювалося міждержавне співробітництво країн СНД. Виявилася помітнішою со­ціальна складова у внутріш­ній політиці країн, де діють членські організації ЗКП. Помітно зріс авторитет профспілок у суспільстві, їх вплив на вирішення питань у сфері соціально-трудових відносин. Витримала пере­вірку часом і зміцнилася міжнародна та міжгалузева солідарність профспілок, що особливо проявилася під час світової кризи.

Проте профспілки не може не турбувати ситуація, що в країнах СНД зафіксовано 9 млн безробітних, а 42 млн осіб перебувають за ме­жею бідності (серед них – 14 млн трудящих). Це на­слідок заниження рівня зарплати, відтоку капіта­лів в офшори (лідирує Ро­сія – з 1990 по 2010 роки ви­ведено 798 млрд доларів), а за нею, як це не сумно, йде Україна (167 млрд дол.). Хіба це нормально? Але чомусь нині, коли уряди багатьох країн намагають­ся перекрити канали вито­ку коштів в офшори й збільшити оподаткування багатіїв, в Україні обме-жуються лише розмовами.

– Аяка ситуація у сфері тру­дових відносин в інших країнах?

– Практично скрізь ситуа­ція однакова. За словами багатьох делегатів, склада­ється враження, що части­на власників виробництва і найманих роботодавців узагалі живуть у ХІХ сто­літті, намагаючись запро­вадити у нас просто драко­нівські форми експлуата­ції праці та занизити її вар­тість. Причому вони корис­туються методами, які на Заході вже давно викину­ли на звалище. А у нас, ви­ходить, нічого, зійде? Росі­яни молодці, домагаються прийняття закону про по­вну заборону запозиченої праці. І нам треба перейма­ти їхні напрацювання у цьому питанні. Зазначу, що завдяки наполегливос­ті профспілки металургів та гірників України у не­щодавно прийнятому Зако­ні про зайнятість передба­чається регулювання вико­ристання найманої праці. Але проблема залишаєть­ся, й провідна роль у її ви­рішенні, на мою думку, має належати Федерації профспілок України.

Що стосується Дніпропе­тровщини, то з потворни­ми «новаціями» вже зі­ткнулися терком проф­спілки вугільників та об­ком профспілки металур­гів і гірників.

Враховуючи, що ТНК, та й уже наші власники вироб­ництва, наполегливо впро­ваджують у життя аутсор­синг і аутстафінг, президія Дніпропетровського облпрофоб’єднання пла­нує до кінця року провести низку заходів (наради, круглі столи тощо) для ви­роблення тактики дій профспілок щодо обстою­вання інтересів трудящих і недопущення подальшо­го поширення дискриміна­ційних форм запозиченої праці. Сподіваємося на ак­тивну участь у цих захо­дах і наших соцпартнерів – органів влади та обласної спілки роботодавців.

– Головний виклик сьогодні – глобалізація виробниц­тва, яка змітає всі кордони й учорашні уявлення. Відо­мо, що профспілки намага­ються протиставити їй свою профспілкову гло­балізацію, про що свідчить створення та розширення міжнародних профоб’єднань як усере­дині окремих галузей, так і в транснаціональних кор­пораціях. Капіталові це, схоже, вкрай не сподобало­ся, бо на останній Міжна­родній конференції праці у Женеві власники корпора­цій узагалі поставили під сумнів доцільність існуван­ня колдоговірної системи й провідної у ній ролі проф-спілок, право трудящих на страйки. Як на це реагують профспілки країн Спів­дружності?

– Дійсно, протистояння між працею та капіталом нині зростає. В нашій об­ласті вже діє кілька най­більших транснаціональ­них корпорацій, які не за­вжди враховують україн­ські реалії та закони. Тому це питання давно вже не нове. Позитивно, що профорганізації гідно відповідають на глобалі­зацію виробництва, у тому числі створенням, примі­ром, у корпорації «Євраз­Холдинг» координаційної ради голів профкомів під­приємств компанії, розта­шованих в Україні, Росії та Казахстані. Пізніше за ініціативи Дніпропетров­ського обкому ПМГУ був підписаний договір про співпрацю між дніпропе­тровцями та галузевими обкомами профспілок ГМК Свердловської та Костанайської областей. Але металурги й гірники не мають наміру зупиня­тися на досягнутому. Вони постійно зустрічаються, обмінюються досвідом, спільно шукаючи шляхи розв’язання проблем.

Нещодавно у Донецьку з метою координації дій і ви­роблення єдиних вимог була створена рада голів організацій профспілки ву­гільників, які діють на під­приємствах сектору видо­бутку та переробки вугілля компанії ДТЕК. Один із го­ловних напрямів у роботі ради – напрацювання паке­та соціально-економічних гарантій для працівників, які стикнулися або стик­нуться з аутсорсингом.

Завдання профспілок СНД, йдеться в заяві з’їзду ЗКП «Разом з профспілка­ми світу в боротьбі за гід­ну працю та соціальну справедливість», домогти­ся, щоб нова модель гло­бальної економіки була зо­рієнтована на забезпечен­ня соціальної справедли­вості, враховувала інтере­си національних економік і трудящих. Профспілки всіляко протидіятимуть посиленню домінуючої ролі фінансових ринків, спробам роботодавців ви­користати кризові явища для виправдання своєї по­літики «економії» за раху­нок інтересів найманих працівників, відмови від виконання колдоговорів та інших зобов’язань у соцсфері, обмеження прав профспілок.

Природно, досягти цього можна лише завдяки зміц­ненню нашої солідарності, проведенню спільних ак­цій і кампаній, свідомими учасниками яких мають бути не тільки профакти­вісти, а й усі трудящі.

– Які основні завдання на майбутнє п’ятиріччя виз­начив з’їзд ЗКП?

– Профспілки сприяти­муть створенню та збере­женню гідних робочих місць, розвитку повної і продуктивної зайнятості; вимагати істотного збіль­шення зарплати; боротися за кардинальне підвищен­ня мінімальних пенсій; до­магатися справедливого розподілу створеного наці­онального продукту; пред­метно займатися питання­ми трудової міграції.

Профспілки зобов’язані поставити бар’єр будь-яким спробам обмежити трудові права і права профспілок, зруйнувати систему колективних та індивідуальних трудових відносин як найважливі­шої основи соціальної ста­більності, захищатимуть профспілкову власність. Велика увага приділяти­меться молодіжній, кадро­вій, інформаційній політи­ці профспілок.

Ці та інші питання зна­йшли відображення у при­йнятих з’їздом основних напрямах діяльності ЗКП на 2012–2017 роки, резолю­ціях і заявах. Форум також підтримав гасло профспі­лок на майбутнє п’ятиріччя – «Гідній праці і соціальній справедливос­ті – надійні гарантії».

Підготували Віктор КОВРИГА та Марина КОВТУН

17.10.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини