ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Юрій КУЛИК: «Тільки спільно можна досягти потрібних результатів»

 Останнім часом помітно активізувався соціальний діалог органів державної влади, організацій роботодавців і профспілок. Найважливіша його складова – Генеральна угода, підготовка до підписання якої вступає в завер­шальну стадію. Чим відрізняється проект нинішнього документа від попередніх, які принципові позиції обсто­юють профспілки? З цими питаннями ми звернулися до Голови Федерації профспілок України Юрія Кулика.

 Останнім часом помітно активізувався соціальний діалог органів державної влади, організацій роботодавців і профспілок. Найважливіша його складова – Генеральна угода, підготовка до підписання якої вступає в завер­шальну стадію. Чим відрізняється проект нинішнього документа від попередніх, які принципові позиції обсто­юють профспілки? З цими питаннями ми звернулися до Голови Федерації профспілок України Юрія Кулика.

Запропонували ноу-хау

– Юрію Миколайовичу, що нового цього разу внесли профспілки в про­цес підготовки Генераль­ної угоди?

– Насамперед хочу зазна­чити, що ми принципово переглянули терміни укладення угоди. З ініціа­тиви Федерації професій­них спілок України впер­ше за півроку до законо­давчо встановленого тер­міну початку переговорів були проведені численні тристоронні консультації, пов’язані з укладенням Ге­неральної угоди на новий термін. За їх результата­ми визначені формат, структура проекту й пого­джена левова частина по­ложень майбутнього доку­мента.

– А який шлях уже пройшов проект, так би мо­вити, у «надрах» профспілок?

– Робоча версія проекту Генеральної угоди на но­вий термін була взята за основу рішенням Президії Федерації професійних спілок України ще в липні цього року. Її широко обго­ворили в профспілкових організаціях. До речі, всі пропозиції членів Прези­дії та Ради нашої Федера­ції, профспілкового акти­ву були обговорені у спеці­ально створених робочих групах і підготовлені у ви­гляді консолідованих про­позицій, які передані для подальших консультацій представникам централь­них органів виконавчої влади та організацій робо­тодавців.

Хочу особливо наголосити, що саме завдяки спільним зусиллям представників усіх сторін соціального діалогу вже на першому, організаційному засіданні Спільного представниць­кого органу всеукраїнських об’єднань профспі­лок на національному рів­ні, яке відбулося 14 верес­ня, було взято за основу проект Генеральної угоди, що з’явився в результаті тристоронніх консульта­цій. Це ще одне підтвер­дження того, що тільки спільно можна досягти по­трібних результатів.

Додам, що на цьому ж за­сіданні ми прийняли рі­шення про ініціювання ко­лективних переговорів із підписання Генеральної угоди на новий термін із 1 жовтня цього року і за­пропонували Кабінету Мі­ністрів України та Спіль­ному представницькому органу сторони роботодав­ців на національному рів­ні розпочати колективні переговори. Сторони домо­вилися провести перше за­сідання Спільної робочої комісії повноважних пред­ставників сторін саме в цей день.

Є пропозиції – немає заперечень?

– А що конкретно проф­спілки пропонують вне­сти в нову Генеральну угоду?

– Принципових пропози­цій чимало. Серед них, зо­крема, формування розді­лу I «Підвищення конку­рентоспроможності націо­нального товаровиробни­ка та забезпечення зрос­тання зайнятості» відбува­ється за активного співро­бітництва організацій ро­ботодавців і профспілок. Головне, щоб уряд урахо­вував спільні пропозиції профспілок і роботодавців і щоб заходів, які в них містяться, було б достат­ньо для реалізації розділу II «Умови праці».

Наша позиція незмінна – положення І розділу ма­ють передбачати всі мож­ливі механізми й способи впливу на сталий і гармо­нійний розвиток економі­ки, забезпечення гідних умов праці та рівня його оплати. Ще одне важливе питання – зайнятість насе­лення та боротьба з безро­біттям. Уперше під час формування проекту Гене­ральної угоди ми маємо чітко визначені критерії масового звільнення пра­цівників, передбачені для галузевих угод новим За­коном України «Про за­йнятість населення». За­вдяки реалізації цього по­ложення підвищується роль профспілкових орга­нізацій усіх рівнів, оскіль­ки тільки за погодженням із профспілками регулю­ється кількісний критерій звільнення працівників і залучення нових праців­ників від іншого роботодавця.

Нові критерії також закла­даються у вирішення пи­тання професійної підго­товки, перепідготовки, підвищення кваліфікації працівників, визнання і підтвердження нефор­мальних форм професій­ного навчання. Значно змінюються підходи до формування державного замовлення на підготовку фахівців і робітничих ка­дрів з урахуванням потреб ринку праці. Роботодавці вперше братимуть актив­ну участь у процесах фор­мування такого замовлен­ня, складанні програм на­вчання, атестації та орга­нізації стажування моло­дих фахівців. Це дасть змогу збалансувати попит і пропозицію на ринку праці, знизити рівень без­робіття серед молоді.

– А що пропонуєте у сфе­рі оплати праці?

– Профспілки наполяга­ють на встановленні міні­мальних договірних га­рантій в оплаті праці, ви­значенні конкретних пара­метрів зростання заробіт­ної плати, у тому числі мі­німальної, ліквідації дис­кримінаційного підходу до оплати праці працівни­ків бюджетної сфери, захо­дах щодо запобігання ви­никненню заборгованості з виплати заробітної плати.

Серед новацій, які запро­понували профспілки й підтримали роботодавці, слід відзначити те, що вперше закладені норми зі зменшення диференціації доходів населення, що дасть змогу впливати на масштаби бідності в Укра­їні. Щодо розвитку дого­вірних гарантій в оплаті праці вирішили так: у ході підписання галузевих угод і колективних догово­рів використовувати галу­зевий стандарт оплати праці. Такий досвід в Україні вже мають мета­лурги. Це підходи, що до­зволяють ураховувати спе­цифіку виконаної роботи та витрат не тільки в галу­зі або на підприємстві, а й за окремими професіями. Додам, що визначення гід­ного й справедливого рів­ня оплати праці неможли­ве без такого трохи приза­бутого процесу, як норму­вання праці. Тому з ініціа­тиви профспілок у проект Генеральної угоди внесе­но пункти щодо повноцін­ного відновлення на під­приємствах країни норму­вання праці.

Про пріоритети

– Які новації заплановані у системі охорони та без­пеки праці?

– Назву лише головні іні­ціативи, які відображені в проекті Генеральної уго­ди. Це створення або від­новлення, починаючи з 2013 року, цехових медич­них служб на підприєм­ствах державної форми власності, у господар­ських товариствах із част­кою державної власності понад 50% і кількістю пра­цюючих понад 1000 осіб. Річ у тім, що сьогодні тіль­ки кількість цехових ліка­рів у промисловій медици­ні, порівняно з 1991 роком, скоротилася в 11 разів! За­непад мережі медичних закладів на виробництві унеможливлює повноцін­ну профілактику та своє­часне виявлення профе­сійних захворювань.

Ми пропонуємо створити в регіонах консультативно-методичні центри з охорони праці для надан­ня допомоги представни­кам професійних спілок і роботодавцям в організа­ції та впровадженні систе­ми охорони праці, пошуко­вої бази законодавчих і нормативно-правових ак­тів, довідкової бази даних із позитивного досвіду впровадження стандартів управління охороною праці.

Заплановано також спря­мувати зусилля сторін со­ціального діалогу щодо вирішення проблеми на­ближення нормативно-правових актів до передо­вих міжнародних прак­тик, їх адаптацію до норм Конвенції Міжнародної організації праці з питань безпеки та гігієни праці.

– Чимало пропозицій, на­певно, стосуються пен­сійних питань?

– Під час консультацій ми домовилися внести питан­ня, що стосується спільно­го розроблення та реаліза­ції заходів, спрямованих на вдосконалення порядку призначення й індексації пенсій, ліквідації диспро­порцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, забезпечення стабільного функціонування пенсійної системи.

Профспілки також запро­понували внести в проект Генеральної угоди поло­ження, що передбачають розроблення концептуаль­них підходів до реформу­вання спеціальних пенсій­них систем з метою забез­печення рівних умов при­значення пенсій усім гро­мадянам і надалі розгля­нути їх на засіданні Націо­нальної тристоронньої соціально-економічної ради не пізніше першого півріччя 2014 року.

– Юрію Миколайовичу, яких результатів Ви очі­куєте від тристоронніх консультацій?

– Головне, що тристоронні консультації, які тривали до 1 жовтня, створять мож­ливість для максимально­го зближення позицій сто­рін соціального діалогу. А це, у свою чергу, дасть змогу розпочати офіційні колективні переговори з мінімальною кількістю розбіжностей. Таким чи­ном буде створено надій­ний фундамент для підпи­сання Генеральної угоди.

Розмову вів Олексій ПЕТРУНЯ

08.10.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини